Рішення

від 06.07.2020 по справі 240/959/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/959/20

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області № 135 від 28.01.2020 "Про проведення фактичної перевірки", з підстав його невідповідності положенням Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" зазначає, що оспорюваний наказ не містить чітких підстав для проведення перевірки, крім посилань на норми Податкового кодексу України, що регулюють питання проведення перевірки, підписаний в.о. начальника, що не передбачено нормами податкового законодавства. Крім того, посилання контролюючого органу у наказі щодо визначення періоду діяльності за який буде проведено перевірку з 22.06.20019 є недостатнім для ідентифікації такого періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього. Наведені обставини, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ", є підставою для скасування спірного наказу.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання у справі на 11.03.2020.

04 березня 2020 Головним управлінням ДПС у Житомирській області, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду надано відзив на позовну заяву, з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що при складанні і підписанні спірного наказу дотримано всі норми Податкового кодексу України відповідно до пункту 80.1 статті 80, а саме: наявна дата його видачі, найменування контролюючого органу, найменування і реквізити суб`єкта, підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Крім того, наказ № 135 підписаний і скріплений печаткою контролюючого органу. Отже, правові підстави для визнання його недійсним відсутні. Окрім того зазначає, що отримано звернення громадянина, зареєстроване за вх.№Т/107 від 22.10.2019 щодо порушення вимог законодавства ТОВ "ОІЛ ГАЗ". Вказує, що підставою для призначення фактичної перевірки позивача є лист ДПС України № 25009/7/99-99-12-01-04 від 02 серпня 2019 року про встановлення наявності відповідної ліцензії, фактів реалізації пального з 01 липня 2019 року по дату отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місця зберігання пального, зареєстровані акцизні склади. Також 13 грудня 2019 року за вх. № 6219/5 від УСБУ в Житомирській області надійшов лист про те, що в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію про здійснення ТОВ ОІЛ ГАЗ фінансово-господарської діяльності по роздрібній торгівлі пальним на території Житомирської області без документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно законодавства.

11 березня 2020 підготовче судове засідання відкладено на 25.03.2020, у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

25 березня 2020 року справа знята з розгляду у зв`язку з поширенням на території Житомирської області і на інших регіонах України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вжиттям органами державної влади посилених обмежувальних заходів щодо упередження ситуації з можливим розповсюдженням коронавірусу в Україні. Судове засідання в справі призначено на 15 червня 2020 року.

15 червня 2020 року справа в судовому засіданні не слухалася, у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання в справі відкладено на 06.07.2020.

30 червня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій він вказує на невідповідність листа ДПС України № 25009/7/99-99-12-01-04 від 02 серпня 2019 року вимогам Податкового кодексу України як підставу для проведення фактичної перевірки, оскільки не містить будь-якої інформації стосовно можливого порушення законодавства ТОВ ОІЛ ГАЗ , контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також зазначає, що не відповідає таким вимогам і зазначений у відзиві лист УСБУ в Житомирській області так, як предмет перевірки відповідно до наказу № 135 не відповідає меті проведення такої перевірки, зазначеній в цьому листі.

06 липня 2020 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом без виходу до нарадчої кімнати, постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено наказ № 135 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ з 29 січня 2020 року, тривалістю 10 діб, за період діяльності з 22.06.2019, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника: Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, вул. Зозулинського буд. 15/Б, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом відповідача як контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Із змісту наведених правових норм слідує, що підставами для проведення фактичної перевірки є наявність письмового звернення покупця про відповідні порушення платником податків норм законодавства щодо проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування та/або отриманої у встановленому порядку інформації про такі порушення.

У відзиві на позов контролюючий орган зазначає, що передумовою для видання спірного наказу стали листи ДФС України № 25009/7/99-99-12-01-04 від 02 серпня 2019 року та УСБУ в Житомирській області № 57/13772 від 13 грудня 2019 року, копії яких надано суду (а.с. 22, 23).

У своєму листі ДФС України № 25009/7/99-99-12-01-04 від 02 серпня 2019 року зобов`язує головні управління ДФС в областях та м. Києві провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність з купівлі та подальшої реалізації пального. Під час проведення перевірок доручено встановити наявність відповідної ліцензії, фактів реалізації пального з 01 липня 2019 року по дату отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місця зберігання пального, зареєстровані акцизні склади.

Суд критично оцінює даний лист, як підставу для проведення перевірки, оскільки він у 2019 році спрямовувався ДФС України до територіальних управлінь ДФС, однак постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Із змісту зазначеного листа УСБУ в Житомирській області вбачається, що в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію про здійснення ТОВ ОІЛ ГАЗ фінансово-господарської діяльності по роздрібній торгівлі пальним на території Житомирської області без документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію. Також УСБУ в Житомирській області інформовано для вжиття перевірочних заходів з питань правомірності отримання позивачем ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та/або на право зберігання пального.

Суд зазначає, що внаслідок отримання вказаної інформації виникає законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення.

Крім того, суд вважає, що вказані листи не можуть бути обґрунтованою причиною правомірності спірного наказу, оскільки відповідачем не доведено, що саме ці листи та наявна в них інформація слугували підставою для прийняття наказу № 135, відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Також у розумінні статті 80 Податкового кодексу України, отримані листи повинні містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, як одну з підстав призначення фактичної перевірки Головне управління ДПС у Житомирській області зазначає підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно з яким така перевірка проводиться у разі наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Однак, при цьому існування будь-яких звернень покупців (споживачів) про порушення ТОВ ОІЛ ГАЗ порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування суду не надано.

Звернення гр. ОСОБА_1 вказане відповідачем, як звернення покупця (споживача) також оцінюється судом критично, оскільки не містить доказів фактичного придбання гр. ОСОБА_1 підакцизних товарів. У своїй заяві, вищевказаний громадянин не навів жодного факту не належного обслуговування, неналежної якості пального, відсутності " в кутку споживача" копій ліцензій, дозволів чи інших порушень з боку ТОВ ОІЛ ГАЗ , натомість ним детально описуються порушення чинного законодавства, з посиланням на первинні документи позивача, доступ до яких мали лише представники підприємства та контролюючого органу.

Згідно з абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що в самому спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Крім того, він не містить конкретизованого періоду діяльності, який буде перевірятися, а лише вказано за період діяльності з 26.06.2019 року, без зазначення кінця такого періоду.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача на підставі підпунктів 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність повноважень в.о. начальника В.Г. Луговського на підписання спірного наказу, оскільки контролюючим органом надано копію наказу № 20-0 від 13 січня 2020 року, виданого на виконання вимог наказу Державної податкової служби України від 10.01.2020 №19-о "Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_2 " відповідно до якого ОСОБА_2 приступив з 13 січня 2020 року до виконання обов"язків начальника ГУ ДПС у Житомирській області, з правом підпису фінансових документів.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ".

Відповідно до положень статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2102 грн, сплаченого судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" (вул. Митрополита Ілларіона, 31, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601, код ЄДРПОУ 42658640) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області № 135 від 28 січня 2020 року "Про проведення фактичної перевірки" ТОВ "ОІЛ ГАЗ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" 2102 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п. 3 розд. VI, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко