Рішення

від 14.08.2020 по справі 400/1024/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 р. № 400/1024/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОНТА", вул. Садова, 3-В, м.Миколаїв,54001

до відповідача:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2019 р. № 00006235005, № 00006225005,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дронта (надалі-позивач або ТОВ Дронта ) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі-відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення №00006235005 та №00006225005 від 08.10.2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТОВ Дронта з податку на додану вартість за червень 2019 року. За результатами перевірки складено акт № 4180/14-29-50-050-06/42248059 від 19.08.2019 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 200.1 ст. 200, пп. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. 08.10.2019 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р за № 00006235005 про збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету на 291774,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 72943,50 грн. та податкове повідомлення-рішення форми Р за №00006225005 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16226,00 грн. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає, що висновки податкового органу у акті перевірки в межах оскаржуваної суми не є правомірними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ГУ ДФС у Миколаївській області проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ Дронта за червень 2019 року, результати якої оформлено актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Дронта за червень 2019 року від 19.08.2019 року №4180/14-29-50-06/42248059. Перевіркою встановлено порушення ТОВ Дронта п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. На підставі наведеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення. Відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 10.03.2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01.04.2020 року на 12:00 год.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року замінено первісного відповідача - Головне управління ДФС у Миколаївській області правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби України в Миколаївській області (далі-відповідач).

Представник позивача подав до суду відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України клопотання про розгляд справи за відсутності представника , в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Дронта (ідентифікаційний код 42248059), зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, в стані припинення не перебуває, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі Головного управління ДФС у Миколаївській області, є платником податку на додану вартість з 18.06.2018 р. Згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління державної податкової служби у Миколаївській області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Дронта за червень 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом №4180/14-29-50-06/42248059 від 19.08.2019, яким встановлено порушення п.200.1 та п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки 08.10.2019 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р за № 00006235005 про збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету на 291774,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 72943,50 грн. та податкове повідомлення-рішення форми Р за №00006225005 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16226,00 грн.

Позивач не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, звернувся із цим позовом до суду.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральна перевірка є одним із видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та не потребує будь-якого окремого рішення для її проведення.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До того ж, згідно абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Процедура заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі Порядок № 21).

Підпунктом 5 п. 5 розд. V вказаного Порядку визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).

Відповідно до підпункту 4 п. 5 Розділу V Порядку №21 (зі змінами та доповненнями), платники податку, які відповідно до ст.200 розділу V ПК України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації додаток 3 (Д3) та додаток 4 (Д4).

Згідно ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1ст.193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов`язання, у платника формується від`ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) .

Так, згідно Порядку, сума від`ємного значення порядку № 21 повинна дорівнювати показникам Додатка 2 по рядку Усього .

Згідно п. 200.7, п. 200.8 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

З матеріалів справи вбачається, заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість, сформована у відповідності до вимог п. 200.1, 200.4 ст. 200 Кодексу.

Пунктом 102.5 ст.102 Податкового Кодексу України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, платник податку самостійно приймає рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, про що подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Однак право на заявлення такої суми до бюджетного відшкодування обмежено строком давності у 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке відшкодування. При цьому такий строк не поширюється на правовідносини, що виникли з приводу формування платником суми від`ємного значення з податку на додану вартість, яке може бути заявлено до бюджетного відшкодування за визначених Кодексом умов.

Суд зазначає, що положення податкового законодавства, не містять будь-яких обмежень щодо строків перенесення залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду та можуть бути заявлені до відшкодування із Державного бюджету.

У відповідності до положень Листа ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість", податкові органи зобов`язані забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз`яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і адміністративного оскарження.

Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, тому позов належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОНТА" (вул. Садова, 3-В, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 42248059) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 43144729) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10 2019 року № 00006235005 № 00006225005.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРОНТА" (вул. Садова, 3-В, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 42248059) судові витрати в розмірі сумі 5714,15 грн. (п`ять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 15 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя О.М. Мельник