Рішення

від 10.08.2020 по справі 420/2630/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2630/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0004951412.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС в Одеській області у період з 14.12.2018 року по 20.12.2018 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА (далі-ПСП АЛЬБІНА ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН (код 40980989) за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, з ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН (код 37277292) за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року за результатами якої складено акт № 001036/15-32-14-12/31272854 від 28.12.2018 року (далі-Акт перевірки). Зі змісту Акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за лютий 2017 року на суму 86668 грн. та за квітень 2017 року на суму 50000 грн., оскільки податковим органом встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (підміна товару на ланцюгу постачання, відмінність від товарів, що були придбані (перебували на балансі) та в подальшому реалізовані контрагентам).

В подальшому відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004951412 від 05.02.2019 року на загальну суму 136668 грн.

Позивач, з посиланням на приписи ст.ст.14, 185, 187, 188, 200, 201 Податкового кодексу України, зазначає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, що не є підставою для висновків про недійсність господарських операцій, умови укладено договору з продавцем були виконані, первинні документи складені у відповідності до норм законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 07.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

04.05.2020 року (вх. № 17283/20) від представника Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про законність прийнятого рішення, вказує, що під час аналізу співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів на рівні ДФС України в АІС Податковий блок в лютому місяці 2017 року встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (підміна товару на ланцюгу постачання, відміннсть від товарів, що були придбані (перебували на балансі) та в подальшому реалізовані контрагентам), тобто розбіжність між податковими зобов`язаннями постачальника ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН та заявленим податковим кредитом ПСП АЛЬБІНА в сумі 86668,00 грн. Вказана сума контрагентом постачальником не включена до податкових зобов`язань у лютому місяці 2017 року. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що товар (органічний стимулятор росту Нано Мінерале та мікродобриво Оракул біомолібден ) не міг бути поставлений по ланцюгу від ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН на адресу ПСП АЛЬБІНА .

Крім того у відзиві вказано, що згідно з аналізом зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (підміна товару на ланцюгу постачання, відміннсть від товарів, що були придбані (перебували на балансі) та в подальшому реалізовані контрагентам). Фактично, як стверджує відповідач, ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН документально оформляло операції з придбання кондиціонерів побутових повітряних, вантажних автомобілів різних модифікацій. До перевірки не надано специфікацію до договору, сертифікати якості товару, сертифікати відповідності, товарно-транспорту накладну щодо постачання товару від ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН . Також, вказує відповідач, під час перевірки використано довідку від 01.09.2017 року № 84/11-28-14-04/37277292, яка надійшла від Головного управління в Кіровоградській області Про опрацювання зібраної податкової інформації згідно якої ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН не підтверджено реальність придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям у березні-липні 2017 року . Отже, на думку відповідача, ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН у квітні 2017 року відображено реалізацію на адресу контрагента-покупця ПСП АЛЬБІНА товар, який він фактично не придбавав, а саме 170 літрів органічний стимулятор росту Нано Мінералс . Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.05.2020 року (вх. №17499/20) від представника Головного управління ДФС в Одеській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою від 06.05.2020 року в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

27.05.2020 року (вх.№20374/20) до суду від представника позивача надійшла заява про заміну відповідача на належного - Головного управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою суду від 06.06.2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області Розгляд справи розпочатий спочатку.

22.06.2020 року (вх.№ 23754/20) від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позовних вимог, аналогічно запереченням представника Головного управління ДПС в Одеській області, де відповідач зазначає про законність прийнятого рішення та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.06.2020 року (вх. №23753/20) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою від 24.06.2020 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

15.07.2020 року (вх.№ 27412/20) від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС в Одеській області в якій позивач зазначає про дійсне придбання та виконистання у господарській діяльності товарів, придбаних у контрагентів, достатність первинних докуметів наданих для перевірки щодо підтвердження реальності господарських операцій, індивідуальний характер юридичної відповідальності та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, зважаючи на період перебування головуючого судді по справі у відпустці, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзивів на позов, відповіді на відзив та наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ПСП АЛЬБІНА (код ЄДРПОУ 31272854) зареєстровано юридичною особою юридичною особою 01.02.2001 року .

Згідно інформації, яка міститься на веб-сайті Держаної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv) позивач з 01.01.2017 року є платником податку на додану вартість.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ПСП АЛЬБІНА є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 56.30 Обслуговування напоями.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 9793 від 12.12.2018 року (а.с.81) та направлення на перевірку № 11179/14-12 від 13.12.2018 року (а.с.80) проведена документальна виїзну перевірку приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА (далі-ПСП АЛЬБІНА ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН (код 40980989) за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, з ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН (код 37277292) за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року за результатами якої складено акт № 001036/15-32-14-12/31272854 від 28.12.2018 року (а.с.10-17) (далі-Акт перевірки).

У висновках акта вказано, що в ході проведення перевірки встановлено порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, ПСП АЛЬБІНА занижено податкове зобов`язання в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових забов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 136668 грн у тому числі за лютий 2017 року в сумі 86668 грн, за квітень 2017 року в сумі 50000 грн.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про невідповідність придбаних та реалізованих товарів (підміна товару на ланцюгу постачання, відміннсть від товарів, що були придбані (перебували на балансі) та в подальшому реалізовані контрагентам) позивача із ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН (код 40980989) за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року.

Такі висновки висновки обумовлені тим, що ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН фактично документально оформляло операції з придбання тканин з синтетичних штапельних волокон; декоративних оздоблень для штор; виробів кухонних з керамики; постільні речі; подукшки; шпалери; мультивітамінний сік, майонезний соус тощо. В той же час ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН відображено на реалізацію на адресу контрагента-покупця ПСП АЛЬБІНА товарів, які фактично не придбавав, а саме 180 літрів Органічний стимулятор росту Нано Мінерале та мікродобриво Оракул біомолібден . Під час проведення аналізу співставленн сум податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів на рівні ДФС України в АІС Податковий блок у лютому місяці 2017 року встановлено розбіжність між податковими зобов`язаннями постачальника ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН та заявленим податковим кредитом ПСП АЛЬБІНА в сумі 86668 грн. Вказана сума контрагентом постачальниом включена до податковиїх зобов`язань у лютому 2017 року. З урахуванням зазначеного, податковий орган зробив висновок, що Органічний стимулятор росту Нано Мінерале та мікродобриво Оракул біомолібден не міг бути поставлений по ланцюгу від ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН .

По взаємовідносинах з ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН (код 37277292) в Акті перевірки зазначено, що під час перевірки податковий орган дійшов висновку про невідповідність придбаних та реалізованих товарів (підміна товару на ланцюгу постачання, відміннсть від товарів, що були придбані (перебували на балансі) та в подальшому реалізовані контрагентам) позивача із ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року. Під час перевірки встановлено, що ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН документально оформляло операції з придбання кондиціонерів побутових повітряних, вантажних автомобілів різних модифікацій. Також, під час перевірки використано довідку від 01.09.2017 року № 84/11-28-14-04/37277292, яка надійшла від Головного управління в Кіровоградській області про опрацювання зібраної податкової інформації згідно якої ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН не підтверджено реальність придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям у березні-липні 2017 року . ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН у квітні 2017 року відображено реалізацію на адресу контрагента-покупця ПСП АЛЬБІНА товару, який він фактично не придбавав, а саме 170 літрів органічний стимулятор росту Нано Мінералс .

На підставі Акту перевірки Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року № 0004951412 (а.с.9), яким за порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України зменшено ПСП АЛЬБІНА розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 136668 грн, за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 86668 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2017 року у сумі 50000 грн.

Суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в Акті перевірки з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про відсутність поставки по ланцюгу мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Судом встановлено, що між ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН та ПСП АЛЬБІНА укладено договір поставки № 20/02/17 від 20.02.2017 року (а.с.41-43). Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, назва, одиниця виміру і кількість якого визначаються рахунком фактурою. Відповідно до п.2.1. договору, постачальник поставляє товар на умовах EXV.

ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН на адресу ПСП АЛЬБІНА висунуто рахунок № 77 від 22.02.2017 року (а.с.44) на оплату товару, а саме: органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 180 літрів, а також мікродобриво Оракул біомолібден у кількості 320 літрів на загальну суму 520008 грн., у т.ч. ПДВ 86668 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 63 від 20.02.2017 року (а.с.45) ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН на адресу ПСП АЛЬБІНА поставив органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 180 літрів, а також мікродобриво Оракул біомолібден у кількості 320 літрів на загальну суму 520008 грн., у т.ч. ПДВ 86668 грн.

Відповідно до накладної внутрішньогосподарського призначення № 20/02 від 20.02.2017 року (а.с.46) органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 180 літрів, а також мікродобриво Оракул біомолібден у кількості 320 літрів було оприбутковано ПСП АЛЬБІНА .

Крім того, у матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № р008 від 20.02.2017 року (а.с.39-40), відповідно до якої вантажовідправником та замовником є ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН , а вантажоодержувачем - ПСП АЛЬБІНА щодо перевезення товару відповідно до видаткової накладної № 63 від 20.02.2017 року.

Згідно з карткою по рахунку 201 за лютий 2017 року - травень 2017 року (а.с.38) мікродобриво Оракул біомолібден , придбане у ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН , використане на виробничі витрати.

Відповідно до книги складського обліку запасів ПСП АЛЬБІНА (а.с.28-30), мікродобриво Оракул біомолібден придбане у ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН , використане у кількості 320 літрів, органічний стимулятор росту Нано Мінералс придбаний у ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН у кількості 180 літрів знаходиться на залишку.

У лютому 2017 року позивачем за фактом поставки товару до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операцією з придбання вищезазначеного товару на суму 86668грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН (постачальник) № 2 від 28.02.2017 року.

Також, судом встановлено, що між ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН та ПСП АЛЬБІНА укладено договір поставки № 18/04/17 від 18.04.2017 року (а.с.34-37). Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, назва, одиниця виміру і кількість якого визначаються рахунком фактурою. Відповідно до п.2.1. договору, постачальник поставляє товар на умовах EXV.

ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН на адресу ПСП АЛЬБІНА висунуто рахунок № 2 від 18.04.2017 року (а.с.32) на оплату товару, а саме: органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 170 літрів на загальну суму 300000,06 грн., у т.ч. ПДВ 50000,06 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 8 від 19.04.2017 року (а.с.33) ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН на адресу ПСП АЛЬБІНА поставило органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 170 літрів на загальну суму 300000,06 грн., у т.ч. ПДВ 50000,06 грн.

Відповідно до накладної внутрішньогосподарського призначення № 19/1 від 19.04.2017 року (а.с.37) органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 170 літрів було оприбутковано ПСП АЛЬБІНА .

Відповідно до книги складського обліку запасів ПСП АЛЬБІНА (а.с.28-30), органічний стимулятор росту Нано Мінералс придбаний у ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН у кількості 170 літрів - використаний.

У квітні 2017 року позивачем за фактом поставки товару до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операцією з придбання вищезазначеного товару на суму 50000грн. за податковою накладною, виписаною ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН (постачальник) № 9 від 19.04.2017 року.

Суд зазначає, що з наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємства.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Щодо товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що товарно-транспортна накладна не є документом, що виключно та обов`язково підтверджує постачання товару. Крім того, обов`язок щодо перевезення товару був покладений на контрагента, а відповідно не заповнення контрагентом товарно - транспортної накладної не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №815/3310/17 (касаційне провадження №К/9901/49561/18) зазначив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення (Постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №2а-0870/12052/11).

Відсутність товарно-транспортних накладних та/або сертифікатів якості, також, не є безумовною підставою для відсутності права позивача на формування податкового кредиту. Ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування кредиту, за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій.

Податкова накладна № 2 від 28.02.2017 року виписана ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН та податкова накладна № 9 від 19.04.2017 року виписана ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено позивачем та не заперечується відповідачами.

Суд відхиляє посилання податкового органу на невідповідність придбаних та реалізованих товарів оскільки податковий орган вдався до аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ІМЕКС ЕВОЛЮШН лише у лютому 2017 року та ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН лише у квітні 2017 року.

Тобто, далі, ніж встановлення обставин господарської діяльності контрагентів як за місяць в якому відбулося постачання саме позивачу, контролюючий орган не перевіряв.

Відтак, суд не може прийняти це як належний доказ відсутності постачання товару на адресу позивача від його контрагентів, зокрема що могло відбуватись у попередніх податкових періодах.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 21.05.2020 року по справі № 808/2780/16: Неможливість встановлення походження товару за ланцюгом постачання не може свідчити про відсутність операцій з придбання товару безпосередньо позивачем та нереальність таких операцій.

Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Також, суд критично оцінює посилання Головного управління ДФС в Одеській області на довідку від 01.09.2017 року № 84/11-28-14-04/37277292, яка надійшла від Головного управління в Кіровоградській області про опрацювання зібраної податкової інформації згідно якої ПП ГОЛДЕН ГРЕЙН не підтверджено реальність придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників та в подальшому їх реалізації контрагентам-покупцям у березні-липні 2017 року , оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ Булвест АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати .

Схожа правова позиція міститься й у другому рішенні Суду ЄС від 6 липня 2006 року: … якщо отримувач товару не знав і не міг знати, що купляючи товар, він бере участь в ухиленні від сплати податку, загальна система податкового права ЄС має трактуватися як виключаюча норму національного права, у відповідності до якої той факт, що угода купівлі-продажу товару вважається недійсною - як така що суперечить публічному порядку та вчинена продавцем на протиправних основах, - приводить до того, що платник податку втрачає право на податковий кредит ПДВ, який фактично ним було сплачено; у цьому відношенні не важливо, чи визнано угоду недійсною через шахрайство з ПДВ або через інші обманні дії… лише у випадку, якщо на підставі дослідження об`єктивних факторів буде встановлено, що товар поставлявся платнику податку, який знав або мав знати про те, що купляючи товар, він бере участь в угоді, пов`язаній з ухиленням від сплати податку, національний суд може відмовляти такому платнику податку в праві на податковий кредит .

В цьому контексті поняття добросовісний платник , яке вживається в сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебуваю поза межами його впливу.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що суб`єкти владниз повноважень, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази правомірності оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0004951412 Головного управління ДФС в Одеській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2050,02 грн. згідно платіжного доручення №423 від 02.04.2020 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь позивача судового збору в розмірі 2050,02 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА до Головного управління ДФС в Одеській області. Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0004951412 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05.02.2019 року №0004951412.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь приватного сільськогосподарського підприємства АЛЬБІНА судовий збір у розмірі 2050,02 грн. (дві тисячі п`ятдесят грн 02 коп).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: приватне сільськогосподарське підприємство АЛЬБІНА (вулиця Дружби, буд.18, село Григорівка, Ширяївський район, Одеська область, 66812, код ЄДРПОУ 31272854).

Відповідачі:

Головне управління ДФС України в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Головне управління ДПС України в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.

.