Рішення

від 12.08.2020 по справі 520/2432/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2020 р. № 520/2432/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача - Міненкова О.Д., Макієнка М.Ю., відповідача - Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Ритуал" Харківської міської ради (вул. Конторська, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 03354394) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Комунальне підприємство "Ритуал" Харківської міської ради, з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці в Харківській області від 07.02.2020 № ХК8313/1441/АВ/П.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені з численними процедурними порушеннями, внаслідок порушення норм матеріального права при проведенні заходу контролю. З огляду на це, припис, винесений відповідачем, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 02.03.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначивши про дотримання процедури проведення контрольного заходу та виявлення в ході його проведення фактів прихованих трудових відносин з рядом осіб, з якими укладені цивільно-правові угоди.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Інспекторами праці 27.01.2020 року за юридичною адресою КП Ритуал ХМР було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.

Підставою проведення інспекційного відвідування слугував лист Головного управління ДПС у Харківській області №8532/9/20-40-33-07-14 від 12.12.19 (вх.№27/17944 від 13.12.2019 року).

Враховуючи вищенаведене, керівником органу контролю було видано наказ №81 від 13.01.2020 року.

На підставі наказу було оформлено направлення №02.03-03/164 від 13.01.2020 року, яке дійсне з 27.01.2020 року.

Інспекторами праці 27.01.2020 року було здійснено вихід за юридичною адресою КП Ритуал ХМР, пред`явлено службові посвідчення та вручено направлення на проведення заходу державного контролю.

Адміністрацією КП Ритуал ХМР було надано документи для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.

За результатами контрольного заходу складено акт інспекційного відвідування № ХК8313/1441/АВ від 07.02.2020 р., який отримано уповноваженою особою позивача 11.02.2020 р. поштою.

Зазначений акт позивачем в особі Директора Журавльова Є.О. підписано з запереченнями (т. 2 а.с.241 зворотній бік), які позивач виклав в окремому документі (т. 2 а.с. 244-249)

Актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ХК8313/1441/АВ від 07.02.2020 року зафіксовано порушення КП Ритуал ХМР вимог частини 3 статті 24 КЗпП України.

Так, встановлено наступне: 21-го працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

07.02.2020 року відповідачем також складено Припис про усунення виявлених порушень №ХК8313/1441/АВ/П, яким зобов`язано усунути такі порушення: працівників фактично було допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до 10.03.2020 року.

Складені акт та припис були направлені засобами поштового зв`язку, штрих-кодовий ідентифікатор відправлення №6102231323936. Направлення поштою, за поясненнями представника відповідача, здійснено у зв`язку з неможливістю особистого вручення вказаних документів.

Зазначений припис отриманий позивачем разом з актом інспекційного відвідування 11.02.2020 року.

Надаючи оцінку правомірності прийняття спірного припису, суд виходить з таких норм діючого законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення передбачено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007р. № 877-ІУ «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-ІУ «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» та Законом України від 08.09.2004 № 1986 «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві»

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Стосовно посилань позивача на порушення при призначенні та проведенні перевірки, суд зазначає, наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини другої зазначеної статті проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов посилається на те, що відповідно до положень п. 5 Постанови КМУ від 21.08.2019 № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, - 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) був лист Головного управління ДПС у Харківській області №8532/9/20-40-33-07-14 від 12.12.19 (вх.№27/17944 від 13.12.2019 року), направлений ГУ ДПС у Харківській області у зв`язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи на підприємстві позивача. (т. 3 а.с. 15), за результатами якої виявлено порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України, внаслідок неукладання трудових договорів з громадянами відповідно до зазначеного в листі переліку, періоди червень 2016 року- червень 2019 року. Матеріали направлялися для вжиття заходів в межах повноважень, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 № 809/799/17.

Законом № 877 не передбачено такої підстави для здійснення позапланового заходу як повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

За пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна законодавство від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Конституція України значно розширила коло питань суспільного життя, що визначаються чи встановлюються виключно законами України як актами вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів.

Відповідач посилається на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Затверджений Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823, який є спеціальним підзаконним актом, що регулює проведення перевірок органами Держпраці та встановлює як підставу проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування - повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Поряд із цим, у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, такої підстави для здійснення позапланового заходу нагляду (контролю) органами Держпраці не визначено.

Порядок, затверджений Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823, не є актом, що має юридичну силу аналогічну Закону.

Відтак, суд приходить до висновку, що для визначення наявності підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) до вказаних відносин підлягає застосуванню саме ч. 1 ст. 6 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Аналогічну позицію щодо застосування норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час проведення органами Держпраці інспекційних відвідувань викладено в Постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 818/585/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі надходження з податкового органу матеріалів щодо проведення документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи на підприємстві позивача. (т. 3 а.с. 15), за результатами якої виявлено порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України, внаслідок не укладання трудових договорів з громадянами відповідно до зазначеного в листі переліку періоди червень 2016 року- червень 2019 року.

Зазначена підстава не визначена ч. 1 ст. 6 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в якості підстави, за якої може бути здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідачем.

Інших підстав будь-яким Законом України або міжнародно-правовим актом, що регулює питання здійснення перевірок інспекцією праці суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання послуг, не визначено.

Частина 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності містить пряму заборону проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, не визначених законом.

Відтак, відповідач здійснив проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з підстави, яку не визначено законом, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заборонено.

Таким чином відповідач здійснив проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) поза межами наданих законом повноважень, не на підставі, що передбачена законами України.

Підставою для складення спірного припису є встановлені під час проведення заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог трудового законодавства.

Проте, встановлення таких порушень відбулося в порядку, не передбаченому чинними законами України, а відтак без наявних на то повноважень органу державного нагляду (контролю) - відповідача.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при розгляді даної справи суд вважає за необхідне врахувати висновок колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблений у Постанові по справі № 826/17123/18 від 21.02.2020.

Так, у вказаній Постанові від 21.02.2020 Верховний Суд зробив висновок про наступне: з урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України .

Вказана правова позиція сформульована щодо загального порядку надання судом оцінки підставам позову та обставинам, встановленим під час розгляду справи, щодо наслідків порушень процедури проведення перевірок та порушень, що виявлені в ході таких перевірок, підхід до яких є тотожним при оскарженні винесених за результатами перевірок актів індивідуальної дії, в тому числі у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

Відтак, вказаний порядок оцінки підстав позову та обставин, встановлених під час розгляду справи, доказів по справі та обсягу дослідження їх судом має бути застосований у справі, що розглядається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення відповідачем порушень, зазначених у акті перевірки, який є підставою для видання спірного припису, відбулося в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), призначеного з порушенням приписів чинних на той час норм законів, а саме проведення такого заходу з підстав, не визначених законом.

Таким чином, порушення, виявлені відповідачем під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного без наявних на те повноважень, не можуть бути підставою для винесення припису, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а спірний акт індивідуальної дії є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч.1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 07.02.2020 № ХК8313/1441/АВ/П Управління Держпраці у Харківській області;

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Комунального підприємства "Ритуал" Харківської міської ради (вул. Конторська, буд. 3,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ03354394) у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2020.

Суддя Білова О.В.