Ухвала
від 14.08.2020 по справі 640/12153/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

14 серпня 2020 року м. Київ № 640/12153/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, у порядку письмового провадження, клопотання б/н від 12.08.2020 Про забезпечення позову представника ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" Гирова К.А. (адвоката), та заяву б/н від 10.08.2020 Про забезпечення позову представника ТОВ СУБОС-ТЕХНО Гирова К.А. (адвоката), у адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міропласт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Опентек", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ ПОЛІМЕР", Приватного акціонерного товариства "ЛАКМА" Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до:Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ", Державна митна служба України провизнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" (адреса: 03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669) (далі - позивач або ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному міста Києва позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) (надалі - відповідач-1 або Комісія), у якому позивач просив суд визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Крім цього 04.06.2020 через канцелярію до суду від представника ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" надійшла заява про забезпечення позову, в якій Товариство просило до набрання рішенням суду законної сили вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) (альтернативно - Міністерство або Мінекономіки) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ" (адреса: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код - 33129683) (нижче - третя особа-1 або ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ") до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 задоволено заяву б/н від 04.06.2020 "Про забезпечення позову" представника ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" Шульги Т.Ф. (директора); вжито у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" Гирова К.А. від 18.06.2020 б/н щодо необхідності застосування судового контролю за виконанням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020.

Також до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява б/н від 30.06.2020 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" адвоката Гирова К.А. про зміну предмету позову, а саме:

визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03 (по тексту - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення), згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

- полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

- поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

В якості підстав подання заяви зазначено, що відповідачем самостійно скасовано оскаржуване рішення, проте прийнято нове, яким також запроваджено попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту. Позивач вказав, що разом зі зміною предмету позову не змінюється нормативно-правове обґрунтування вимог позивача щодо незаконності рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" адвоката Гирова К.А. про зміну предмету позову; залучено Державну митну службу України (адреса: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок 11-Г, ідентифікаційний код - 43115923) (скорочено - третя особа-2 або ДМС України) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі належним чином засвідчену копію запиту про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" у спеціальному розслідуванні щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, як заінтересованої сторони; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі пакет документів, що став підставою для прийняття рішення від 22.05.2020 № СП-445/2020/4411-03; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі пакет документів, що став підставою для прийняття спірного рішення від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України належним чином завірену копію Додатку 2 до листа 4412-07/18834-07 від 18.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 частково задоволено клопотання б/н від 26.06.2020 "Про об`єднання справ в одне провадження" представника Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Харабара Т.І.; об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20 та № 640/12153/20; присвоєно об`єднаним справам загальний № 640/12153/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2020 задоволено заяву представника ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" Гирова К.А. б/н від 29.07.2020 про залишення заяви б/н від 27.07.2020 "Про забезпечення позову" без розгляду; повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" б/н від 27.07.2020 "Про забезпечення позову".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 та № 640/12153/20.

Наразі суд окреслює, що зважаючи на об`єднання в одне провадження адміністративних справ: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20, № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 зі справою № 640/12153/20, предметом спору у останній є вимоги про:

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03, яким порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі висновків про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів, на підставі якого було прийнято рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які полягають у проведенні упередженого, з порушенням принципу рівності перед законом, спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (яке проводиться на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03) та неналежному розгляді скарг ТОВ АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНИ від 01.06.2020 № 0106/2, № 01064 та № 0106/5;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

Разом з цим 10.08.2020 ТОВ СУБОС-ТЕХНО (за текстом альтернативно - Заявник-1) подано на розгляд суду заяву про забезпечення позову, у якій останнім викладено вимоги про вжиття, до набрання рішенням суду законної сили, заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03; заборони Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам, в тому числі, але не виключно Державній митній службі України вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову Заявник-1, в розрізі обставин заявленої позовної заяви з урахуванням поданих уточнень зазначає, що ТОВ СУБОС-ТЕХНО є компанією імпортером, яка займається оптовою торгівлею полімерними матеріалами. Вказує, що контрагентами Товариства є провідні вітчизняні виробники кришок для напоїв для пиття, мінеральної води та фруктових соків. При цьому ТОВ СУБОС-ТЕХНО як компанія-імпортер має тривалі відносини з іноземними постачальниками полімерних матеріалів.

Позивач-1 відмічає, що рішенням відповідача-2 від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Протягом 20 днів з дати опублікування цього рішення Мінекономіки здійснювало реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та повинно було розглядати вимоги щодо проведення слухань.

Листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Мінекономіки в рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту надіслав список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості заінтересованих сторін.

З додатку № 1 до вказаного листа вбачається реєстрація Товариства в якості заінтересованої сторони в спеціальному розслідувані щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

ТОВ СУБОС-ТЕХНО акцентує, що ознайомившись з заявою ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , на підставі якої ініційоване спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, Товариством подано до Департаменту захисту національного виробника Мінекономіки коментар, в якому вказувалося, що заява є необґрунтованою, що має насідком відсутність підстав для застосування спеціальних заходів у будь-якій формі.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03 було вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Дію даного рішення Комісії було зупинено.

Однак, як висвітлюється Товариством, зупинення дії відповідного рішення було проігноровано відповідачем-1.

Так позивачу-1 стало відомо про прийняття відповідачем-1 рішення від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03, по суті повторного, яким уточнено опис товару.

В межах викладених мотивів Товариство акцентує, що у поліетилену марки HXF 4810Н, який є єдиним видом поліетилену, що виробляється ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , є дуже різні кола використання у виробництві товарів з поліетилену в порівнянні з іноземним поліетиленом, а отже комерційна взаємозамінність поліетилену вітчизняного виробництва та іноземного виробництва не допускається технічними умовами.

ТОВ СУБОС-ТЕХНО закуповує іноземний поліетилен який призначений для виробництва кришок для напоїв для пиття, мінеральної води та фруктових соків.

На офіційному веб-порталі ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ зазначається, що поліетилен низького тиску марки HXF 4810Н призначений для виробництва пакетів для покупок, бакалійних пакетів, облицювальних мішків та листів методом екструзії. Також наведено наступні фізико-хімічні властивості поліетилену низького тиску марки HXF 4810Н.

ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ під час встановлення подібності товару, що виробляється ним до товару, що має бути об`єктом розслідування, до критеріїв згідно яких можна встановити подібність чи відмінність відносить, в тому числі: показник текучості розплаву (ПТР) (г/10 хв.), при 5,0 кгс., та 21,6 кгс., а також густину (г/см3). Так ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ зазначає, що поліетилен марки HXF 4810Н має показник текучості розплаву при 21,6 кгс. - 8-12 г/10 хв., при цьому показник текучості розплаву при 5,0 кгс. зазначений як відсутній, а при навантаженні в 2,16 кгс. взагалі нічого не зазначено, крім того густина поліетилену марки HXF 4810Н становить 0,946 - 0,950 г/см3.

В свою чергу рішенням відповідача-1 № СП - 451/2020/4411-03 від 22.06.2020 застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс., або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс. або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс., що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Тобто, на думку Товариства, Рішенням фактично обмежено імпорт поліетилену який не виробляється ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ оскільки фізико-хімічні властивості поліетилену ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ є більш вузькими ніж, ті які визначені у оспорюваному рішенні.

Також ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ виробляє дві марки полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-67 (призначений для виробництва жорсткого, напівжорсткого і пластифікованого ПВХ, труб, профілів, плівок, листів) та марки KSF-70 (призначений для виробництва пластифікованих плівок, профілів, ізоляції, деталей виготовлених литтям під тиском).

Згідно даних офіційного веб-порталу ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ Константа Фікентчера полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-67 становить в межах від 66 до 68, а полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-70 становить в межах від 69 до 71.

Однак Спірним рішенням застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від походження та експорту за таким описом: полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного.

Таким чином, як вважає Товариство, Рішенням обмежено також імпорт полівінілхлориду суспензійного, який не виробляється ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ оскільки фізико-хімічні властивості полівінілхлориду суспензійного ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ є більш вузькими ніж, ті які зазначені у Спірному рішенні.

Позивач-1 акцентує, що українські підприємства, що використовують в своєму виробництві поліетилен та полівінілхлорид є споживачами в тому числі інших марок та видів поліетилену та полівінілхлориду ніж виробляє ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , проте фізико- хімічні властивості входять в межі встановлені Рішенням. При цьому продукція, що виробляються ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , в більшості випадків не відповідає запитам споживачів.

Тому, за переконанням Заявника-1, застосування попередніх спеціальних заходів є неприйнятним, позаяк вбачаються різні якісні характеристики між полімерними матеріалами ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та полімерними матеріалами іноземного виробництва.

ТОВ СУБОС-ТЕХНО примічає, що враховуючи відсутність зростання обсягів імпорту та падіння цін такого імпорту, застосування попередніх спеціальних заходів передбачених Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну було недопустимим.

Товариство також відзначає, що застосування попередніх спеціальних заходів передбачених Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну без доказів наявності значної шкоди у національного товаровиробника у тому розумінні, як це вимагається Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну та Угодою про захисні заходи . Крім того відсутній причинно-наслідковий зв`язок між фінансовими показниками ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та незростаючим імпортом. Відтак очевидними є ознаки протиправності Рішення.

Позивач-1 звертає увагу, що між ТОВ СУБОС-ТЕХНО та ТОВ ЗАВОД ПРЕФОРМ укладено договір № 1/9 від 01 вересня 2015 року, відповідно до якого ТОВ СУБОС-ТЕХНО зобов`язується передати ТОВ ЗАВОД ПРЕФОРМ поліетилен за кількістю, асортиментом і ціною згідно накладної. В свою чергу, ціни на поліетилен згідно договору № 1/9 від 01 вересня 2015 року визначаються за домовленістю між сторонами і фіксується у рахунку-фактурі, який є невід`ємною частиною даного товару.

В свою чергу ТОВ СУБОС-ТЕХНО взяв на себе зобов`язання по поставці поліетилену за цінами, що існували до моменту прийняття рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03.

Крім того між ТОВ СУБОС-ТЕХНО та фірмою LYMERTIN UNERNATIONAL FZE укладено контракт № 27022020 від 27 лютого 2020 року, відповідно до якого фірма LYMERTIN UNERNATIONAL FZE поставляє поліетилен, а ТОВ СУБОС-ТЕХНО приймає та оплачує поліетилен.

10.05.2020 ТОВ СУБОС-ТЕХНО вже було здійснено митне оформлення поліетилену поставленого фірмою LYMERTIN UNERNATIONAL FZE та здійснено подальший його продаж за ціною погодженою в травні 2020 року.

Втім 26.05.2020 фірма LYMERTIN UNERNATIONAL FZE відвантажила ТОВ СУБОС-ТЕХНО поліетилен який наразі перебуває в доставці в морський порт України, та вже буде здійснюватися з митним оформленням включаючи сплату спеціального мита у розмірі 18%.

Проте ТОВ СУБОС-ТЕХНО здійснило продаж цього поліетилену ТОВ ЗАВОД ПРЕФОРМ по цінам які були погоджені ще до введення спеціального мита у розмірі 18%.

Відповідно Товариство не отримає дохід від операції, та понесе збитки у розмірі 18% від вартості проданого поліетилену ТОВ ЗАВОД ПРЕФОРМ .

Згідно змісту поданої заяви Товариство виокремлює, що Рішення є очевидно протиправним та порушує права ТОВ СУБОС-ТЕХНО .

Крім того невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Оскаржуваного рішення негативним чином вплине на ведення господарської діяльності ТОВ СУБОС-ТЕХНО , оскільки останній вимушений буде здійснювати продаж товару за збитковими цінами, а також позбавить ефективного захисту та зробить неможливим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача-1, за захистом яких він звернувся до суду.

До того ж невжиття таких заходів змусить переглянути виробничі плани і нести непередбачувані витрати, що негативно вплине на економічну діяльність Товариства, на інвестиції та зайнятість працівників, а для відновлення порушених прав, в разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль.

Окрім цього 12.08.2020 до суду ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" (другорядно у тексті - позивач-8 або Заявник-2 або ТОВ "Виробнича фірма "Полімер") подано клопотання про забезпечення позову, у якому позивач-8 просить суд до набрання законної сили рішенням суду по даній справі:

- зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД;

- заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі реалізацію/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 шляхом оприлюднення в газеті Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр повідомлення про зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 протягом 10 днів з дати ухвалення ухвали суду за результатами розгляду заяви про забезпечення позову;

- заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам в тому числі але не виключно Державній митній службі України вчиняти дії, щодо реалізації/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 в тому числі щодо застосовування спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Мотивуючи подане клопотання ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" звертає увагу, що Заявник-2 є виробником і займається виготовленням листа полістирольного та формуванням виробів з нього, плівки гнучкої пластифікованої термозбіжної та стретч плівки на основі полівінілхлориду (ПВХ), товщиною 7-9 мкм., призначених для пакування продуктів харчування, які, в свою чергу, використовуються для пакування м`яса, риби, овочів, фруктів, хліба та кондитерських виробів.

Позивач-8 вказує, що плівка його виробництва вирізняється високою якістю, вона здатна захистити продукцію від впливу зовнішніх факторів, а також сприяти збільшенню терміну придатності товару та спростити його транспортування. Крім того потужності підприємства дозволяють виробляти плівки з різними характеристиками, що дає можливість задовольнити запити широкого кола замовників, які турбуються про те, щоб їх продукція була надійно захищена і зберегла всі свої властивості.

ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" відзначає, що полістирольний лист, який поставляється товариством на ринок відповідає вимогам сучасних універсальних формувальних машин і високошвидкісних ліній. При цьому вся продукція виробляється на сучасному фірмовому обладнанні, з використанням інноваційних технологій. Гарантією якості є відповідність всім міжнародним стандартам виробництва плівок, що підтверджується сертифікатами якості.

Заявник-2 акцентує, що основною сировиною для листа полістирольного та формуванням виробів з нього, плівки гнучкої пластифікованої термозбіжної та стретч плівки на основі полівінілхлориду (ПВХ), товщиною 7-9 мкм., призначених для пакування продуктів харчування є полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що закуповується ТОВ "ВФ "ПОЛІМЕР", в тому числі, в іноземних виробників полімерних матеріалів.

Поряд цим рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП- 440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Так листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Мінекономіки в рамках проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, надіслав список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості заінтересованих сторін.

3 додатку № 1 до такого листа вбачається реєстрація ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" в якості заінтересованої сторони в спеціальному розслідувані щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Водночас позивач-8 ознайомившись з заявою ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , на підставі якої ініційоване спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, надав Департаменту захисту національного виробника Мінекономіки свої коментарі, в яких вказав не те, що заява є необґрунтованою, що має наслідком відсутність підстав для застосування спеціальних заходів у будь-які формі.

Проте Заявнику-2 стало відомо про прийняття відповідачем-1 у червні 2020 року рішення від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03.

На думку позивача-8, як заінтересованої сторони спеціального розслідування, при прийняті рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту Комісією не встановлено всі обставини функціонування ринку полімерних матеріалів в Україні, їх взаємозамінність, національні інтереси виробників готової продукції з полівінілхлориду та поліетилену, також не встановлено доказів зростання обсягу імпорту полівінілхлориду та поліетилену в Україну, та заподіяння значної шкоди ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , а отже рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів (полівінілхлориду та поліетилену) незалежно від країни походження та експорту є очевидно протиправним та порушує права ТОВ "Виробнича фірма "Полімер", що і зумовило, між іншим за викладених у позові відповідних обставин, звернення із зауваженим клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову.

В розрізі питання необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач-8 виокремлює, що ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ виробляє дві марки полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-67 (призначений для виробництва жорсткого, напівжорсткого і пластифікованого ПВХ, труб, профілів, плівок, листів) та марки KSF-70 (призначений для виробництва пластифікованих плівок, профілів, ізоляції, деталей виготовлених литтям під тиском). Основною маркою смоли, яку виробляє ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , є саме смола (KSR- 67) з константою Фікентчера 67. ПВХ смола (KSF-70) з константою Фікентчера 70 ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ виробляється не системно, що, на погляд Заявника-2, позначається на стабільності якості продукту.

ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" підкреслює, що з 2003 року виготовляє плівки ПВХ для пакування продуктів харчування. Близько 50% виробленої продукції експортується до європейських країн. Основою для виробництва ПВХ плівки для пакування харчових продуктів є смола ПВХ з константою Фікентчера 70-72, яка є високомолекулярною смолою ПВХ, що має довгі ланцюги полімеру, і важливою умовою при виробництві тонких плівок з ПВХ (7-14мкм), що є основним видом діяльності товариства.

Позивач-8 констатує, що намагався працювати зі смолою ПВХ марки KSF-70 виробництва ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , м. Калуш, протягом 3 років поспіль з 2017 по 2019 роки, одначе наявність великої кількості кристалічних включень fish eyes , непостійність та широкий діапазон відхилень якісних показників смоли унеможливлюють її використання при виробництві плівок для пакування продуктів харчування.

Так за результатами внутрішнього розслідування, проведеного у зв`язку із поверненням неякісного товару європейськими споживачами Заявника-2, встановлено, що діапазон відхилень якісних показників смоли, поставленої ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , зокрема насипної щільності (насипна густина), складає 476- 499 г/дм.куб., що спричиняє нестабільну роботу обладнання, а сировина, що імпортується має діапазон в рамках 505-507 г/дм.куб.

Також згідно даних офіційного веб-порталу ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ Константа Фікентчера полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-67 становить в межах від 66 до 68, а полівінілхлориду суспензійного: марки KSR-70 становить в позначці від 69 до 70.

Проте Рішенням застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера, К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного.

Таким чином, як стверджує позивач-8, Спірним рішенням обмежено і імпорт полівінілхлориду суспензійного, який не виробляється ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , оскільки фізико-хімічні властивості полівінілхлориду суспензійного ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ є більш вузькими ніж, ті які зазначені у рішенні відповідача-1.

В свою чергу, як виділяє ТОВ "Виробнича фірма "Полімер", українські підприємства, що використовують в своєму виробництві полівінілхлорид є споживачами в тому числі інших марок та видів полівінілхлориду ніж виробляє ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , проте фізико-хімічні властивості входять в межі встановлені Рішенням Комісії.

Висловлюючись про відповідні обставини Заявник-2 зауважує, що для задоволення високих вимог до якості плівки європейських споживачів використовує смолу ПВХ виробництва США, Бельгії та Угорщини, не дивлячись на те, що вона дорожча смоли ПВХ марки KSF-70 виробництва ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ .

Позивач-8 примічає про надання сертифікатів якості та документів, що підвереджують закупівлю ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" полівінілхлориду суспензійного з Константою Фікентчера більше 71, звертаючи увагу, що ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ виробляє лише полівінілхлорид суспензійний (KSF-70) з максимальною константою Фікентчера до 70.

Тобто, згідно позиції позивача-8, застосування попередніх спеціальних заходів вважається неприйнятним в СОТ щодо широкого кола фізико-хімічних властивостей товару, який хоч і має один код УКТ ЗЕД, однак не дозволяє належним чином оцінити, чи конкурують всі імпортовані товари з товаром ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ і відповідно чи міг їх імпорт заподіяти значну шкоду третій особі-1, оскільки убачаються різні якісні характеристики між полімерними матеріалами ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та полімерними матеріалами іноземного виробництва.

Окремо Заявник-2 відмічає, що враховуючи відсутність зростання обсягів імпорту та падіння цін такого імпорту, а також бездоказовість наявності значної шкоди у національного товаровиробника свідчить лише про те, що застосування попередніх спеціальних заходів передбачених Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну відповідно до Рішення було недопустимим та неправомірним.

Крім цього позивач-8 має переконання, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між фінансовими показниками ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та незростаючим імпортом, а встановлений рішенням відповідача-1 широкий діапазон фізико-хімічних властивостей полімерних матеріалів призводить до того, що під спеціальні заходи попадає такий товар аналогу якого не виробляє ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , тому Рішення є необґрунтованим.

Додатково Заявник-2 зазначає, що Спірним рішенням заподіюється значна шкода ТОВ "Виробнича фірма "Полімер", яке вимушене закуповувати іноземний полівінілхлорид з більш якіснішими фізико-хімічними характеристиками, позаяк в Україні не виробляється полівінілхлорид з такими фізико-хімічними властивостями.

Підсумовуючи викладені у клопотанні фактичні обставини, акцентуючи на застосуванні ефективного механізму захисту порушених прав Заявника-2, ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" позиціонує те, що, по-перше, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення негативним чином вплине на ведення господарської діяльності товариства, оскільки таке вже вимушене закуповувати іноземну сировину зі сплатою додаткових 18% мита, так як в Україні не має альтернативної продукції, яка могла би задовольнити потреби ТОВ "Виробнича фірма "Полімер", яке здійснює виробництво ПВХ плівки для пакування продуктів харчування яка експортується до європейських країн.

По-друге, через прийняття Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі Рішення позивач-8 вимушений нести непередбачувані витрати, що негативно впливає на економічну діяльність підприємства, та змусить переглянути виробничі плани і нести непередбачувані витрати, що до того ж негативно вплине на інвестиції та зайнятість працівників, а для відновлення порушених прав, в разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль.

По-третє, згідно листа вих. № 1036 від 24.07.2020 ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , з 24.10.2020 по 16.11.2020 на підприємстві третьої особи-1 будуть проводитися планові роботи, а тому виробництво буде зупинено, у зв`язку із чим товариству пропонувалося спланувати свої закупки сировини таким чином, аби не було перебоїв в роботі, дії з чого, як вважає Заявник-2, призводять до створення ажіотажу на вітчизняному ринку полівінілхлориду суспензійного, та необґрунтованого підвищення ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ ціни на полівінілхлорид суспензійний.

По-четверте, згідно договірних відносин поставки між ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та ТОВ "Виробнича фірма "Полімер", товар оплачується на умовах 100% передоплати (при імпорті сировини останнє працювало із постачальниками на умовах відстрочення платежу протягом 30 календарних днів від дати інвойсу), а відтак для того, аби акумулювати таку кількість коштів, позивачу-8 потрібно не платити податки, заробітну плату і орендні платежі, що в свою чергу потягне штрафні санкції, або зупинити виробництво і ліквідувати підприємство.

По-п`яте, ігнорування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державною митною службою України ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 640/12153/20, якою було зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, є підставою для встановлення судового контролю за судовим рішенням, пов`язаним із заходами забезпечення позову, з приводу чого і заявляється клопотання.

За ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.

З огляду на викладений процесуальний припис, суд вважає за можливе розглянути подані позивачем 1 та 8 заяву і клопотання.

Виходячи з наведеного, проаналізувавши викладені заявниками обставини та наявні у матеріалах справи докази, вирішуючи по суті подане клопотання та заяву, суд вказує таке.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В силу ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, серед іншого: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або ж якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: зупинення дії акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При цьому вживаючи заходи забезпечення позову суд має враховувати: а) співмірність таких заходів із заявленими позивачем вимогами; б) співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб; в) доцільність вжиття того чи іншого заходу забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, 21.02.2020 Комісією прийнято рішення № СП-440/2020/4411-03, згідно якого порушено, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту , спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Дане рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/specialne-rozsliduvannya-shodo-importu-v-36/.

Листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Міністерства надіслав заінтересованим сторонам список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості таких, як сторін спеціального розслідування, з їх правами та обов`язками.

Зі змісту цього листа видно про проведення розслідування відповідно до Угоди про захисні заходи СОТ та Закону України Про Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну .

З додатку № 1 до цього листа видно про реєстрацію ТОВ СУБОС-ТЕХНО (позиція 15) та ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" (пункт 30) в якості заінтересованих сторін в спеціальному розслідувані щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту.

Всього, виходячи з інформації окресленого листа, Міністерством зареєстровано 56 заінтересованих сторін в спеціальному розслідуванні.

Разом з цим судом установлено про укладення ТОВ СУБОС-ТЕХНО , як постачальником, з Товариством з обмеженою відповідальністю Завод ПРЕФОРМ , як покупцем, договору № 1/9, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця поліетилен та поліетилентерефталат.

Також матеріали справи вказують про укладення між ТОВ СУБОС-ТЕХНО , як покупцем, та фірмою Lymertin international FZE , як продавцем, контракту № 27022020 від 27.02.2020, за яким продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити полімери різних марок і різного призначення.

Товар, що поставляється по контракту, виготовлений в Таїланді, Китаї, Кореї та іншій державі, що вказується у додатках. Якість товару повинна відповідати технічним вимогам заводу-виробника.

Матеріали справи свідчать, що з урахуванням договірних відносин ТОВ СУБОС-ТЕХНО зі своїми контрагентами, Товариством подано до Мінекономіки коментар щодо заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , в якому Заявником, як імпортером, відзначалося, що:

ТОВ СУБОС-ТЕХНО вважає, що заява не містить доказів, які підтверджують значну шкоду або загрозу заподіяння такої шкоди національному товаровиробнику - ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ імпортом товару, відсутні докази раптового, недавнього, істотного та різкого зростання імпорту товару, крім того причинно-наслідковий зв`язок між імпортом та шкодою також відсутній.

ТОВ СУБОС-ТЕХНО звертає увагу, що поліетилен, який виробляється заявником за своїми фізико-хімічними властивостями (які є найголовнішими при визначенні аналогічності/подібності, оскільки саме із-за них визначається можливість використання поліетилену в тому чи іншому виробництві) відрізняється від поліетилену іноземного виробництва, а отже не є подібним товаром, як то вимагає Закон України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну та Угода про захисні заходи.

В свою чергу, згідно ст. 13 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , не вбачається факторів того, що: обсяг імпорту в Україну товару по коду УКТ ЗЕД 3901200000 (поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше) значною мірою зростав, оскільки фактично він встановився на рівні 2017 року, при цьому тенденція зростання між 2018 роком та 2019 роком не була стрімкою; ціна імпорту в Україну товару по коду УКТ ЗЕД 3901200000 (поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше) значною мірою знижувалась, оскільки фактично ціна лише значною мірою збільшилась; наявні будь-які наслідки для національного товаровиробника, які є результатом дії факторів, зазначених вище.

Таким чином ТОВ СУБОС-ТЕХНО вважає, що спеціальне розслідування повинно бути припинено, без застосування спеціальних заходів у будь-які формі .

Крім цього матеріали справи свідчать про наявність договірних відносин ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" з BorsodChem Zrt. (Угорщина) та з Inovyn Europe Limited (Бельгія) про поставку суспензійного полівінілхлориду, не змішаного з іншими речовинами, який призначений для виробництва пластикових сумішей для виготовлення плівки ПВХ, що випливає з митних декларацій щодо закупки сировини зі сплатою спеціального мита у розмірі 18%, інвойсів на товар і сертифікатів якості товару.

Так з поданих Заявником-2 документів, що стосуються поставки товарів від іноземних виробників видно, що ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" імпортуються товари, що відповідно підпадають під обмеження, встановлені рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03.

Також з матеріалів справи слідує про здійснення позивачем-8 передплати за митне оформлення імпортованих ним товарів, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Окрім такого з матеріалів вбачається, що зважаючи на здійснення ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" виробничої діяльності з виготовлення виробів з пластмас на основі ПВХ з константою Фікентчера 70 (плівка ІІВХ термозбіжна та стретч для пакування продуктів харчування), здійснення діяльності на внутрішньому ринку України, а також експорту товарів власного виробництва до країн Європи, позивачем-8 подано до відповідачів коментар щодо заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , в якому Заявником-2, як виробником товару, відзначалося, що:

По-перше, вартість продукції, яка виготовляється національними виробниками збільшиться в разі застосування спеціального мита, у зв`язку із чим продукція буде не конкурентоспроможною, що призведе до зменшення обсягів продажу і як наслідок зменшення надходжень до бюджету держави;

По-друге, така ситуація спричинить скорочення обсягу об`єму виробництва або зупинки в цілому, що призведе до масового звільнення працівників, скорочення штату, отже страждає населення для якого в певній місцевості, підприємство, що випускає продукцію на основі ГІВХ, є чи не єдиним джерелом доходу;

По-третє, збільшиться імпорт вже готової продукції з ПВХ, яка наразі виготовляється національними виробниками, що остаточно знищить можливість національним виробникам на існування не говорячи вже про конкуренцію;

По-четверте, зменшиться експорт продукції з ПВХ, що зменшить надходження інвалюти в Україну.

Отже, збитки, які можуть понести національні виробники у зв`язку із запровадженням спеціальних заходів для захисту інтересів одного виробника, будуть не співмірними із тими незначними надходженнями до Державного бюджету, які будуть отримані від введення мита на ввезення ПВХ, в порівнянні із зменшенням надходжень до Державного бюджету при скороченні обсягів продукції, що випускається і продається Заінтересованими сторонами розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що не можна захищаючи інтереси одного товаровиробника, нехтувати інтересами багатьох інших національних товаровиробників, які в сукупності приносять більше користі національним інтересам, наповнюючи місцеві та державний бюджети і забезпечуючи велику кількість людей робочими місцями .

Поряд із цим відповідач-1, керуючись положеннями статті 11 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, прийняв рішення № СП-445/2020/4411-03 від 22 травня 2020 року, яким вирішив застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно мотивувальної частини такого рішення, попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Цей акт опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/.

З відповідним рішенням ТОВ СУБОС-ТЕХНО , як заінтересована сторона у в спеціальному розслідувані, не погодилося та звернулося до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 по справі № 640/12153/20 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Як установлено судом 22.06.2020 Комісія, розглянувши матеріали Мінекономіки, вирішила:

Скасувати рішення Комісії від 22.05.2020 № СП - 445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту ;

Прийняти Рішення № СП - 451/2020/4411-03, згідно з яким застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

Рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/.

Зі змісту Рішення, яке викладено у повідомленні Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту видно, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну 22.05.2020 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника Константи Фікентчера (значення К ) визначено:

ТУ У 24.1-33129683-004:2011 для лабораторного дослідження (маса поглинутого пластифікатора, насипна густина, для марок із значенням К 69-71 - додатково питомий об`ємний електричний опір);

ТУ У 24.1- 33129683- 004:2011 та ДСТУ 7576-2014 для простого аналізу.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника питомої густини поліетилену більше 0,940 г/см 3 та показника текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам /10 хвилин, при навантаженні 21,6 кгс визначено ТУ У 20.1-33129683- 008:2017.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 190 днів.

Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан,Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення .

Відповідне повідомлення опубліковано 24.06.2020.

В площині відзначеного, з огляду на визначені в ст.ст 150-152 КАС України правила щодо застосування процесуального інституту заходів забезпечення позову, та враховуючи обставини та підстави прийняття Спірного рішення, суд визначає, що Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (по тексту скорочено - Закон), з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

Стаття 1 вказаного Закону наводить перелік термінів та їх значення, які застосовуються у ньому, а саме:

загрози заподіяння значної шкоди - неминучої загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику. Визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях, припущеннях або маловірогідній можливості;

сторони заінтересованої - будь-якої особи, яка повідомила центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики про свою заінтересованість в участі у спеціальному розслідуванні відповідно до частини другої статті 9 цього Закону та яка бере активну участь у спеціальному розслідуванні шляхом подання в письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути: іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об`єктом розслідування, або об`єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об`єктом спеціального розслідування; компетентні органи країни експорту товару, що є об`єктом розслідування; національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні; об`єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в Україні; професійна спілка, що об`єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні; споживачі, об`єднання споживачів;

значної шкоди - погіршення виробничого, торговельного або фінансового становища національного товаровиробника, що призводить до значного загального спаду в національному виробництві певного товару;

імпорту - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання в цій країні імпорту;

імпортера - суб`єкта господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів);

національного товаровиробника - сукупності виробників подібного чи безпосередньо конкуруючого товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Україні цього товару;

товару - будь-якої продукції, призначеної для продажу;

періоду розслідування - періоду, за який Міністерством досліджується динаміка зростання обсягу імпорту товару, що є об`єктом розслідування, та виробниче, торговельне і фінансове становище національного товаровиробника;

спеціального розслідування - розслідування фактів зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару.

Зокрема спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну (ст. 8 Закону).

За ст. 13 Закону, у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема:

1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;

2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори:

1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;

4) інше, що стосується розслідування.

У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

Міністерство публікує в газеті відповідно до статті 17 цього Закону інформацію про результати аналізу справи, що розслідується, а також докази щодо причетності досліджених факторів до розслідування.

Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори:

1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування;

2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

З огляду на наведені приписи Закону випливає, що у процесі здійснення Міністерством спеціального розслідування, при дослідженні всіх факторів заподіяння значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику від імпорту в Україну мають враховуватися: 1) тенденції імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факт (факти) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Водночас під час дослідження вивчаються такі фактори, як: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні; 3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо; 4) інше, що стосується розслідування.

При цьому визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на припущеннях або маловірогідній можливості.

Крім того, у разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

При дослідженні вивчається інше, що стосується розслідування.

Згідно ст. 9 Закону, комісія (при нормативному цитуванні - Комісія) розглядає: заяву та (або) інформацію, які подаються Міністерством відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону; докази, наведені в заяві, або об`єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.

Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.

Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.

Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п`яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення, яке повинно містити:

1) інформацію про порушення спеціального розслідування;

2) інформацію про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування;

4) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, які є підставою для порушення спеціального розслідування;

5) інформацію про те, що корисна для спеціального розслідування інформація може передаватися до Міністерства;

6) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть:

подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь;

Заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування:

1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність;

2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.

Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань.

Заінтересовані сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, поданою іншою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Комісії, якщо ця інформація:

1) стосується захисту їх інтересів;

2) не є конфіденційною відповідно до статті 12 цього Закону;

3) використовується для цілей спеціального розслідування.

Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.

Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду відповідно до статті 11 та розділу IV цього Закону.

З огляду на положення ст. 9 Закону, слід наголосити, що рішення про спеціальне розслідування має містити, зокрема: а) інформацію про конкретний товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування; б) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь.

З метою захисту власних інтересів заінтересовані сторони можуть подавати Міністерству додаткову інформацію, що стосується спеціального розслідування.

Окрім цього такі особи можуть подати коментарі до інформації, що стосується їх інтересів, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.

Поряд з цим під час проведення спеціального розслідування Комісія, з урахуванням наявної у неї інформації та коментарів, може, в рамках товару, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування, прийняти самостійне рішення про застосування попередніх спеціальних заходів відповідно до статті 11 Закону.

Так відповідно до ст. 11 Закону, не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності таких умов:

1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону;

2) у зв`язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення спеціального розслідування;

3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію;

4) Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому;

5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди;

6) Міністерством зроблено висновок про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.

Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.

Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об`єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку:

1) прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

У разі, якщо Комісія дійшла висновку, що значну шкоду не заподіяно або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія на своєму засіданні приймає рішення про:

1) скасування попередніх спеціальних заходів.

Таке рішення повинно передбачати скасування справляння спеціального мита;

2) продовження Міністерством спеціального розслідування.

Рішення Комісії, зазначені у частині п`ятій цієї статті, можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита.

Імпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про повернення сплачених сум спеціального мита протягом 30 днів від дати прийняття рішень Комісії відповідно до частини п`ятої цієї статті. У цій заяві зазначаються митні органи, які здійснювали митне оформлення товару, що обкладався спеціальним митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дії попередніх спеціальних заходів від дати, коли за рішенням Комісії відповідно до частини третьої цієї статті належним чином сплачувалася сума спеціального мита.

Заява про повернення сплачених сум спеціального мита є належно обґрунтованою за умов, що в ній міститься точна інформація про сплачені суми спеціального мита і вона супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не містить зазначеної інформації, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявнику після її розгляду з мотивованим поясненням.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново направляє Міністерству фінансів України оригінал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копії - Комісії та Міністерству.

Повернення зазначених сум спеціального мита здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення. Якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми не підлягають поверненню.

З правових конструкцій ст.ст. 9, 11 Закону видно, що конкретне рішення про застосування попередніх спеціальних заходів приймається простою більшістю голосів Комісії за наявності умов, у тому числі, за обставин: прийняття Комісією рішення про порушення відповідного спеціального розслідування про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом такого розслідування; забезпечення можливості подання заінтересованими сторонами до Міністерства коментарів та іншої необхідної інформації, а також доказів на користь останніх стосовно захисту їх інтересів в площині спеціального розслідування; попереднього встановлення Міністерством того, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди; висновку Міністерства про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

В той же час Комісією скасовуються попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну за настання певних обставин, а саме: прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V Застосування спеціальних заходів Закону.

При цьому у першому випадку, застосування рішенням Комісії попередніх спеціальних заходів відповідно до Закону передбачає запровадження справляння спеціального мита, сплата якого здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України, і, в свою чергу, порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тоді як у випадку прийняття Комісією рішення про скасовування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, у такому рішенні може передбачатися повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита, який, у цьому разі, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику заяву про повернення сплачених сум спеціального мита, повернення якого здійснюється за відповідною встановленою Законом процедурою. Одначе, якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у частині шостій статті 11 Закону, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми поверненню не підлягають.

Поряд з цим Законом визначаються виключні підстави для скасування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, які процитовані вище.

З огляду на наведені висновки щодо застосування норм Закону суд відмічає, що положеннями Угоди про захисні заходи встановлено правила застосування захисних заходів, під якими розуміються такі заходи, які передбачено в статті XIX ГАТТ 1994.

Статтею 3 Угоди про захисні заходи передбачено, що член може застосовувати захисні заходи лише після проведення розслідування компетентними органами цього члена згідно з процедурами, що попередньо встановлені й оприлюднені відповідно до статті X ГАТТ 1994. Це розслідування включає обґрунтоване повідомлення всім заінтересованим сторонам, а також публічні слухання або інші відповідні засоби, у ході яких імпортери, експортери та інші заінтересовані сторони могли би надавати докази та свої погляди, у тому числі можливість відповідати на надання таких доказів і поглядів іншими сторонами й викладати свої погляди, inter alia, стосовно того, чи відповідало би застосування захисного заходу суспільним інтересам, чи ні. Компетентні органи повинні публікувати звіт, у якому наводяться отримані ними дані та обґрунтовані результати з усіх відповідних фактичних та правових питань.

Будь-яка інформація, що за своїм характером є конфіденційною або надається на конфіденційній основі, після доведення доцільності цього, розглядається як така компетентними органами. Така інформація не розголошується без дозволу сторони, що її надала. Від сторін, які надають конфіденційну інформацію, може вимагатися надання неконфіденційних стислих викладів такої інформації або, якщо такі сторони зазначать, що така інформація не може бути стисло викладена, - причину, за якою стислий виклад не може бути надано. Проте якщо компетентні органи виявлять, що прохання про конфіденційність не є виправданим, і якщо заінтересована сторона не бажає оприлюднювати інформацію або дозволяти її розголошення в узагальнюючій або стислій формі, ці органи можуть ігнорувати таку інформацію, якщо їм не буде надано підтвердження з відповідних джерел про те, що ця інформація є достовірною.

За критичних обставин, коли затримка завдала би збитків, які важко було би відшкодувати, член може вжити тимчасових захисних заходів відповідно до попереднього визначення того, що є чіткі докази, що збільшення імпорту завдало або загрожує завдати серйозної шкоди. Термін дії тимчасового заходу не повинен перевищувати 200 днів, протягом цього періоду повинні виконуватися відповідні вимоги статей 2 - 7 та 12. Такі заходи повинні застосовуватися у формі збільшення тарифів з тим, щоб їх можна було швидко відшкодувати в тому разі, якщо подальше розслідування, зазначене в пункті 2 статті 4, не покаже, що збільшення імпорту завдало або загрожувало завдати серйозної шкоди вітчизняній промисловості. Термін дії будь-якого такого тимчасового заходу зараховується як частина початкового періоду та будь-якого його продовження, зазначеного в пунктах 1, 2 й 3 статті 7 (ст. 6 Угоди про захисні заходи ).

Член застосовує захисні заходи лише протягом такого періоду часу, який може бути необхідним для запобігання серйозній шкоді або усунення її, а також для сприяння адаптації до умов конкуренції. Період не може перевищувати чотирьох років, якщо його не продовжено згідно з пунктом 2.

Період, загаданий у пункті 1, може бути продовжено за умови, що компетентні органи імпортуючого члена визначили відповідно до процедур, викладених у статтях 2, 3, 4 і 5, що захисний захід продовжує бути необхідним для запобігання серйозній шкоді або усунення її, і що існують докази того, що відбувається процес адаптації промисловості до умов конкуренції, а також за умови, що дотримуються відповідні положення статей 8 та 12.

Загальний термін застосування захисного заходу, зокрема термін застосування будь-якого тимчасового заходу, термін початкового застосування та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати восьми років.

Для сприяння адаптації промисловості до умов конкуренції в ситуації, коли очікуваний термін дії захисного заходу, про який повідомлено відповідно до положень пункту 1 статті 12, перевищує один рік, член, що застосовує такий захід, повинен поступово лібералізувати його через регулярні інтервали протягом періоду застосування. Якщо термін дії такого заходу перевищує три роки, то член, що застосовує такий захід, повинен переглянути ситуацію не пізніше, ніж після закінчення половини терміну дії заходу, і, якщо це доречно, скасувати його або прискорити темп лібералізації. Захисний захід, термін дії якого продовжується відповідно до пункту 2, не повинен бути обмежувальнішим, ніж він був наприкінці початкового періоду, і повинен продовжити лібералізовуватись.

Жодних захисних заходів не може бути повторно застосовано до імпорту товару, що піддавався дії такого заходу, ужитого після дати набрання чинності Угодою СОТ, протягом періоду часу, який дорівнює періоду, протягом якого такий захід вже застосовувався раніше, за умови, що період незастосування становить принаймні два роки.

Незалежно від положень пункту 5 захисний захід тривалістю 180 днів або менше може знову застосовуватися до імпорту товару, якщо:

a) після дати введення захисного заходу до імпорту цього товару пройшов принаймні один рік і

b) такий захисний захід не застосовувався до цього самого товару більше, ніж двічі за п`ятирічний період, що безпосередньо передує даті введення такого захисного заходу (ст. 7 Термін дії й перегляд захисних заходів Угоди про захисні заходи ).

Зважаючи на наведені приписи Угоди про захисні заходи , неможливим є повторне застосування захисних заходів до імпорту товару, що вже піддавався дії такого заходу, протягом періоду часу, який дорівнює періоду, протягом якого такий захід вже застосовувався раніше, за умови, що період незастосування становить принаймні два роки.

Виходячи з наведених приписів Угоди про захисні заходи та Закону, в їх сукупності, посилання на які, між іншим, в аспекті їх застосування в частині питань розслідування має місце у листі № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департаменту захисту національного виробника Мінекономіки, слід констатувати на необхідності неухильного дотримання Комісією процедурних питань у прийнятті рішення про застосування спеціальних заходів щодо: по-перше, врахування поданих заінтересованою стороною - імпортером коментарів та іншої необхідної інформації, у тому числі додаткової, і заявлених останнім доказів на свою користь стосовно захисту власних інтересів в площині спеціального розслідування та визначеного Комісією, між іншим самостійно, об`єкту розслідування; по-друге, оцінки обґрунтованості поданих заінтересованою особою до Міністерства відповідних матеріалів, які пов`язані з впливом на діяльність імпортера, а відтак і можливості завдання шкоди останньому, через прямий вплив на його господарську діяльність; по-третє, встановлення не тільки виключних підстав для скасування, за відповідним актом Комісії, попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, а й застосування їх повторно.

Дане відповідно обумовлює обов`язок прийняття Комісією мотивованого рішення про застосування попередніх спеціальних заходів згідно ст. 11 Закону.

В аспекті зазначених нормативних положень та обставин справи, в рамках вирішення питань про вжиття заходів про забезпечення позову, порушених ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" у клопотанні, суд примічає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову, судом має враховуватися, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

В розумінні наведених процесуальних норм КАС України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

Так суд виокремлює, що вжиття заходів забезпечення позову за клопотанням позивача-8 не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оспорюваного рішення не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених ним заходів до вирішення спору в даній справі.

В розрізі наведених акцентів суд також висловлюється про те, що при вирішенні процесуального питання заходів забезпечення позову суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Крім того згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже з детального аналізу викладених обставин справи в аспекті вказаних нормативних положень, керуючись наведеними концептуальними позиціями Європейського суду з прав людини, суд приходить до наступних висновків:

- по-перше, Оскаржуване рішення очевидно створює небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" шляхом обмеження права вільно здійснювати господарську діяльність, зокрема: обмежує можливості позивача-8 отримувати дохід від підприємницької діяльності через збільшення витрат на додаткову сплату спеціального мита у розмірі 18% при імпорті в Україну товарів, які є об`єктом відповідного спеціального розслідування і до яких Спірним рішенням застосовано відповідні попередні спеціальні заходи; суттєво збільшує витрати на використання останнім у власному виробництві таких імпортних товарів, через необхідність додаткової сплати спеціального мита у розмірі 18%; у зв`язку зі зростанням витрат на імпортну сировину підвищує собівартість виробництва, що значно обмежує можливості експорту відповідних товарів до країн Європи та негативно впливає на економічні показники підприємства;

- по-друге, очевидно, що без вжиття заходів забезпечення позову для відновлення порушених прав у разі задоволення позову у даній справі ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, для повернення сплачених сум спеціального мита, встановленого Рішенням, а також щодо відновлення господарської діяльності пов`язаної з імпортом в Україну товарів, які є об`єктом відповідного спеціального розслідування і до якого Спірним рішенням застосовано відповідні попередні спеціальні заходи.

Отже на думку суду, наведеним позивачем-8 обґрунтуванням клопотання про забезпечення позову та доданими до нього письмовими доказами доведено, що невжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову в частині зупинення Рішення істотно ускладнить виконання рішення суду, а також ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів Заявника-2, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення адміністративного позову в частині зупинення Спірного рішення, про які просить товариство, відповідають предмету позову та, в той же час, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

З огляду на наведене в цілому, приймаючи до уваги, що позивачем-8 подані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам останнього до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з урахуванням доцільності, з огляду на вимоги ст. 152 КАС України, зупинення дії Рішення на час розгляду справи, та з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить Заявник-2, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, беручи до уваги, що вказані позивачем-8 у заяві заходи забезпечення позову є на думку суду розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що достатніми є підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Оскаржуваного рішення.

Стосовно питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам в тому числі але не виключно Державній митній службі України вчиняти дії, щодо реалізації/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 у тому числі щодо застосовування спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту, суд керується таким.

Як видно з пояснень заявників та підтверджено наданими до матеріалів справи даними з Інтегрованого митного тарифу, сформованого з Єдиного державного інформаційного веб-порталу Єдине вікно для міжнародної торгівлі , Держмитслужбою після винесення судом ухвали від 10.06.2020 по справі №640/12153/20, не зважаючи на вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД; у період чинності вказаної ухвали неодноразово продовжувалось застосування спеціального мита у розмірі 18% під час імпорту вказаних товарів.

За таких обставин, з огляду на мету застосування заходів забезпечення позову, як то ефективний захист прав та інтересів особи, яка звернулася до суду за захистом, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача-8 щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам в тому числі але не виключно Державній митній службі України вчиняти дії, щодо реалізації/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 у тому числі щодо застосовування спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Щодо вимог Заявника-2 про застосування заходів забезпечення через заборону Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі реалізацію/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 шляхом оприлюднення в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр повідомлення про зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 протягом 10 днів з дати ухвалення ухвали суду за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд відмічає, що дані вимоги є невмотивованими, позаяк в силу ч. 2 ст. 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів, що обумовлює неухильне негайне виконання відповідними особами ухвали про забезпечення позову у відповідності до КАС України.

Водночас суд відзначає, що в силу ч. 1 ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

За ч. 1 ст. 11 Закону Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів. Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про це рішення.

Як встановлено судом, рішення від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03 та Спірне рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

За таких обставин, з огляду на застосування Держмитслужбою спеціального мита у розмірі 18%, приймаючи до уваги оприлюднення означених вище рішень Комісії шляхом опублікування конкретних повідомлень в газеті Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр , суд вважає за необхідне встановити спосіб, строки і порядок виконання даної ухвали шляхом зобов`язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі оприлюднити в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр повідомлення про зупинення дії, у тому числі реалізації/виконання, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 протягом десяти днів з дати ухвалення цієї ухвали, що, в свою чергу, забезпечить виконання цього судового рішення.

Окремо суд зауважує, що ухвала стосовно вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено у зв`язку із оскарженням Рішення.

Щодо вимог позивача-8 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Так зважаючи, що ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" в клопотанні не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду на даній стадії.

Стосовно заяви поданої позивачем-1, суд вказує, що відмовляє у її задоволенні, позаяк при повторному зверненні із відповідною заявою Заявником-1 не наведено обставин здійснення господарської діяльності щодо товарів, які підпадають під дію обмежень, встановлених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03, що окреслює необґрунтованість такої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання б/н від 12.08.2020 Про забезпечення позову представника ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" Гирова К.А. (адвоката) - задовольнити частково.

2. Вжити у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову.

3. Зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

4. Заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам в тому числі але не виключно Державній митній службі України вчиняти дії, щодо реалізації/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 в тому числі щодо застосовування спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

5. Встановити спосіб, строки і порядок виконання даної ухвали шляхом зобов`язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі оприлюднити в газеті Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр повідомлення про зупинення дії, у тому числі реалізації/виконання, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 протягом десяти днів з дати ухвалення цієї ухвали.

6. У іншій частині клопотання відмовити.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

8. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" в строк до 14.08.2023.

9. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

10. Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання рішення по справі законної сили.

11. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (адреса: 61125, Харківська обл., м. Харків, провул. Райрадівський, буд. 1, ідентифікаційний код - 32335155), боржниками: Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2); Державна митна служба України (адреса: 04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, ідентифікаційний код - 43115923).

12. Ухвалу направити для виконання учасникам у справі № 640/12153/20.

13. У задоволенні заяви б/н від 10.08.2020 Про забезпечення позову представника ТОВ СУБОС-ТЕХНО Гирова К.А. (адвоката) - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	14.08.2020
Оприлюднено	17.08.2020
Номер документу	90979238
Судочинство	Адміністративне

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 14.08.2020 по справі 640/12153/20ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/12153/20

Ухвала
від 14.08.2020 по справі 640/12153/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА