Постанова

від 06.08.2020 по справі 420/7860/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7860/19

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 06 квітня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області № 405 від 06.12.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності; скасування усіх обмежень, які передбачені дисциплінарною відповідальністю; поновлення строку плину стажу та звання.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним було вчинено усіх необхідних дій щодо повідомлення про заволодіння його службовим планшетом іншою особою, яка не мала права розпорядження та користування планшетним пристроєм, павербанком та кабелем зарядки з вилкою. За результатами події відповідачем проведено службове розслідування, яке на думку позивача проведене не об`єктивно та сумнівно, оскільки не перевірено факт незаконного заволодіння пристроєм. Позивач вказує, що наказ про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, який прийнято за результатами службового розслідування є незаконним, необґрунтованим, створеним на підставі вигаданих обставин, з метою приховування неправомірних дій перевіряючого з ГУНП в Одеський області. Позивач стверджує, що, оскаржуваний наказ порушує його права, як громадянина України і працівника Національної поліції України, а тому має бути скасований.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У своїх доводах апелянт зазначає, що у порушення ч. 3 ст. 162 КАС України, йому не було надано відзиву Суворовського ВП на його позовну заяву та додатків до відзиву, через що апелянт був позбавлений можливості написати відповідь на відзив. У ході судового розгляду справи не було допитано в якості свідка службову особу Суворовського ВП ОСОБА_2 , який також проходив 04.12.2019 року добове чергування та може надати свідчення з приводу обставин, якими обґрунтовано прийняття оскаржуваного наказу. Крім того, при проведенні службового розслідування подій 04.12.2019-05.12.2019 Суворовського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області, за наслідками якого було прийнято оскаржуваний наказ, відповідачем порушено процедуру його проведення, а саме - не повідомлено ОСОБА_1 про початок проведення службового розслідування, у порушення вимог Дисциплінарного Статуту Національної поліції України начальник СВ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області вимагав надання ОСОБА_1 письмових пояснень по зазначеній події в неробочий час апелянта о 12:00 05.12.2019 року, після його добового чергування, вимагав визнання вини у не реагуванні на повідомлення на викраденому службовому пристрої, провокував конфлікт, принижував людську гідність у порушення наказу № 1179 від 09.11.2016 року. Тобто, на думку апелянта, у його діях 04.12.2019-05.12.2019 рр. з планшетним пристроєм відсутня вина у не реагуванні на завдання, які приходили на планшетний пристрій, що був у стані реєстрації службового аккаунта ОСОБА_1 . Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції не було досліджено порушення при проведенні службового розслідування ст.ст. 1, 12, ч.ч. 2, 6 ст.14, ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту НПУ, у зв`язку із чим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року по даній справі підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на посаді слідчого СВ Суворовського ВП ГУНП в Одеській області з 20 березня 2017 року.

05.12.2019 року надійшов рапорт начальника СМ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 за фактом порушення слідчим СВ відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог підпункту 1 пункту 1 розділу Х Інструкції № 111, що виразилось у не проставлені відповідних відміток в системі Інформаційний портал Національної поліції України про прийняття 11 викликів, які надійшли у період добового чергування з 09.00 год. 04.12.2019 року до 09.00 год. 05.12.2019 року щодо прибуття на місце події СОГ, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування (а.с. 53-54).

На підставі Наказу № 403 від 05.12.2019 року Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, дисциплінарна комісія у складі: голови комісії т.в.о. заступника начальника Суворовського ВП - начальника СВ капітана поліції Нетребського О.А. , членів комісії: начальника сектору кадрового забезпечення Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_4 , начальника сектору мониторінгу Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 , за фактом порушення слідчим СВ відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні, правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 р. № 111, встановила, що в порушення вимог підпункту 1 пункту 1 розділу Х Інструкції № 111, відповідні відмітки в системі Інформаційний портал Національної поліції України про прийняття 10 викликів, які надійшли у вказаний проміжок часу, що прибуття на місце події СОГ, закінчення виконання завдання , обставини правопорушення та результати реагування, не проставив.

Замість старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вказані дії виконані старшим інспектором - черговим чергової частини СМ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції Хорунжим А.В.

При перевірці встановлено, що в період часу з 09.00 год. 04.12.2019 р. до 09.00 год. 05.12.2019 р. від працівників підрозділу 102 через систему ІПНП, до чергової частини надійшло 10 електронних повідомлень, які зареєстровано ОСОБА_5 до ЄО за №№ 43500, 43557, 43590, 43602, 43617, 43621, 43626, 43627, 43628, 43630 та диспетчером чергової частини УОАЗОР ГУНП на місця подій направлено СОГ.

Вказані повідомлення на планшетний пристрій надійшли основній СОГ на чолі зі старшим СОГ ст. лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який в порушення вимог підпункту 1 пункту 1 розділу Х Інструкції № 111, відповідні відмітки в системі Інформаційний портал Національної поліції України про прийняття виклику, прибуття на місце подій не проставив.

05.12.2019 року підполковником поліції ОСОБА_3 в ході проведення службового розслідування проглянуто камери відеоспостереження, які виходять на коридор першого поверху адмін. будівлі Суворівського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області майором та до кімнати прийому громадян. Переглядом встановлено, що 04.12.2019 року о 08.06 год. старшим старшим інспектором - черговим чергової частини СМ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_6 планшетний пристрій у кімнаті прийому громадян передано особисто у руки старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , який в свою чергу поклав планшет на стіл у кімнаті.

В своїх поясненнях старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вказав, що дійсно майор поліції ОСОБА_6 передав йому планшет. Однак після цього, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 поклав планшет на стіл у кімнаті прийому громадян та направився на інструктаж. Повернувшись до кімнати прийому громадян старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не знайшов там планшет, так як, його нібито забрав перевіряючий ГУНП в Одеській області.

О 08.00 год. 04.12.2019 р. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зайшов під своїм логіном та паролем у базу даних на планшетному пристрої, та, в подальшому, протягом доби планшет не працював. Перевіряючий з ГУНП передав планшет, який знайшов на столі у кімнаті прийому громадян, начальнику ВП де пристрій знаходився до 05.12.2019 р.

Як вказав у своєму письмовому поясненні майор поліції ОСОБА_5 . старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 04.12.2019 р. видано планшет, зарядний пристрій та павербанк, що підтверджується записами залишеними у Книзі видачі приймання майна, закріпленого за черговою частиною № 209-1 та дійсно вказаний планшетний пристрій с кімнати прийому громадян забрав перевіряючий з ГУНП в Одеській області, в той час коли заступаючий добовий наряд знаходився на інструктажу. Після інструктажу старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підійшов до майора поліції ОСОБА_5 та доповів, що особисто звернеться до перевіряючого ГУНП та забере планшетний пристрій. Про те, що планшет старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не забрав він нікому не доповів.

Також майор поліції ОСОБА_5 зазначив, що завдання від диспетчера ГУНП він бачив на моніторі ІТС ІПНП (Цунамі) та виконував всі необхідні відмітки за старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Під час перевірки, комісія зазначила, що аналіз зібраних матеріалів дають підстави вважати, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виявив нещирість письмових пояснень під час проведення службового розслідування, самоусунувся від виконання своїх обов`язків під час добового чергування при реагуванні на заяви та повідомлення, своїми діями порушив вимоги пп.1 п. 1 р. 10 Інструкції № 111, залишив планшет без нагляду в кімнаті прийому громадян, не забрав його в подальшому у перевіряючого з ГУНП на протязі добового чергування, відповідні відмітки в системі ІПНП про прийняття 10 викликів, які надійшли під час добового чергування щодо прибуття на місце події СОГ, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування не проставив та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного комісія дійшла наступного висновку: старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , слідчому розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, відповідно до п. 1 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, оголосити догану. (а.с. 63-67).

06.12.2019 року Суворовським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області прийнято наказ № 405 Про покарання окремих працівників Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області , яким старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , слідчому розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ відділу Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області - оголошено догану (а.с. 68-69).

Не погоджуючись з прийнятим наказом, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилаючись на приписи п. 7 р. 13 Інструкції № 111, згідно яких старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою та роботу з ним під час чергування, виходив з того, що позивач у позовній заяві не заперечував того факту, що він залишив без нагляду планшетний пристрій, на протязі добового чергування роботу з планшетним пристроєм не проводив роботу, відповідачем належним чином доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та дійшов висновку про обґрунтованість та законність прийнятого наказу № 405 від 06.12.2019 року.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Положеннями п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Предметом позову є протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із відсутністю, на думку ОСОБА_1 вини у вчиненні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Досліджуючи питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення службової дисципліни, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно оскаржуваного наказу № 405 від 06.12.2019 року, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, за порушення п.п. 1,2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, п.п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію , вимог п.7 розділу 8, пп. 7 п.1 розділу 10 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 111 від 16.02.2018 року, що виразилось у залишенні планшету без нагляду в кімнаті прийому громадян адмін.будівлі відділу поліції, що призвело до того, що даний пристрій знайшов перевіряючий з ГУНП в Одеській області, а також у нездійсненні роботи з планшетним пристроєм на протязі добового чергуванні, а саме: в не проставлянні відповідних відміток в системі ІПНП про прийняття викликів, прибутті на місце події, не внесення за допомогою планшетного пристрою до системи ІПНП детальної інформації про результати виїзду на місце події, а також не щирості при наданні пояснення, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , слідчому розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Суворовського ВП в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію , пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (зі змінами), з метою визначення порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, а також приведення нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції України у відповідність до законодавства, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №111 від 16.02.2018, затверджено Інструкцію з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (надалі - Інструкція № 111 від 16.02.2018 року).

Вказана Інструкція № 111 від 16.02.2018 року, встановлює порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).

Так, пп. 1 п. 1 розділу Х Інструкції № 111 від 16.02.2018 року визначено, що працівникам та поліцейським, що перебувають у складі СОГ, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) за допомогою планшетного пристрою або іншим шляхом завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

1)за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування.

Тобто, проставляння відповідних відміток про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставин правопорушення та результатів реагування, у розумінні вищевикладених правил Інструкції можливе за наявності планшетного пристрою.

Проте, як зазначив апелянт в судовому засіданні у ході апеляційного розгляду справи, та вбачається з позовної заяви, у відповідності з графіком чергувань, він ОСОБА_1 04.12.2019р. прибув о 07:30 до Суворовського ВП ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, б. 18-А, та став готуватись до чергування у складі цілодобового наряду поліції. О 08 годин 00 хвилин черговий ОСОБА_5 через гучномовець сповістив, що заступаючому наряду слід прибути на інструктаж на 1 поверх до кімнати прийму громадян, що апелянт і зробив, підійшовши до кімнати прийому громадян. На вході його чекав слідчий Тендіт С.І., працівники Суворовського ВП, та ОСОБА_7 , які прибули для проходження цільового інструктажу. У цей час йшов по коридору черговий ОСОБА_8 , який ніс планшетний пристрій, павербанк та кабель зарядки з вилкою у руках, та який побачивши ОСОБА_1 надав йому зазначені предмети, оскільки ці електронні пристрої використовуються черговим нарядом при несенні служби, для швидкого реагування на події, які відбуваються з зоні оперативного обслуговування цілодобового наряду. Отримавши службовий планшет, як вказав апелянт, він ввів свій пароль та логін доступу до системи ІПНП щоб підготуватися до цільового інструктажу. У журналі прийому-здачі службових речей не розписувався. Надалі, заступаючий наряд запросили до кімнати прийому громадян, де інструктаж проводив начальник сектору кадрового забезпечення Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , у присутній інструктора з особистої безпеки ВПН УКЗ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 . Під час проведення інструктажу, як вказав апелянт, він поклав на стіл зі свого боку, попередньо переданий йому планшетний пристрій, павербанк та кабель зарядки з вилкою, та робив нотатки у службовому зошиті. Після чого, за вказівкою керівника наряду, ОСОБА_1 направився до кімнати прийому-видачі зброї, а планшетний пристрій, павербанк та кабель зарядки з вилкою залишив на столі, так як отримувати зброю тримаючи у руках будь які предмети, не є можливим, і заборонено інструкцією і правилами поводження зі зброєю. Повертаючись зі зброєю, після її отримання, ОСОБА_1 побачив, що інструктор з особистої безпеки ВПН УКЗ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 взяв у руки планшетний пристрій, павербанк та кабель зарядки з вилкою, та рухається по коридору ВП. ОСОБА_1 його наздогнав та сповістив про протиправний характер його дій, так як він не має ніякого права на користування і розпорядження планшетним пристроєм, павербанком та кабелем зарядки з вилкою. На що ОСОБА_9 відповів, що понесе ці службові речі де начальника.

Про цю подію, зі слів апелянта, невідкладно він сповістив чергового, та зайшов у кабінет до начальника сектору кадрового забезпечення Суворовського ВП ОСОБА_4 , з метою доповісти про цю подію, де на столі побачив планшетний пристрій, павербанк та кабель зарядки з вилкою.

Також апелянт вказує, що сповістив начальника СКЗ Подолінського В.М., що ОСОБА_9 неправомірно заволодів службовими речами, які ОСОБА_1 передали, для здійснення професійної діяльності. Але службові речі не були повернуті, і ,апелянт вимушений був працювати добу без необхідних речей.

09.12.2019 року відповідним письмовим рапортом ОСОБА_1 повідомив начальника Суворовського ВП про ситуацію що склалася 04.12.2019 року.

12.12.2019 року йому зателефонували з кадрів Суворовського ВП та сповістили про необхідність прибути для ознайомлення з наказом №405 від 06.12.2012 Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про службове розслідування та оголошення догани.

Апелянт також звертав увагу суду, що його не повідомили про початок службового розслідування.

В судовому засіданні, під час апеляційного розгляду справи, в якості свідка було допитано ОСОБА_10 , який підтвердив обставини події, що сталась 04.12.2019 року під час проходження інструктажу працівниками Суворовського ВП стосовно того, що планшетний пристрій, необхідний під час добового чергування, який залишив ОСОБА_1 на столі у службовому приміщенні Суворовського ВП, де працівники поліції проходили інструктаж, забрав перевіряючий з ГУНП в Одеській області та в подальшому вказаною особою не було передано відповідний планшетний пристрій ОСОБА_1 на його вимогу. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні також підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно хотів звернутися до свого безпосереднього керівника - начальника слідчого відділу, проте останній був відсутній, у зв`язку із чим про подію, що склалась було повідомлено чергового та начальника кадрового забезпечення Суворовського ВП.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_10 , висновки службового розслідування, прийняття на його основі наказу, яким позивачу у справі оголошено догану, апеляційний суд дійшов наступного.

Як передбачено ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Аналіз статей 1, 2 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку про те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз змісту викладених норм дає підстави для висновку про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також є несумісним з поняттям гідно нести високе звання поліцейського .

Водночас, колегія суддів зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи посадовою особою, прийняття рішення за наслідками розгляду.

Зокрема, висновок службового розслідування повинен містити привід для призначення службового розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом`якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893).

Відповідно до п. п. 1, 4 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

З аналізу наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.

З висновку службового розслідування щодо позивача вбачається, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, у вигляді оголошення догани, що за даних обставин є передчасним.

Відповідачем, при оголошенні позивачу догани, не було в повній мірі враховано сукупність обставин за яких вчинено дисциплінарний проступок, не встановлено заподіяної шкоди.

Колегія суддів, за результатами розгляду матеріалів справи та наданих пояснень апелянтом та свідком - ОСОБА_10 у судовому засіданні 06.08.2020 року, вважає відсутньою вину, як обов`язкової складової для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, у вчиненні ним дисциплінарного проступку, позаяк ОСОБА_1 об`єктивно не міг вносити відповідну інформацію до планшетного пристрою згідно приписів Інструкції № 111 від 16.02.2018 року, оскільки вказаний планшетний пристрій, який апелянт залишив у службовому приміщенні Суворовського ВП (кімнаті прийому громадян), де проходив інструктаж працівників поліції, які заступали на добове чергування 04.12.2019 року, було вилучено перевіряючим з ГУ НП в Одеській області, якій також був присутній на інструктажі працівників Суворовського ВП та неповернутий вказаною особою ОСОБА_1 після його вимоги про таке.

Таким чином, як встановлено апеляційним судом, у позивача у період добового чергування протягом 04.12.2019 року - 05.12.2019 року був відсутній планшетний пристрій, у зв`язку із чим, відповідні відмітки були проставлені старшим інспектором - черговим чергової частини сектору моніторингу Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції Хорунжим А.В., у відповідності до вимог п. 2 розділу ХХ згаданої Інструкції.

Відповідно до п. 2 розділу ХХ Інструкції № 111 від 16.02.20148 року передбачено, що за відсутності (несправності) планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку інформацію в системі ІПНП про призначення , прийняття , прибуття та виконання завдання, результати виїзду на місце події та вжиті заходи вносить диспетчер (оперативний черговий) після доповіді слідчого (дізнавача) або уповноваженого старшим СОГ працівника.

При цьому, відсутність у позивача відповідного планшетного пристрою, на переконання колегії суддів, за вищевказаних обставин, відбулась з об`єктивних причин, які не залежали від позивача.

Тобто, наявні у матеріалах справи докази та встановлені обставини справи не дають підстав кваліфікувати виявлені факти як порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатніх для оголошення догани у даному випадку.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що визначаючи ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, у спірному наказі № 405 від 06.12.2019 року, відповідач посилається на п. 1 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного Статуту національної поліції України, яка передбачає застосування такого види дисциплінарного стягнення, як зауваження, що в свою чергу також свідчить про необґрунтованість такого наказу.

З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність вини в діях позивача у справі, які виразились у нездійсненні роботи з планшетним пристроєм на протязі добового чергуванні, а саме: в не проставлянні відповідних відміток в системі ІПНП про прийняття викликів, прибутті на місце події, не внесення за допомогою планшетного пристрою до системи ІПНП детальної інформації про результати виїзду на місце події, адже вказаний планшетний пристрій був відсутній у апелянта під час добового чергування 04.12.2019 року - 05.12.2019 року.

Таким чином, оскаржуваний наказ в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення процедури проведення службового розслідування, а саме неповідомлення про проведення службового розслідування особи, відносно якого воно проводиться колегія суддів вважає у даному випадку голослівними, оскільки як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, 05.12.2019 року відповідачем прийнято наказ № 403 Про призначення службового розслідування та цього ж дня - 05.12.2019 року у ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, як у особи, відносно якого проводиться службове розслідування та ним надано згоду на оброблення та використання персональних даних (а.с. 72 - 75).

Тобто, станом на 05.12.2019 року апелянту було відомо про проведення відносно нього службового розслідування.

При цьому, стосовно позовних вимог про скасування всіх обмежень, які передбачені дисциплінарною відповідальністю, поновлення строку плину стажу та звання, суд апеляційної інстанції вважає їх недоручними, оскільки скасування наказу спірного наказу в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності має своїм наслідком скасування усіх негативних наслідків, які зазнала особа відносно якої було прийнято такий наказ.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про скасування наказу - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати наказ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області № 405 від 06.12.2019 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 14 серпня 2020 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.