Ухвала

від 13.08.2020 по справі 440/1770/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа №440/1770/20

адміністративне провадження №К/9901/18971/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі № 440/1770/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провизнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив суд:

- визнати неправомірним рішення ГУПФ України в Полтавській області від 4.03.2020 №325;

- зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2020 у розмірі 76 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ліквідаційної комісії апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/43/2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 4 березня 2020 року №325.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18 лютого 2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди, зазначеної у довідці апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2020 року вих.№01-46/43/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2020 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі № 440/1770/20 повернуто скаржнику.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, 29 липня 2020 року відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі № 440/1770/19 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена 26 червня 2020 року, а касаційну скаргу подано 29 липня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідач у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, лише зазначає дату отримання копії ухвали апеляційної інстанції, але відповідних доказів не надає (копії конверту в якому надійшла оскаржувана ухвала).

Також, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Так, за приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік визначено, що з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 тис. 102 грн.

Отже, за подання касаційної скарги сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 2102,00 грн.

Усупереч наведеному скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір . Натомість, одночасно зі скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведеного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження.; подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102, "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) номер справи, у якій сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі № 440/1770/19 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення вказаного недоліку протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, без урахування строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. Л. Мороз

С. Г. Стеценко