Постанова

від 10.08.2020 по справі 907/477/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. Справа №907/477/20

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді Кордюк Г.Т.,

суддів Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.,

явка учасників справи:

від позивача - Сосула О.М. (директор), Личко Л.М. (адвокат);

від віповідача - Пензов С.В. (представник);

від третьої особи - Гаврилець М.Б. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби, вих. №7.7-08-1/7.7-10/24/5185 від 24.07.2020 (вх. №01-05/2124/20 від 31.07.2020)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020

про забезпечення позову

у справі №907/477/20 (суддя Андрейчук Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал , Закарпатська область, м. Тячів

до відповідача Закарпатської митниці Держмитслужби, Закарпатська область, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Турбо Плюс Авто , Закарпатська область, м. Тячів

про визнання антиконкурентними дій митниці та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 до Господарського суду Закарпатської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ Термінал ) з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби в якому просить:

1)визнати дії митниці щодо ліквідації митного поста Тячів антиконкурентними та такими, що призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів на території Закарпатської області;

2)зобов`язати Закарпатську митницю Держмитслужби ( 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Собранецька, 20, код ЄДРПОУ - 43337207 ) відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту Тячів з визначенням цьому структурному підрозділу відповідного коду, та як наслідок відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ Термінал (код ЄДРПОУ: 31538866 ) за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залічнична), 2, з присвоєнням відповідного коду, який буде внесено до Переліку місць доставки;

3)зобов`язати Закарпатську митницю Держмитслужби ( 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Собранецька, 20, код ЄДРПОУ - 43337207 ) відновити становище на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів в межах Закарпатської області, яке існувало до порушення прав позивача, ліквідувавши митний пост Хуст шляхом скасування актів, які стали підставою для введення останнього в Класифікатор ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів, який затверджений наказом ДФС України №26 від 19.01.2017.

Вказаний позов мотивований протиправною ліквідацією Закарпатською митницею Держмитслужби свого структурного підрозділу - митного поста Тячів , який, починаючи з 2001 року, розміщувався на території позивача за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залічнична), 2, та являвся необхідною складовою для функціонування належного позивачу місця доставки (прибуття) митних вантажів, використання якого суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності - становило основу господарської діяльності ТОВ Термінал .

Позивач розцінює дії митниці щодо ліквідації митного поста Тячів , як антиконкурентні та такі, що спрямовані на надання пільг одному власнику місця доставки (який створюється або буде створений) за рахунок ліквідації іншого (в даному випадку позивача), а тому не відповідають конкурентним засадам сформованого ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів на території Закарпатської області, умовою дотримання яких було б створення нового структурного підрозділу без ліквідації інших вже існуючих.

Також зазначає, що такі дії митниці також покращують становище власників інших місць доставки (прибуття), які функціонували разом з позивачем, однак ліквідовані не були, оскільки митницею залишено на їх територіях відповідні структурні підрозділи.

Разом з позовною заявою ТОВ Термінал звернулось із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (з урахуванням уточнень від 15.07.2020) в якій просило заборонити Закарпатській митниці Держмитслужби або будь-яким іншим особам до вирішення спору в даній справі вчиняти будь-які дії за наслідками яких за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Армійська, 147, або на будь-якій іншій території, що перебуває у власності, користуванні чи на будь-якому іншому праві належить ТОВ Турбо Плюс Авто (код ЄДРПОУ - 40546432), ТОВ Тирба+ВТС (код ЄДРПОУ - 41438085) або ТОВ Тирба Транс (код ЄДРПОУ - 42556458) буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення, тощо) Закарпатської митниці Держмитслужби, а також будь-яких дій пов`язаних зі створенням за цією адресою або на території цих осіб місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки).

Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову обгрунтовує тим, що у випадку задоволення позову в даній справі існує велика імовірність того, що структура Закарпатської митниці Держмитслужби, через свою обмежену штатну чисельність й відсутність резервів для створення нового структурного підрозділу митниці без її збільшення, не дозволятиме відновити цей митний пост, а відтак і відновити діяльність місця доставки ТОВ Термінал за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, що безпосередньо стосується предмета спору в даній справі.

Наявність такого обгрунтованого припущення позивач підтверджує листом Закарпатської митниці Держмитслужби за №7.7-08-1/7.7-18/18/1341 від 11.03.2020 в якому ТОВ Термінал повідомлено про неможливість відновлення митного поста Тячів через обмеження штатної чисельності й відсутність резервів для створення нового структурного підрозділу митниці без її збільшення.

З цих підстав позивач вважає, що реформування відповідачем своїх структурних підрозділів у м. Тячів Закарпатської обл., шляхом їх виключення, доповнення чи зміни штатного складу, утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову та унеможливить відновлення порушених прав в межах цього судового провадження без звернення до суду з новими позовами.

Також, заявник зазначає, що такий захід забезпечення позову гарантуватиме конкурентні умови відновлення діяльності місця доставки позивача на тих самих умовах, які існували до моменту порушення його прав.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20 (з врахуванням ухвали суду від 15.07.2020 про виправлення описки) заяву ТОВ Термінал про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Закарпатській митниці Держмитслужби або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, за наслідками яких за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Армійська, 147, буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення, тощо) Закарпатської митниці Держмитслужби, а також будь-яких дій пов`язаних зі створенням за цією адресою місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки) до вирішення спору в даній справі. В іншій частині заяви відмовлено.

Зазначену ухвалу місцевий господарський суд мотивував існуванням високої вірогідності того, що у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову, позивач може бути позбавлений можливості виконати таке рішення суду. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що за період часу, протягом якого діяльність місця доставки позивача була припинена, митницею неодноразово реформувалися її структурні підрозділи шляхом їх виключення, доповнення чи зміни штатного складу. З огляду на це, місцевий господарський суд дійшов до висновку про існування обґрунтованих підстав вважати, що у випадку задоволення позову, відновлення функціонування митного поста Тячів на території ТОВ Термінал за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, яке є предметом захисту в цій справі, буде утруднене або неможливе через те, що структура митниці не дозволятиме відновити цей митний пост, а відтак і відновити діяльність місця доставки ТОВ Термінал за адресою: Закарпатська oбл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2.

Суд дійшов до висновку про наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність обраного заходу з позовними вимогами.

Також суд вказав, що обраний позивачем захід є адекватним, не порушить збалансованості інтересів сторін та забезпечить можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Оскільки не надано доказів можливого розміщення структурного підрозділу митниці саме на належних переліченим заявником товариствам територіях, тому в цій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви ТОВ Термінал про вжиття заходів забезпечення позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги Закарпатська митниця Держмитслужби зазначає, що:

1)суд першої інстанції порушив вимоги процесуального закону, оскільки не надав відповідачу можливості надати пояснення та додаткові докази на підтвердження своєї позиції;

2)внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали порушено виключну компетенцію митних органів у здійсненні державної митної справи, а в цілому регіоні Закарпатської області заблоковано нормальне функціонування зовнішньоекономічної діяльності;

3)створено передумови для монопольного становища позивача;

4)висновок суду про утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не відповідає фактичним обставинам

5)заходи забезпечення позову мають стосуватися виключно учасників справи і не зачіпати права та інтереси інших осіб, які не мають відношення до предмета позову (в тому числі Державній митній службі України та Міністерству фінансів України);

6)суд першої інстанції відійшов від правових позицій, які викладені в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13, від 19.04.2019 у справі №910/17631/18, від 01.11.2019 у справі №911/1653/19.

Позивач та третя особа не скористались наданим згідно з ч. 1 ст. 263 ГПК України правом на подання відзиву.

В судове засідання 10.08.2020 представники сторін з`явились.

До початку слухання справи по суті представником апелянта заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_1 , який є виконавцем листа Закарпатської митниці Держмитслужби за №7.7-08-1/7.7-18/18/1341 від 11.03.2020. Вказане клопотання апелянт обгрунтовує тим, що свідку відомі обставини про суть означеного листа митниці, що має значення для справи.

Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив покликаючись на ч. 2 ст. 87 ГПК України за змістом якої на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Представник третьої особи проти вказаного клопотання не заперечив.

Окрім клопотання апелянта, яке зазначено вище, представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи: (1)наказу Міністерства фінансів України №448 від 22.07.2020 Про затвердження Змін до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів , пунктом 7 якого після позиції UA305260 доповнено новою позицією UA305270 про сектор митного поста Хуст за адресою: 90500, м. Тячів, вул. Армійська, 147; (2)копію адвокатського запиту від 06.07.2020 з описом вкладення та квитанцією про оплату послуг поштового зв`язку.

При цьому представник позивача пояснив, що не подав наказ Міністерства фінансів України №448 від 22.07.2020 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, оскільки цей доказ йому не було відомо, а такий датований пізніше (22.07.2020), ніж постановлено оскаржувану ухвалу (15.07.2020). Окрім цього відзначив, що цей наказ оприлюднений на офіційному вебсайті Державної митної служби України лише 03.08.2020. Разом з тим, позивач вважає, що зазначений вище наказ підтверджує обставини, які мають значення для справи, зокрема про те, що Закарпатською митницею Держмитслужби вчиняються дії для створення в місті Тячів Закарпатської області структурного підрозділу (сектора митного поста Хуст ), який знаходитиметься за адресою: вул. Армійська, 147, що утруднить виконання можливого рішення про задоволення позову в даній справі через обмежену штатну чисельність й відсутність резервів для створення нового структурного підрозділу митниці в м. Тячів по вул. Пролетарська (Залізнична), 2.

Що стосується долучення до матеріалів справи копій адвокатського запиту від 06.07.2020 з описом вкладення та квитанцією про оплату послуг поштового зв`язку, то представник позивача пояснив, що на момент звернення до суду з позовом та заявою про забезпечення позову не додавав їх, оскільки очікував відповіді Закарпатської митниці Держмитслужби щодо запитань, які сформульовані в цьому адвокатському запиті, а сам факт звернення не мав жодного правового значення. Оскільки станом на 10.08.2020 жодної відповіді на адресу адвоката не поступало, то позивач вважає за необхідне додати такі докази на підтвердження штучного приховування відповідачем фактів щодо створення в м. Тячів нового структурного підрозділу по вул. Армійська, 147, без поновлення того, який існував раніше на теориторії позивача по вул. Пролетарська (Залізнична), 2.

Представник відповідача та третьої особи з приводу заявленого клопотання зазначили, що його вирішення покладають на розсуд суду.

Суд ухвалив відкласти вирішення зазначених клопотань після заслухання пояснень учасників справи.

Заслухавши пояснення учасників справи по суті спору, апеляційний господарський суд на підставі ч. 2 ст. 87 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання апелянта про допит свідка, однак у відповідності до ч. 3 ст. 269 ГПК України задоволив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, оскільки причини неподання вищезазначених доказів до суду першої інстанції об`єктивно не залежали від позивача.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, навівши доводи, аналогічні тим, що викладені в ній, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Додатково відмітив, що вжиті заходи забезпечення позову не взаємопов`язані з предметом позову.

Окрім того, зазначає, що відсутні будь-які перешкоди у виконанні можливого рішення суду, а тому відсутня необхідність в заходах забезпечення позову. Також вказав, що за змістом листа Закарпатської митниці Держмитслужби за №7.7-08-1/7.7-18/18/1341 від 11.03.2020, на який покликається позивач, відновлення функціонування митного поста Тячів є недоцільним, а не неможливим у зв`язку з штатною чисельністю.

При цьому покликається на те, що митний пост включає в себе більший штат, ніж сектор митного оформлення. Тому стверджує, що враховуючи обсяги зовнішньоекономічних операцій суб`єктів господарської діяльності, транспортних і пасажиропотоків у пунктах пропуску на державному кордоні, наявної інфраструктури та логістичної складової, для м. Тячів достатнім є функціонування сектора митного оформлення, а не митного поста.

Окрім того, апелянт стверджує, що вжиті заходи забезпечення позову сприяють монополізації позивачем ринку послуг місця доставки митних вантажів.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення без змін.

В судовому засіданні представники позивача додатково пояснили, що позовні вимоги в даній справі спрямовані на захист порушених прав ТОВ Термінал який полягає у відновленні належного йому місця доставки, шляхом відновлення функціонування на його території митного поста Тячів , з фактичним поверненням позивача на ринок послуг місця доставки в стані, що існував до порушення його прав (п. 4 ч. 2. ст. 16 ЦК України).

Оскільки позов у даній справі мотивований протиправною ліквідацією Закарпатською митницею Держмитслужби свого структурного підрозділу - митного поста Тячів , який функціонував на території позивача за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залічнична), 2, та являвся необхідною складовою для функціонування належного позивачу місця доставки (прибуття) митних вантажів, то спір у даній справі стосується саме структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби, функціонування якого першочергово має бути відновлене на території позивача.

Позивач стверджує, що невиправдане розширення кількості структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби, а також їх штату, зокрема в м. Тячів, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання можливого рішення суду в даній справі, оскільки позивач не зможе захистити порушені права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Представники позивача покликаються на те, що оскаржуваною ухвалою вжито кілька заходів забезпечення позову, а саме на підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

У зв`язку з цим позивач стверджує, що вжиті заходи забезпечення стосуються заборони вчиняти певні дії, які стосуються структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби, який є предметом спору, та не спрямовані на обмеження прав невизначеного кола осіб, які не є учасниками справи.

Також, представники ТОВ Термінал в судовому засіданні вказали на взаємосуперечливу позицію відповідача, який стверджуючи про недоцільність функціонування структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби в м. Тячів на теориторії позивача, одночасно стверджує про доцільність функіонування такого структурного підрозділу на території ТОВ Турбо Плюс Авто в м. Тячів.

Представник третьої особи в судовому засіданні погодився з доводами та вимогами апелянта, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову. Додатково зазначив, що оскаржувана ухвала стосується невизначеного кола осіб, а дії, які заборонено вчиняти є неконкретизованими, внаслідок чого ТОВ Турбо Плюс Авто не зрозуміло чи може він здійснювати будівельні роботи на території, де заборонено розміщувати структурний підрозділ Закарпатської митниці Держмитслужби.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Судами встановлено, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Забезпечення позову - це надання позивачем тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:

-якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

-якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

(1)розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

(2)забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

(3)наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

(4)імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

(5)запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Оскільки ТОВ Термінал звернулось до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом апеляційної інстанції.

У даній справі позивач звернувся до суду з даним позовом з метою відновлення функціонування на своїй території за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, незаконно ліквідованого структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби (а саме митного поста Тячів ), який являється невід`ємною передумовою для відновлення функціонування належного йому до порушення його прав місця доставки, яке також було ліквідоване у зв`язку з ліквідацією митного поста Тячів .

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанці врахував обгрунтоване припущення позивача, що відновлення функціонування митного поста Тячів на території ТОВ Термінал за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, який є предметом захисту в даному позові, буде утруднене або неможливе через те, що структура Закарпатської митниці Держмитслужби не дозволятиме відновити цей митний пост через наявність іншого структурного підрозділу в м. Тячів за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Армійська, 147. Відтак, неможливим буде і відновлення діяльності місця доставки ТОВ Термінал за адресою: Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, яке також є предметом захисту в даному позові.

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що ці обставини підтверджуються листом Закарпатської митниці Держмитслужби за №7.7-08-1/7.7-18/18/1341 від 11.03.2020 (а.с.68,т.1) в якому повідомлено про неможливість відновлення митного поста Тячів через обмеження штатної чисельності й відсутність резервів для створення нового структурного підрозділу митниці без її збільшення.

Окрім того, на момент перегляду справи в апеляційному порядку позивачем долучено наказ Міністерства фінансів України №448 від 22.07.2020, який додатково підтверджує створення нового структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби на території ТОВ Турбо Плюс Авто за адресою: м. Тячів, вул. Армійська, 147.

Отже, ці обставини свідчать про те, що Закарпатська митниця Держмитслужби, а також інші особи (Державна митна служба України та Міністерство фінансів України), які мають відповідні повноваження у сфері митної політики, можуть приймати будь-які рішення щодо створення структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби, що впливає на кількість таких підрозділів, в той час як позивач, фактично не погоджується із порядком та критеріями створення митних підрозділів, і ці обставини щодо обґрунтованості та законності дій митниці є предметом розгляду даного спору.

Окрім того, обгрунтованими є твердження позивача про те, що створення нових структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби вимагає затвердження його штатної чисельності, а тому існуючі обмеження штатної чисельності й відсутність резервів прямо впливає на об`єктивну можливість формування такого штату на митному пості Тячів , відновлення функціонування якого є предметом спору в даній справі.

Твердження апелянта що позивач підміняє поняття неможливості відновлення митного поста Тячів з недоцільністю його відновлення, спростовуються змістом зазначеного вище листа Закарпатської митниці Держмитслужби за №7.7-08-1/7.7-18/18/1341 від 11.03.2020 (а.с.68,т.1).

При цьому обгрунтованими є доводи позивача про взаємосуперечливу позицію відповідача, який стверджуючи про недоцільність функціонування структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби в м. Тячів на теориторії позивача, одночасно стверджує про доцільність функіонування такого структурного підрозділу на території ТОВ Турбо Плюс Авто в м. Тячів.

За таких обставин обгрунтованими є висновки суду першої інстанції про взаємо`звязок заходів забезпечення позову з предметом спору, а тому відхиляються доводи апелянта в цій частині.

Оцінюючи співмірність та адекватність вжитих заходів забезпечення позову, апеляційний господарський суд виходить з того, що у разі розширення кількості існуючих структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби, зокрема в м. Тячів, майбутнє виконання рішення суду не буде можливим, як таке, що не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку суттєво зміниться конкуренція на ринку послуг місця доставки митних вантажів, що входить в предмет судового захисту в даній справі. Таким чином не буде можливості відновити правовий стан, який існував до імовірного порушення права позивача.

При цьому обгрунтованими є твердження позивача, що такий спосіб забезпечення не порушує права інших осіб, які надають послуги місця доставки, оскільки їх діяльність не припиняється.

Доводи Закарпатської митниці Держмитслужби про те, що позивач посилаючись на обмеження конкуренції фактично намагається створити для себе монопольне становище, є безпідставними, оскільки на момент звернення з позовом у даній справі ТОВ Термінал не є учасником ринку послуг місця доставки митних вантажів, а лише намагається відновити своє становище на цьому ринку. Ринок послуг не може монополізовуватись особою, яка не є його учасником.

Окрім того, звернення до суду являється законним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, та не може розцінюватись як форма порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції, як це стверджує апелянт, оскільки в протилежному випадку нівелюється гарантоване Конституцією України право на судовий захист.

З ухвали, яка є предметом апеляційного розгляду, вбачається, що місцевий господарський суд на підставі ч. 3 ст. 137 ГПК України застосував кілька заходів забезпечення позову, а саме: заборону відповідачу вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України) та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Оцінюючи правильність застосувування наведених норм процесуального права, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Змістовний аналіз п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України дозволяє дійти до висновку про те, що захід забезпечення позову, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України полягає в тимчасовій забороні відповідача вчиняти певні дії. Тобто обмеження застосовуються за критерієм особи до якої спрямовані позовні вимоги (суб`єктною ознакою), внаслідок чого такі заходи обумовлені колом відповідачів у справі. Натомість заходи забезпечення позову, які передбачені п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України застосовуються за критерієм пов`язаності з предметом спору (об`єктною ознакою), тобто не обмежені колом учасників процесу.

За таких обставин заходи забезпечення позову, які вжиті оскаржуваною ухвалою відповідають вимогам процесуального закону, а тому спростовуються доводи апелянта та третьої особи про те, що оскаржувана ухвала стосується невизначеного кола осіб, а дії, які заборонено вчиняти є неконкретизованими.

Покликання третьої особи на те, що ТОВ Турбо Плюс Авто не зрозуміло чи може він здійснювати будівельні роботи на території, де заборонено розміщувати структурний підрозділ Закарпатської митниці Держмитслужби зводяться до роз`яснення ухвали суду першої інстанції на підставі ст. 245 ГПК України, що не входить в межі та предмет даного апеляційного перегляду, а тому відхиляється судом.

У зв`язку з викладеним суди дійшли правильного висновку про те, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона до вирішення спору в даній справі Закарпатській митниці Держмитслужби або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, за наслідками яких за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Армійська, 147, буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення, тощо) Закарпатської митниці Держмитслужби, а також будь-яких дій пов`язаних зі створенням за цією адресою місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки) є обґрунтованим та адекватним.

Застосування зазначеного заходу пов`язується з обставинами, на які позивач послався в обґрунтування позовних вимог. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде розширено кількість структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ Термінал .

Оцінюючи відповідність вжитих заходів забезпечення позову позовним вимогам, апеляційний господарський суд вважає їх адекватними. Заходи носять конкретний характер. Судом заборонено вчиняти лише ті дії, які прямо стосуються предмета спору. Заборона вчиняти дії, яка вжита оскаржуваною ухвалою, є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання або обмеження відповідачу або іншим особам здійснювати свої повноваження. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував правові позиції, які викладені в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13, від 19.04.2019 у справі №910/17631/18, від 01.11.2019 у справі №911/1653/19, оскільки обставини в цих справах суттєво відрізняються від обставин даної справи.

Відповідно до статті 277 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильно встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його висновки, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Заперечення позивача узгоджуються з наявними доказами по справі, а тому враховуються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Порядок та строк оскарження встановлено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий-суддя: Г.Т. Кордюк

Судді: Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 10.08.2020.