Постанова

від 06.08.2020 по справі 904/4892/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 Справа № 904/4892/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 у справі №904/4892/19 (суддя Золотарьова Я.С., повне рішення складено 23.03.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні системи капіталізації груп", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 246 944 грн 60 коп.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі", м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальні системи капіталізації груп", м. Дніпро

про розірвання договору поставки № 15/1 від 15.05.2018

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 у справі №904/4892/19 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Глобальні системи капіталізації груп" задоволено, з ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 157 520 грн, інфляційні втрати в сумі 13 861 грн 68 коп., три проценти річних в сумі 5 743 грн 63 коп. та пеню в сумі 69 819 грн 29 коп., у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" до ТОВ "Глобальні системи капіталізації груп" про розірвання договору поставки №15/1 від 15.05.2018 відмовлено;

- приймаючи рішення про задоволення первісного позову, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №15/1 від 15.05.2018 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені визнав обґрунтованими;

- відмовляючи в зустрічному позові, господарський суд посилався на відсутність доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією про розірвання договору №15/1 від 15.05.2018 і з повідомленням про невідповідність поставленого товару вимогам щодо якості та на відсутність доказів того, що поставлений позивачем товар є неякісним, а також на те, що вказаний договір є припиненим з 01.01.2019 у зв`язку з закінченням строку його дії;

- одночасно господарським судом не було прийнято до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення розміру позовних вимог, подану 27.02.2020;

- при цьому господарським судом було зазначено, що відповідно до ухвали суду від 27.02.2020 підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті на 11.03.2020;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, відмовити в задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов;

- у поданій скарзі йдеться про те, що представник позивача за зустрічним позовом був дезінформований щодо часу проведення підготовчого засідання 27.02.2020, що позбавило його можливості вчасно з`явитися до суду, взяти участь в цьому засіданні та звернутися до суду із заявою про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, про те, що позивач за зустрічним позовом був змушений просити суд поновити процесуальні строки на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог шляхом звернення до суду із відповідним клопотанням, при цьому до заяви про поновлення строку було долучено викопіювання з офіційного веб-порталу Судової влади України щодо призначення справи до розгляду на 27.02.2020 о 14 годині 30 хвилин та відомості про справу, надіслані на офіційну електронну пошту представника позивача за зустрічним позовом про призначення справи до розгляду на вказаний час, з огляду на поважність причин пропуску строку, який відбувся не з вини позивача за зустрічним позовом суд повинен був їх поновити, однак не зробив цього, чим порушив процесуальні права сторони у справі, про те, що надані позивачем за первісним позовом банківські виписки не завірені банком та не містять ані відтиску банківської печатки, ані підпису відповідальної особи та не являються належними доказами схвалення спірних видаткових накладних, про те, що право власності на товар переходить до покупця згідно з підписаними відповідальною особою покупця товарно-транспортною та видатковою накладною, однак товарно-транспортні накладні не долучені позивачем до матеріалів справи і не надавалися відповідачу, а клопотання про витребування цих доказів проігноровано судом першої інстанції, про те, що заява про відвід судді була протиправно залишена господарським судом без задоволення, про те, що надані позивачем за первісним позовом видаткові накладні не є належними доказами тому, що не містять відомостей про особу, яка приймала вказані накладні та ставила підпис на них від імені товариства відповідача, не зазначені посада, прізвище, ім`я та по батькові відповідальної особи товариства, відсутні посилання на право у неї підпису від імені ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі", а також про те, що акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, не містить даних щодо особи, яка ставила підпис від імені товариства відповідача, як і посилання на наявність у неї права такого підпису;

- скаржником заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи;

- на вирішення експертизи скаржником запропоновано поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені Полякова Артема Ігоровича в специфікаціях №1 від 24.05.2018, № 1 від 12.07.2018, № 1 від 19.07.2018, № 1 від 01.08.2018 та № 1 від 07.08.2018 однією особою;

- чи виконано підпис від імені Полякова Артема Ігоровича в специфікаціях №1 від 24.05.2018, № 1 від 12.07.2018, № 1 від 19.07.2018, № 1 від 01.08.2018 та № 1 від 07.08.2018 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою;

- клопотання обґрунтовано тим, що господарський суд передчасно, всупереч ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України віддав перевагу доказам позивача за первісним позовом, надані позивачем банківські виписки, які начебто підтверджують схвалення видаткових накладних не завірені банком, передчасним є твердження про будь-яке схвалення без встановлення належності наданих позивачем специфікацій, оскільки саме в них зазначається кількість та вартість товару, а також тим, що колишній директор ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" Поляков А.І. не надає свого підтвердження щодо наявності факту підписання ним видаткових накладних, при цьому підписи на специфікаціях, долучених до позовної заяви, викликають сумніви, оскільки, на думку скаржника, очевидним є те, що незважаючи на вказані прізвище та ініціали директора товариства підписи на кожному з документів є різними;

- 06.08.2020 представник скаржника з`явився в судове засідання та підтримав вимоги апеляційної скарги;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2020, з оголошенням про відкладення підготовчого засідання на 27.02.2020 о 10 год. 00 хв., факт належного повідомлення учасників процесу про дату та час наступного судового засідання також підтверджується особистими підписами представників сторін в повідомленні про відкладення розгляду справи, а відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи та ухвалою господарського суду від 13.02.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на те, що 13.02.2020 в судовому засіданні сторони були повідомлені про закінчення строку підготовчого провадження, тому відповідач мав два тижні на підготовку та подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог, між тим подав відповідну заяву до суду і направив її копію позивачу лише 27.02.2020, на те, що господарський суд обґрунтовано не поновив строк на подання та не прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки подання такої заяви можливо лише у підготовчому провадженні, підстави для поновлення строку на подання цієї заяви відсутні, на те, що заява про відвід судді є безпідставною і необґрунтованою та спрямована на затягування розгляду справи, що свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами, на те, що матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки №15/1 від 15.05.2018, а посилання відповідача на сумніви щодо справжності підпису у специфікаціях є лише припущеннями відповідача, на яких доказування не може ґрунтуватись, на те, що факт розгляду господарським судом клопотання відповідача про витребування доказів зафіксований в ухвалі про розгляд відводу судді та рішенні суду першої інстанції, а також підтверджується записом і протоколом судового засідання, на те, що товарно-транспортні накладні можуть бути складені лише щодо продавця, а не щодо покупця, а відтак відсутність у позивача вказаних документів не може бути доказом безтоварності господарських операцій з відповідачем та відсутності заборгованості, на те, що відсутність довіреності у особи, яка підписувала видаткові накладні, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію, на те, що факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними та виставленими рахунками, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємства сторін, на те, що акт звірки взаємних розрахунків є належним доказом наявності у відповідача боргу перед позивачем за договором поставки та доказом визнання відповідачем свого боргу з огляду на те, що він підписаний зі сторони відповідача уповноваженою особою, докази відсутності у неї відповідних повноважень не представлені, акт містить печатку відповідача та не є єдиним доказом у справі, яким підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості, на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозицією про розірвання договору і з повідомленням про невідповідність поставленого товару вимогам щодо якості та доказів того, що поставлений позивачем товар є неякісним, при цьому договір поставки №15/1 від 15.05.2018 є припиненим з 01.01.2019 у зв`язку з закінченням строку його дії;

- представник позивача за первісним позовом з`явився в судове засідання і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2018 між ТОВ "Глобальні системи капіталізації груп" (постачальником) та ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" (покупцем) укладено договір поставки №15/1, на підставі п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставляти на замовлення та у встановлений строк покупцю цемент навальний,

а покупець - приймати товар та оплачувати його.

Згідно з п. 1.2 договору кількість і ціна товару погоджується попередньо сторонами у специфікаціях до цього договору.

П. 2.1 договору визначено, що кількість товару, що представляється за цим договором, зазначається в додатках цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору у разі поставки товару неналежної якості або товару, що не буде відповідати умовам цього договору, постачальник зобов`язується за свій рахунок у термін 30 днів з дати отримання повідомлення усунути недоліки або замінити неякісний товар на товар належної якості.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за одиницю товару, його кількість та асортимент визначається у специфікаціях, які є додатками та невід`ємними частинами цього договору.

П. 3.4 договору передбачено, що оплата партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно наданого ним рахунку. В рахунку вказується номер і дата договору.

Згідно з п. 3.5 договору оплата здійснюється на підставі оригіналу рахунку таким чином: оплата в розмірі 100 процентів від ціни партії товару після її поставки, протягом десяти днів з моменту отримання рахунку, але щоб сума боргу не перевищувала 200 000 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору датою поставки товару є дата отримання замовником товару на складі замовника згідно з підписаними сторонами товарно-транспортною та видатковою накладною.

В п. 4.7 договору сторонами узгоджено, що виявлені під час прийому товару недоліки (нестача, втрата товарного вигляду та інше) оформляються відповідним актом, який набуває вигляду первинного документа після підписання його представниками сторін. Неякісний товар замінюється постачальником протягом п`яти днів з моменту складення відповідного акту, а у разі неможливості його заміни - постачальник відшкодовує його вартість, якщо оплату такого товару було здійснено на умові попередньої оплати.

П. 5.4 договору визначено, що у разі порушення строків оплати покупець за вимогою постачальника сплачує останньому пеню у розмірі 0,1 процента від вартості такого товару за кожен день прострочки платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті.

Виходячи з умов договору, позивач за первісним позовом, у період з 15.05.2018 по 07.08.2018, поставив відповідачу товар на загальну суму 671 065 грн 60 коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 523 545 грн 60 коп.. На момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті вартості товару складає 157 520 грн 00 коп..

Вказана сума заборгованості визначена позивачем з урахуванням дебетового сальдо станом на 01.01.2018 в сумі 10 000 грн, яка відповідачем не оспорюється.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою позивач за первісним позовом нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 69 819 грн 29 коп. за період з 04.06.2018 по 22.10.2019, три проценти річних в сумі 5 743 грн 63 коп. за період з 04.06.2018 по 22.10.2019 та інфляційні втрати в сумі 13 861 грн 68 коп. за період з серпня 2018 року по серпень 2019 року.

Докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надані.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 названого Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 Кодексу передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями ст. 629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором поставки №15/1 від 15.05.2018 в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, а також ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання первісного позову обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

В процесі розгляду справи господарським судом ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" подано зустрічний позов до ТОВ "Глобальні системи капіталізації груп" про розірвання договору поставки № 15/1 від 15.05.2018.

В обґрунтування зустрічного позову покладені обставини щодо невідповідності поставленого відповідачем товару якості, заявленій в первинній документації, щодо повідомлення відповідача про невідповідність якості товару та прийняття рішення про відмову від договору на підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти зустрічного позову заперечував, зазначаючи при цьому, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозицією про розірвання договору і з повідомленням про невідповідність поставленого товару вимогам щодо якості та доказів того, що поставлений позивачем товар є неякісним, при цьому договір поставки №15/1 від 15.05.2018 є припиненим з 01.01.2019 в силу закінчення строку його дії.

Згідно з ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Порядок розірвання договору визначений ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Наведені вище норми права визначають, що підставою для розірвання договору у судовому порядку, може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором, а також наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною договору.

За приписами ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Докази невідповідності поставленого позивачем товару вимогам щодо якості та докази повідомлення про таку невідповідність відповідачем за зустрічним позовом не представлені.

Зокрема, відсутні в матеріалах справи акти, які згідно з п. 4.7 договору мають бути складені під час прийому товару у зв`язку із виявленням недоліків останнього та підписані представниками сторін.

Таким чином, обставини щодо істотного порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору в установленому порядку не доведені.

З огляду на викладене зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 13.02.2020 строк розгляду підготовчого засідання продовжено до 25.03.2020, підготовче засідання відкладено на 27.02.2020, 10 год. 00 хв..

В повідомленні про відкладення розгляду (т. 2, арк.с. 10) зазначено, що наступне судове засідання у справі відбудеться 27.02.2020 о 10 год. 00 хв..

Вказане повідомлення містить підписи представників сторін, що свідчить про ознайомлення останніх з відомостями щодо дати та часу наступного засідання.

Між тим, у протоколі судового засідання від 13.02.2020 (т. 2, арк.с. 8) по даній справі зазначено, що розгляд справи відкладений до 27.02.2020, 14 год. 30 хв..

Отже, матеріали справи містять різну інформацію щодо конкретного часу проведення судового засідання, призначеного на 27.02.2020.

У цьому зв`язку позивач за зустрічним позовом не може вважатися таким, що належним чином повідомлений господарським судом про час проведення вказаного засідання.

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

На думку апеляційного суду, причини пропуску позивачем за зустрічним позовом строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог є поважними.

З огляду на викладене відмова господарського суду в задоволенні клопотання про поновлення вказаного строку є необґрунтованою.

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

У даному випадку, при поданні заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог від 27.02.2020 ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" судовий збір не сплачено. Обставини щодо несплати судового збору за подання вказаної заяви не спростовані товариством і в апеляційному суді.

Надання додаткового часу для сплати судового збору при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог чинним законодавством не передбачено.

Тому заява ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі" від 27.02.2020 не приймається до розгляду.

Отже, порушення господарським судом норм процесуального права в частині належного повідомлення позивача за зустрічним позовом про час розгляду справи 27.02.2020 не призвели до неправильного вирішення спору.

Таким чином, рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про неналежне оформлення видаткових накладних, доданих до позовної заяви колегією суддів не прийняті до уваги тому, що оригінали цих накладних були оглянуті в засіданні апеляційного суду та при цьому встановлено, що в графі "Отримав(ла)" підпис особи, яка отримувала товар, завірений печаткою ТОВ "Українсько-Чеське спільне підприємство "Ніколь Індастрі". Доказів заволодіння печаткою відповідача третіми особами або в будь-який інший спосіб втрати печатки товариством не надано.

Посилання скаржника на відсутність товарно-транспортних накладних як на обставину, що підтверджує відсутність заборгованості колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а їх відсутність не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16.

При цьому, як зазначалося вище, обставини щодо отримання відповідачем товару та наявності заборгованості перед позивачем підтверджуються видатковими накладними та не спростовані в порядку, встановленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання скаржника про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення належності підписів, які містяться на специфікаціях до договору поставки № 15/1 від 15.05.2018 не підлягає задоволенню тому, що вказаний договір схвалено скаржником шляхом прийняття його до виконання, що підтверджується зазначеними вище видатковими накладними.

Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 у справі №904/4892/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 17.08.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Е.В. Орєшкіна