Постанова

від 13.08.2020 по справі 904/5130/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5130/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 р.

( суддя Мартинюка С.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 06.02.2020 р.) по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер",

с. Єлизаветівка Дніпропетровської області

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

м. Дніпро;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Єлизаветівська сільська рада

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., укладеного між Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та Приватним акціонерним товариством Оріль-Лідер , земельної ділянки від 13.12.2001 р. щодо оренди земельних ділянок загальною площею 162,9449 га, у тому числі: 6,7 га ріллі, 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 100,7349 га господарських дворів, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га господарських шляхів ( кадастровий номер 122378080:03:003:0136, кадастровий номер 122378080:03:003:0550 ), які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського p-ну, Дніпропетровської області, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 06.06.2019 p., в наступній редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі № 9 від 13.12.2001 р.

м. Дніпро 06.06.2019 р.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ( надалі іменується Орендодавець ) в особі … з одного боку та Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер , в особі директора Волкова Руслана Дмитровича, який діє на підставі статуту з іншого боку, ( в подальшому разом іменується Сторони , а кожна окремо - Сторона ) уклали цю Додаткову угоду до договору № 9 від 13.12.2001 р. оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, загальною площею 162,9449 га (надалі іменується Договір ) про наступне: Орендодавець та Орендар домовилися змінити окремі пункти Договору та викласти їх в наступній редакції:

Змінити п .2.1 Договору, та викласти його в наступній редакції: 2.1. Договір укладено до 31.12.2025 р. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

Змінити пункти 3.1, 3.2 та 3.3 Договору, та викласти їх в наступній редакції:

3.1. Орендна плата встановлюється в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок і становить 464 067,70 грн. ( чотириста шістдесят чотири тисячі шістдесят сім грн. 70 коп .) в рік.

3.2 Орендна плата сплачується щомісячно рівними частинами в розмірі 1/12 річної суми. Орендна плата вноситься в грошовій формі.

3.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:01136 загальною площею 160,0649 га становить 3 791 104,91 грн.; земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:0550 загальною площею 2,8800 га становить 76 125,96 грн. .

Всі інші умови договору є незмінними та обов`язковими до їх виконання.

3. Дана додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до закінчення основного договору.

4. Підписуючи цю додаткову угоду до договору, Орендодавець надає згоду на використання та обробку його персональних даних у порядку Закону України Про захист персональних даних з метою здійснення сторонами господарської діяльності. Підписуючи цей Договір, Орендодавець підтверджує, що був повідомлений про свої права згідно ст. 8 Закону України Про захист персональних даних , а також про мету збору персональних даних (здійснення господарської діяльності) та про особу, якій передаються його персональні дані

5. Ця додаткова угода складена при повному розумінні її умов та термінології українською мовою на 1 (одній) сторінці (основний текст), у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Орендодавець:Орендар: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Олександра Поля, 2, к. 327 Банківські реквізити: р/р НОМЕР_2, МФО 805012 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області ( не для перерахунку платежів за цим Договором ), ідентифікаційний код 39835428 Не є платником податку на прибуток

---

Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер с. Єлизаветівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл., вул. Хмельницького, 1, 51831 Код ЄДРПОУ 24426809 р/р НОМЕР_1 у Філії КІБ ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК МФО 300379 св. платника ПДВ 200111585 ІПН 244268004632 тел. (05634)2-31-61 (62) Директор ІІрАТ ОРІЛЬ-ЛІДЕР Р.Д Волков

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що саме Відповідачем порушено процедуру реалізації Позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване не дотримання сторонами вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" щодо визначення такої істотної умови договору як об`єкт оренди.

Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду щодо поділу земельної ділянки, адже за твердженням Позивача передані в користування йому земельні ділянки ніколи не були однією земельною ділянкою, оскільки знаходять на великій відстані одна від одної. Поряд з цим, відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок.

При цьому Скаржник зазначає, що між сторонами було укладено Договір оренди землі, в якому сторони зазначили строк його дії. Позивач у встановлені Законом строки звернувся до Відповідача з заявою про продовження строку дії Договору, а саме шляхом укладення додаткової угоди, яку направив Відповідачу. Відповідач заяву та проект додаткової угоди отримав, але витребував у Позивача низку документів, проте, оскільки, на думку Відповідача, Позивач такі документи не надав, то безпідставно заперечив про поновлення договору.

Скаржник наголошує на тому, що всі права відносно оренди відповідних земельних ділянок були зареєстровані у чіткій відповідності до вимог діючого законодавства. Так, дана угода зареєстрована у Петриківському райвідділу Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2004 р.№ 040412800013. Окрім цього, 09.10.2018 р. державним реєстратором Петриківської РДА Дніпропетровської обл. Ярош А.Ф., прийнято Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:43421287 від 09.10.2018 р. на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0136 площею 160,0649 га, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер та 43422926 від 09.10.2018 р. на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0550 площею 2,8800 га, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер .

Скаржник вважає, що його доводи взагалі не були почуті судом, оскільки маючи допустимі та належні докази дотримання Позивачем процедури поновлення договору оренди землі, суд в своєму рішення не зазначив про мотиви їх відхилення, що позбавило Позивача захисту свого порушеного права.

Водночас, на думку Скаржника, добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення Відповідача на поновлення договору оренди землі, тобто може вважатись таким, що набув права правомірного очікування . Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу в строки, які встановлені договором, звернувся до Відповідача з заявою про поновлення Договору та направив проект додаткової угоди, тобто, Позивач може вважатись таким, що набув права правомірного очікування . З урахуванням цих обставин а саме, належного виконання Орендарем обов`язків за Договором, своєчасного звернення до Орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, саме Орендодавець порушив право Позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, вимагав документи, які не передбачені чинним законодавством.

Крім того, Скаржник зазначає про те, що на даний час, Позивач справно сплачує орендну плату за користування земельними ділянками, без заперечень та зі згоди Відповідача. Дана обставина підтверджує існування договірних, орендних правовідносин, оскільки Відповідачем в повному обсязі приймається плата за користування землею.

Від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Держгеокадастр посилається на те, що не надавало згоди на поділ земельної ділянки площею 162,9449 га, яка була об`єктом оренди за договором від 13.12.2001 р. Шляхом поділу земельної ділянки площею162,9449 га на 2 окремі земельні ділянки фактично змінився об`єкт оренди

Відповідач також вказує на те, що присвоєння кадастрових номерів і формування двох земельних ділянок, зареєстрованих у встановленому законом порядку, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки свідчить про виникнення нового, у розумінні положень закону, об`єкта цивільних прав, а саме земельної ділянки № 1 - площею 160,0649 га ( кадастровий номер 1223780800:03:003:01136 ) та земельної ділянки № 2 - площею 2.8800 га (кадастровий номер 1223780800:03:003:0550 ) замість земельної ділянки, яка була об`єктом оренди за договором, тобто цієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав після поділу вже нема. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 926/1526/18 від 04.06.2019 р.

Крім того, у відзиві Відповідач посилається на те, що на сьогоднішній день, як розпорядник, відповідно до ст. 122 ЗК України, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області передає у користування/оренду (поновлення договорів оренди) землі сільськогосподарського призначення державної форми власності терміном на 7 років із встановленням орендної плати у розмірі 12 % відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що було повідомлено Позивача. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Ціна і строк договору є істотними умовами договору у відповідності до норм Цивільного кодексу України. Позивачем не було надано до Відповідача усіх необхідних документів у відповідності до вимог вищезазначеного законодавства України. Відтак, згоди між сторонами щодо істотних умов - досягнуто не було.

Держгеокадастр зазначає також про те, що дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом Позивачем надані не були.

Відтак, на думку Головного управління Держгеокадастру на теперішній час договір оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. припинив свою дію саме із закінченням його строку. Проте, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області були вчинені усі передбачені чинним законодавством України дій, щодо розгляду листа-повідомлення Позивача та надано мотивовану відмову у відповідності до чинного законодавства України, а саме: Закону України Про оренду землі та Земельного кодексу України.

Додатково Відповідач зазначає про судову практику щодо подібних правовідносин, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2019 р. по справі № 904/3167/18 та постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. по справі № 594/376/17ц.

Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер", розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.04.2020 р.

Судове засідання 02.04.2020 р. не відбулось через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. Учасникам справи було повідомлено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28.04.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання про призначення справи до розгляду.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2020 р. розгляд скарги призначено в судове засідання на 04.06.2020 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.06.2020 р., у зв`язку з виходом на роботу судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/5130/19 шляхом передачі справи раніше визначеній колегії суддів.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 р. розгляд скарги відкладено в судове засідання на 06.08.2020 р.

По розгляду скарги оголошено перерву з 06.08.2020 р. на 13.08.2020 р.

Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.

У судовому засіданні 13.08.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.12.2001 р. між Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області ( Орендодавець ) та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Оріль-Лідер" ( Орендар ) - після зміни назви Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер", було укладено Договір оренди земельної ділянки, предметом якого є оренда земельних ділянок, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, загальною площею 163,49 га в тому числі ріллі 6,7 га, багаторічних насаджень та сіножатей, 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га шляхів, 101,28 га під будівлями і дворами ( п.1.1. договору ).

Земельна ділянка передається строком на 17 років ( п. 2.1. договору ).

Земельна ділянка передана для обслуговування господарських будівель та споруд птахофабрики з метою виробництва м`яса птиці ( п. 4.1. договору ).

24.06.2004 р. угодою про зміну і доповнення договору оренди земельної ділянки, внесено зміни до Договору оренди від 13.12.2001 р., шляхом викладення його окремих пунктів в новій редакції, а саме: п. 1.1. Орендодавець надає а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного земельного запасу, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту за адресою: с. Єлизаветівка, вул. Б. Хмельницького, 1 , загальною площею 162,9449 га, 6,7 га ріллі, 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 100,7349 га господарських дворів, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га господарських шляхів.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна птахофабрики, які належать ЗАТ з II "Оріль-Лідер" на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2003 р.. ВАО №178426 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.05.2004 р. № 3704655.

П. 2.1. передбачено, що земельна ділянка надається строком на 15 років, перебіг якого починається з моменту підписання Даної Угоди сторонами і закінчується 31.12.2018 р.

Дана угода зареєстрована у Петриківському райвідділу Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2004 р. № 040412800013.

Окрім цього, як вбачається з витягу ( індексний номер: 140780031 від 09.10.2018 р.) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.10.2018 р. державним реєстратором Петриківської РДА Дніпропетровської обл. Ярош А.Ф., ( до 31.12.2018 р. - закінчення строку дії договору, відповідно до п. 2.1 договору ) прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43421287 від 09.10.2018 р. на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0136 площею 160,0649 га, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер . Так само, як вбачається з витягу ( індексний номер: 140789484 від 09.10.2018 р. ) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.10.2018 р. державним реєстратором Петриківської РДА Дніпропетровської обл. Ярош А.Ф., прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43422926 від 09.10.2018 р. - на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0550 площею 2,8800 га, - яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер .

31.10.2018 р. Приватне акціонерне товариство "Оріль-Лідер" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з листом № 21/01/796 про продовження договору оренди землі від 13.12.2001 р. на той самий строк шляхом укладення додаткової угоди до Договору. До клопотання були додані: проект додаткової угоди до договору оренди; копію договору оренди; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач на зазначений лист Позивача відповів листом-повідомленням № В-8056/0-5670/0/20-18 від 28.11.2018 р., в якому зазначив про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, пославшись на можливість розгляду питання щодо продовження договоруоренди землі за умови приведення у відповідність документів згідно чинного законодавства. У зв`язку з чим запропонував Позивачу виготовити агрохімічний паспорт поля, провести нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, надати Довідку ДФС про відсутність заборгованості зі сплати заборгованості зі сплати орендної плати та відсутності нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря, та встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки.

ПрАТ Оріль-Лідер листом № 05/01/922 від 19.12.2018 р., направленому Головному управлінню Держгеокадастру в Дніпропетровській області з посиланням на переважне право на поновлення договору відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі . знов просило поновити договір оренди землі від 13.12.2001 р. щодо оренди земельної ділянки загальною площею 160,0649 га на той самий строк та розглянути запропоновані зміни до Договору оренди земельної ділянки з метою приведення у відповідність умов Договору оренди земельної ділянки до вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 15.01.2019 р. № В-8056/1-1530/20-19 у відповідь на лист ПрАТ Оріль-Лідер № 05/01/922 від 19.12.2018 р., повідомило про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. з посиланням на ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст. 37 Закону України Про охорону земель з підстав не надходження до Головного управління документів, що підтверджують належне виконання обов`язків за договором та вимог чинного законодавства ( довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та про відсутність нарахування штрафних санкцій на ім`я орендаря, агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки ).

Після отримання відповідного листа відділу Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Позивач приступив до виготовлення агрохімічного паспорта поля та збору інших документів, що вимагалися Відповідачем.

Так, після виготовлення агрохімічного паспорта поля та отримання інших документів, 06.06.2019 р. ПрАТ Оріль-Лідер в черговий раз звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням щодо подовження договору оренди земельної ділянки орієнтовною площею 162,9449 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Слизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області із земель державної власності.

До клопотання були додані: Додаткова угода №1 до Договору оренди землі б/н від 13.12.2001 р. щодо оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 162,9449 га в 2 примірниках; Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; Копію рішення Петриківської районної ради від 14.12.2018 р. № 252-26/VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки ; Копія агрохімічного паспорта поля земельної ділянки з кадастровим номером № 122378080:03:003:0136; Копія агрохімічного паспорта поля земельної ділянки з кадастровим номером 122378080:03:003:0550; Довідка Дніпропетровського управління ГФС України про відсутність заборгованості - оригінал; Копія договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 з додатками на 11 аркушах; Копія правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом № В-2757/0-2048/0/20-19 від 21.06.2019 р. повідомило Позивача про те, що Головне управління є розпорядником земель виключно сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів а також те, що у поданих документах відсутній витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1223780800:03:003:0550 тому Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області заперечує щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. Разом з цим, Головне управління зазначає про те, що розгляд питання щодо подовження договору оренди землі можливий лише після приведення у відповідність документів згідно з вимогами чинного законодавства України.

Щодо підстав прийняття таких рішень про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. з Позивачем, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає, що приоритетами управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними є: забезпечення паритету інтересів суспільства, територіальних громад та держави під час здійснення повноважень з розпорядження землями; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більше як сім років; передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах ( в тому числі тих, строк дії оренди яких припиняється ), крім установлених законом випадків, та інше.

Відмову Відповідача від 21.06.2019 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., Позивач вважає неправомірною у зв`язку з чим звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., щодо оренди земельних ділянок загальною площею 162,9449 га, у тому числі: 6,7 га ріллі, 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 100,7349 га господарських дворів, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га господарських шляхів ( кадастровий номер 122378080:03:003:0136, кадастровий номер 122378080:03:003:0550 ), які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського p-ну, Дніпропетровської області, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 06.06.2019 p.

Як вбачається із змісту додаткової угоди, Позивач просить умови договору від 13.12.2001 р. залишити незмінними та обов`язковими до їх виконання, змінивши за пропозицією Орендодавця: строк дії договору до 31.12.2025 р. ( п. 2.1 договору ), розмір орендної плати збільшити до 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, який становить 464 067,70 грн. в рік ( п. 3.1 договору ), встановивши порядок сплати орендної плати щомісячно рівними частинами в розмірі 1/12 річної суми ( п. 3.2 договору ) та встановити в п. 3.3 договору нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:01136 загальною площею 160,0649 га у розмірі 3 791 104,91 грн.; земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:0550 загальною площею 2,8800 га у розмірі 76 125,96 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. ( в редакції угоди про зміну і доповнення оренди земельної ділянки від 24.06.2004 р. ) Позивачу було надано одну земельну ділянку загальною площею 162,9449 га., а за умовами п. 3.3. додаткової угоди до договору, яку визнати укладеною просить Позивач, останній предметом оренди вказує дві земельні ділянки № 1223780800:03:003:01136 площею 160,0649 га та № 1223780800:03:003:0550 загальною площею 2,8800 га.

В основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволені позову покладено висновок місцевого господарського суду про те, що сторонами не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" щодо визначення такої істотної умови договору як об`єкт оренди. Так, господарський суд, пославшись на аналогічна правова позиція викладену в постанові Верховного Суду № 926/1526/18 від 04.06.2019 р., зазначив, що присвоєння кадастрових номерів і формування двох земельних ділянок, зареєстрованих у встановленому законом порядку, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки свідчить про виникнення нового, у розумінні положень закону, об`єкта цивільних прав, а саме земельної ділянки № 1 - площею 160,0649 га ( кадастровий номер 1223780800:03:003:01136 ) та земельної ділянки № 2 - площею 2,8800 га ( кадастровий номер 1223780800:03:003:0550 ) замість земельної ділянки, яка була об`єктом оренди за договором, тобто цієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав після поділу вже немає.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення по суті позовних вимог.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду та часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 15 та частини третьої ст. 19 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.01.2020 р. ( далі - Закон ), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Статтею 33 Закону регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2 - 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї норми).

Правову позицію щодо розмежування зазначених підстав поновлення договору оренди землі наведено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до частин 1-4 статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

У частині п`ятій статті 33 Закону визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Відповідно до вимог частини восьмої ст. 33 Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 р. у справі № 912/1860/19.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять документально підтверджені відомості про порушення Позивачем умов Договору протягом його дії.

31.10.2018 р. ( за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі - 31.12.2018 р. ) Позивач відповідно до частин 1-3 ст. 33 Закону звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з листом № 21/01/796 про продовження договору оренди землі від 13.12.2001 р. на той самий строк шляхом укладення додаткової угоди до Договору, надавши проект додаткової угоди до договору оренди та низку документів.

Відповідач листами-повідомленнями № В-8056/0-5670/0/20-18 від 28.11.2018 р., № В-8056/1-1530/20-191 від 5.01.2019 р., В-2757/0-2048/0/20-19 від 21.06.2019 р. посилаючись на положення чинного законодавства, які регламентують вимоги щодо діючих договорів оренди землі та необхідності перегляду умов попереднього договору, за умови надання довідок про відсутність заборгованості з орендної плати та агрохімічного паспорта земельної ділянки, фактично запропонував Позивачу повторно звернутися до нього, зокрема, встановивши строк дії Договору на рівні 7 років та розмір орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Врахувавши умови Відповідача, після виготовлення агрохімічного паспорта та отримання інших документів, 06.06.2019 р. ПрАТ Оріль-Лідер в черговий раз звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням щодо подовження договору оренди земельної ділянки. До клопотання були додані: Додаткова угода № 1 до Договору оренди землі б/н від 13.12.2001 р. щодо оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 162,9449 га в 2 примірниках; Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; Копію рішення Петриківської районної ради від 14.12.2018 р. № 252-26/VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки ; Копія агрохімічного паспорта поля земельної ділянки з кадастровим номером № 122378080:03:003:0136; Копія агрохімічного паспорта поля земельної ділянки з кадастровим номером 122378080:03:003:0550; Довідка Дніпропетровського управління ГФС України про відсутність заборгованості - оригінал; Копія договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. з додатками на 11 аркушах; Копія правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що Позивач своєчасно здійснив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на поновлення дії Договору в порядку, передбаченому частинами 1-5 статті 33 Закону, а Відповідач, в свою чергу, запропонував змінити умови Договору в частині строку його дії з 15 на 7 років та встановлення орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки з чим Позивач погодився та виклав ці умови у проєкті додаткової угоди, тобто сторони досягнули згоди щодо зміни умов Договору в цій частині.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на пропозицію Відповідача про узгодження істотних умов Договору у частині встановлення строку його дії на 7 років Позивач надав своє погодження, незважаючи на те, що вказаний строк є меншим від первісного строку дії цього договору та є мінімальним строком оренди у розумінні частини третьої статті 19 Закону, тобто Позивач без зауважень погодився на пропозицію Орендодавця щодо встановлення мінімального строку дії договору оренди землі та максимальної процентної ставки від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, що свідчить про погодження ним всіх прийнятних для Орендодавця умов Договору.

Разом з цим, після отримання клопотання ПрАТ Оріль-Лідер щодо подовження договору оренди земельної ділянки з проектом Додаткової угоди № 1 до Договору оренди землі б/н від 13.12.2001 р., Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області знов відмовило у поновленні договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., пославшись на приорітети управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності і зокрема на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду виключно на земельних торгах. При цьому, Відповідач не навів обґрунтованих підстав для відмови у реалізації орендарем свого переважного права на продовження дії договору оренди.

За змістом положень частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 р. у справі № 920/739/17.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певний стандарт поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 908/2217/17, від 23.06.2020 р. у справі № 922/327/19.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості порушення Позивачем умов Договору протягом його дії, Позивач дотримався процедури і строків звернення до Відповідача із повідомленням про намір поновити Договір, сторони дійшли згоди щодо зміни істотних умов Договору в частині строку його дії з 15 на 7 років та встановлення орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки, а також те, що Позивач виконав вимоги Відповідача, надавши останьому витрибувані ним документи, а Відповідач не навів обґрунтованих підстав для відмови у реалізації Позивачем свого переважного права на продовження дії Договору, тобто він не виконав установленого частиною п`ятою статті 33 Закону обов`язку надати відповідь з правовим обґрунтуванням, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Позивача про порушення прав останього, оскільки Відповідач спочатку висунув умови для продовження Договору на змінених умовах, на які погодився Позивач, проте у подальшому безпідставно ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії Договору на погоджених умовах за частиною восьмою статті 33 Закон

Як зазначалося раніше предметом позову є вимоги Позивача направлені на внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 06.06.2019 p.

Розділом V Закону врегульовано питання зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Структурний аналіз змісту зазначеного розділу дозволяє сформувати висновок про те, що законодавцем диференційовано порядок внесення змін до договору оренди та його поновлення.

Зокрема, статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею же 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди землі.

За змістом частини першої цієї статті поновлення договору оренди землі представляє собою переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк орендарем, який належно виконував обов`язки за умовами договору, по закінченню строку, на який його було укладено.

Таким чином, порядки внесення змін до договору оренди земельної та його поновлення врегульовані різними статтями закону, мають різну правову природу та наслідки.

Колегія суддів доходить висновку про те, що враховуючи характер спірної угоди та її зміст, фактично між сторонами склались відносини не з поновлення договору оренди земельної ділянки, а зі внесення змін до цього договору.

Як вже зазначалось статтею 30 Закону України "Про оренду землі" врегульовані питання саме щодо зміни умов договору оренди землі, а не його поновлення.

Частиною першою статті 9 ЦК України закріплено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

До основних засад цивільного законодавства належить свобода договору (стаття 3 Цивільного кодексу України), яка передбачає те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Також Цивільним кодексом встановлені загальні засади зміни договору, зокрема: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 Цивільного кодексу України); у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України); зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (частина перша статті 654 ЦК України).

Таким чином, внесення змін до договору є правом сторін, порядок реалізації якого встановлюється законодавством або договором, з метою реагування на зміну об`єктивних та суб`єктивних обставин пов`язаних з його реалізацією, корегування кількісних та якісних зобов`язань за договором тощо.

Під зміною умов договору слід розуміти чітко передбачену юридично-логічну послідовність дій та стадій, які засновані на певних діях сторін правовідношення, що виражається в різноманітних способах узгодження нових умов договору шляхом волевиявлення. Зміна договору означає, що при збереженні його сили в цілому та чи інша умова або кілька з них, в тому числі ті, котрі пов`язані з виконанням договірних зобов`язань, формулюються по-новому порівняно з тим, як це було зафіксовано початково при укладенні первісного договору.

Зміна договору спрямована не на ліквідацію укладеного сторонами договору, а лише на зміну окремих його умов шляхом вчинення, як правило, обома сторонами відповідних юридичних дій, які фактично за своєю природою є правочином, оскільки правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Як встановлено судом Договір оренди земельної ділянки було укладено 13.12.2001 р., а зміни до нього були внесені 24.06.2004 р., отже діюча на той момент редакція Закону України "Про оренду землі" не містила вимог щодо зазначення кадастрового номеру об`єкту оренди, а лише щодо визначення його місця розташування та розміру.

Натомість редакція статті 15 Закону України "Про оренду землі", яка діяла на момент укладення спірного договору, визначала, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Як зазначалося раніше, до закінчення строку дії договору оренди ( зареєстрованого у Петриківському райвідділу Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2004 р. № 040412800013 ), відбулася державна реєстрація орендованої земельної діляки, що підтверджується витягом ( індексний номер: 140780031 від 09.10.2018 р.) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.10.2018 р. державним реєстратором Петриківської РДА Дніпропетровської обл. Ярош А.Ф., прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43421287 від 09.10.2018 р. на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0136 площею 160,0649 га, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер . Так само, як вбачається з витягу ( індексний номер: 140789484 від 09.10.2018 р. ) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.10.2018 р. державним реєстратором Петриківської РДА Дніпропетровської обл. Ярош А.Ф., прийнято рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43422926 від 09.10.2018 р. - на земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:03:003:0550 площею 2,8800 га, - яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ Оріль-Лідер .

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом пункту "б" частини першої статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.

Статтею 31 Закону України "Про землеустрій" визначено, що зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Окрім цього варто зазначити, що відповідно до вимог Закону України Про землеустрій для поділу земельної ділянки виготовляється відповідно технічна документація.

Так відповідно до ст. 56. Закону України Про землеустрій , технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межовйх знаків ;на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий .будинок, розташований на ній ).

Однак, як слушно зауважив Скаржник матеріали справи не містять жодного з перелічених вище документів, як не містить жодних посилань на поділ вищевказаних земельних ділянок і відзив Відповідача.

Разом з тим, як вбачається з опису орендованої земельної діляки, остання складається з кількох часток і одним земельним масивом не являється, а окремі її ділянки знаходять на певній відстані одна від одної.

Поряд з цим варто відміти, що відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок.

Вказане свідчить про те, що покладені в основу оскаржуваного рішення висновки суду щодо поділу вказаних у рішенні суду земельних ділянок є недоведеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм ( часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин ). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р. у справі № 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Щодо визначення подібності правовідносин апеляційний суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справі № 305/1180/15-ц ( абзац вісімнадцятий ), від 19.06.2018 р. у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5 ), від 12.12.2018 р. у справі № 2-3007/11 (абзац двадцятий ), від 16.01.2019 р. у справі № 757/31606/15-ц (абзац вісімнадцятий). Так, з`ясування подібності правовідносин у рішенні суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи. З огляду на це колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що, зокрема, саме суб`єктний та об`єктний критерії, а також права і обов`язки, які виникають у спірних правовідносинах, є визначальними для кваліфікації відносин як подібних у цій справі.

За таких обставин наведене в оскаржуваному рішенні суду посилання на постанову Верховного Суду у справі № 926/1526/18 від 04.06.2019 р. судом апеляційної інстанції не застосовується, оскільки зазначена постанова Верховним Судом прийнята за інших фактичних обставин, установлених судами, залежно від яких суд і застосував норми матеріального і процесуального права.

Так, у справі № 926/1526/18 в якій предметом позовних вимог було визнання незаконним рішення міської ради, Верховний Суд в п. 25 постанови заначив, що присвоєння кадастрових номерів і формування двох земельних ділянок, зареєстрованих у встановленому законом порядку, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки свідчить про виникнення нового, у розумінні положень закону, об`єкта цивільних прав, замість земельної ділянки, яка була об`єктом оренди за договором, тобто цієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав після поділу вже немає. До того ж колегія суддів в. п. 27 постанови звернула увагу, що за даними Державного земельного кадастру, орендована земельна ділянка (кадастровий номер ) не обліковується ні за однією із сторін, натомість сформовано дві земельні ділянки (кадастровий номер ), які мають іншу площу, а отже не були об`єктами договору оренди.

Предметом розгляду цієї справи фактично є вимоги Позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки шляхом викладення його окремих пунктів в новій редакції, при цьому об`єкт оренди залишається той самий ( земельні ділянки, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, загальною площею 163,49 га в тому числі ріллі 6,7 га, багаторічних насаджень та сіножатей," 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га шляхів, 101,28 га під будівлями і дворами. Земельні ділянки передані для обслуговування господарських будівель та споруд птахофабрики ). Присвоєння оредованим земельним ділянкам кадастрових номерів відбулося під час дії вказаного договору оренди із реєстрацією права оренди земельнихї ділянок за ПрАТ Оріль-Лідер . Тобто, жодних поділів земельних ділянок площею 162.9449 га. не відбулося, оскільки передані в користування Позивачу земельні ділянки не були однією земельною ділянкою так як знаходять на певній відстані одна від одної, що підтверджується викопіюванням із публічної кадастрової карти України, щодо просторового розміщення земельних ділянок.

Отже, встановивши, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р. (в редакції угоди про зміну і доповнення оренди земельної ділянки від 24.06.2004 р. ) Позивачу було надано земельну ділянку загальною площею 162,9449 га., а за умовами п. 3.3. додаткової угоди до договору, яку визнати укладеною просить Позивач, останній предметом оренди вказує дві земельні ділянки № 1223780800:03:003:01136 площею 160,0649 га та № 1223780800:03:003:0550 загальною площею 2,8800 га., місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про поділ раніше сформованої земельної ділянки, та відповідно виникнення нового, у розумінні положень закону, об`єкта цивільних прав, з відповідним припиненням земельної ділянки, яка була об`єктом оренди за договором.

Водночас колегія суддів відхиляє посилання Відповідача на судову практику щодо подібних правовідносин, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2019 р. по справі № 904/3167/18 та постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. по справі № 594/376/17ц. з вищенавединих підстав. При цьому, необхідно зазначити, що правовідносини і предмет позову у даних справах не є подібними, тому такі правові позиції не є релевантними для даного спору.

Як зазначалося раніше звертаючись із позовом до Відповідача, Позивач обрав спосіб захисту своїх майнових прав вимогу про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 06.06.2019 p. з урахуванням змін.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про внесення змін до договору оренди землі на підставі п. п. 1-5 статті 33 Закону після закінчення строку дії договору не може забезпечити захисту порушеного права Позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17), а також від 16.06.2020 р. у справі № 904/1221/19

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зокрема, у частині позовної вимоги про визнання укладеною Додаткової угоди від 06.06.2019 p. до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., в запропонованій Позивачем редакції пов`язаній із внесенням змін до визначення об`єкту оренди ( зазначання кадастрових номерів ) та п. п. 2.1, 3.1, 3.2 та 3.3 договору. Такий висновок не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин, висновок суду попередньої інстанції щодо відсутності підстав для часткового задоволення позовних вимог не відповідають положенням статті 152 ЗК України, статей 15, 16 ЦК України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статей 86, 236, 269, 282 ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про безпідставність позовних вимог у частині визнання укладеною Додаткової угоди, як наслідок, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити - рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги Позивача частково, застосувавши належний спосіб захисту та визнати укладеною Додаткову угоду від 06.06.2019 p. до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., в редакції змін.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 р. у справі № 904/5130/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати укладеною Додаткову угоду від 06.06.2019 p. до Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2001 р., укладеного між Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та Приватним акціонерним товариством Оріль-Лідер , земельної ділянки від 13.12.2001 р. щодо оренди земельних ділянок загальною площею 162,9449 га, у тому числі: 6,7 га ріллі, 23,12 га пасовищ, 10,93 га чагарників, 100,7349 га господарських дворів, 9,86 га боліт, 3,57 га пісків, 8,03 га господарських шляхів ( кадастровий номер 122378080:03:003:0136, кадастровий номер 122378080:03:003:0550 ), які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського p-ну, Дніпропетровської області, в наступній редакції:

Додаткова угода до договору оренди землі № 9 від 13.12.2001 р.

м. Дніпро 06.06.2019 р.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ( надалі іменується Орендодавець ) в особі … з одного боку та Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер , в особі директора Волкова Руслана Дмитровича, який діє на підставі статуту з іншого боку, ( в подальшому разом іменується Сторони , а кожна окремо - Сторона ) уклали цю Додаткову угоду до договору № 9 від 13.12.2001 р. оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, загальною площею 162,9449 га (надалі іменується Договір ) про наступне:

Змінити п .2.1 Договору, та викласти його в наступній редакції: 2.1. Договір укладено до 31.12.2025 р. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

Змінити пункти 3.1, 3.2 та 3.3 Договору, та викласти їх в наступній редакції:

3.1. Орендна плата встановлюється в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок і становить 464 067,70 грн. ( чотириста шістдесят чотири тисячі шістдесят сім грн. 70 коп .) в рік.

3.2 Орендна плата сплачується щомісячно рівними частинами в розмірі 1/12 річної суми. Орендна плата вноситься в грошовій формі.

3.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:01136 загальною площею 160,0649 га становить 3 791 104,91 грн.; земельної ділянки кадастровий № 1223780800:03:003:0550 загальною площею 2,8800 га становить 76 125,96 грн. .

Всі інші умови договору є незмінними та обов`язковими до їх виконання.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Орендодавець:Орендар: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Олександра Поля, 2, к. 327 Банківські реквізити: р/р НОМЕР_2, МФО 805012 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області ( не для перерахунку платежів за цим Договором ), ідентифікаційний код 39835428 Не є платником податку на прибуток

---

Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер с. Єлизаветівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл., вул. Хмельницького, 1, 51831 Код ЄДРПОУ 24426809 р/р НОМЕР_1 у Філії КІБ ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК МФО 300379 св. платника ПДВ 200111585 ІПН 244268004632 тел. (05634)2-31-61 (62) Директор ІІрАТ ОРІЛЬ-ЛІДЕР Р.Д Волков

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" 1 921,00 грн. судового збору за позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області, про що видати наказ.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17.08.2020 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус