Ухвала

від 17.08.2020 по справі 39/158-08

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.08.2020 року м. Дніпро Справа № 39/158-08

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

перевіривши матеріали апеляційної скарги Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року (повний текст складено 10.06.2008 року)

у справі № 39/158-08 (суддя - Ліпинський О.В., м. Дніпро)

за позовом Приватного підприємства "Тетяна", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця Переметчик Олександра Владиславовича, с. Придніпровське Нікопольського району Дніпропетровської області

про витребування майна та ін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року позов задоволено. Визнано за Приватним підприємством "Тетяна" право власності на будівлю човнової станції (1-А) загальною площею 53,1 кв. м., навіс (Б) загальною площею 36,1 кв. м., трансформаторну підстанцію (В) разом з огорожами № 1 та № 2 за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Казахський, в„– 29-б . Зобов`язано Фізичну особу - підприємця Переметчик Олександра Владиславовича звільнити та передати Приватному підприємству "Тетяна" будівлю човнової станції, навіс (Б), трансформаторну підстанцію (В) разом з огорожами № 1 та № 2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Казахський, № 29-б. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Переметчик Олександра Владиславовича на користь Приватного підприємства "Тетяна" 520 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із вказаним рішенням, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у даній справі, відмовити в задоволенні позовних вимог, вирішити питання судових витрат.

Одночасно з апеляційною скаргою, скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, Дніпровська міська рада посилається на те, що про існування оскаржуваного рішення дізналась в ході розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для улаштування човнових причалів і отримала копію цього рішення 27.07.2020 року.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

З 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції.

Згідно з пунктом 13 статті 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області винесено 05.06.2008 року, тобто до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, то вказане рішення пділягало оскарженню в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, статтею 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення, було встановлено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів зазначає, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 року у справі № 915/1237/14.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції прийнято 05.06.2008 року.

До апеляційної скарги додано, зокрема, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 118444432 від 26.03.2018 року (14:40:05), згідною з якою будівля човної станції літ. А-1, загальною площею 39,5 кв.м., дашок до літ. А-1, навіс літ. Б, трансформаторна підстанція літ. В, споруди №№ 1, 2, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Казахський, буд. 29б, належать Приватному підприємству "Тетяна" на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 11.04.2011 року, дата внесення запису - 11.04.2011 року.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Таким чином, саме з 11.04.2011 року, коли в Єдиному державному реєстрі було зареєстровано право власності ПП "Тетяна" на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року, відомості про оскаржуване рішення є загальнодоступними та відомими.

Слід звернути увагу, що необізнаність скаржника про винесення місцевим господарським судом оскаржуваного судового рішення не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не є стороною у даній справі та не була залучена до складу її учасників.

При цьому, скаржник на момент розгляду справи в 2008 році не відносився до кола осіб, що мали бути повідомленими про розгляд справи або залученими до участі в ній, оскільки оскаржуване рішення суду на час його винесення не стосувалося прав та обов`язків скаржника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 908/2474/13.

Верховний Суд в постанові від 03.07.2018 року у справі № 3/9 зробив висновок, що норми статті 261 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з тим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі ймовірно не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що скаржник є особою, яка не була залучена до участі у справі та вважає судове рішення у даній справі таким, що прийнято щодо її прав та обов`язків, звернувся з апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом більше 12 років з набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили, не обґрунтувавши причини порушення строку апеляційного оскарження та звернення зі спливом тривалого часу, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для поновлення цього строку та прийняття до провадження апеляційної скарги.

За наведених обставин, колегія суддів визнає зазначені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не поважними.

За змістом частин 3, 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху, якщо підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані апеляційним господарським судом неповажними. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, підтвердивши їх відповідними доказами.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.

Слід звернути увагу, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України (частина 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали заяву із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач І.О. Вечірко