Ухвала

від 11.08.2020 по справі 910/13499/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження

м. Київ

11.08.2020Справа № 910/13499/19

За позовом Релігійної організації "Кам`янець-подільська єпархія української православної церкви" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Францисканська, буд. 8; ідентифікаційний код 22988555)

До Хмельницької обласної державної адміністрації (29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. Рад; ідентифікаційний код 22985083),

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1) Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації (29000, м. Хмельницький, вул. М. Грушевського, 87; ідентифікаційний код 33902378)

2) Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Ільїнського храму православної церкви України села Клинове Городоцького району Хмельницької області" (32048, Хмельницька обл., Городоцький район, с. Клинове, вул. Соборна, 105; ідентифікаційний код 22780793),

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 22.04.2019 №289/2019-р

Суддя Бондаренко - Легких Г.П.

Секретар судового засідання Лебович А. О.

За участі учасників справи:

Від позивача: Естрін С. Г. (ордер серія ХМ № 002140 від 10.07.2020, довіреність № б/н від 10.06.2020);

Від відповідача: не прибув;

Від третьої особи - 1: не прибув;

Від третьої особи - 2: Соботник Р. В. (ордер серія КС № 711490 від 10.08.2020).

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація "Кам`янець-подільська єпархія української православної церкви" (далі - Релігійна Організація) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Обласна Адміністрація) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Адміністрації від 22.04.2019 №289/2019-р (далі - розпорядження №289/2019-р).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 22.04.2019 Адміністрацією прийнято розпорядження №289/2019-р, яким зареєстровано статут релігійної організації "Релігійна громада Свято-Ільїнського храму православної церкви України села Клинове Городоцького району Хмельницької області" (далі - Релігійна громада) у новій редакції;

- підставою для винесення оскаржуваного розпорядження стала заява від 11.03.2019, подана від імені релігійної організації "Релігійна громада Свято-Ільїнського храму села Клинове Городоцького району, Кам`янець-Подільської єпархії української православної церкви" (далі - Релігійна громада УПЦ) та протокол від 08.03.2019 №1 загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної громади;

- позивач вважає, що розпорядження №289/2019-р є незаконним, винесеним без належних правових підстав, з перевищенням встановлених законом повноважень, та без урахування порушень порядку та умов ухвалення рішень Організацією, а тому підлягає скасуванню.

У вересні 2019 року Релігійна організація "Кам`янець-Подільська єпархія української православної церкви" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.04.2019 № 289/2019-р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 22.04.2019 № 289/2019-р.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020 касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Ільїнського храму православної церкви України села Клинове Городоцького району Хмельницької області" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі за № 910/13499/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові від 25.05.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що при новому розгляді справи господарському суду необхідно взяти до уваги вказане в постанові, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема, дати належну оцінку наявній в матеріалах справи заяві про реєстрацію Статуту у новій редакції від 12.03.2019 (а.с. 126 т. 1), заяві про реєстрацію Статуту у новій редакції від 11.03.2019 за підписом ОСОБА_1 та з`ясувати чи мав право ОСОБА_1 на її підписання згідно з ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також встановити чи порушуються спірним розпорядженням права та законні інтереси позивача у справі, за захистом яких він звернувся , на підставі чого встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення позову.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 11.06.2020, справу № 910/13499/19 передано для розгляду судді Бондаренко - Легких Г. П.

16.06.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду, розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 11.08.2020.

07.07.2020 через відділ канцелярії суду від третьої особи - 2 надійшли пояснення щодо позову.

24.07.2020 через відділ канцелярії суду від третьої особи - 2 надійшли додаткові пояснення у справі 910/13499/19.

10.08.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення до позову.

В судове засідання 11.08.2020 відповідач та третя особа - 1 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач та третя особа - 2 в судове засідання прибули. Третя особа - 2 в судовому засіданні заявила письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке було прийнято судом в судовому засіданні.

Клопотання третьої особи - 2 про закриття провадження у справі обґрунтовано тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Заслухавши думку позивача щодо поданого третьою особою - 2 клопотання про закриття провадження у справі та розглянувши зазначене клопотання суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання, з огляду на його обґрунтованість.

Так, відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позивачем в межах даної справи оспорюється законність розпорядження голови Хмельницької Обласної державної адміністрації № 289/2019-р від 22.04.2019, яким було затверджено нову редакцію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Ільїнського храму православної церкви України села Клинове Городоцького району Хмельницької області", у зв`язку зі зміною цією релігійною громадою своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.

При цьому, позивач в обґрунтування незаконності рішення відповідача посилається на порушення іншими релігійними громадами порядку проведення та скликання загальних зборів таких громад та підписання прийнятого рішення не уповноваженими особами. Тобто позивач фактично звернувся з позовом щодо захисту прав, пов`язаних з визначенням канонічної приналежності парафії та захисту прав прихожан на визначення такої канонічної приналежності

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках , зокрема справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури , обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Отже, релігійні громади реалізують право саме фізичних осіб на задоволення релігій них потреб , яке є не відділеним від фізичної особи, а саме право на віру, сповідування та поширення такої віри.

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції є (1) суб`єктний склад правовідносин, (2) предмет спору та (3) характер спірних матеріальних правовідносин . При цьому, визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір, а не суб`єктний склад сторін. Крім того, таким критерієм може бути (4) пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Дії щодо затвердження статуту релігійної організації у формі релігійної громади обласною державною адміністрацією не пов`язані із здійсненням відповідною обласною державною адміністрацією господарської діяльності чи/та або господарської діяльності такої релігійної громади, так як (1) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і змінюють персонал згідно із своїми статутами (ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ), і (2) релігійні громади є місцевими релігійними організаціями віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб (ч. 1 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ), і такий вид спору не віднесений ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до господарського судочинства.

При цьому, Закон України Про свободу совісті та релігійні організації , який є спеціальним у відповідних правовідносинах, прямо встановлює цивільну юрисдикцію суду, якому підвідомчі спори, щодо діяльності релігійних організацій (ст. 14, 15, 16, 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації.

Тобто, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань діяльності релігійної громади, зокрема реєстрації змін до установчих документів (статуту) релігійної організації, тому юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.11.2019 у справі № 910/8132/19 постанові Великої Палати Верховного суду від 18.12.2019 у справі № 916/2086/19, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №809/1025/17).

Таким чином, в даному випадку спірні правовідносини носять саме цивільний характер, і заявлені позивачем позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній нею в постановах від 20.11.2019 у справі № 910/8132/19, спори, які стосуються правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації, підлягають розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Що ж стосується п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу, то Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю,управлінням або припиненням діяльності юридичної особи є корпоративними у розмінні п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ж правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної нею в постанові від 18.12.2019 у справі № 916/2086/19, юрисдикція спорів, що виникають з правовідносин щодо реєстрації статуту релігійної організації, слід визначати відповідно до ч. 21 ст. 14 та ч. 2 ст. 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , тобто такі спори підлягають розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на момент постановлення даної ухвали позивач не звертався до Суду із відповідним клопотанням, у Суду на даний момент відсутні правові підстави для повернення судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України , ст. 7 Закону України Про судовий збір , Суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Релігійної організації "Кам`янець-подільська єпархія української православної церкви" до Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 22.04.2019 №289/2019-р закрити.

2. Роз`яснити Релігійній організації "Кам`янець-подільська єпархія української православної церкви", що даний позов підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено: 17.08.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких