Рішення

від 12.08.2020 по справі 918/352/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/352/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г. , при секретарі судового засідання Фесюка О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Західбудсервіс"

до відповідача: Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

про стягнення в сумі 393 262, 34 грн.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шепелюк О. І. (довіреність № 17 від 08.01.20 р.).

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Західбудсервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення в сумі 393 262 грн. 34 коп.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 липня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Західбудсервіс" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення в сумі 393 262 грн. 34 коп. задоволено частково. Зобов`язано стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Західбудсервіс" 340 330 (триста сорок тисяч триста тридцять) грн. 00 коп. - основного боргу; 21 997 (двадцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 73 коп. - пені; 5 068 (п`ять тисяч шістдесят вісім) грн. 62 коп. - 3 % річних; 3 868 (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 26 коп. - інфляційних втрат; 5 898 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) 94 коп. - судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 21 997 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 73 коп. - відмовлено.

06 серпня 2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Західбудсервіс" адвоката Пятковської Ірини Петрівни через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 03.08.2020 року про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Західбудсервіс" адвоката П`ятковської Ірини Петрівни від 03.08.2020 року про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 серпня 2020 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ, зазначено, у зв`язку з перебуванням судді Церковної Н.Ф., станом на 11.08.2020, у відпустці, у відповідності до п. 7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Рівненської області №1 від 06.02.2020, з метою недопущення порушення строків розгляду вказаної вище заяви, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи, № 918/352/20 передана на розгляд судді Торчинюку В. Г., яка ухвалою суду від 11 серпня 2020 року прийнята до провадження.

11 серпня 2020 року через відділ канцелярії відповідач подав заяву в якій заперечив проти задоволення судових витрат на професійну правничу домогу, зокрема вказує на недотримання позивачем визначеного ГПК України порядку, щодо заявлення судових витрат та подання доказів, а також зазначає про завищений розмір таких витрат, оскільки справа яка розглядалася за своєю суттю не є складною справою.

12 серпня 2020 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання в якому останній просить суд провести розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без участі представника позивача за наявними матеріалами у справі.

У судовому засіданні 12 серпня 2020 року уповноважений представник відповідача заперечив проти задоволення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, просив суд в задоволенні заяви відмовити, в свою чергу позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин заяви в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви виходячи з наступного.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Західбудсервіс" звернулося до Адвокатського об`єднання "Матвіїв і Партнери", про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги № 497-30/01 від 30.01.2020 року.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору по надання правової допомоги виконавець бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору.

Відповідно до умов пункту 1.2 договору правова допомога полягає у наступному: б) розробка проектів угод, договорів, контрактів будь-якого виду, інших документів правового характеру; в) здійснення правової експертизи угод, договорів, контрактів будь-якого виду, інших документів правового характеру; г) правове обґрунтування проектів діяльності Клієнте, включаючи рекомендації стосовно оптимальних шляхів досягнення поставленої мети; д) надання правових роз`яснень в усній чи письмовій формі.

Представництво інтересів Клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства (пункт 1.2.4 договору).

Згідно із договором №497-30/01 від 30.01.2020р. про надання правової допомоги, вартість роботи адвоката за 1 годину складає 1 700 грн. із знижкою клієнта з а цим договором у розмірі 10 відсотків.

Згідно пункту 2.7 договору факт надання правової допомоги за Договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками Сторін, і є первинними обліковими документами. Акти про надану правову допомогу готуються Виконавцем і передаються Клієнту разом із рахунком для оплати. У разі відсутності зауважень до якості та/або обсягу наданих послуг Клієнт протягом 5 (п`яти) календарних днів підписує та повертає Виконавцю його примірник акту про надану правову допомогу. У випадку не підписання Клієнтом акту про надану правову допомогу у вищевказаний строк, а також необґрунтованої відмови від його підписання, Виконавець підписує акт в односторонньому порядку, вказуючи про відмову від підписання акту Клієнтом.

Як свідчать матеріали справи, виконавцем для клієнта були надані юридичні послуги, що підтверджується відповідними копіями актів зокрема: акт №1511 від 29.04.2020 р. на суму 8 415,00 грн., акт №1537 від 29.05.2020 р. на суму 3 060,00 грн., акт №1569 від 30.06.2020 р. на суму 2 295,00 грн., акт №1635 від 31.07.2020р. на суму 12 240,00 грн.

Вищезазначені акти оплачені клієнтом у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень: платіжне доручення №3894 від 05.06.2020р., на суму 8 145,00 грн., платіжне доручення №4050 від 03.08.2020р. на суму 270,00 грн., платіжне доручення №4051 від 03.08.2020р. на суму 3 060,00 грн., платіжне доручення №4052 від 03.08.2023р. на суму 2 295,00 грн., платіжне доручення №4053 від 03.08.2020р. на суму 12 240,00 грн.

Отже, судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Західбудсервіс" оплатило для Адвокатського об`єднання "Матвіїв і Партнери" 26 010,00 грн. коштів, згідно договору №497-30/01 від 30.01.2020 р.

Матеріалами справи стверджено, що Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Західбудсервіс" у позовній заяві було зазначено, що планує заручитись фаховою правовою допомогою адвоката, та інформував про подальшу компенсацію витрат на правничу правову допомогу орієнтовною сумою ціни позову. Також зазначив, що повний та точний розрахунок понесених судових витрату зв`язку з вирішенням даного спору буде надано суду по факту їх понесення.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, фактично, позивач повідомив суд про намір подати докази, щодо понесених витрат на професійну правову допомогу по факту їх понесення. Крім того, зазначені докази та заява, були подані до суду через засоби поштового зв`язку 03.08.2020 року, тобто у наданий п`ятиденний строк.

Також, судом враховано, що відповідач у судовому засіданні та запереченнях на заяву просив суд відмовити в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Послався на те, що розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим, а обсяг та зміст наданих послуг не відповідає їх дійсній вартості та є завищеним такими які не відповідають складності даного спору.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа №918/352/20 не є складною, не має публічного інтересу, розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є договір та видаткові накладні, які не були оплачені в повному розмірі відповідачем, також здійснено розрахунки (пеня, інфляційні та річні відсотки).

Крім того, під час розгляду справи відбулося чотири судових засідання 26.05.2020 р., 16.06.2020 р., 30.06.2020 р. та 29.07.2020 р., участь у судовому засіданні представник позивача приймав в останньому засіданні в режимі відеоконференції, судом враховано що позивач на кожне засідання подавав клопотання щодо участі в засіданні в режимі відеоконференції, однак суд відмовляв в задоволенні таких клопотань через відсутність технічної можливості.

Зазначене свідчить, що представник позивача не витрачав кошти та час на транспортування до міста Рівного у Господарський суд Рівненської області на засідання суду.

Крім того, суд оцінює надані акти про надання правової допомоги, з яких вбачається, що за підготовку клопотання про участь в засіданні в режимі відеоконференції визначена суму в розмірі 1 530 грн. 00 коп., однак зазначене клопотання по своїй суті не є складним і зазначена кількість часу і сума коштів є завищеними, теж саме стосується інших клопотань та відповіді на відзив.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги №497-30/01 від 30.01.2020 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1662 від 14.04.2010 р., Акти про надану правову допомогу та платіжні доручення, які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача в цьому випадку є сума 10 000,00 грн. Адже, як зазначалося вище, усі наведені суми у актах є завищеними, такими які не відповідають складності справи.

Таким чином, інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Заявлена позивачем вимога, відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви - належить відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.244 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Західбудсервіс" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 918/352/20 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Західбудсервіс" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд. 10 Б, код ЄДРПОУ 23953458): 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в задоволенні стягнення 16 010 грн. 00 коп. витрат на професійну правчину допомогу.

4. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 17 серпня 2020 року.

Суддя В. Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 10 Б);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, буд. 2).