Рішення

від 06.08.2020 по справі 920/1292/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2020 Справа № 920/1292/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу № 920/1292/19

за позовом Відділу освіти Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 4, код ЄДРПОУ 41778123),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293),

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 483 259,48 грн,

за участю представників:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

установив:

Позивач, відповідно вимог позовної заяви просить суд зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за договором підряду № 363 від 26.12.2018 у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь позивача 483259,48 грн, з яких: 347116,77 грн - пеня, 33591,95 грн - 3% річних, 33248,46 грн - інфляційні втрати, 69302,30 грн - штраф у розмірі 7% згідно п. 15.3 договору підряду № 636 від 26.12.2018; а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.01.2020 відкрито провадження у справі № 920/1292/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.02.2020.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, у судові засідання свого повноважного представника не направив.

Ухвалою суду від 27.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалами від 17.03.2020, 07.04.2020, 19.05.2020, 23.06.2020 розгляд справи по суті неодноразово відкладався за клопотаннями представника позивача, у тому числі суд продовжував строк розгляду справи на період запроваджених Урядом карантинних заходів на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

У судове засідання 06.08.2020 представники сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомили, відтак згідно положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності представників за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив:

26.12.2018 між сторонами у справі був укладений договір підряду № 636, за умовами пункту 1.1 якого замовник (позивач у справі) доручив, а підрядник (відповідач у справі) мав забезпечити відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкту: Будівництво футбольного поля зі штучним покриттям на території Осоївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти Краснопільської селищної ради за адресою: Сумська область, Краснопільський район, с. Осоївка, вул. Слобожанська, 2 (ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

Згідно умов п. 2.1. договору сторони погодили строк виконання робіт - до 31.12.2019. Відповідно до п. 2.2. договору початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (Додаток 2).

Згідно п. 3.1. договору загальна вартість робіт, погоджена за договірною ціною (Додаток 1) складає 1 578 000 грн, у тому числі ПДВ 20% 263 000,00 грн. Договірна ціна відповідає ціні, зазначеній результатами проведеного електронного аукціону у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем конкурсу.

Як зазначає позивач, сторони узгодили, що сума зобов`язань сторін в межах бюджетних призначень за укладеним договором підряду здійснюється наступним чином: 851 596,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 141 932,67 грн. на 2018 рік, 465 502,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 77583,67 грн у І півріччі 2019 року, 260 902,00 грн, у тому числі ПДВ 43483,67 грн у II півріччі 2019 року.

У відповідності до умов договору відповідач взяв на себе зобов`язання, зокрема: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п.4.4.1. договору); передати замовнику (позивачу) у порядку, передбаченому законодавством та договором об`єкт (п.4.4.2. договору); відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані замовнику збитки (п. 4.4.8. договору); інформувати у встановленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (п. 4.4.9. договору).

Пунктом 12.4 договору підряду № 636 визначено, що замовник протягом п`ятим днів з дня підписання договору сплачує підряднику попередню оплату для придбання матеріалів та виконання робіт у розмірі, що не перевищує 53,97% від загального річного обсягу робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (аванс надається на 3 місяці з моменту виплати). По закінченні тримісячного терміну підрядник надає звіт про використані кошти. Невикористані кошти підрядник повертає замовнику.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було здійснено передоплату в сумі 851 596,00 грн на придбання матеріалів для будівництва футбольного поля зі штучним покриттям на території Осоївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти Краснопільської селищної ради (платіжне доручення №1 від 27.12.2018).

При цьому як зазначав позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, роботи, обумовлені договором підряду, не проводив.

Так позивачем було направлено чотири претензії щодо порушення умов договору підряду № 636 відповідачем (лист від 15.07.2019 №01-16/1026; лист від 01.08.2019 №01-16/1088; лист від 05.09.2029 № 01-16/1236), лист від 04.11.2019 №01-16/1023, однак на жодну із вказаних претензій відповідачем відповіді надано не було.

Враховуючи той факт, що відповідач у добровільному порядку не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом про примусове зобов`язання відповідача до виконання умов договору підряду № 636 від 26.12.2018 та про стягнення нарахованих сум санкцій за невиконання договірних зобов`язань.

Відповідач своїм правом на подання відзиву і доказів в обґрунтування своєї позиції та на участь у судових засіданнях не скористався, у судових засіданнях його представник участі не приймав.

За наслідками дослідження доказів, поданих позивачем, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав, встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 847 даного Кодексу передбачено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Судом встановлено, що про обставини, вказані вище, відповідач позивача не повідомляв, при цьому й роботи, обумовлені договором підряду № 636, своєчасно (згідно погодженого графіку) не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлений і відповідачем не спростований факт наявного прострочення виконання договірного зобов`язання з будівництва футбольного поля із штучним покриттям на об`єкті, визначеному умовами договору № 636.

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджено наявними у справі належними і допустимими доказами, поданими позивачем, суд доходить висновку про правомірність вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача - ТОВ БК Хом-Сторі виконати зобов`язання за договором підряду № 636 від 26.12.2018 у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих сум пені у розмірі 347116,77 грн та штрафу у розмірі 7 % у сумі 69302,30 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як зазначено вище, частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена можливість визначення у договорі розміру штрафних санкцій.

Як вбачається із змісту укладеного договору підряду № 636 від 26.12.2018, у пунктах 15.2, 15.3 цього договору сторони погодили, що підрядник несе відповідальність за якість та строки виконання робіт; у разі невиконання робіт або виконання не в повному обсязі, підрядник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день затримки, а за порушення строків понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % ціни договору.

Судом встановлено, що згідно поданого позивачем розрахунку він нарахував до стягнення з відповідача 347116,77 грн пені, 69302,30 грн штрафу.

Судом перевірено розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розмір облікової ставки НБУ, за наслідком проведених розрахунків за допомогою комп`ютерної програми ЛЗ Підприємство 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга ТОВ Ліга Закон , 2020 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 69302,30 грн штрафу.

Водночас суд, застосувавши положення ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 10000,00 грн, відтак вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 347116,77 грн пені судом задоволені частково.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум 3% річних у розмірі 33591,95 грн та інфляційних нарахувань у сумі 33248,46 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, яка має назву відповідальність за порушення грошового зобов`язання , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Оскільки вимоги позивача є вимогами немайнового характеру, тобто зобов`язання відповідача є негрошовим, суд зазначає про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних збитків за невиконання негрошового зобов`язання. Відтак суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та з урахуванням часткового задоволення позову, суд відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача у розмірі 8167,29 грн.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293) виконати зобов`язання за договором підряду № 636 від 26.12.2018, укладеним між Відділом освіти Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 4, код ЄДРПОУ 41778123) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Хом-Сторі (42351, Сумська область, Сумський район, с. В. Сироватка, вул. Польова, 33, код ЄДРПОУ 41216293) на користь Відділу освіти Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 4, код ЄДРПОУ 41778123) 10000,00 грн пені та 69303,30 грн штрафу за неналежне виконання умов договору підряду № 636 від 26.12.2018; 8167,29 грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншому - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 17.08.2020.

Суддя В.Л. Котельницька