Рішення

від 11.08.2020 по справі 927/635/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/635/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс»,

Замглайське шосе, буд. 2, смт. Замглай, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15005;

предмет спору: про стягнення 57808,48грн

за участю представників сторін:

від позивача: Борисович О.В. представник, виписка з ЄДРПОУ;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 12.08.2020, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

13.07.2020, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (надалі ВЧ НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» (надалі ТОВ «Будагроенергосервіс») про стягнення 57808,48грн, з них: 51207,38грн основного боргу за виконані підрядні роботи на підставі договору підряду №27 від 29.07.2019 (надалі Договір), 770,22грн трьох відсотків річних за період з 07.01.2020 по 07.07.2020 та 926,19грн інфляційних втрат за період січень травень 2020 року, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), та 4904,69грн пені за період з 07.01.2020 по 07.07.2020, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до п.10.2. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасного розрахунку за виконані підрядником будівельні роботи за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (за серпень 2019 року) (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за серпень 2019 року) (форми КБ-3); за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт (за грудень 2019 року) (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за грудень 2019 року) (форми КБ-3), складених сторонами на виконання цього Договору.

Ухвалою суду від 15.07.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/635/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 12.08.2020, в яке в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) викликано повноважного представника позивача.

Даним процесуальним документом сторонам встановлено строки для подачі до суду заяв по суті спору, зокрема відповідачу для подачі протягом 15 календарних днів, з дня отримання ухвали, в порядку статей 165, 178, 251 ГПК України відзиву на позов. Попереджено, що з огляду на зміст частини 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання ним відзиву на позов в установлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі одержана відповідачем 21.07.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400048929763. Строк на подачу відзиву на позов закінчився 06.08.2020, з урахуванням положень п.4. Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, в редакції Законів України від 30.03.2020 № 540-IX та від 18.06.2020 №731-ІХ.

Відповідач не скористався процесуальним правом на подання мотивованих заперечень на позов у порядку статей 165, 178 ГПК України, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

12.08.2020, у судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Натомість надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з дією карантинних заходів, вжитих урядом з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби (COVID 19) (постанова КМУ від 11.03.2020).

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 вказаної статті визначено: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин.

За висновком суду, відповідач у письмовому клопотанні від 10.08.2020 №10, не обґрунтував підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату, вказавши лише на дію карантинних заходів, запроваджених урядом з березня 2020 року; обставин, які перешкоджали прибути його повноважному представнику в судове засідання 12.08.2020 не зазначив; про намір подати до суду письмові заперечення проти заявлених до нього вимог або бажання особисто приймати участь в судовому розглядв справи не повідомив.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що явка відповідача в судове засідання 12.08.2020 обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження (що може проводитись без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи), суд вважає за можливе вирішити наявний спір за відсутності представника відповідача, оскільки його неприбуття в судове засідання та неподання відзиву на позов, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

12.08.2020, судом розпочато розгляд справи по суті. Повноважний представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві. Повідомив суд про допущення технічної описки в прохальній частині позовної заяви (не впливає на зміст заявлених вимог), яку ним виправлено письмовою заявою б/н від 12.08.2020.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019, між ТОВ «Будагроенергосервіс» (надалі Замовник, відповідач у справі) та 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту, що в подальшому перейменовано на Військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 (надалі Підрядник, позивач у справі) укладено договір підряду №27 (з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 30.07.2019 до нього), за умовами п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання робіт на об`єкті інфраструктури з будівництва під`їзної залізничної колії станції Голубичі, за адресою: Замглайське шосе, 2, смт. Замглай, Ріпкинський район, Чернігівська область, за завданням Замовника, а останній зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Адреса розташування об`єкта: смт. Замглай, Замглайське шосе, 2, Ріпкинський район, Чернігівська область

Відповідно п.1.2. Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підрядника, визначені локальним кошторисом (додаток №2), який є невід`ємною частиною Договору.

За п.3.1. Договору, в редакції додаткової угоди №2 від 02.12.2019 до нього, договірна ціна робіт (додаток №1) визначається на основі локального кошторису (додаток №2), що є невід`ємною його частиною, є тверда і складає 955513,63грн, з урахуванням ПДВ 159252,27грн.

За п.2.1. Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 28.02.2020 до нього, початок виконання робіт протягом 3-х днів з дня виконання Замовником зобов`язань, передбачених цим Договором; завершення виконання робіт 31.08.2020.

Згідно з п.4.1. Договору матеріально-технічне забезпечення (в т.ч. ПММ) здійснює Замовник згідно з п.4.3. Договору в обсягах необхідних для організації та виконання його умов та передбачених локальним кошторисом, що є додатком до нього.

Сторонами в розділі 7 «Проведення розрахунків за виконані роботи» погоджено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) (п.7.1. Договору). Підрядник визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує документи визначені п.7.1. Договору і подає їх для підписання Замовнику до 25 числа місяця, в якому виконувались роботи, з необхідною виконавчою документацією. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний протягом 3-х днів підписати подані підрядником документи, що підтверджують обсяг виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання вказаних документів Замовником (п.7.2. Договору).

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Підрядника, підтверджених відповідними документами (п.7.3. Договору).

За умовами п.8.1. Договору Замовник (уповноважений замовником представник) зобов`язаний не пізніше 5-ти днів після отримання повідомлення Підрядника про виконання робіт забезпечити підписання акту (форма КБ-2в) та довідки (форми КБ-3) та здійснити оплату в передбаченому обсязі.

Відповідно до п.12.1., п.12.2. Договору, з урахуванням редакції додаткової угоди №3 від 28.02.2020 до нього, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.08.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Проаналізувавши положення укладеного 29.07.2019 сторонами Договору, суд встановив, що даний правочин за своєю юридичною природою є договором будівельного підряду, а тому на правовідносини сторін, що виникають з його виконання, поширюється дія параграфів 1 та 3 глави 61 ЦК України та глави 33 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

За статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати в установлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Наведене узгоджується зі змістом частин 1 та 2 статті 318 ГК України.

Договір підряду №27 від 29.07.2019 є діючим (п.п.12.1. в редакції додаткової угоди №3 від 28.02.2020).

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості виконаних Підрядником робіт, відсотків річних та інфляційних витрат, а також неустойки (пені) за порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за прийняті ним підрядні роботи.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати підрядних робіт обумовлених Договором; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за фактом порушення договірних зобов`язань, а також правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами складено: акт приймання виконаних будівельних робіт №1 (форми № КБ 2в) (за серпень 2019 року) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за серпень 2019 року) (форми КБ -3) на суму 44111,34грн; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 (форми № КБ 2в) (за грудень 2019 року) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 року) (форми КБ -3) на суму 94207,38грн.

Перелічені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати складено за підписами обох сторін та посвідчені печатками юридичних осіб. В актах не зазначено про наявність відступів від умов Договору або інших недоліків.

Виходячи зі змісту наведених документів вбачається, що позивачем у серпні 2019 року та грудні 2019 року були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи, обумовлені Договором, на загальну суму 138318,72грн.

За частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За частиною 5 статті 321 ГК України, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Наведені норми передбачають право сторін врегульовувати порядок розрахунків за виконані роботи самостійно, відповідно до умов погоджених ними договором.

Сторони в п.7.3. Договору встановили, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 5 днів з дня підписання ними актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до них (форми КБ-3).

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач в установлений п.7.3. Договору строк за виконані згідно актів №1 та №2 (форми КБ-2в) та довідок (форми КБ-3) підрядні роботи в повному обсязі не розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що ним, у рахунок оплати підрядник робіт, прийнятих за вказаними актами, сплачено 87111,34грн наступними платежами: 08.08.2019 на суму 10000,00грн (аванс); 09.09.2019 на суму 44111,34грн; 27.09.2019 на суму 33000,00грн. Оплати проведено на підставі виставлених до сплати рахунків №72 від 07.08.2019, №91 від 06.09.2019 та №103 від 27.09.2019.

Решту вартості підрядних робіт у сумі 51207,38грн відповідач не оплатив, що ним не спростовується.

02.06.2020, позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією №847 з проханням погасити наявну заборгованість за Договором у сумі 51207,38грн, яку отримано останнім 04.06.2020 (номер поштового відправлення 1401706772314), та залишено без виконання.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

За статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання в строк, установлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив договірні зобов`язання, своєчасно в строк, обумовлений п.7.2. Договору, за підрядні роботи прийняті за актом приймання виконаних будівельних робіт №2 (форми № КБ 2в) (за грудень 2019 року) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 року) (форми КБ -3) в повному обсязі не розрахувався.

На момент винесення рішення в даній справі відповідач доказів оплати наявного боргу в сумі 51207,38грн (138318,72грн - 87111,34грн) до суду не надав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 51207,38грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути установлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведених норм, розмір неустойки (пені) за порушення грошових зобов`язань встановлюється сторонами в договорі в відсотковому співвідношенні до суми невиконаного зобов`язання, однак не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, якщо інше не передбачено в спеціальному нормативно-правовому акті, що регулює спірні правовідносини сторін.

За п.10.2. Договору Замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань і в таких випадках: за порушення грошових зобов`язань (зокрема, несвоєчасну оплату виконаних робіт) сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення включаючи день оплати. Сторони в даному пункті Договору збільшили граничний шестимісячний строк, передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, встановивши порядок нарахування неустойки за порушення грошових зобов`язань по день оплати.

Керуючись умовами п.10.2. Договору позивач заявив до стягнення з відповідача 4904,69грн пені за порушення грошових зобов`язань по розрахунку за прийняті роботи, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в період з 07.01.2020 по 07.07.2020.

З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості прийнятих робіт, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов у п.10.2. Договору, суд, перевіривши розрахунок неустойки (пені) наявний в матеріалах справи, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення пені в сумі 4904,69грн за період з 07.01.2020 по 07.07.2020. За висновком суду, в цій частині позов підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами наведеної норми, позивачем заявлено до стягнення 770,22грн трьох відсотків річних за період з 07.01.2020 по 07.07.2020 та 926,19грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по травень 2020 року.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за вказаним Договором, суд, керуючись наведеними нормами, провівши перерахунок заявлених до стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про задоволення позову в частині трьох відсотків річних у сумі 768,11грн. та в частині інфляційних втрат в сумі 921,73грн за заявлені періоди.

Судом відмовлено в стягненні відсотків річних у сумі 2,11грн беручи до уваги, що позивачем не враховано, що 2020 рік складається з 366 календарних днів; та в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 4,46грн, з огляду на арифметичну помилку.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив. Доказів належного виконання зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної оплати за будівельні роботи, прийняті ним за актом приймання виконаних будівельних робіт №2 (форми № КБ 2в) (за грудень 2019 року) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 року) (форми КБ -3), складених на виконання умов договору підряду від 29.07.2019 №27, до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань в сумі 51207,38грн по розрахунку за прийняті підрядні роботи в період з 07.01.2020 по 07.07.2020, суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив позов у частині стягнення 51207,38грн основного боргу, 4904,69грн пені за період з 07.01.2020 по 07.07.2020 та 768,11грн трьох відсотків річних за той самий період, а також 921,73грн інфляційних втрат за період січень травень 2020 року.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2101,79грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 239, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» (15005, Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Замглай, Замглайське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05388701) про стягнення 57808,48грн задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» (15005, Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Замглай, Замглайське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05388701) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 51207,38грн основного боргу, 4904,69грн пені, 768,11грн трьох відсотків річних, 921,73грн інфляційних втрат та 2101,79грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.08.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко