Постанова

від 16.11.2020 по справі 927/635/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. м. Київ Справа№ 927/635/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 (повний текст рішення складено 17.08.2020)

у справі № 927/635/20 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс»

про стягнення 57 808,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» (далі - відповідач) про стягнення 51 207,38 грн основного боргу, 770,22 грн 3% річних, 926,19 грн інфляційних втрат, 4 904,69 неустойки та 2 102,00 грн судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору підряду №27 від 29.07.2019, Додаткових угод №№ 2, 3 не розрахувався у повному обсязі за виконані згідно актів приймання виконання будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень, грудень 2019 року роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість на суму 51 207,38 грн.

Крім того, за порушення умов Договору підряду №27 від 29.07.2019 позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 4 904,69 грн на підставі п. 10 Договору та 770,22 грн 3% річних та 926,19 грн інфляційних втрат згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20 позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» про стягнення 57 808,48 грн задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» на користь Військової частини НОМЕР_1 51 207,38 грн основного боргу, 4 904,69 грн пені, 768,11 грн трьох відсотків річних, 921,73 грн інфляційних втрат та 2 101,79 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив договірні зобов`язання, своєчасно в строк, обумовлений п. 7.2 Договору, за підрядні роботи не розрахувався в повному обсязі.

Також суд першої інстанції визнав обґрунтованою позовну вимогу про стягнення пені на суму 4 904,69 грн, яка нарахована згідно п. 10.2 Договору, за період з 07.01.2020 по 07.07.2020. Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то судом в цій частині позовні вимоги задоволені частково, через допущені позивачем арифметичні помилки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20. Скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи, наведені в апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог, оскільки до стягнення було заявлено 57 808,48 грн, а суд фактично стягнув 59 903,70 грн.

Як зазначив апелянт, місцевий господарський суд не надав належної оцінки клопотанню про відкладення розгляду справи через карантинні заходи, вжиті урядом з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid 19 та безпідставно відхилив таке клопотання. Апелянт вважає, що справу №927/635/20 розглянуто у короткий проміжок часу від дати подання позову до слухання справи.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» виконання робіт за Договором №27 від 29.07.2019 не є завершеними, при цьому апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №911/2862/18.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 у справі №927/635/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №927/635/20 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №927/635/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 призначено на 17.11.2020. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, пояснення, клопотання до 29.10.2020.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_1 , відзив надіслано 19.10.2020 поштою, отже вважається таким, що поданий у встановлений судом строк. Позивач просить апеляційний господарський суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20 без змін, посилаючись на те, що відповідач своїм правом не скористався участь у судовому засідання 12.08.2020 не приймав, лише надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, без належного обґрунтування причин для відкладення розгляду справи.

Щодо виконання умов Договору №27 від 29.07.2019, то на підставі погоджених сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень, грудень 2019 підтверджено виконання позивачем робіт на загальну суму 138 318,72 грн. Акти підписані уповноваженими представниками сторін, без зауважень, дані про наявність недоліків в роботах відсутні.

Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №911/2862/18 є недоречним, оскільки має інший предмет спору.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України. (далі ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4, 7-9 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

На доказ належного повідомлення матеріали справи №927/635/20 містять поштове повідомлення (0411632418310) з відміткою про отримання. (а.с. 113).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29.07.2019 між ТОВ «Будагроенергосервіс» (далі - Замовник) та 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту, який в подальшому перейменовано на Військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 33111325, про що внесено зміни до Договору Додатковою угодою №1 від 30.07.2019, (далі - Підрядник) укладено договір підряду №27 (далі Договір), за умовами п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання робіт на об`єкті інфраструктури з будівництва під`їзної залізничної колії станції Голубичі, за адресою: Замглайське шосе, 2, смт. Замглай, Ріпкинський район, Чернігівська область, за завданням Замовника, а останній зобов`язується прийняти та оплатити роботи. (а.с. 4-7, 13).

Адреса розташування об`єкта: смт. Замглай, Замглайське шосе, 2, Ріпкинський район, Чернігівська область

Згідно з п.1.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підрядника, визначені локальним кошторисом (Додаток №2), який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 02.12.2019 до нього, договірна ціна робіт (додаток №1) визначається на основі локального кошторису (додаток №2), що є невід`ємною його частиною, є тверда і складає 955 513,63грн, з урахуванням ПДВ 159 252,27грн. (а.с. 14).

Згідно з п. 2.1 Договору, в редакції додаткової угоди №3 від 28.02.2020 до нього, початок виконання робіт - протягом 3-х днів з дня виконання Замовником зобов`язань, передбачених цим Договором; завершення виконання робіт - 31.08.2020.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Підрядник визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує документи визначені п.7.1 Договору і подає їх для підписання Замовнику до 25 числа місяця, в якому виконувались роботи, з необхідною виконавчою документацією. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний протягом 3-х днів підписати подані Підрядником документи, що підтверджують обсяг виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання вказаних документів Замовником.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Підрядника, підтверджених відповідними документами (п.7.3 Договору).

За умовами п. 8.1 Договору Замовник (уповноважений Замовником представник) зобов`язаний не пізніше 5-ти днів після отримання повідомлення Підрядника про виконання робіт забезпечити підписання Акту (форма КБ-2в) та Довідки (форми КБ-3) та здійснити оплату в передбаченому обсязі.

У разі якщо протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання повідомлення Підрядника, Замовник не надає обґрунтованої відмови від підписання Акту форми КБ-2, Довідки форми КБ-3, то останні вважаються підписаними. (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п.п. 12.1, п.12.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3 від 28.02.2020 до нього, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.08.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії. (а.с. 25).

В межах виконання вказаного Договору згідно Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2019, грудень 2019, Актів №№1, 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019, грудень 2019 позивачем були виконані роботи на суму 138 318,72 грн, які оплачені відповідачем частково на суму 87 111,34 грн. (а.с. 26-32).

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до ТОВ «Будагроенергосервіс» із претензією від 02.06.2020 №847 щодо погашення заборгованості на суму 51 207,38 грн та сплати неустойки на суму 4 360,34 грн. (а.с. 36-37).

Доказів реагування на претензію від 02.06.2020 №847 матеріали справи №927/635/20 не містять.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати в установлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Як вже зазначалось, на виконання умов Договору сторонами складено: Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 (форми № КБ - 2в) (за серпень 2019 року) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за серпень 2019 року) (форми КБ -3) на суму 44 111,34 грн; Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 (форми № КБ - 2в) (за грудень 2019 року) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за грудень 2019 року) (форми КБ -3) на суму 94 207,38 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. (ч.ч. 1, 4 вказаної статті).

Умовами Договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 5 днів з дня підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до них (форми КБ-3). (п. 7.2 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за виконані роботи відповідач розрахувався частково наступними платежами: 08.08.2019 на суму 10 000,00 грн (аванс); 09.09.2019 на суму 44 111,34 грн; 27.09.2019 на суму 33 000,00 грн. Оплати проведено на підставі виставлених до сплати рахунків №72 від 07.08.2019, №91 від 06.09.2019 та №103 від 27.09.2019. (а.с. 33-35, 52-54).

Доказів оплати на спірну суму матеріали справи №927/635/20 не містять.

Отже в цій частині позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що роботи не завершено, а тому відсутні підстави для стягнення, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки умовами Договору сторони погодили оплату виконаних робіт на підставі Актів форми КБ-2 та Довідок форми КБ-3 протягом 5-ти днів, що узгоджується із вимогами Закону, ч. 4 ст. 879 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, умовами Договору визначеними в п. 10.2. сторони погодили, що Замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань і в таких випадках: за порушення грошових зобов`язань (зокрема, несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок коштів) Замовник сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення враховуючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. (ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, є арифметично вірним, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства. Пеня нарахована за встановленою формулою, а саме Пеня = С x 2ОСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. (Розрахунок здійснений за Методикою нарахування штрафних санкцій https://ips.ligazakon.net/document/view/HP160054).

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 770,22 грн 3% річних за період з 07.01.2020 по 07.07.2020 та 926,19 грн інфляційних втрат за період з січня 2020 року по травень 2020 року.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

До стягнення підлягає 768,11 грн 3 % річних, за наступним розрахунком: Сума санкції = С x 3% х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Також до стягнення підлягає 921,73 грн інфляційних втрат, розрахунок яких відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, з огляду на таке.

До стягнення було заявлено 57 808,48 грн, за спірним рішенням місцевий господарський суд стягнув 57 801,91 грн, отже суд не вийшов за межі позовних вимог та не допустив порушення ч. 2 ст. 237 ГПК України, а апелянтом помилково ототожнюється судовий збір з позовними вимогами, які за своєю правовою природою є різними поняттями.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №911/2862/18, то воно є недоречним, оскільки вказана справа не є релевантною для вирішення даного спору.

Стосовно доводів відповідача про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відкладення розгляду справи за клопотанням сторони є правом, а не обов`язком суду. У своєму клопотанні про відкладення ТОВ «Буденергосервіс» послався на карантинні заходи введені урядом для запобігання поширенню та території України коронавірусу Covid-19, при цьому представник не вказав, чи має він намір приймати участь у судових засіданнях на майбутнє, більше того судом першої інстанції явка представника відповідача обов`язковою не визнавалась.

Більше того, відповідач не був позбавлений права приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заздалегідь повідомивши про це Господарський суд Чернігівської області.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі №927/635/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2020 у справі № 927/635/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будагроенергосервіс».

3. Матеріали справи №927/635/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.11.2020.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко

СуддіІ.П. Ходаківська

А.М. Демидова