Рішення

від 17.08.2020 по справі 367/8488/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8488/16-ц

Провадження №2/367/434/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

при секретарі Герус Н.В.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Рудика Сергія Руслановича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом,відповідно до якого зазначив,що 16 грудня 2019 року Інспектором патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС в м. Києві лейтенантом поліції Рудиком Сергієм Руслановичем була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення ДП18 № 266441, про те, що ОСОБА_1 , 16 грудня 2019року о 12 год. на бульварі Дружби Народів 35 в м. Києві порушив пункт правил 17.1 За порушення, яке він не вчиняв, його притягнуто до відповідальності на підставі ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

При спілкуванні с поліцейським він вказав про свою незгоду з обвинуваченням.

Притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необгрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України.

Він, як водій, відзначається особливою уважністю та беззастережно дотримується всіх вимог правил дорожнього руху. Тому вважаю, що дана Постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необгрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, про що буде викладено нижче.

16.12.2019 р. близько 12,00 год інспектор патрульної служби Рудик Сергій зупинив його транспортний засіб і висловив вимогу передати йому документи, не назвавши згідно статті 35 Закону України "Про національну поліцію" законну підставу для зупинення мого транспортного засобу.

Він одразу попросив поліцейського пред`явити службове посвідчення. Згідно службового посвідчення поліцейським виявився інспектор патрульної служби Рудик Сергій Русланович .

На його вимоги, пред`явити фактичні докази,а саме фото відео фіксацію передбачені Ст 251 КпАП,інспектор відмовився, посилаючись на те що не зобов`язанний нічого пред`являти, бо має на це право діяти на свій розсуд.

Також відмовився починати розгляд справи без пред`яви його водійського посвідчення.

Він зробив дзвінок в 102 поскаржився на їхні дії,вони зафіксували його скаргу після чого через 40 хвилин приїхав зам командира роти в особі Бабенко Ігор Володимирович нагрудний значок № 0001069),який почавши із ним спілкуватися відразу сказав,що інспектор не зобов`язаний пред`являти фактичні докази,а саме фото відео фіксацію його правопорушення. Чим підтвердив ще раз неправомірні дії свого підлеглого.

Так як в силу його зайнятості в нього не було часу для подальшого з`ясування неправомірних дій патрульних я пред`явив водійське посвідчення.

Інспектор відразу ж забажав написати постанову про адмінпорушення. Однак розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

ІПП Рудик С.Р. почав розгляд справи при цьому грубо порушив Ст. 279 КУпАП не роз`яснив його права і обов`язки, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, дії інспектора, нічим не зафіксовані і не підтверджені не дають підстав стверджувати, що дійсно відбулося порушення правил дорожнього руху з використанням належного йому транспортного засобу, а тому не можуть братися до уваги при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, оскільки вони не є належним доказом по справі та суперечать чинному законодавству.

Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ДП18 від 16.12.2019р.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився,до суду надійшов відзив на позовну заяву,згідно якої просить відмовити позивачу у позові,поскільки постанова винесена в межах повноважень інспектора,у порядку та спосіб,визначений КпАП України.

Суд,заслухавши пояснення позивача,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст.258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 268 КУпАП - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пленум Верховного Суду України у свої постанові № 14 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті роз`яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП та, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно п.17.1 ПДР України На дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі .

У судовому засіданні встановлено,що постановою серії ДП18 від 16.12.2019р.,винесеною поліцейським Рудиком С.Р позивач по справі був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч 3 ст. 122 КпАП України за порушення п.17.1 ПДР України та на позивача було закладено адміністративний штрафу розмірі 510грн.Як вбачається із копії вказаної постанови,позивач 16.12.2019р керуючи автомобілем ACURA, номерний знак НОМЕР_1 о 12.05год в м.Києві на б-рі Дружби Народів на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів здійснював рух на зазначеній смузі руху.

У порушення вимог ст..251 КпАП України у постанові не зазначено доказів,які підтверджують порушення позивачем зазначених правил дорожнього руху. Відповідні докази не були надані суду під час розгляду даного адміністративного позову.

Враховуючи викладене,суд скасовує постанову ДП18 від 16.12.2019р про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч3 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510грн.

На підставі ст..ст.122,245,251,252,280,283,286 КпАП України,керуючись ст..ст. 5,9,10,118-123, 246-248 КАС України суд, -

В и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати постанову серії ДП18 від 16.12.2019р про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч3 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складений 16.08.2020р.

Копію рішення суду направити відповідачу по справі для відома.

Суддя: С.І. Оладько