Ухвала

від 21.07.2020 по справі 488/6260/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/6260/14-ц

Провадження № 6/488/104/20 р.

УХВАЛА

Іменем України

21.07.2020 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі - Сенчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Заліпаєва Юрія Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 року начальник відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Заліпаєв Юрій Валерійович звернувся до Корабельного районного суду міста Миколаєва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , закордонний паспорт серія № НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом №488/6260/14-ц, від 18.09.2019 року виданим Корабельного районного суду м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором № 1135187300 від 28.05.2008 року, станом на 04.11.2014 року на загальну суму 24 230,63 доларів США, що еквівалентно 313 882,45 грн.

Обгрунтовуючи подання тим, що На примусовому виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення Примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження за реєстровим номером в Автоматизованій системі виконавчих проваджень 60684680 з примусового виконання виконавчого листа №488/6260/14-ц, від 18.09.2019 року Корабельного районного суду м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Акціонерного Товариства УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором № 1135187300 від 28.05.2008 р., станом на 04.11.2014 року на загальну суму 24 230,63 доларів США, що еквівалентно 313 882,45 грн.

За даним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до статей З, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» , 25.11.2019 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п 'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

За результатами обробки запиту до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки в банках та інших фінансових установах, виявлено банківські рахунки боржника. За результатами обробки запиту до Пенсійного фонду України, про осіб - боржників, які отримують пенсію, та про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими

договорами, про останнє місце роботи- інформації не знайдено, боржник як пенсіонер на обліку не перебуває, доходів не виявлено. За результатами обробки запиту до Державної фіскальної служби України джерело доходу 3, Податковий номер 21133352, 1974316828, 24057252, 21133352, ознака доходу 126, 157, 101, 999. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України за боржником зареєстровано транспортний засіб HONDA PILOT 2008 р.в. номерний знак НОМЕР_3 . (арк.№56-59) Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборонві дчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, отриманої в порядку доступу державних виконавців, за боржником зареєстровано майна: земельна ділянка №4820982200:09:000:0450, площа (га): 1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, Адреса: АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 ., загальною площею кв.м: 106, житлова площа кв.м.: 74.1; нежитловий будинок загальною площею 49,88 кв.м., Адреса:

АДРЕСА_2 ; торгівельний комплекс, а саме буд. АДРЕСА_1 , який складається з магазину-бару загальною площею 128,7 кв.м., магазину загальною площею 56,0 кв.м.; магазину загальною площею 80,0 кв.м; будинок сторожки адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , майно складається з основного: літ. А заг. Пл. - 49,88 м.кв та споруди; будинок, житловий, АДРЕСА_4 , загальною площею (кв.м): 106,3.; будинок, житловий АДРЕСА_5 , загальною площею (кв.м): 51,8; торгівельний комплекс, буд. АДРЕСА_1 .

Боржник в добровільному порядку рішення не виконує. Незважаючи на вжиті до боржника заходи примусового виконання, рішення суду ним не виконане.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вказане подання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України , тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення; ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

За змістом ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 та у п. 18 ч. 3 , означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Таким чином, суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов`язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон, і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Схожі висновки ЄСПЛ ще раніше зробив у справі Ігнатов проти Болгарії ( Ignatov v. Bulgaria , 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст.2 Протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції.

У справі Хлюстов проти Росії ( Khlyustov v. Russia від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично , тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , суд,-

Ухвалив:

В задоволенні подання начальника відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Заліпаєва Юрія Валерійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Копію ухвали направити до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська