Рішення

від 06.08.2020 по справі 583/2261/19

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2261/19

2/583/79/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ (місцезнаходження: вул. Чкалова, 14, м. Нова Каховка, м. Таврійськ Херсонської області, ЄДРПОУ 37694247) про захист прав споживача, розірвання договорів купівлі-продажу, стягнення коштів,

з участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Нестеренка А. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

28.05.2019 року до суду звернувся позивач з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що у травні 2018 року з всесвітньої мережі Інтернет дізнався про виробника вітрогенераторів Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , яке знаходиться за адресою м. Таврійськ, Херсонської області. ОСОБА_1 попередньо проконсультувався з директором Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ ОСОБА_4 за телефоном, номер якого був указаний на веб-сторінці інтернет-магазину відповідача, стосовно можливості за допомогою вітрогенератора забезпечити роботу трьох електричних тенів для обігріву приміщення. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 запевнив його у технічній можливості підприємства виготовити необхідний йому вітрогенератор. В результаті перемовин з представником відповідача ОСОБА_1 в липні 2018 року направив засобами поштового зв`язку на адресу Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ електричні тени з метою налагодження їх роботи. Після чого, позивач отримав від ОСОБА_4 відео файл із записом демонстрації роботи трубчастих електронагрівників за допомогою вітрогенератора, де потужність вітру була відтворена за допомогою токарного верстату, останній запевнив ОСОБА_1 , що аналогічна робота приладу можлива і за вітрів малої потужності.

З огляду на викладене, 31.08.2018 року ОСОБА_1 придбав вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К у Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ загальною вартістю 6000,00 доларів США. Вказані грошові кошти були передані ОСОБА_1 офіційному дилеру відповідача ОСОБА_5 , про що був складений акт прийому-передачі грошових коштів. Відповідно до технічного паспорту на вітрогенератор з вертикальною віссю обертів та щит управління системою нагріву для вітрогенератора встановлена гарантія протягом 12 місяців з дати придбання.

У вересні 2018 року ОСОБА_5 проведено роботи по змонтуванню та встановленню на щоглу висотою 200 метрів вітрогенератора з щитом управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К за адресою с. Климентове, Охтирського району, Сумської області. З вказаного часу вітрогенератор був запущений в роботу, з`явилася напруга на вольтометрі, яка залежно від швидкості вітру коливалася від 5 до 50 вольт. В подальшому при збільшенні потужності вітру від 6 м/сек до 10 м/сек включився перший електричний тен, в результаті чого кількість обертів вітрогенератора зменшувалася, що призводило до вимкнення електричного тену. Позивач зазначає, що вітрогенератор працював у зазначеному режимі постійно, що унеможливлювало роботу трубчастих електронагрівників, які використовувалися ОСОБА_1 для обігріву приміщення.

На неодноразові звернення до Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ протягом вересня-жовтня 2018 року з приводу порушень в роботі вітрогенератора та щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К ОСОБА_1 отримував запевнення представника відповідача в тому, що при збільшенні швидкості вітру робота вітрогенератора покращиться. У зв`язку з цим ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 14.01.2019 року здійснені заміри швидкості вітру біля вітрогенератора за адресою АДРЕСА_2 , в результаті якого встановлено, що при роботі вітрогенератора при швидкості вітру 6 м/сек електротричні тени не працювали.

Позивач зазначає, що Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ відповідно до технічних параметрів, зазначених у технічного паспорта вітрогенератора і щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К надана недостовірна інформація про можливість його використання в місцевості при слабких і середніх вітрах швидкістю від 3 до 12 м/с. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір купівлі-продажу від 30.08.2018 року вітрогенератора з вертикальною віссю обертів, укладений між нім та Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ ; розірвати договір купівлі-продажу від 28.08.2018 року щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К , укладений між ним та Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ ; стягнути на його користь з відповідача 6000,00 доларів США за придбаний вітрогенератор і щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К та понесені при їх отриманні і встановленні витрати в сумі 57 650 грн.

Процесуальні дії у справі.

28.05.2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області (суддя Ковальова О.О.) позовну заяву залишено без руху (а.с. 24).

03.06.2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області (суддя Ковальова О.О.) відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні, призначено справу до розгляду на 01.07.2019 року , відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 33).

Представнику Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ 11.06.2019 року вручено копію ухвали про відкриття провадження в справі з копією позову та доданих до нього документів, про що в справі мається письмове повідомлення (а.с. 42).

01.07. 2019 року судове засідання відкладено на 26.07. 2020 року.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2019 року по справі № 583/2261/19, провадження № 2/583/678/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ про захист прав споживача. Розірвано договір купівлі-продажу від 30.08.2018 року вітрогенератора з вертикальною віссю обертів, та договір купівлі-продажу від 28.08.2018 року щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К , укладених між Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ та ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 з приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ 6000,00 доларів США за придбаний вітрогенератор і щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К , 57 650,00 грн. витрат, понесених при їх отриманні і встановленні, а також витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. (а.с. 53-54).

03.10.2019 року представник Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ подав до суду заяву про перегляд заочного рішення від 26.07.2019 року (а.с. 79-83).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.10.2019 року прийнято до провадження заяву Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ про перегляд заочного рішення по справі від 26.07.2019 року, розгляд заяви призначено на 25.10.2019 року (а.с. 92).

25.10.2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області скасовано заочне рішення від 26.07.2019 року, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 12.12.2019 року,відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 102).

27.11.2019 року представником позивача подано виправлену позовну заяву, в якій він уточнив назву відповідача (а. с. 107-110).

Короткий зміст відзиву відповідача.

09.12.2019 року від відповідача Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що позивачем не додано жодних доказів, які підтверджували б факт виникнення правовідносин між ОСОБА_1 та Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , відповідно до яких у останнього виник обов`язок передати позивачу вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К , а у ОСОБА_1 - сплатити 6000,00 доларів США. Представник відповідача зазначає, що в наданих позивачем документах, а саме копії товарно-транспортної накладної та акті прийманні-передачі грошових коштів Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , як сторона взагалі не зазначене. Крім того, гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні і усі розрахунки на території України проводяться виключно у національній валюті.

Також представник відповідача вказує про відсутність доказів погодження сторонами істотних умов договорі купівлі-продажу від 28.08.2018 року та 31.08.2018 року, у зв`язку з чим такі договори не можуть вважатися укладеними. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача (а.с. 112-115).

12.12. 2020 року за клопотанням представника позивача справу розглядом відкладено на 05.02.2020 року.

Короткий зміст доводів позивача на відзив відповідача.

15.01.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що викладена у відзиві позиція відповідача є способом уникнути цивільно-правової відповідальності. Пояснив, що разом з позовною заявою до суду була подана низка документів, які підтверджують, що між Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ і позивачем відбувся договір купівлі-продажу вітрогенератора з вертикальною віссю обертів та щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К . Зокрема, в наданих до матеріалів справи копіях технічних паспортів на вітрогенератор з вертикальною віссю обертів зазначено дату продажу 30.08. 2018 року та вказано виробника ПП ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ та підпис ОСОБА_4 , а в графі покупець зазначено прізвище ОСОБА_1 та стоїть його підпис. В гарантійному талоні на щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К зазначено дату продажу 28.08. 2018 року, а виробником зазначене Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , що підтверджується підписом директора підприємства ОСОБА_4 , в графі покупець вказаний ОСОБА_1 . Зазначені документи були передані позивачу ОСОБА_5 , який представився офіційним дилером Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ в Сумській області, цій же особі ОСОБА_1 передав кошти в сумі 6000,00 доларів США, про що складено акт прийому-передачі грошових коштів, який підписаний позивачем та ОСОБА_5 , а також в даному акті зазначено, що ОСОБА_5 є офіційним дилером відповідача. В подальшому ОСОБА_5 виконав роботи по монтажу вітрогенератора за адресою с. Климентове, Охтирського району, Сумської області.

Також, представник позивача вказує, що відповідно до наданої товарно-транспортної накладної ОСОБА_1 отримав вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К саме від ОСОБА_4 , який є засновником і керівником Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ у підтвердження даного факту представником позивача надано роздруківку з офіційного сайту Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ .

Враховуючи, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 , який є засновником і керівником Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ обладнання (вітрогенератор з вертикальною віссю обертів та щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К ) та сплатив за доставлений товар гроші в сумі 6000 доларів США, передавши їх офіційному дилеру Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ в Сумській області ОСОБА_5 , він вважає, що є підстави вважати договір купівлі-продажу таким, що відбувся (а.с. 133-134).

01.04.2020 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області вказану справу прийнято до провадження судді Ярошенко Т.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020 року, проведеного у зв`язку зі звільненням з посади головуючого судді у справі. Призначене підготовче судове засідання на 27.04.2020 року (а.с. 157).

27.04.2020 року за клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання відкладено на 10.06. 2020 року.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.06.2020 року закрито підготовче провадження по вказаній справі, призначено справу до розгляду на 13.07.2020 року (а. с. 182).

13.07.2020 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 06.08.2020 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Нестеренко А. В. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши сторони, свідка, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом .

Як зазначає у позові ОСОБА_1 , 30.08.2018 року він придбав вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К у Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ загальною вартістю 6000 доларів США. Вказані товари отримав поштою 31.08.2018 року та сплатив за них кошти офіційному диллеру відповідача ОСОБА_5 , про що складено акт прийому -передачі коштів. Крім того, ним були здійснені витрати на встановлення вказаного вітрогенератора та щита в сумі 57 650 грн.

У підтвердження своїх вимог позивачем надано технічний паспорт та гарантійний талон на вітрогенератор з вертикальною віссю обертання, керівництва користувача для щита керування системою нагрівання для вітрогенератора серії ВУ-К та гарантійний талон до нього, товарно-транспортну накладну, акт прийому - передачі коштів від 14.01.2019 року, акт замірів швидкості вітру від 14.01.2019 року, а також довідки, в яких вказані розрахунки витрат понесених ним по встановленню вітрегенератора. Однак, додані позивачем документи суд не бере до уваги, виходячи зі слідуючого.

Так, судом встановлено, що в товарно-транспортній накладній на вантаж від 31.08.2018 року № 049003604 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТК САТ здійснило перевезення обладнання, вантажовідправником якого є ОСОБА_4 , вантажоодежувачем зазначений ОСОБА_1 , в графі маршрут вказано м. Нова Каховка - м. Охтирка. Загальна вартість послуг доставки склала 3628 грн. (а.с. 11). Однак, назва обладнання не зазначена.

Відповідно до копії гарантійного талону, що міститься на звороті технічного паспорту вітрогенератора з вертикальною віссю обертів, виробником товару зазначено Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ в графі підпис виробника вказано прізвище ОСОБА_4 та завірене відтиском печатки Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ (ЄДРПОУ 37694247, Україна Херсонська область м. Нова Каховка м. Таврійськ), в графі покупець зазначено прізвище ОСОБА_1 , де мається його особистий підпис, дата продажу 30.08.2018 року (а.с. 5-8).

Крім того, до матеріалів справи додано копію керівництва користувача для щита керування системою нагрівання для вітрогенератора серії ВУ-К , де вказана інформація про його призначення, технічний опис, комплектацію, умови гарантії. В гарантійному талоні зазначена дата продажу 28.08.2018 року, виробник - Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , в графі підпис виробника міститься прізвище ОСОБА_4 , печатка виробника відсутня, в графі покупець - ОСОБА_1 , є його особистий підпис (а. с. 9-10).

14.01.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 складено акт приймання-передачі грошових коштів за виготовлення вітрогенератора, в якому зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дилер підприємства, що виготовляє вітрогенератори в м. Таврійськ, директор підприємства ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 6000 доларів США за виготовлення вітрогенератора потужністю 6 кВт. В акті зазначено, що вказані кошти ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 (а.с. 14).

Цього ж дня ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виконали заміри швидкості вітру біля вітрогенератора 6 кВт за адресою АДРЕСА_2 , та встановили, що протягом 1 години з 11 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин вітрогенератор обертався, швидкість вітру складала 6 м/сек, жоден з електричних тенів не ввімкнувся (а.с. 15). Однак, вказаний акт не містить підпису ОСОБА_5

20.02.2019 року ОСОБА_1 направив претензію директору ТОВ Нова енергія ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 , в якій з метою досудового вирішення конфлікту повідомив про те, що вітрогенератор не забезпечує роботу електричних тенів (а.с. 12-13).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого за безкоштовним запитом на офіційному сайті Міністерства юстиції України, Приватне підприємство ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ зареєстроване за адресою: Херсонська область м. Нова Каховка м. Таврійськ, його директором та засновником є ОСОБА_4 , основний вид діяльності підприємства - електромонтажні роботи, додатковими видами діяльності зазначені підготовчі роботи на будівельному майданчику; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, штукатурні роботи; будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 135-137).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він не перебуває в будь-яких відносинах з Приватним підприємством ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , з позивачем познайомився через директора ПП ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ ОСОБА_4 , який в телефонному режимі домовився з ним про установку вітрогенератора. Він пропонував ОСОБА_1 оплатити роботу по встановленню обладнання з урахуванням його потужностей відповідно для забезпечення його роботи та дотримання умов гарантій, однак, ОСОБА_1 не погодився на це, повідомив, що не в змозі такі кошти сплатити і вирішив установити обладнання без дотримання гарантійних умов. Жодних гарантійних зобов`язань він не оформляв. Позивач передав ним кошти двома платежами в загальній сумі 6000 доларів США, які передав авто перевізником Люкс ОСОБА_4 . Будь-яких коштів на рахунок Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ він не перераховував, жодних зобов`язань не брав на себе.

Мотиви суду.

Вирішуючи позов в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих сторонами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, так як судом не встановлено порушення прав позивача саме відповідачем, про які вказує ОСОБА_1 в позові. Крім того, доказів того, що ОСОБА_1 вітрегенератор та щит управління системою нагріву для вітрошгенератора серії ВУ-К придбав саме у Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ в розумінні ст. 81 ЦПК України суду не надано, викладені у позові обставини не знайшли свого підтвердження в суді.

Вищезазначені документи, надані позивачем, суд не може прийняти до уваги, оскільки, вони є неналежними доказами.

Згідно вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу є відплатним та двостороннім, його метою є відчуження майна (товару) від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні. Отже, договір купівлі-продажу опосередковує процес переходу майна від однієї сторони до іншої. Продавцем за договором купівлі-продажу може бути будь-який учасник цивільних відносин, який відчужує майно, що знаходиться у його власності.

За приписами ч. 1, 2 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно вимог ч. 1-3 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що інтернет-магазин, є публічною пропозицією укласти договір в розумінні ст. 699 ЦК України. Договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцю товарного чи фіскального чека або надання іншого документа, що підтверджує оплату товару. Сторонами у договорі роздрібної купівлі-продажу виступають, з одного боку, продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, а з другого - покупець - фізична чи юридична особа, що набуває у власність товар. Отже, у випадках роздрібної купівлі-продажу продавцем повинен бути не просто учасник цивільних відносин, а саме такий учасник, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 700 ЦК України продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання

За приписами ч. 1, 2 ст. 704 ЦК України якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов`язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця. Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред`явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з п. 18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 104, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 року за № 1257/14524, розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства.

Згідно п. 7 ч. 1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів в редакції чинній на момент виникнення правовідносин договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред`явлення позивачем розрахункового документа, передбаченого Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Згідно п. 25-1 ч. 1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В ст. 129 Конституції України гарантована реалізація принципу змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що надана позивачем копія акту приймання-передачі грошових коштів не містить даних, які б надавали можливість суду встановити наявність між сторонами відносин договору купівлі-продажу або ж поставки товару, оскільки він не є належним документом встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товару. Крім того, із вказаного акту не можливо встановити коли саме було здійснено оплату за придбаний позивачем товар та представником якого саме підприємства є ОСОБА_5 , який отримав кошти в сумі 6000 доларів США. В акті відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що вказані грошові кошти ОСОБА_5 передав директору Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ ОСОБА_4 за продаж вітрогенератора та щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К .

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний акт складений 14.01.2019 року, а як зазначає позивач в своєму позові вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрегенератора серії ВУ-К він придбав 30.08.2018 року, який доставлений йому був 31.08.2018 року, тому наданий акт прийому-передачі коштів за виготовлення вітрогенератора суд не приймає до уваги, оскільки, він не є належним та допустимим доказом у підтвердження обставин, зазначених у позові.

У судовому засіданні позивач та його представник не змогли суду пояснити, яку купівлю-продаж здійснено через інтернет, чи з магазину, чи в який інший спосіб та не підтвердили здійснення такої купівлі-продажу в установленому законом порядку, не надали належних доказів щодо сплати коштів, як того вимагає законодавство, зокрема не надано товарного чеку чи іншого документу щодо сплати коштів за товар в установленому законом порядку, а додані позивачем документи не є належними та допустимими доказами, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Права та обов`язки споживачів визначені ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів , якою передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

За приписами ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Позивач зазначає в позові про те, що нібито відповідач відповідно до технічних параметрів, зазначених у технічному паспорті вітрогенератора і щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВК-К надав недостовірну та неповну інформацію про продукцію, що спричинило придбання позивачем продукції, яка не має потрібних йому властивостей. Однак, зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в суді, позивач не навів переконливих аргументів та не надав суду беззаперечних доказів того, що отриманий ним товар - вітрогенератор та щит управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К не відповідає заявленим характеристикам щодо робочої швидкості вітру. Також ОСОБА_1 не надано належних доказів звернення до відповідача з вимогою про здійснення перевірки вітрогенератора на відповідність заявленим характеристикам та відмови відповідача від здійснення такої перевірки.

Крім того, суду позивачем не надано товарного чеку чи іншого платіжного документу, до того ж паспорту, яким би підтверджено купівлю-продаж, в установленому законом порядку, як зазначено вище.

Позивачем надано копію листа від 19.02.2019 року вих. № 3 ОСОБА_1 направленого на адресу директора Товариста з обмеженою відповідальністю Нова енергія ОСОБА_4., в якому позивач повідомляє про збої в роботі придбаного вітрогенератора (а.с. 12-13). При цьому, гарантійний талон, який ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи, містить відтиск штампу саме Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , будь-яких відомостей про суб`єкта господарювання - Товаристо з обмеженою відповідальністю Нова енергія вказаний документ не містить, а тому вказаний лист суд до уваги не приймає, оскільки він не є в даному випадку належним, допустимим доказом.

Крім того, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що він не являється працівником Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ , з ним відсутні будь-які договірні зобов`язання. Однак, зазначав, що для належної роботи вітрогенератора ОСОБА_1 мав дотриматися умов гарантії, які ним не були дотримані, про що йому повідомлялося.

Позивачем у підтвердження своїх доводів щодо понесених ним витрат на встановлення вітрегенератора та щита надано довідку ОСОБА_8 про те, що ним продано та доставлено 26.06.2018 року труби позивачу ОСОБА_1 , за що позивачем йому були сплачені кошти в сумі 18 072 грн.; довідку ОСОБА_9 , в якій зазначено, що йому позивачем сплачено 2000 грн. за проведені ним роботи 30.06.2018 року, а з 10 по 15 липня 2018 року виконував роботи по зварюванню, за що позивачем йому було сплачено 5000 грн. Позивачем також надано розписку ОСОБА_10 про те, що йому ОСОБА_1 25.08.2018 року сплачено 6000 грн. за роботу, яку він виконував автокраном (а. с. 16-19).

Крім того, позивачем надано квитанції до прибуткового касового ордеру за оплату бетону №2238 від 08.08.2018 року на суму 10 000 грн. та №2265 від 09.08.2018 року 9 000 грн. та товарний чек за кабель ВВГ від 13.07. 2018 року (а.с. 20-21).

Однак, вказані документи, суд не може прийняти до уваги в межах даного позову, вони містять інформацію щодо проведення робіт та купівлю товарів за період з 25.06.2018 року по 25.08. 2018 року, а купівлю вітрогенератора та щита управління системного нагріву для вітрогенератора, як вказує позивач у позові, позивачем здійснено 30.08.2018 року, а отримано поштою 31.08. 2018 року, тобто вказані роботи та надані послуги були оплачені позивачем до купівлі товару. Крім того, вказані довідки не є належними та допустимими доказами, які підтвердили б, що саме вказана сума коштів була сплачена позивачем для виконання робіт по встановленню вітрогенератора, жодних належних документів щодо встановлення цього обладнання позивачем суду не надано.

А тому доводи позивача, викладені в позові про розірвання договорів купівлі продажу вітрогенератора від 30.08.2018 року та щита управління системою нагріву для вітрогенератора серії ВУ-К від 28.08.2018 року не заслуговують на увагу суду, оскільки позивач не надав суду належних, допустимих, переконливих доказів про їх укладення в установленому законом порядку, а додані позивачем документи не можуть бути прийняті судом до уваги з вищевикладених підстав.

Відсутні також і законні підстави для стягнення коштів з відповідача на користь позивача в сумі 6000 доларів США та витрат при отриманні і встановленні вітрогенератора з щитом управління системою нагріву для вітрогенератора, оскільки позивач не надав суду належних, допустимих, переконливих доказів в установленому законом порядку.

Інших доказів на підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до суду не надав та клопотань про їх витребування перед судом не порушував.

На переконання суду у контексті одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним фактором є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, з вищевикладених підстав, доводи позивача про придбання ним товару, який не має потрібних йому властивостей, внаслідок того, що відповідач надав недостовірну та неповну інформацію про продукцію, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати у справі стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.4, 12, 13,76,77, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства ЕЛЕКТРОБУДСОЮЗ (місцезнаходження: вул. Чкалова, 14, м. Нова Каховка, м. Таврійськ Херсонської області, ЄДРПОУ 37694247) про захист прав споживача, розірвання договорів купівлі-продажу, стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 17.08.2020 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко