Постанова

від 27.07.2020 по справі 306/1938/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/1938/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 липня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., ГОТРИ Т.Ю.

при секретарі БАЛАЖ Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 306/1938/18 за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Свалявський ЛПК , про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на ухвалу Свалявського районного суду від 18 лютого 2020 року, повний текст якої складено 18 лютого 2020 року, головуюча суддя Ганчак Л.Ф., -

встановив:

Позивач АТ Державний ощадний банк України оскаржив ухвалу Свалявського районного суду від 18.02.2020, якою заяву позивача про закриття провадження в справі та повернення судового збору задоволено частково: закрито провадження в справі у зв`язку з відмовою від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог позивача після пред`явлення позову; у поверненні судового збору в сумі 11767,85 грн відмовлено.

Сторона вказує на порушення судом норм процесуального права. Так, суд не дотримався правил диспозитивності судового процесу та вийшов за межі вимоги заяви позивача, який просив закрити провадження в справі саме з підстави, передбаченої ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України - через відсутність предмета спору, оскільки в результаті проведених заходів позасудового врегулювання спору заборгованість перед позивачем була погашена. Натомість суд фактично змінив предмет заяви позивача та підставу для вирішення процесуального питання і закрив провадження у зв`язку з відмовою від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог позивача після пред`явлення позову . Зважаючи на таке формулювання суд із посиланням на ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України Про судовий збір відмовив позивачу в поверненні судового збору безпідставно витлумачивши його заяву як відмову від позову, яка визнана судом.

Посилаючись на ці обставини, на незаконність ухвали суду першої інстанції з огляду на порушення правил цивільного судочинства, позивач просив змінити ухвалу, вирішити питання про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (повним погашенням заборгованості за кредитним договором) та повернути позивачу сплачений 10.09.2018 судовий збір у сумі 11767,85 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ПАТ Державний ощадний банк України адвоката Мартиняка В.В., який апеляцію підтримав, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

ПАТ Державний ощадний банк України пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення боргу за кредитним договором від 29.09.2016 № 290916 у сумі 784523,66 грн, укладеним із ТОВ Свалявський ЛПК , як до поручителя за виконання зобов`язання позичальником (а.с. 2-5).

В справі міститься оригінал меморіального ордеру № 92539024 ПАТ Державний ощадний банк України від 10.09.2018 про сплату судового збору у розмірі 11767,85 грн з позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1).

17.02.2020 до Свалявського районного суду надійшла заява позивача ПАТ Державний ощадний банк України від 17.02.2020, якою позивач просив вирішити питання про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути банку на рахунок НОМЕР_1 з Державного бюджету сплачений 10.09.2018 згідно меморіального ордеру № 92539024 судовий збір у розмірі 11767,85 грн за подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 184-185).

Заяву вмотивовано тим, що в результаті проведених заходів позасудового врегулювання спору заборгованість за кредитним договором від 29.09.2016 № 290916 погашена повністю, тому на час подання заяви відсутній предмет спору. Позивач посилався на ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України як на процесуальну підставу для закриття провадження в справі та на ст. 255 ч. 2 ЦПК України, ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України Про судовий збір як на підстави для вирішення питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Ухвалою Свалявського районного суду від 18.02.2020 заяву позивача задоволено частково: провадження в справі закрито у зв`язку з відмовою від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог позивача після пред`явлення позову; у поверненні судового збору в сумі 11767,85 грн відмовлено (а.с. 187-188).

Приймаючи таке процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив із того, що:

провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з фактичною відмовою ПАТ Державний ощадний банк України від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог позивача після пред`явлення позову, при цьому, вимоги позивача невідомо ким задоволені;

спірні відносини врегульовані сторонами в позасудовому порядку після пред`явлення позову, який банк ініціював і не надав доказів щодо спроб вирішити спір у позасудовому порядку;

відповідно до ст. 142 ч. 3 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача; однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача;

провадження тривалий час здійснювалося судом, розгляд справи неодноразово відкладався через дії позивача, на судове провадження витрачалися відповідні кошти, які за таких обставин не можуть бути повністю покладені на державний бюджет.

Погодитись із таким вирішенням процесуального питання не можна.

Заява сторони про закриття провадження в справі з відповідними процесуальними наслідками такого рішення розглядається судом першої інстанції з дотриманням загальних правил цивільного судочинства, зокрема, щодо предмета судового розгляду, меж вимог заявника (ст. 4 ч. 1, ст. 13 ч. 1, ст. 182, ст. 183 ч. 1 п. 4 та інші норми ЦПК України).

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не приймає та не розглядає вимоги та підстави заяви, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України).

Позивач ПАТ Державний ощадний банк України своєю заявою просив вирішити питання про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та у зв`язку з цим повернути банку з державного бюджету сплачений з позовної заяви судовий збір, чим визначив межі свого прохання з підстав, передбачених ст. 255 ч. 1 п. 2, ч. 2 ЦПК України, ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України Про судовий збір .

За приписами ст. 43 ч. 1 п. 6, ст. 49 ч. 2 п. 1, ст. 206 ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову повністю або частково на будь-якій стадії процесу; до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює стороні наслідки відповідних процесуальних дій; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Норми ст. 255 ЦПК України передбачають, зокрема, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору (ч. 1 п. 2); позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (ч. 1 п. 4); про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2).

Таким чином, закриття провадження в справі внаслідок відсутності предмета спору пов`язується з тим, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самим сторонами врегульовані спірні питання. Закриття провадження в справі може з цієї підстави мати місце як за заявою сторони в процесі, так і за відсутності такої. Тобто, за відсутності предмета спору провадження в справі як таке позбавляється матеріально- і процесуально-правового змісту і значення, фактичні підстави для такого провадження не виникають, а якщо провадження було відкрито і предмет спору перестав існувати після цього - перестають існувати підстави для подальшого провадження. Саме в цьому полягає суть відповідних висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17.

Натомість закриття провадження в справі внаслідок відмови позивача від позову при певній зовнішній подібності до закриття провадження через відсутність предмета спору пов`язується з іншими підставами та діями: обов`язковою наявністю заяви (вольової дії) позивача; роз`ясненням позивачу процесуальних наслідків його дій; прийняттям судом відмови позивача від позову. Відсутність предмета спору і відмова позивача від позову не є тотожними юридичними фактами, відмова від позову може мати місце з різних причин, а предмет спору при цьому може продовжувати існувати.

Саме з відмовою позивача від позову кореспондуються положення ст. 142 ч. 3 ЦПК України, за якими у разі такої відмови від позову понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача; однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 86-90, 151-154 та ін.) та визнано представником позивача в апеляційному суді, який зокрема, повідомив, що боргові зобов`язання за кредитним договором від 29.09.2016 № 290916 повністю врегульовані в лютому 2020 року між кредитором ПАТ Державний ощадний банк України і позичальником ТОВ Свалявський ЛПК , яке сплатило борг, що зазначене боргове зобов`язання припинилося поза межами судової справи, яка розглядається.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ч. 1 ЦК України). Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (ст. 559 ч. 1 ЦК України).

Відтак, настали обставини, у зв`язку з якими між ПАТ Державний ощадний банк України і ОСОБА_1 , порукою якого забезпечувалося виконання ТОВ Свалявський ЛПК зобов`язань за кредитним договором від 29.09.2016 № 290916, не залишилося неврегульованих питань.

Право вибору процесуального способу закінчення судового спору з відповідачем, якщо для цього у позивача виникли підстави, належить позивачеві. Тож ПАТ Державний ощадний банк України управі було як відмовитись від позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу, так і поставити питання про закриття провадження в справі внаслідок відсутності предмета спору. Позивач скористався своїм правом щодо останнього способу завершення процесу.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 133 ч. 2 ЦПК України). Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях; у цьому разі судовий збір повертається повністю (ст. 7 ч. 1 п. 5, ч. 2 Закону України Про судовий збір ).

Отже, позивач ПАТ Державний ощадний банк України обґрунтовано поставив питання про закриття провадження в справі внаслідок відсутності предмета спору та про відповідне такому рішенню повернення сплаченого судового збору.

Позивач не подавав суду заяву про відмову від позову, відповідно, суд таку заяву не розглядав, відмову від позову не приймав, процесуальні наслідки щодо цього не роз`яснював. У справі відсутні докази задоволення відповідачем ОСОБА_1 вимог позивача після пред`явлення позову.

Суд першої інстанції відповідні обставини не з`ясував і залишив наведене поза увагою.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції попри певну доречність міркувань щодо дій позивача в процесі, які не сприяли розгляду справи в розумний строк, не мав процесуальних підстав для закриття провадження в справі з формулюванням у зв`язку з відмовою від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог позивача після пред`явлення позову та фактично на підставі ст. 255 ч. 1 п. 4 ЦПК України, а також для відмови в поверненні позивачу судового збору. Окрім того, що така процесуальна підстава не відповідає дійсним обставинам справи та межам заяви позивача, формулювання суду є недопустимим та невизначеним у правовому розумінні, позаяк об`єднує одночасно різні за умовами виникнення та застосування підстави для закриття провадження в справі. Порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питань про закриття провадження в справі та повернення судового збору.

За таких обставин, на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляцію позивача слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції змінити щодо підстави для закриття провадження в справі та повернення судового збору.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити, ухвалу Свалявського районного суду від 18 лютого 2020 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини судження про відмову позивача від позову та виклавши резолютивну частину в такій редакції:

Заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити, провадження в справі № 306/1938/18 за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення боргу закрити з підстави, передбаченої ст. 255 ч. 1 п. 2 ЦПК України - внаслідок відсутності предмета спору.

Повернути Акціонерному товариству Державний ощадний банк України в особі філії Закарпатське обласне управління АТ Ощадбанк (м. Ужгород, вул. Корзо, 15, р/р НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк МФО 312356, код 09312190) з Державного бюджету сплачений 10.09.2018 згідно меморіального ордеру № 92539024 судовий збір у розмірі 11767,85 грн (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 85 коп.) за подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 6 серпня 2020 року.

Судді