Ухвала

від 17.08.2020 по справі 908/2350/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.08.2020 м.Дніпро Справа № 908/2350/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зупинення провадження у справі № 908/2350/19

за позовом Приватного підприємства "Агро-Дон"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання укладеними додаткових угод

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020 провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2350/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 та до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 912/686/17.

Від Приватного підприємства "Агро-Дон" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 908/2350/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2020 клопотання Приватного підприємства "Агро-Дон" про поновлення провадження у справі № 908/2350/19 задоволено; поновлено апеляційне провадження у справі № 908/2350/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2350/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.08.2020 о 14:20 год.

14.08.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 378/596/16-ц будуть з`ясовані питання наявності підстав для відступлення чи, навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також наданий правовий висновок щодо порядку застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ним питання поновлення договорів оренди, належного способу захисту порушеного права орендаря. Крім того, апелянт посилається на те, що в ухвалі від 03.06.2020 у справі № 313/350/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що існує різний підхід до розуміння та тлумачення частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" під час розгляду аналогічних справ, у зв`язку з чим Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від наведеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Враховуючи зазначене та те, що позов у даній справі обгрунтовано посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а на розгляді Великої Палати Верховного Суду знаходяться дві справи у подібних правовідносинах № 378/596/16-ц та №313/350/16-ц, апелянт просить зупинить провадження у справі № 908/2350/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справах № 378/596/16-ц та №313/350/16-ц.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зупинення провадження у справі в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги Приватного підприємства "Агро-Дон" у даній справі грунтуються на застосуванні частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 прийнято до розгляду справу № 313/350/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсним рішення про відмову в поновленні договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим, у зв`язку з різними підходами до розуміння та тлумачення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" під час розгляду аналогічних справ.

Також колегією суддів встановлено, що Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 3 ст. 403 ЦПК України передано справу № 378/596/16-ц. Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17 щодо визнання договору оренди земельної ділянки поновленим суд виклав правовий висновок про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов правового висновку, згідно з яким позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від зазначеного правового висновку, оскільки вважала, що вимога про визнання договорів оренди поновленими є належним способом захисту порушеного права орендаря. В подальшому, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.07.2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 378/596/16-ц за позовом ТОВ "Журавлиське" до ТОВ "Інтерагроівест", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими. Постановляючи зазначену ухвалу Верховний Суд виходив з того, що є підстави для відступлення від правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019у у справі № 908/2484/17, згідно з яким позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленим є неналежним способом захисту порушеного права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 15 січня 2019 року у справі № 922/1464/18.

Ухвалою від 07.10.2019 справу № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19) прийнято Великою Палатою Верховного Суду до розгляду.

При розгляді зазначеного клопотання, колегія суддів враховує ті обставини, що підставою позову у даній справі є визнання укладеними додаткових угод про поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а правовідносини у справах 378/596/16-ц та №313/350/16-ц, до розгляду яких відповідач просить зупинить провадження у даній справі, грунтуються на застосуванні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідно, правовідносини у даних справах різні.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що апеляційне провадження у даній справі вже зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 912/686/17.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 75, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зупинення провадження у справі № 908/2350/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повне судове рішення складено - 18.08.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз