Постанова

від 01.12.2020 по справі 908/2350/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/2350/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Пільков К.М., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Шпорт О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Агро-Дон"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі

за позовом Приватного підприємства "Агро-Дон"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання укладеною додаткової угоди.

(У судове засідання представники сторін не з`явилися).

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "АгроДон" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеними Додаткових угод про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація № 135 від 12.07.2004) з додатковою угодою (державна реєстрація 26.02.2009 № 040927600002) та внесення змін до нього від 01 листопада 2018 року такого змісту:

" 1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (державна реєстрація від 12.07.2004 № 135) на 7 (сім) років.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності (державна реєстрація від 12.07.2004 № 135):

2.1. Розділ "Об`єкт оренди" замінити текстом такого змісту: "В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності (земельний запас) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 54,9 га ( 002,01 сіножаті) з кадастровим номером 2324286800:06:011:0010". "В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності ( земельний запас) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 58,7 га ( 001,01 рілля 50,5га,002,01 сіножаті 7,5 га,009,02 землі під господарськими шляхами і прогонами 0,7га) з кадастровим номером 2324286800:09:006:0010".

2.2. Розділ "Орендна плата" викласти в наступній редакції:

"Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря в розмірі 8 ( вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки Управлінню держказначейства у м. Пологи № 31414664008247 код ЄДРПОУ 37964024 у банку ГУДКУ у Запорізькій області , МФО 899998".

2.3 Розділ "Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки" доповнити словами: "Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу".

Позовні вимоги мотивовані тим, що термін дії спірного договору закінчувався 01.11.2018, у зв`язку з чим на підставі пункту 7 договору, позивач листом № 1 повідомив про намір продовжити його термін дії, проте відповідач не розглянув додаткову угоду та без законних підстав відмовив у поновленні договору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 16.04.2004 за результатами розгляду клопотання приватного підприємства "Агро-Дон", Пологівського району щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки державної власності на території Тарасівської сільської ради Головою Пологівської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 323 "Про надання в оренду земель державної власності приватному підприємству "Агро-Дон", яким вирішено передати в оренду приватному підприємству "Агро-Дон" на умовах, зазначених у додатку 1 землі державної власності (землі запасу, резервного фонду) згідно додатку 2 на території Тарасівської сільської ради для сільськогосподарського використання, ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 113, 6 га.

Додатком 1 до розпорядження є умови передачі земель державної власності (землі запасу, резервного фонду) приватному підприємству "Агро-Дон" на території Тарасівської сільської ради.

Додатком 2 до розпорядження є Схема розміщення земельних ділянок державної власності (земельний запас, резервний фонд) на території Тарасівської сільської ради Пологівського району, які передаються в оренду приватному підприємству "Агро-Дон" (дві земельні ділянки),, відповідно до якої загальна площа наданих в оренду земельних ділянок складає 113,6 га (земельний запас 54,9 га, резервний фонд 58,7 га).

16.06.2004 на виконання розпорядження Пологівської районної державної адміністрації № 323 перенесено в натуру план земельних ділянок наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 113, 6 га (земельна ділянка № 1 площею 54,9 га сіножатей докорінного поліпшення та земельна ділянка № 2 площею 58,7 га, в тому числі 50,5 га ріллі, 7,5 га сіножатей докорінного поліпшення, 0,7 га польових шляхів), про що складено Акт про встановлення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) Приватного підприємства "Агро-Дон".

16.06.2004 між Пологівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Агро-Дон" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого, на підставі розпорядження Пологівської районної державної адміністрації від 16.06.2004 № 323 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд, земельний запас) на території Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 113, 6 га, у тому числі: резервний фонд 58, 7 га, з них: 50, 5 га рілля, 7,5 га сіножаті докорінного поліпшення, 0, 7 га польові шляхи; земельний запас 54, 9 га (сіножаті докорінного поліпшення) (п. 2 договору).

На земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 3 договору).

Земельні ділянки передаються в оренду разом з польовими шляхами (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 2004 рік становить 79 0701,25 грн., згідно довідки Пологівського районного відділу земельних ресурсів від 17.06.2004 № 781.

Пунктом 7 договору визначено, що договір укладено на 5 років, до 01.11.2008. У випадку належного виконання умов цього договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях) в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок 33210812800247 в місцевий бюджет Тарасівської сільської ради в Пологівському відділенні Держказначейства управлінні Держказначейства в Запорізькій області. В розмір орендної плати входить податок на землю (п. 8 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, на 2004 рік застосовано коефіцієнт 2,465 до розміру грошової оцінки землі. Грошова оцінка підлягає в подальшому індексації у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 за № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" (п. 10 договору).

Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється не пізніше 5 днів з моменту державної реєстрації договору оренди землі за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: план (схема) земельної ділянки; акт приймання-передачі земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Договір оренди землі зареєстрований у Пологівському райвідділі ЗРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 липня 2004 року за № 135.

Згідно з Актом про передачу та прийом земельної ділянки (2004 рік) передачу та прийом земельних ділянок в натурі із земель державної власності (резервний фонд, земельний запас) на території Тарасівської сільської ради Пологівського району Приватному підприємству "Агро-Дон" здійснено на підставі розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації № 323 від 16.04.2004 та договору оренди земель від 16.06.2004.

За цим актом Пологівською районною державною адміністрацією передано в натурі Приватному підприємству "Агро-Дон" земельні ділянки із земель державної власності (резервний фонд, земельний запас) на території Тарасівської сільської ради загальною площею 113, 6 га, у тому числі 50, 5 га рілля, 62, 4 га сіножаті докорінного поліпшення, 0, 7 га польові шляхи для сільськогосподарського використання, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду терміном на 5 років до 01.11.2008.

Зазначений акт підписано повноважними представниками сторін.

В подальшому між Пологівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Агро-Дон" (орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 16 червня 2004 року, якою сторони продовжили строк дії договору на 10 років, до 1 листопада 2018, та встановили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Зазначену додаткову угоду зареєстровано у Пологівському РВ Запорізької області РФ ЦДЗК, про що у Державному Реєстрі земель вчинено запис від 26 лютого 2009 за № 040927600002.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 20.08.2018 та додатку до нього кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 58,7000 га 2324286800:09:006:0010, дата державної реєстрації земельної ділянки 12.07.2004, орендарем земельної ділянки є ПП "Агро-Дон".

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 20.08.2018 та додатку до нього кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 54,9000 га 2324286800:06:011:0010, дата державної реєстрації земельної ділянки 26.02.2009, орендарем земельної ділянки є ПП "Агро-Дон".

31.08.2018 позивач листом (вих. № 1 від 31.08.2018) звернувся до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Тітової Т.В., в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі: земельної ділянки 1 площею 58,7 га за кадастровим номером 2324286800:09:006:0010 та земельної ділянки 2 площею 54,9 га за кадастровим номером 2324286800:06:011:0010, на новий термін для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". В листі позивач повідомив також про те, що дає згоду на зміну істотних умов договору, а саме: термін дії 7 років, орендна плата 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно чинного законодавства України.

В переліку додатків до листа значиться, зокрема, договір оренди на 9 аркушах та додаткова угода на 1 аркуші.

21.09.2018 відповідач направив на адресу позивача лист-повідомлення (вих. № 28-8-0.6-5991/2-18) від 21.09.2018, в якому зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуто лист № 1 від 31.08.2018 (вхідний 28-5054/0/1-18 від 31.08.2018) про поновлення договору оренди землі від 16.06.2004, зареєстрованого 12.07.2004 за № 135 (зі змінами), проте ПП "Агро-Дон" до листа не додано проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що не узгоджується зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки, така вимога узгоджується зі Стратегією удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 "Деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" (далі - Стратегія), згідно з якою територіальні органи Держгеокадастру повинні перевіряти стан орендованих земельних ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до вимог Стратегії встановлено, що під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду територіальні органи Держгеокадастру повинні встановлювати строк дії оренди 7 років та розмір орендної плати не нижче 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а згідно ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території:

288.5.2. не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2. у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Крім того, Головне управління у листі-повідомленні також зазначило, що листом Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-1 територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано при поновленні (переукладенні) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, встановлювати максимальну відсоткову ставку орендної плати, визначеної Податковим кодексом України, проте з листа про поновлення дії договору оренди землі вбачається, що ПП "Агро-Дон" пропонує встановити розмір орендної плати на рівні 7 % від нормативної грошової оцінки, що не узгоджується з нормами Стратегії удосконалення управління використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, рекомендаціями Держгеокадастру та позицією Головного управління. Саме з цих причин, Головне управління заперечує проти поновлення договору оренди землі від 16.06.2004, зареєстрованого 12.07.2004 за № 135 (зі змінами), договір буде вважатися припиненим 02.11.2018.

01.10.2018 за вх. № 5593/0/1-18 від позивача на адресу відповідача надійшов лист (вих. № 6 від 01.10.2018) про продовження терміну дії договору оренди на новий термін для ведення товарного сільськогосподарького виробництва. У листі позивач зазначив, що надає згоду на зміну істотних умов договору, а саме: термін дії 7 (сім) років, орендна плата 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В зазначеному листі позивач також зазначив про те, що лист Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2 від 05.07.2017 щодо встановлення максимальної відсоткової ставки орендної плати при поновленні (переукладенні) договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, носить рекомендаційний характер. Крім того, в листі позивач зазначив, що Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними передбачає проведення агрохімічної паспортизації ділянки при передачі її в оренду. Такі дії не передбачено для поновлення (переукладення) діючих договорів оренди вищеназваних земель, проте вказаним законодавчим актом передбачено право орендодавця відмовляти у поновленні договору оренди земельної ділянки у разі погіршення орендарем її корисних властивостей.

При передачі в оренду вказаних земель ПП "Агро-Дон" в 2004 році чинним законодавством України виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки не було передбачено, у зв`язку з чим при поновленні договору оренди на земельні ділянки ПП "Агро-Дон" дає згоду за власний рахунок виготовити агрохімічні паспорти земельних ділянок. В переліку додатків до зазначеного листа, значиться, зокрема, проект додаткових угод до договору оренди землі 4 аркуші.

Проекти зазначених додаткових угод оформлені на кожну земельну ділянку, зважаючи на те, що кожна земельна ділянка має свій кадастровий номер.

17.10.2018 відповідач направив на адресу позивача лист (вих. № 19-8-0.6-6387/2-18), відповідно до якого відповідач зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуто лист ПП "Агро-Дон" від 01.10.2018 (вхідний № 19-5573/0/1-18 від 01.10.2018) та встановлено, що ПП "Агро-Дон" вже зверталось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом № 1 від 31.08.2018 (вхідний № 28-5054/0/1-18 від 31.08.2018) про поновлення договору оренди землі від 16.06.2004, зарєстрованого 12.07.2004 за № 135 (зі змінами) та Головним управлінням звернення було розглянуто та листом-повідомленням від 21.09.2018 (вих. № 28.8-0.6-5991/2-18) ПП "Агро-Дон" було надано обгрунтовану відповідь про заперечення в поновленні договору оренди землі від 16.06.2004, зареєстрованого 12.07.2004 за № 135 (зі змінами). Також, в листі, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, посилаючись на ст. 34 Закону України "Про оренду землі", вимагає повернути державі в особі Головного управління земельну ділянку у строк, передбачений законодавством для розгляду даного листа, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

відповідно до довідки Пологівської ОДПІ від 28.08.2018 № 817/10/08-15-08-01 Приватне підприємство "Агро-Дон" на зазначену дату не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів

Матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем умов договору оренди землі.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2350/19 позовні вимоги задоволено.

Судове рішення мотивовано тим, що вимога відповідача щодо надання документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки не передбачена вимогами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Умови які зазначені в листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.09.2018 № 28-8-0.6-5991/2-18 прийняті орендарем, про що зазначено в листі підприємства № 6 від 01.10.2018 з яким на адресу управління були направлені проекти додаткових угод по земельним ділянкам площею 54,9 га ( 002,01 сіножаті) з кадастровим номером 2324286800:06:011:0010 та площею 58,7 га ( 001,01 рілля 50,5 га, 002,01 га сіножаті - 7,5 га , 009,02 землі під господарськими шляхами і прогонами 0,7га) з кадастровим номером 2324286800:09:006:0010. Позивач, направляючи листа від 31.08.2018 № 1, не додав проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, але вказана обставина була виправлена і вже 01.10.2018 на адресу відповідача разом з листом № 6 надійшли проекти додаткових угод про поновлення терміну дії договору оренди землі від 16.06.2019, що узгоджується із ст.33 Закону України "Про оренду землі". Проте відповідач проігнорувавши переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та не врахувавши позицію підприємства стосовно погодження усіх умов управління , які викладені в листі від 21.09.2018 ( стосовно строку оренди, розміру орендної плати), відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі та подальшому використанні земельної ділянки. Суд також зазначив, що зміна розміру орендної плати за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 908/2350/19 рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надав проекти додаткових угод за місяць до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити.

Однак, враховуючи встановлені обставини справи, сторони договору не досягли згоди щодо приведення умов договору у відповідність до умов, які істотно змінилися (щодо розміру орендної плати), і позивач не навів виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість примусу сторони договору до продовження дії цього договору на змінених умовах.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1 Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 908/2350/19 Приватне підприємство "Агро-Дон" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник зазначає, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду викладених у постановах від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18 та від 12.11.2019 у справі № 908/2599/18, на які посилався суд апеляційної інстанції. На думку скаржника, зазначені постанови суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 06.02.2018 у справі № 908/995/17. У цих постановах Суд керувався положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі", а не статті 652 ЦК України, оскільки ця норма права регулює порядок зміни або розірвання договору у зв`язку із істотною зміною обставин, а не порядок укладення договору оренди землі.

Заявник вважає, що у відповідь на звернення щодо поновлення договору, відповідач зазначив істотну умову для зміни спірного договору, а саме розмір орендної плати - не менше 8 % нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Позивач врахував таку пропозицію відповідача та із урахуванням усіх обставин, зазначених у листі від 21.09.2018, повторно звернувся із проектом додаткової угоди. Однак, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області своєчасно не розглянуло таке звернення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції, викладеній позивачем. Підставою цих вимог визначено положення частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.

Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах.

Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі")

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 908/2314/18 (постанові від 16.09.2019).

При вирішенні спору між сторонами договору оренди землі, який стосується реалізації орендарем переважного права на поновлення договору, з`ясуванню судом підлягає, зокрема, обставина, чи досягнуто між сторонами згоди в процесі погодження нових істотних умов.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі № 925/803/18 (постанова від 19.06.2019).

Враховуючи суть спору, Верховний Суд вважає, що основним питанням у справі № 908/2350/19 є встановлення обставин, які підтверджують досягнення згоди сторін щодо нових істотних умов договору, що є ключовим у випадку звернення із позовом, обґрунтованим підставами, передбаченими частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5.4. Як установили суди попередніх інстанцій і убачається із матеріалів справи, позивач мав на меті поновити спірний договір оренди на нових умовах, у зв`язку із цим, він 31.08.2018 звернувся до відповідача із відповідним листом, у якому висловлював бажання змінити термін дії договору (7 років) та розмір орендної плати (7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області заперечення на цей лист обґрунтував відсутністю додаткової угоди та документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки, Стратегією та листом Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-1.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не погодився із зміною істотної умови договору оренди щодо розміру орендної плати.

Повторно звертаючись із заявою про поновлення договору оренди від 01.10.2018, позивач додав проект додаткової угоди, вказав на безпідставність вимоги щодо проведення агрохімічної паспортизації та зазначив, що дає згоду на зміну істотних умов договору щодо строку дії (7 років) та орендної плати (8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

На цей лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області відповіло, що звернення ПП "Агро-Дон" про поновлення договору оренди землі від 16.06.2004 вже було розглянуто управлінням та листом-повідомленням від 21.09.2018 надано обґрунтовану відповідь про заперечення в поновленні договору оренди землі від 16.06.2004.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність згоди відповідача на поновлення договору на запропонованих позивачем умовах.

Водночас, попри те, що відповідач не надав належної та обґрунтованої відповідні на лист від 01.10.2018, у позивача не виникає у цьому випадку автоматично права на поновлення договору на змінених умовах.

Як зазначив апеляційний господарський суд, надавши проект додаткової угоди, позивач фактично запропонував інші (нові) істотні умови договору оренду землі, зокрема розмір орендної плати, строк дії договору. У свою чергу, судом не установлено погодження відповідачем таких істотних умов договору.

Колегія суддів зауважує, що заперечуючи проти поновлення договору у листі від 21.09.2018 № 28-8-0.6-5991/2-18, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області серед іншого аргументувало відмову з посиланням на те, що розмір орендної плати на рівні 7 % від нормативної грошової оцінки не узгоджується з нормами Стратегії, рекомендаціями Держгеокадастру та позицією Головного управління. Тобто, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач керувався і положеннями Стратегії, яка вказує на необхідний розмір оренди не менше 8 % і рекомендаціями Держгеокадастру про максимальний розмір оренди, який становить 12 %.

Таким чином Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову. Суд апеляційної інстанції також слушно зазначив, що норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди, а відтак посилання відповідача на те, що позивач повинен був додати документи на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки не узгоджуються з нормами чинного законодавства, проте аргументовано не прийняв зазначене до уваги, оскільки ці обставини не впливають на наявність чи відсутність згоди щодо суттєвих умов договору.

Доводи скарги стосовно листа відповідача від 21.09.2018 № 28-8-0.6-5991/2-18, Верховний Суд не приймає до уваги та вважає, що власне трактування позивачем змісту цього листа як такого, у якому висловлено погодження умови спірного договору на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки, є хибним. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, у жодному листі відповідачем не пропонувалось (не зазначалось) який саме розмір орендної плати (процент від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) він пропонує, або з яким би він погодився.

Колегія суддів зауважує, що для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, яку можна оцінити як повну та безумовну, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах.

У матеріалах справи докази такої згоди відсутні.

За таких обставин, оскільки апеляційний господарський суд вірно вказав на відсутність згоди сторін щодо істотних умов договору (зокрема, щодо розміру орендної плати), Верховний Суд не убачає підстав для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 908/2350/19.

5.5. Щодо підстав касаційного оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Посилаючись на пункти 1, 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник вважає, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду викладених у постановах від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18 та від 12.11.2019 у справі № 908/2599/18, на які посилався суд апеляційної інстанції та які суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 06.02.2018 у справі № 908/995/17, не взятими до уваги судом апеляційної інстанції.

Вказані норми права передбачають, що

підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності у різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16).

При цьому як судові рішення у справах зі спорів, що виникли із подібних правовідносин, належить розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

За результатами перегляду справи № 920/739/17, предметом розгляду якої є вимога про визнання поновленим на тих самих умовах договору оренди від 24.03.2010 земельної ділянки, Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суд у постанові від 10.09.2018, зроблено висновок, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою. У цій справі позивач звернувся з позовом на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що після закінчення строку договору оренди від 24.03.2010, він (позивач) отримав право на поновлення (пролонгацію) цього договору, враховуючи, те що належним чином виконував зобов`язання за договором, у встановлені договором строки звернувся до орендодавця з листом-повідомлення від 31.01.2017 із проектом додаткової угоди, відповіді на який не отримав у строки, встановлені законодавством, після закінчення строку договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату за неї, при цьому, доказів заперечення орендодавцем проти поновлення договору оренди протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суду не надано. Враховуючи те, що судами встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме, частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тому Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, що порушення відповідачем процедури реалізації переважного права орендаря на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для поновлення договору оренди землі на тих самих умовах.

Таким чином, у справі № 920/739/17,на яку посилається скаржник, підставами позовних вимог були визначені приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а у справі № 908/2350/19" підставами ж положення частин 1-5 цієї статті. Тобто зазначені справи мають різне правове регулювання і правовідносини які досліджувалися судами мають різний зміст встановлені фактичні обставини.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання заявника на постанову Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/995/17. Попри те, що правовідносини у справі " 908/995/17 і у справі № 908/2350/19 схожі за правовим регулюванням, зі змісту постанови від 06.02.2018 слідує, що підставами позовних вимог суди визначили положення частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", водночас поновлення договору оренди відбувалося на той самий строк і на тих самих умовах, без змін розміру орендної плати, що є ключовим у справі № 908/2350/19.

Водночас, Верховний Суд частково погоджується із доводами ПП "Агро-Дон" щодо помилковості посилань суду апеляційної інстанції на положення статті 652 ЦК України та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 908/2599/18. Так, апеляційний господарський суд посилаючись на приписи статті 652 ЦК України не звернув увагу на те, що зі змісту позовної заяви не убачається посилань на наявність підстав для внесення змін до договору обґрунтованих положеннями статей 651-652 ЦК України, у тому числі у зв`язку з істотною зміною обставин. Однак, таке посилання суду не вплинуло на правильність встановлення обставин справи та не призвело до хибних висновків щодо суті спору та прийняття рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, таке посилання суду не дає підстав для відступлення від висновків Верховного Суду у справі № 908/2599/18.

Заявляючи клопотання про відступлення від висновків, викладених у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18, скаржник зазначив лише, що вона суперечить позиції, викладеній у постанові цієї ж палати Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17. Однак, жодного обґрунтування такої суперечності заявником наведено у скарзі не було. Більше того, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватися правова позиція, висловлена у справі № 908/2314/18, у якій підставами позовних вимог є приписи частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", як у справі № 908/2350/18. У свою чергу, у справі № 920/739/17 підстави позовних вимог є відмінними, що вже досліджено Верховним Судом вище.

За таких обставин, відсутні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, зазначених у постановах від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18 та від 12.11.2019 у справі № 908/2599/18

З наведеного убачається, що доводи, викладені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 908/2350/19 не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги ПП "Агрод-Дон".

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену у справі постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Дон" залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 908/2350/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді К. М. Пільков

О. В. Случ