Постанова

від 18.08.2020 по справі 953/21573/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 серпня 2020 року

м. Харків

Справа № 953/21573/19

Провадження № 22-ц/818/3065/20

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Маміна О.В.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ;

відповідачі : Головне управління державної податкової служби у Харківській області, Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Харківській області, Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року, постановлене суддею Зуб Г.А. , в залі суду в м. Харків,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача неправомірно отриману суму 7098 грн. на виконання неправомірної податкової вимоги №134036-56 від 01.08.2019р., та суму 85,52 грн. на оплату суми 6552 грн., та військового збору в сумі 546 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що вона самостійно до 01.08.2019р. сплатила суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації за 2018 рік. 20.08.2019 року позивачем отримано податкову вимогу від відповідача ГУ ДФС у Харківській області №134036-56 від 01.08.2019 року, відповідно до якої відповідач вимагав терміново сплатити суму податкового боргу, що становила 7098 грн., яка складалась з податку на доходи фізичних осіб на суму 6552,00 грн., та військового збору, що оплач фізич особ за результатами річного декларування на суму 546,00 грн. Згідно з квитанціями Ощадбанку №37 та №36 від 20.09.2019 року позивачем були сплачені вказані кошти, а також грошові суми в розмірі 85,52 грн. на сплату вказаних коштів. 20.09.2019 року позивач направила запит щодо надання інформації відповідачу, а саме щодо надання розрахунку зазначеної суми. Листом ГУ ДПС У Харківській області №35/ЗПІ/20-40-56-06-25 від 27.09.2019р., позивача повідомлено, що вказана податкова вимога була сформована внаслідок технічної помилки введення даних податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік від 19.03.2019р. №35767. Станом на 26.09.2019р. вказану податкову вимогу відкликано. А таким чином, відповідачі здійснили протиправне посягання на майно позивача через направлення неправомірної податкової вимоги, чим порушили право позивача вільно користуватися своєю заробітною платою. В листі ГУ ДПС у Харківській області №43/ЗПІ/20-40-56-06-26 від 08.10.2019 року зазначено, що платіжним дорученням від 20.09.2019р. № 222377 на суму 6652 грн. погашено податковий борг у сумі 540 грн., тобто із затримкою на 51 день , а позивачу не відомо що це за борг, та його походження, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали суду - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення рішення суду першої інстанції просила скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування для проведення перевірки, занесення в Єдиний реєстр досудового розслідування по факту, на думку заявника, порушення правил юрисдикції загальних судів, неналежного виконання своїх службових обов`язків, умисного невиконання суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 ухвали Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2019 р. по справі № 953/21573/19; постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування для проведення перевірки, занесення до Єдиного реєстру досудового розслідування по факту, на думку заявника, службової недбалості працівників ГУ ДПС у Харківській області; постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування для проведення перевірки, занесення до Єдиного реєстру досудового розслідування по факту, на думку заявника, службової недбалості працівників ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування для проведення перевірки, занесення до Єдиного реєстру досудового розслідування по факту, на думку заявника, неналежного виконання своїх службових обов`язків, умисного невиконання суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 ухвали Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2019 р. по справі № 953/21573/19 у зв`язку з тим, що може мати місце правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 367 КК України; постановити окрему ухвалу та направити її до Вищої ради правосуддя з пропозицією розглянути питання про внесення подання до Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з допущенням ОСОБА_2 поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя; постановити окрему ухвалу та направити її до AT Ощадбанк щодо неналежного виконання працівниками AT Ощадбанк своїх службових обов`язків при виготовленні квитанцій AT Ощадбанк № 21 та № 20 від 03.07.2018 р. про оплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за 2-й квартал 2018 року в сумі 2700 грн. та в сумі 225 грн. і меморіальних ордерів AT Ощадбанк № 221553 та № 221552 від 03.07.2018 р.; постановити окрему ухвалу та направити її до ГУ ДПС у Харківській області щодо неналежного виконання працівниками ТУ ДПС у Харківській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 своїх службових обов`язків в частині направлення 20.08.2019 р. позивачу податкової вимоги № 134036-56 від 01 серпня 2019 р. на суму 7098 грн.; постановити окрему ухвалу та направити її до ТУ ДПС у Харківській області з пропозицією звільнити з займаної посади працівників ТУ ДПС у Харківській області ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з службовою недбалістю цих працівників та у зв`язку з тим, що неналежне виконання своїх службових обов`язків цими працівниками є суспільно небезпечним; постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування для проведення перевірки, занесення до Єдиного реєстру досудового розслідування по факту введення суду в оману свідком ОСОБА_6 , працівником ТУ ДПС у Харківській області в частині направлення відповідачем ГУ ДПС у Харківській області запиту до AT Ощадбанк для з`ясування ідентифікаційного коду платника податків за його відсутності в меморіальних ордерах AT Ощадбанк № 221553 та № 221552 від 03.07.2018 р. у зв`язку з тим, що може мати місце правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що позивач та відповідачі є юридично нерівними учасниками справи, оскільки відповідачі є суб`єктом владних повноважень. Вважає, що застосування цивільного законодавства до даних відносин є неправильним, зазначає, що публічно-правові відносини між учасниками в даному випадку регулюється за допомогою адміністративного законодавства. Зазначає, що діяльність відповідача ГУ ДФС у Харківській області припинено 10.05.2019 року, тобто до формування податкової вимоги № 134036-56 від 01.08.2019 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Вказує, що податок на доходи фізичних осіб в сумі 6552 грн. та військовий збір у сумі 546 грн. за 2018 рік позивачем сплачено двічі через службову недбалість працівників ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вказує, що лише після звернення в січні 2019 року до АТ Державний ощадний банк України та відповідача ГУ ДПС у Харківській області станом на 01.02.2020 року вказані платежі зараховані до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , що підтверджується листом ГУ ДПС у Харківській області від 07.02.2020 року, до цього з 04.07.2018 року по 01.02.2020 року податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за другий квартал 2018 року в сумі 2700 грн. та в сумі 225 грн. були зараховані на нез`ясовані платежі на рахунок УДКСУ у Новобаварському районі м. Харкова. Відповідач ГУ ДФС у Харківській області визнав помилковість податкової вимоги № 134036-56 від 01.08.2019 року та підтвердив її відкликанням 25.09.2019 року, проте суд не застосував ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не зазначив в рішенні мотиви незастосування судом імперативної норм вказаної статті, оскільки і позивач і відповідач не заперечували проти повернення (надміру сплачених коштів) , що призвело до порушення порядку розгляду справи, та, як наслідок, до неправильного вирішення справи.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про солідарне стягнення з відповідачів надмірно сплачених коштів сам по собі є передчасним.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2019 року позивачем отримано податкову вимогу від відповідача ГУ ДФС у Харківській області №134036-56 від 01.08.2019 року, відповідно до якої відповідач вимагав терміново сплатити суму податкового боргу, що становила 7098 грн., яка складалась з податку на доходи фізичних осіб на суму 6552,00 грн., та військового збору, що оплач фізич особ за результатами річного декларування на суму 546,00 грн.

Згідно з квитанціями Ощадбанку №37 та №36 від 20.09.2019 року позивачем були сплачені вказані кошти, а також грошові суми в розмірі 85,52 грн. на сплату вказаних коштів.

Відповідач ГУ ДПС у Харківській області є правонаступником всіх прав та обов`язків ГУ ДФС України в Харківській області.

Листом ГУ ДПС У Харківській області №35/ЗПІ/20-40-56-06-25 від 27.09.2019р., позивача повідомлено, що вказана податкова вимога була сформована внаслідок технічної помилки введення даних податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік від 19.03.2019р. №35767. Станом на 26.09.2019р. вказану податкову вимогу відкликано.

Судом встановлено, що вказана помилка виникла внаслідок занесення невірних даних в ІТС Податковий блок .

Вказані обставини визнались представником відповідача, та допитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та наданими до суду поясненнями в.о. начальника ГУ ДПС України у Харківській області ОСОБА_5

Також, відповідачем запропоновано позивачу звернутись із заявою про повернення зайво сплачених коштів, та надлишкові кошти у сумі 6012 грн. Зазначено, що вказані кошти були зараховані у рахунок переплати.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення з Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та з Головного управління державної податкової служби у Харківській області надмірно сплачених коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України ).

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Колегія суддів вважає, що справа за вищевказаним позовом не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки вимоги ОСОБА_1 мають публічно-правовий характер.

Аналіз змісту ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду №826/9928/15 від 04.04.2018 р., №619/2019/17 від 14.03.2018 р., №826/9928/15 від 04.04.2018 р., №826/4460/17 від 16.05.2018 р., а також Верховного Суду України від 25.04.2017 р. у справі №21-3197а16.

Матеріали справи свідчать про те, що вимоги ОСОБА_1 стосуються безпосередньо дій суб`єкта владних повноважень.

Зміст заявлених апелянтом позовних вимог та обґрунтування, які викладені в позові зводяться до тверджень протиправності дій Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Головного управління державної податкової служби у Харківській області саме як суб`єкта владних повноважень.

Так, зважаючи на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, в особі заступника керівника Щербак К. задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 ч.1 п.6, 379 , 381-384 ЦПК України ,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Харківській області, Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про стягнення коштів - закрити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В .Маміна