Ухвала

від 18.08.2020 по справі 240/10505/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/10505/19

18 серпня 2020 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мацький Є.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мазіс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи встановлено, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року ухвалено за участю представників сторін. Повний текст рішення складено 20.11.2019. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 28.11.2020 (а.с.110).

Отже, з врахуванням вказаного, останнім днем для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку є 28.12.2020, в той час, як апеляційну скаргу скаржником подано до суду апеляційної інстанції 28.07.2020 (згідно штампу вхідної кореспонденції Сьомого апеляційного адміністративного суду), що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги апелянт вказує, що вперше звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Так, судом встановлено, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).

28.07.2020 апелянт повторно звернувся з апеляційною скаргою в даній справі з пропуском, встановленого КАС України строку апеляційного оскарження судових рішень.

У поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи податкового органу зводяться до того, що відсутність бюджетних асигнувань, необхідних для сплати судового збору, стало підставою, яка з об`єктивних причин унеможливила проведення своєчасної оплати судових витрат у даній справі та звернення до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені нормами КАС України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Отже, доводи скаржника щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про наявність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання вказаних скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом, скаржник має право звернутися до апеляційного суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Крім того, суд бере до уваги те, що згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.

Тобто, враховуючи вказане, введення карантину з 12 березня 2020 року також не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки первинно апеляційну скаргу апелянтом подано до введення карантину на території України.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, наведені Головним управлінням ДПС у Житомирській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження даного рішення.

2. Відмовити Головному управлінню ДПС у Житомирській області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року.

3. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мазіс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги залишити без руху.

4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

5. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Мацький Є.М.