Постанова від 19.08.2020 по справі 904/6191/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2020 Справа № 904/6191/19

м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/6191/19 (суддя Фещенко Ю.В., повне рішення складено 17.02.2020)

за позовом Концерну "Військторгсервіс", м. Київ

до Приватного підприємства "Юністрой", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ

про стягнення суми збитків внаслідок завищення вартості робіт в розмірі 9 342 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/6191/19 Концерну "Військторгсервіс" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з Приватного підприємства (далі - ПП) "Юністрой" суми збитків внаслідок завищення вартості робіт на суму 9 342 грн 00 коп. по договору підряду №1144 від 05.09.2011, укладеного сторонами;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що за наявності чинних умов договору щодо характеру робіт, їх обсягу та вартості висновки перевірки контролюючого органу не можуть змінювати умов договору, які не визнавалися недійсними та є обов`язковими для сторін, а відповідно такі висновки не можуть змінювати правовідносини сторін щодо ціни договору та встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, з того, що перевірка фактичного обсягу витрат машино-годин робочого часу механізмів, а також кількості матеріалів, які включені в акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість виконаних робіт, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, з того, що відмови від приймання виконаних робіт з боку позивача не надходило, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами, їх вартість повністю оплачена, з того, що в діях відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки він правомірно отримав плату за виконані роботи, прийняті позивачем без зауважень та претензій, з того, що позивачем не доведено вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків при виконанні договору підряду, з того, що посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/14547/13-а є безпідставними тому, що зазначеним рішенням не встановлювались обставини та розмір заподіяних відповідачем збитків на суму 9 342 грн 00 коп., а також з того, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому законом порядку;

- не погодившись з прийнятим рішенням, Концерн "Військторгсервіс" подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення та позовні вимоги задовольнити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що за результатами проведеної планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Концерну за період з 01.01.2009 по 01.12.2012 комісією встановлено, що внаслідок неправильно визначеної норми для виконання робіт та включення понаднормової роботи механізмів завищено вартість робіт з ремонту фасаду в акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на загальну суму 6 806 грн 40 коп., внаслідок неправильно визначеної норми та понаднормової кількості матеріалів - на суму 2 535 грн 60 коп., про те, що у зв`язку з виявленими порушеннями позивачу нанесені збитки в сумі 9 342 грн 00 коп., які в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, про те, що 27.05.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва видано наказ по справі №826/14547/13-а за адміністративним позовом Державної фіскальної інспекції (далі - ДФІ) в місті Києві до Концерну "Військторгсервіс" про зобов`язання виконати у повному обсязі п.п. 2-14, 18, 19, 21-27, 29-31 вимоги Державної фінансової інспекції у місті Києві № 26-072-14-14-4513 від 04.04.2013, серед яких п. 14 - про зобов`язання Концерну стягнути грошові кошти з ПП "Юністрой" в сумі 9 342 грн 00 коп. і на виконання цього наказу Державною виконавчою службою у Солом`янському районі Головного територіального управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження, а також про те, що відповідач свідомо порушив законодавчі норми, оскільки був обізнаний про відсутність на підприємстві відповідного спеціаліста та відсутність у керівника підприємства знань державних будівельних норм;

- третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, про розгляд справи господарським судом третя особа повідомлена належним чином;

- відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, про розгляд справи господарським судом відповідач повідомлений належним чином.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 Концерну "Військторгсервіс" поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження за апеляційною скаргою Концерну, зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги, постановлено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З метою дотримання принципу розумності строку розгляду справ та збереження принципу доступу до правосуддя, враховуючи достатність представлених доказів, здійснюючи оцінку розумності строку, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2011 ПП "Юністрой" (підрядником) та Філією "Готель "Братислава" Концерну "Військторгсервіс" (замовником) укладено договір №1144, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт по ремонту фасаду та балконів (облицювання плиткою, фарбування) готелю "Братислава".

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за договором складає 19 821 грн 60 коп..

Згідно з п. 2.2 договору вартість робіт за договором є динамічною та визначається на підставі кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною договору.

За умовами п. 2.3 договору ціна договору може переглядатися сторонами в таких випадках: зміни обсягів та складу робіт; зміни вартості будівельних матеріалів; зупинення робіт за рішенням замовника та за обставинами непереборної сили; зміни за рішенням або з вини замовника строків виробництва робіт; зміни в установленому порядку погодженої номенклатури матеріалів обладнання поставки замовника; обліку інфляційних факторів; прийняття нових законодавчих та нормативних актів, які впливають на вартість робіт.

П. 2.4 договору передбачено, що зміна договірної ціни оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок між сторонами здійснюється в такому порядку: передоплата 50 процентів від вартості робіт, кінцевий розрахунок відповідно до пред`явлених рахунків протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та іншого документу, який є підставою для взаємних розрахунків.

В п. 6.1 договору сторонами узгоджено, що завершення договору (етапу робіт) оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) або іншим документом, який є підставою для взаємних розрахунків між замовником та підрядником.

Згідно з п. 6.2 договору у випадку письмової мотивованої відмови замовника від підписання документу, який є підставою для взаємних розрахунків, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Сторонами погоджено локальний кошторис з розрахунком договірної ціни та відомість ресурсів до кошторису.

Виходячи з умов договору, відповідач виконав обумовлені цим договором роботи, що підтверджується актом №1004-02-4-2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 1 9821 грн 60 коп., який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками концерну і товариства.

Крім того, сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт №1004-02-4-2 за жовтень 2011 року на суму 19 821 грн 60 коп..

Виконані відповідачем роботи прийняті та оплачені позивачем, що сторонами не спростовується.

Матеріали справи свідчать також про те, що відповідно до п. 1.1.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в місті Києві на IV квартал 2012 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Концерну "Військторгсервіс" за період з 01.01.2009 по 01.12.2012, за результатами якої складено акт № 072-30/626 від 20.03.2013.

Вказаним актом зафіксовані такі порушення.

При співставленні витрат, які включені до локального кошторису та акту приймання виконаних робіт № 1004-02-4-2 за жовтень 2011 року з державними будівельними нормами встановлено, що в порушення пункту 2.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні і роботи ДБН Д.1.1-4-2000, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури №201 від 14.09.2000, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №55 від 28.02.2006, п. 3.1.10.4, п. 3.2.7.1, п. 3.2.7.7, п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН.Д.1.1.1-2000 і затверджених наказом Держбуду України №174 від 14.09.2000 до локального кошторису та акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року включені механізми, які не передбачені державними будівельними нормами.

Крім того, в порушення пункту 2.2 ДБН Д1.1-4-2000 в локальному кошторисі та акті приймання виконаних будівельних робіт змінено найменування робіт.

До локального кошторису та акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року включені роботи з ремонту штукатурки фасаду фасадною шпаклівкою за нормою Р11-12-1 в обсязі 36 кв.м, до складу робіт включені витрати праці робітників в кількості 128 людино-годин та включено ресурс С270-14 "Вишки телескопічні (на автомобілі), вантажопідйомні 0,35 т в кількості 24 машино-годин. Однак, роботи за нормою Р11-12-1 мають назву "Ремонт штукатурки гладких фасадів по каменю та бетону з колисок цементно-вапняним розчином, площа до 5 кв.м, товщина шару 20 мм, даною нормою передбачено застосування механізму: люльки одномісні самопідйомні, застосування вишок телескопічних (на автомобілі), вантажопідйомністю 0,35 т не передбачено. Нормою Р11-12-1 передбачені витрати праці робітників-будівельників в кількості 297 людино-годин на 100 кв.м.

Для виконання робіт з ремонту штукатурки фасаду фасадною шпаклівкою необхідно застосувати норму Р11-24-1 "Ремонт штукатурки фасадів шпаклівкою (типу "Ветоніт"), яка передбачає застосування підіймача щоглового будівельного, вантажопідйомністю 0,5 т в кількості 0,52 машино-годин на 100 кв.м, витрати праці робітників-будівельників визначені в кількості 87,6 людино-годин на 100 кв.м. На виконання робіт з ремонту штукатурки фасадів шпаклівкою в кількості 36 кв.м з урахуванням підвищуючого коефіцієнту 1,2 витрати праці робітників повинні складати 38 людино-годин.

В результаті неправильно визначеної норми для виконання робіт та включення понаднормової роботи механізмів завищено вартість робіт з ремонту фасаду в акті за жовтень 2011 року на загальну суму 6 806 грн 40 коп..

Аналогічно, в порушення п. 2.2 ДБН Д.1.1-4-2000, п. 3.3.10.1, п. 3.2.7.8 ДБН.Д.1.1.1-2000 до акту виконаних робіт за жовтень 2011 року включені роботи з фарбування фасаду водоемульсійними фарбами за нормою Р12-26-3 в кількості 145 кв.м, тоді як роботи за нормою Р12-26-3 мають найменування "Фарбування силікатними фарбами за 2 рази раніше пофарбованих простих фасадів по штукатурці з колисок" та включено витрати фарби у завищеному розмірі.

Для виконання робіт з фарбування фасаду водоемульсійними фарбами необхідно застосовувати розцінку за шифром Р12-28-6 "Фарбування перхлорвініловими фарбами по підготовленій поверхні простих фасадів за 2 рази з колисок", у якої витрати праці робітників та витрати фарби менші, ніж включено до акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року.

Внаслідок неправильно визначеної норми та понаднормової кількості матеріалів в акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року завищено вартість робіт з ремонту фасаду на суму 2 535 грн 60 коп..

Отже, Державна фінансова інспекція в місті Києві встановлено та зафіксовано в акті ревізії, що завищення вартості робіт з ремонту фасаду, які були виконані ПП "Юністрой" призвело до заподіяння позивачу збитків на загальну суму 9 342 грн 00 коп..

Викладені обставини слугували визначальними для звернення Концерну "Військторгсервіс" з позовом про стягнення з ПП "Юністрой" збитків у вказаній вище сумі.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Ст.ст. 525, 526 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Ч. 1 ст. 853 Кодексу визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 4 ст. 882 Кодексу передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 2 ст. 217 названого Кодексу передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 225 Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Щодо досліджуваної справи, акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на суму 19 821 грн 60 коп. підписані обома сторонами без зауважень, скріплені печатками Концерну та Філії підприємства, матеріали справи не містять письмових претензій від замовника щодо виконаних робіт, повідомлень про відмову від виконання своїх зобов`язань, про відмову від підписання актів приймання виконаних робіт з обов`язковим наданням підряднику вмотивованої відмови, доказів складення двосторонніх актів з переліком необхідних доопрацювань, тому роботи вважаються виконаними та прийнятими у відповідності до умов договору підряду №1144 від 05.09.2011.

Факт виконання укладеного між сторонами договору підряду, прийняття позивачем робіт за цим договором та проведення повного розрахунку за виконані роботи з відповідачем свідчать про відсутність порушення господарського зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов`язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов`язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв`язок між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача.

Тому в задоволенні позовних вимог господарським судом відмовлено правомірно.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що акт ревізії є беззаперечною підставою для стягнення з відповідача збитків колегією судді не беруться до уваги з огляду на таке.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, однак такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася.

Враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо характеру робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними.

Зазначена правова позиція кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Таким чином, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись і як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Слід також зазначити, що ні позивачем, ні органом державного фінансового контролю у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсним договору (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни роботи у договорі, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності договору підряду.

Посилання скаржника на наказ Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/14547/13-а колегією суддів визнані необґрунтованими тому, що предметом спору в адміністративній справі є зобов`язання Концерну "Військторгсервіс" вчинити дії щодо виконання вимог Державної фінансової інспекції в місті Києві і висновки, викладені в постанові від 23.10.2013 у наведеній справі, не впливають на правовідносини сторін у справі №904/6191/19, які виникли з договірних зобов`язань та стосуються з`ясування наявності підстав застосування відповідальності за порушення таких зобов`язань.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/6191/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 19.08.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус