Постанова

від 11.08.2020 по справі 908/3225/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2020 Справа № 908/3225/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 у справі № 908/3225/19 (суддя Колодій Н.А., повне рішення складено 02.04.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", м. Запоріжжя,

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут", м. Запоріжжя

про зобов`язання відновити газопостачання

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 у справі № 908/3225/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Надія" задоволено, Акціонерне товариство (далі - АТ) "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" зобов`язано відновити газопостачання до належного позивачу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 153;

- приймаючи рішення, господарський суд посилався на те, що позивачем не порушувались умови припинення газопостачання (зрив пломби та інше) та не здійснювались несанкціоноване споживання газу, що підтверджується наявними у справі актами відповідача, на те, що на момент звернення до суду договір, укладений між сторонами на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів є діючим, на те, що незважаючи на детальну регламентацію дій сторін Кодексом газорозподільних систем, між ними існують договірні правовідносини, засновані на юридичній рівності, на те, що головним інтересом позивача та зобов`язанням відповідача в цих правовідносинах є постачання природного газу останнім першому, на те, що за наявності факту припинення такого постачання позивач обрав найбільш ефективний, в даному випадку, з його точки зору, спосіб захисту, а саме: зобов`язання відповідача відновити газопостачання, що цілком узгоджується з нормами Цивільного кодексу України, а також на те, що позивач звернувся до суду за захистом свого права, порушеного відповідачем 03.07.2019 здійсненням механічного відрізу труби газопостачання та відновлення становища, яке існувало до 03.07.2019, тобто строк позовної давності обчислюється з вказаної дати;

- не погодившись з прийнятим рішенням, АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне та неповне дослідження господарським судом доказів, що призвело до невідповідності висновків господарського суду обставинам справи просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та в задоволенні позову відмовити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом не досліджено обставини та не надано оцінку доводам позивача стосовно того, що в період з 06.06.2016 до часу виникнення спірних відносин постачання природного газу до належного ТОВ "Надія" нежитлового приміщення було припинено за його письмовою заявою, при цьому останній не звертався з письмовою заявою до відповідача про відновлення газопостачання, тому в період з 06.06.2016 до 03.07.2019 постачання природного газу на вказаний об`єкт припинено за волевиявленням позивача, про те, що 03.07.2019 відповідач механічно від`єднав газові мережі споживача від газорозподільної системи АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", однак, господарським судом не взято до уваги, що станом на вказану дату газопостачання до об`єкта ТОВ "Надія" не здійснювалось у зв`язку із його припиненням 06.06.2016, а відтак оператор газорозподільної системи не порушував право позивача на газопостачання, а лише провів технічні роботи на межі балансової належності, про те, що складення відповідачем 03.07.2019 акту про припинення газопостачання обумовлено виключно відсутністю іншої форми акту та, відповідно, не може бути беззаперечним доказом того, що на об`єкті позивача було припинено постачання газу саме 03.07.2019, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що газопостачання на об`єкт взагалі здійснюється, про те, що договір на розподіл газу також не може бути беззаперечним доказом порушення права позивача на газопостачання, оскільки саме на умовах зазначеного договору 06.06.2016 відповідачем припинено газопостачання за заявою позивача та в подальшому газопостачання не відновлювалось, про те, що 03.07.2019 встановлена інвентарна заглушка крану опуску та його опломбування №С 29708950 залишились неушкодженими, тому відновлення постачання природного газу на об`єкт позивача можливо лише за заявою позивача шляхом розпломбування інвентарної заглушки крану опуску, що відповідатиме вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору, про те, що господарський суд не надав об`єктивної оцінки відсутності порушеного права чи інтересу у позивача на момент звернення до господарського суду та не визначив, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права, про те, що факт приєднання ТОВ "Надія" до договору з АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" щодо розподілення природного газу є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, між тим, з огляду на відсутність письмової заяви позивача щодо відновлення газопостачання впродовж 2016-2019 років є підстави вважати, що у відповідача відсутні відповідні зобов`язання, а відтак позивач не довів, що його право на отримання газу є порушеним відповідачем, про те, що всупереч вимогам законодавства та укладеного між сторонами договору господарський суд зобов`язав відповідача поновити газопостачання позивача, не надавши оцінки обставинам, що сам лише факт механічного з`єднання газових мереж споживача із газорозподільною системою АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" не матиме юридичним наслідком відновлення газопостачання до об`єкта позивача, у спірних правовідносинах газопостачання може бути відновлено виключно після розпломбування інвентарної заглушки крану опуску, про те, що, зобов`язуючи відповідача поновити газопостачання до об`єкта позивача, господарський суд фактично зобов`язав його розпломбувати інвентарну заглушку крану опуску на об`єкті позивача, натомість позовні вимоги не обґрунтовані наявністю інвентарної заглушки, відтак суд вийшов за межі вимог позивача, не вказавши свої доводи відносно виходу за межі позовної заяви, про те, що помилковими є висновки суду першої інстанції, який обґрунтовує підстави припинення розподілу газу АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" вимогами укладеного договору між ТОВ "Надія" та ТОВ "Запоріжгаз збут", оскільки сфера дії зазначеного договору не поширюється на відносини між позивачем та відповідачем, про те, що позиція господарського суду щодо прийняття та дослідження в якості доказів пояснень позивача від 16.03.2020 суперечить принципу рівності та змагальності сторін тому, що вказані пояснення не направлялись на адресу відповідача, про те, що при вирішенні питання стосовно застосування строків позовної давності суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків стосовно дати виникнення спірних правовідносин, про те, що предметом спору є відновлення газопостачання на об`єкт позивача, а не механічне з`єднання газових мереж позивача із газорозподільною системою відповідача, тому належною датою виникнення спірних правовідносин є дата припинення газопостачання - 06.06.2016, а також про те, що оскільки відповідач припинив газопостачання позивачу з вказаної дати, про що склав відповідний акт, строк позовної давності з вимогою про зобов`язання відповідача відновити газопостачання ТОВ "Надія" є таким, що сплив 06.06.2019;

- 30.07.2020 скаржником надані додаткові пояснення, до яких додано нові докази за переліком, наведеним в цих поясненнях;

- 11.08.2020 представник скаржника з`явився в судове засідання та підтримав вимоги апеляційної скарги;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що 03.07.2019 працівниками АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" безпідставно, без надання будь-яких документів або пояснень здійснено обрізку газового трубопроводу до приміщення, яке належить позивачу, на те, що в акті про припинення (обмеження) розподілу природного газу від 03.07.2019 не були зазначені підстави припинення або обмеження газопостачання, які передбачені чинним законодавством, лише містилося посилання на розпорядження № 107-Г, на те, що у відповіді від 23.07.2019 на запити позивача відповідач не зазначив, яка саме причина була передумовою для припинення (обмеження) розподілу природного газу позивачу, у наданій копії розпорядження № 107-Г від 03.07.2019 також відсутні посилання на підстави для вчинення вказаних дій, при цьому підставою для прийняття зазначеного розпорядження була визначена службова записка відділу інспектування від 16.05.2019, яку відповідач відмовився надати представнику позивача на адвокатський запит, посилаючись на те, що ця службова записка належить до переліку відомостей з обмеженим доступом і не може бути надана за запитом, на те, що п. 5 розділу 7 Кодексу газорозподільних систем визначено підстави, за наявності яких оператор газорозподільної мережі може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи, однак наявність будь-якої з них не доведена відповідачем, на те, що відповідач внаслідок безпідставного механічного від`єднання газових мереж припинив газопостачання до приміщення, яке належить позивачу, чим порушив його право на отримання природного газу, передбачене названим Кодексом, на те, що обраний позивачем спосіб захисту є таким, що відповідає чинному законодавству і правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.05.2018 по справі № 909/641/17, а також на те, що позивач звернувся до суду за захистом права, яке порушене відповідачем 03.07.2019 шляхом здійснення механічного відрізу труби газопостачання та відновлення становища, яке існувало до 03.07.2019, тобто строк позовної дати обчислюється з 03.07.2019;

- 11.08.2020 представник позивача з`явився в судове засідання і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення;

- представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином;

- у письмових поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції третьою особою зазначено, що 30.06.2015 між ТОВ "Запоріжгаз збут" та ТОВ "Надія" укладений Типовий договір на постачання природного газу в 2015 році за регульованим тарифом 2015/ТП-КП-112069, що 01.01.2016 між ТОВ "Запоріжгаз збут" та ТОВ "Надія" укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410DH9AGAP016 на постачання природного газу в 2016 році, а також що 30.12.2016 між сторонами укладено додаткову угоду до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в 2017 році, однак протягом 2015-2017 років відповідач на надавав даних щодо оформлених актів про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу споживачем - ТОВ "Надія" та, відповідно, протягом вказаного часу третя особа, незважаючи на укладені договори на постачання природного газу, не постачала споживачу природний газ.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2019 АТ "Запоріжгаз" здійснено механічне від`єднання газової мережі ТОВ "Надія" від газорозподільної системи, про що складено акт про припинення розподілу природного газу від 03.07.2019.

Підставою припинення (обмеження) розподілу природного газу, згідно з вказаним актом, є розпорядження № 107-Г.

Листом АТ "Запоріжгаз" від 23.07.2019 повідомлено, що 03.07.2019 представниками товариства на підставі розпорядження № 107-Г за адресою: пр. Соборний, буд. 153, м. Запоріжжя було припинено газопостачання механічним шляхом непобутовому споживачу ТОВ "Надія", якому розподіл природного газу був припинений до 2016 року шляхом перекриття крану вводу та встановлена охоронна пломба.

Згідно з розпорядженням № 107-Г від 03.07.2019 підставою обрізки газового трубопроводу є службова записка відділу інспектування від 16.05.2019.

Обставини щодо безпідставного припинення газопостачання до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 153, яке належить ТОВ "Надія", слугували визначальними для звернення останнього з позовом до господарського суду про зобов`язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" відновити газопостачання до вказаного приміщення.

В процесі розгляду справи господарським судом відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи при цьому, що 06.06.2016 було припинено (обмежено) газопостачання (розподілу природного газу) позивачу шляхом встановлення інвентарної заглушки крану опуску та його опломбування №С 29708950, оператором газорозподільної мережі складено акт від 06.06.2016, який підписаний позивачем без застережень та зауважень. Припинення газопостачання до об`єкта, що належить позивачу було проведено за його письмовою заявою.

В подальшому посадовими особами ПАТ "Запоріжгаз" проведені перевірки вузла обліку газу, цілісності встановлених пломб та дотримання ТОВ "Надія" режиму припинення газопостачання.

За результатами даних перевірок складені акти перевірки режиму газоспоживання підприємства від 13.05.2019, 14.06.2019, акт перевірки вузла обліку газу від 18.05.2017.

Так, зі змісту акту перевірки режиму газоспоживання підприємства від 14.06.2016 вбачається, що обладнання раніше опломбовано за допомогою встановлення заглушки із пломбою № С 29708950, цілісність якої не порушена.

Відповідно до акту перевірки вузла обліку від 18.05.2017 ТОВ "Надія" не споживає газ, відключено раніше газоспоживаюче обладнання та опломбовано пломбою № С 29708950 - кран із заглушкою.

Актом перевірки режиму газоспоживання підприємства від 13.05.2019 зафіксовано, що проведена перевірка ТОВ "Надія", під час якої встановлено цілісність пломб. Крім того, встановлено факт, що товариство не споживає газ, газоспоживаюче обладнання відключено та опломбовано, номер пломби не проглядається, пломба не порушена. Акт підписаний товариством без застережень та зауважень.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на те, що за наявності факту припинення газопостачання позивач обрав найбільш ефективний, з його точки зору, спосіб захисту, а саме: зобов`язання відповідача відновити газопостачання, що цілком узгоджується з нормами Цивільного кодексу України та є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими без ґрунтовного дослідження обставин справи.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу визначені в Кодексі газорозподільних систем.

П. 1 глави 7 розділу VI Кодексу встановлено, що оператор газорозподільної системи в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; 5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 5 глави 7 розділу VI Кодексу припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

При несанкціонованому відновленні газоспоживання (розподілу природного газу), відмові представникам оператора газорозподільної мережі в доступі до об`єкта споживача для припинення газопостачання (розподілу природного газу), у тому числі для локалізації чи ліквідації аварійної ситуації, а також після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи.

П. 6 розділу 7 Кодексу передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором газорозподільної системи протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Згідно з п. 7 розділу 7 Кодексу якщо за ініціативою споживача необхідно припинити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача чи його окремі газові прилади для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення або з інших причин, споживач не пізніше ніж за сім днів повинен письмово повідомити про це Оператора ГРМ та узгодити з ним дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), а Оператор ГРМ в узгоджену із споживачем дату зобов`язаний припинити газопостачання (розподіл природного газу) споживачеві.

Припинення газопостачання за ініціативою споживача здійснюється, зокрема, шляхом перекриття та опломбування запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та її опломбування, або в інший спосіб, визначений споживачем відповідно до ПБСГ.

Постачання/розподіл природного газу вважається припиненим за умови наявності пломб Оператора ГРМ на запірних пристроях, інвентарних заглушках тощо, що зафіксовано відповідним актом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ст. 20 Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

П. 4 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За приписами ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить ст. 16 Цивільного кодексу України, між тим підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відновити газопостачання відсутні тому, що газопостачання до нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 153 та належить позивачу, було припинено згідно з актом від 06.06.2016, який підписаний позивачем без заперечень та зауважень. Обставини щодо порушення права позивача, яке полягає у припиненні газопостачання не є доведеними в установленому ст.ст. 74, 76 Кодексу порядку.

До здійснення працівниками ПАТ "Запоріжгаз" механічного від`єднання газових мереж ТОВ "Надія" від газорозподільної системи відповідача газопостачання до належного позивачу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 153, було відсутнє, що останнім не спростовується.

Приймаючи рішення, господарський суд наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід скасувати.

Доводи скаржника, викладені в письмових поясненнях від 30.07.2020 не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому колегією суддів до розгляду не приймаються.

Докази, долучені до вказаних письмових пояснень також не приймаються, оскільки обставини неможливості подання їх до господарського суду не доведені.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання неправомірними дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" у разі наявності достатніх підстав вважати, що механічне від`єднання газових мереж ТОВ "Надія" від газорозподільної системи відповідача було здійснене всупереч вимогам Кодексу газорозподільних систем.

Доводи позивача щодо ефективності способу судового захисту колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки підставою для відмови в позові стала не невідповідність обраного способу захисту, а відсутність підстав для його задоволення.

Інші доводи позивача спростовуються вищевикладеним та не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 у справі №908/3325/19 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" 2 881 грн 50 коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 19.08.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Е.В. Орєшкіна