Рішення від 11.08.2020 по справі 910/6061/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2020Справа № 910/6061/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал

про стягнення 510 136, 73 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Андрійченко В.А.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 510 136, 73 грн, з яких: 200 000, 00 грн заборгованість у вигляді сплаченого авансу за договором та 310 136, 73 грн неустойка.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором підряду №276-9/19-ОЦ від 18.03.2019, в частині своєчасного та повного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6061/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2020.

У підготовче засідання 10.06.2020 з`явився представник позивача. Відповідач у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 підготовче засідання відкладено на 23.06.2020.

19.06.2020 від позивача надійшла заява про уточнення предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір підряду №276-9/19-ОЦ від 18.03.2019, укладений між ним та відповідачем та стягнути з останнього 200 000, 00 грн заборгованості (аванс) та 310 136, 73 грн неустойки.

У підготовчому засіданні 23.06.2020 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про уточнення предмету позову, представник відповідача в засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 заяву представника позивача про уточнення предмету позову було повернено позивачу, з підстав викладених в ухвалі.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 підготовче засідання відкладено на 07.07.2019.

06.07.2020 від позивача надійшли пояснення, в яких останній повідомив суд про повторне направлення відповідачу листів-претензій з вимогою про повернення авансу, сплати неустойки та припинення дії договору.

07.07.2020 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Відповідач у засідання не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Судом відкладено підготовче засідання на 29.07.2020.

28.07.2020 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

У підготовчому засіданні 29.07.2020 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову, представник відповідача в засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 заяву про зміну підстав позову було повернено позивачу, з підстав викладених в ухвалі.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання 11.08.2020 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не скористався своїми процесуальними правами щодо надання заяв по суті спору, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 11.08.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду № 276-9/19-ОЦ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується в порядку та на умовах цього договору виконати власними та/або залученими силами та засобами у відповідності до затвердженою проектної документації, з дотриманням вимог діючих законодавчих та нормативних актів, вимог ДБН та ДСТУ, вимог цього договору роботи по влаштуванню пальового поля (надалі іменуються роботи ) по житловому будинку №9 з генеральним планом (надалі іменується об`єкт ) у складі об`єкта будівництва Комплексна забудова території об`єктами житлового та соціального призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву Осокорки -Центральні у Дарницькому районі м. Києва, 2 черга будівництва. Коригування .

Результатом робіт за цим договором є належним чином оформлена виконавча документація на пальове поле, яку підрядник передає генпідрядникові після закінчення виконання робіт за цим договором, разом з останньою довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (надалі іменується довідка за ф.КБ-3 ) та актом приймання виконаних будівельних робіт (надалі іменується Акт за ф.КБ-2в ) (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору визначено строки виконання робіт за договором:

- початок робіт - березень 2019 рік;

- закінчення робіт - квітень 2019 року.

Датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата підписання останньої довідки за ф.КБ-3 та останнього акту за ф.КБ-2в на роботи, що виконуються за цим договором, складених підрядником в ліцензійному комплексі АВК-5, відповідно із Національним стандартом України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва та з чинними будівельними нормами, і передача генпідрядникові виконавчої документації на пальове поле (п.2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, з урахуванням вартості матеріалів поставки генпідрядника, складає 4 592 756, 81 грн, відповідно до договірної ціни (додаток №1 до договору).

Згідно з п.4.3. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством України, чинним нормам і правилам, цим договором та оформляється довідками за ф.КБ-3 та актами за ф.КБ-2в складеними підрядником в ліцензійному комплексі АВК-5, відповідно із Національним стандартом України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва та з чинними будівельними нормами.

Пунктами 5.2., 5.3., 5.4 передбачено, що підрядник надає генпідряднику до 20-го числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть виконуватися роботи, лист на аванс, який містить в собі орієнтовний розрахунок вартості робіт, запланованих до виконання, та суму авансів, необхідних для виконання зазначених робіт, але в розмірі не більше 60 % від вказаної в листі на аванс вартості запланованих робіт.

Генпідрядник перевіряє лист на аванс протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. У разі наявності зауважень, генпідрядник повідомляє про них підрядника, після чого підрядник зобов`язаний протягом 3 робочих днів надати скоригований лист на аванс з урахуванням зауважень генпідрядника.

Якщо у генпідрядника не має зауважень до запланованих робіт та/або суми авансів, зазначених у листі на аванс, або вони мали місце, але були враховані/усунуті підрядником, генпідрядник протягом місяця, в якому будуть виконуватися роботи, перераховує підряднику аванс на виконання робіт у розмірах згідно листів на аванс, але не більше 60% від вказаної в листі на аванс вартості запланованих робіт одним або декількома платежами (перерахуваннями), за умови виконання підрядником робіт за попередній місяць в повному обсязі та вимог пункту 5.2 цього договору.

Відповідно до п.5.5. у разі нецільового використання грошових коштів, перерахованих у якості авансу, невиконання або неповного виконання запланованого обсягу робіт, порушення строку виконання робіт, передбаченого пунктом 2.1 договору, підрядник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги генпідрядника, повернути суму авансового платежу, зробленого генпідрядником, за вирахуванням суми коштів, сплачених підряднику за виконанні ним та прийняті генпідрядником роботи.

Згідно п.8.2 договору за порушення строків виконання робіт вини підрядника та/або за затримку у передачі генпідрядникові виконавчої документації на пальове поле, підрядник сплачує генпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п.11.1, 11.2. генпідрядник має право призупинити виконання робіт та/або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків у разі:

- порушення підрядником строків виконання робіт;

- неодноразове порушення підрядником норм і правил, неякісного виконання робіт та порушення строків усунення недоліків порушення вимог проектної документації;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Генпідрядник має право призупинити виконання робіт по даному договору та/або ініціювати дострокове розірвання даного договору (без сплати штрафних санкцій) за таких обставин:

- відсутності коштів для фінансування робіт;

- виявлення недоцільності подальшого виконання робіт, у тому числі за обставин непереборної сили;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання гарантійних зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжено за письмовою угодою сторін (п.12.1 договору).

На виконання умов договору позивач 21.03.2019 перерахував відповідачу суму грошових коштів у вигляді попередньої оплати в розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №837/0000 від 21.03.2019.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що роботи відповідачем виконано не було, грошові кошти на вимогу не повернуто, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 510 136, 73 грн, з яких: 200 000, 00 грн заборгованість у вигляді сплаченої попередньої оплати (аванс) за договором та 310 136, 73 грн неустойки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт (березень-квітень 2019 року) за договором сплив.

Відповідно до п.5.5. у разі нецільового використання грошових коштів, перерахованих у якості авансу, невиконання або неповного виконання запланованого обсягу робіт, порушення строку виконання робіт, передбаченого пунктом 2.1 договору, підрядник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги генпідрядника, повернути суму авансового платежу, зробленого генпідрядником, за вирахуванням суми коштів, сплачених підряднику за виконанні ним та прийняті генпідрядником роботи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи №826 від 08.05.2019, №488/1 від 03.07.2020 та претензії №1787 від 12.11.2019, №483 від 24.06.2020, з вимогою повернути грошові кошти у вигляді попередньої оплати (авансу) в розмірі 200 000, 00 грн та сплатити заборгованість у вигляді неустойки в розмірі 310 136, 73 грн, що підтверджується описами вкладення в поштові відправлення та фіскальними чеками АТ Укрпошта (а.с. 25-32, 131-143). Відповідей на зазначені претензії та листи матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів, які б підтверджували виконання відповідачем робіт за договором підряду № 276-9/19-ОЦ від 18.03.2019 матеріали справи не містять та відповідачем у порядку визначеному Господарського процесуального кодексу України суду не надано.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. У разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (постанова ВС від 28.11.2019 у справі №910/1084/18).

З огляду на те, що в договорі сторони прямо погодили обов`язок підрядника повернути аванс, у разі невиконання або неповного виконання запланованого обсягу робіт, порушення строку виконання робіт, передбаченого пунктом 2.1 договору, а відповідно до встановлених вище судом фактичних обставин щодо невиконання відповідачем робіт, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позову в частині стягнення 200 000, 00 грн грошових коштів.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 310 136, 73 грн неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт за період 01.05.2019 по 31.10.2019, суд зазначає наступне.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт вини підрядника та/або за затримку у передачі генпідрядникові виконавчої документації на пальове поле, підрядник сплачує генпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення виконання.

Таким чином неустойка погоджена сторонами в договорі за своєю правовою природою є пенею, оскільки обраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання та нараховуються за кожен день прострочення виконання, тоді як штраф обраховується у відсотках від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов`язання та має одноразовий характер (тобто законодавством не передбачено нарахування штрафу за кожен день прострочення).

Відповідно до додатку №1 до договору договірна ціна, локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 (а.с. 18-21) вартість робіт за договором складає 1 806 862, 03 грн, вартість матеріальних ресурсів поставки генпідрядника - 2 785 894, 78 грн.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок неустойки (пені) наданий позивачем у розмірі 310 137, 73 грн за загальний період 01.05.2019 по 31.10.2019, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 310 137, 73 грн підлягає задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ізст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 200 000, 00 грн заборгованості та 310 136, 73 грн неустойки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал (02156, місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 3, офіс 3, ідентифікаційний код 39265954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аркада-Будівництво (01001, місто Київ, вулиця Ольгинська, будинок 3, ідентифікаційний код 34882504) 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 310 136 (триста десять тисяч сто тридцять шість) грн 73 коп. неустойки та 7 652 (сім тисяч шістсот п`ятдесят дві) 06 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 18.08.2020.

Суддя Я.А.Карабань