Ухвала

від 18.08.2020 по справі 911/1999/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" серпня 2020 р., м. Київ Справа № 911/1999/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, розглянувши заяву Васильківської районної спілки споживчих товариств б/н від 12.08.2020 про забезпечення позову у справі за позовом Васильківської районної спілки споживчих товариств (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 70, код ЄДРПОУ 01755203) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Кадастр" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 70, код ЄДРПОУ 32514940) про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 07.07.2020 Васильківської районної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Кадастр" про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна.

Підставою позову став факт несвоєчасного повернення відповідачем після припинення дії Договору №5 оренди об`єкта нерухомості від 01.11.2016 належних позивачу приміщень.

Ухвалою від 05.08.2020 судом відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

17.08.2020 через канцелярію суду від Васильківської районної спілки споживчих товариств (позивача) надійшла заява б/н від 12.08.2020 про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Кадастр" (відповідача) в межах позовних вимог та судових витрат (в сумі 118256,28 грн).

В огрунтування поданої заяви заявник зазначає, що статутний капітал відповідача складає 18500,00 у той час, як розмір заявлених позовних вимог складає 100103,28 грн, судові витрати - 2102,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, тобто сукупний розмір позовних вимог у 6 разів перевищує розмір статутного капіталу, а отже є занчною сумою для відповідача.

Поряд з тим, заявник зазначає, що відповідно до отриманої позивачем з відкритих джерел інформації останнім встановлено, що місячний дохід відповідача за останні шість місяців становив 26100,00 грн, що в 4 рази менше сукупного розміру позовних вимог.

Також, заявник у заяві наводить інформацію про те, що відповідач за адресою місця реєстрації не знаходиться (08600, Київська область., м. Васильків, вул. Соборна, 70) та не повідомив про позивача про нове місцезнаходження.

У зв`язку з наведеним відповідач стверджує, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладено в Постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/6924/18).

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Заявником не надано суду жодних доказів того, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Кадастр" має намір ухилитися від виконання рішення суду, як то доказів які б підтверджували факт розпродавання заявником майна, або ж виведення коштів із рахунків, ухилення від контактів із заявником тощо. Сам факт несплати коштів, що належить позивачу не може свідчити про намір ухилення від виконання зобов`язань перед заявником у випадку задоволення позову.

Тобто, заявником не надано суду доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження належного йому майна, нерухомого майна (наявність об`яв про продаж, участь у аукціонах тощо).

Між тим, твердження заявника щодо відсутності відповідача за місцем реєстрації не може братись судом до уваги, позаяк, не підтверджені належними доказами.

Разом з тим, зауваження заявника про те, що сукупний розмір позовних вимог перевищує в 6 разів статутний капітал відповідача не може братись судом до уваги, позаяк, при можливому задоволенні позову та стягненні з відповідача певної суми, її погашення буде здійснюватись не за рахунок коштів, які належать до статутного капіталу.

Водночас, суд також не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що місячний дохід відповідача (26100,00 грн) в 4 рази менше заявлених позовних вимог, оскільки вказана інформація жодним чином не вказує потенційну можливість ускладнення або неможливості виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, та свідчити про те, що в подальшому особа, з якої будуть стягуватись відповідні кошти буде неспроможна їх сплатити під час здійснення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У рішенні ЄСПЛ «Волошин проти України» зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі «Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства» ( Steel and Morris v. the United Kingdom ), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами» , і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росіїосії» ( Batsanina v. Russia ), заява № 3932/02, § 22).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено факту того, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Кадастр" має намір ухилитися від виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, не доведено вчинення останнім дій направлених на відчуження його майна або виведення коштів з рахунку тощо.

Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, водночас, самі лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідча в майбутньому від рішення суду, які не підтверджені документально, не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд вважає подану заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Васильківської районної спілки споживчих товариств б/н від 12.08.2020 про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалу складено та підписано 18.08.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз