Рішення

від 11.08.2020 по справі 640/1831/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року м. Київ № 640/1831/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. при секретарі судового засідання Ващенку В.А.

за участі представників сторін:

від позивача - Личманюк А.В.

від відповідача - Борозна М.П.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум Транс"

до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

від 17 жовтня 2019 року № 00001840502 та № 00001850502,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Континіум Транс (далі по тексту - позивач, ТОВ Континіум Транс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2019 року №00001840502 та №00001850502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції із контрагентами ТОВ Пром гарант плюс , ТОВ Хімтрейд інвест підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а позивачем дотримано передбачені законодавством умови для формування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки актів перевірки.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з викладеною у відзиві позицією відповідача, оскільки господарські операції між позивачем з перевіряємими контрагентами здійснені у повному обсязі, є реальними та підтверджені відповідними доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року зобов`язано ТОВ Континіум Транс надати суду додаткові докази.

У судовому засіданні 11 серпня 2020 року представником позивача підтримано позовні вимоги; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 11 серпня 2020 року судом відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Державної податкової служби України від 06 травня 2019 року № 20904/6/99-99-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21 вересня 2019 року № 00002151402, № 00002141402 та № 00002171402 в частині зниження податку на прибуток за рахунок встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Альянс Еволюшн", ТОВ "Пром Грант Плюс" та ТОВ "Хімтрейд Інвест" і у відповідній частині штрафних санкцій, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року № 00002161402 залишено без змін, скаргу позивача задоволено частково. Також з вказаного рішення вбачається, що позивача проінформовано про те, що ДПС України зобов`язує ГУ ДФС у м. Києві вжити заходи відповідно до вимог п.п. 78.1.12 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України.

Наказом Головного управління Державної податкової служби в м. Києві від 30 серпня 2019 року № 76, на підставі п.п. 78.1.12 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 667 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Континіум Транс".

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акта перевірки від 13 вересня 2019 року №25/26-15-05-02-01-14/39300993.

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 44.1, 44.2 статті 44, пункту 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 262 576,00 грн.; порушення пункту 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, пункт 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств на 1 575 458,00 грн. за 9 місяців 2018 року.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним завищенням від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та заниженням податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з контрагентами ТОВ Пром гарант плюс , ТОВ Хімтрейд інвест за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року, оскільки згідно даних системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ ІС Податковий блок щодо господарських операцій з ТОВ Пром гарант плюс наявна розбіжність між даними податкового кредиту позивача та сумою податкового зобов`язання ТОВ Пром гарант плюс ; щодо зазначеного контрагента відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України; згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, відсутні трудові ресурси та докази залучення сторонніх трудових ресурсів. Щодо господарських операцій з ТОВ Хімтерйд інвест , щодо зазначеного контрагента здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України; згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Хімтерйд інвест реєструвало податкові накладні від контрагентів, які є фігурантами досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України; товарно-транспортні накладні на поставку товару позивачу від передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України містять істотні недоліки; передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних не придбавало послуги транспортно-експедиційного супроводження перевізника, вказаного в товарно-транспортних накладних; до перевірки не надано сертифікати відповідності, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва щодо підтвердження якості, висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів; у видаткових накладних відсутні відомості щодо місця передачі товару, обліку його на складі.

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем листом від 11 жовтня 2019 року №24760/10/76-15-05-02-01 висновки акта перевірки залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 17 жовтня 2019 року №00001840502 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1, 44.2 статті 44, пункту 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ Континіум Транс збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 393 864,00 грн., у тому числі за основним платежем на 262 576,00 грн. та за штрафними санкціями 131 288,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 17 жовтня 2019 року №00001850502 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, пункт 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ТОВ Континіум Транс зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств на 1 575 458,00 грн. за 9 місяців 2018 року.

Рішенням ДПС України від 18 листопада 2019 року №9827/6/99-00-08-05-01 за наслідками розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2019 року №00001840502 та №00001850502 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами - ТОВ Пром гарант плюс , ТОВ Хімтрейд інвест , мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Матеріали справи підтверджують, що між позивачем (покупець) та ТОВ Пром гарант плюс (постачальник) укладено договір поставки від 22 вересня 2016 року, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати у власність покупцю товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару - згідно накладних на товар; одиниця вимірювання - літр; кількість - згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами , затверджених постановою КМУ від 20 грудня 2012 року №1442.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, специфікацій відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Хімтрейд інвест (постачальник) укладено договір поставки від 17 вересня 2018 року №17/09-2018-141, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, викладених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах на товар та додатках до цього договору, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюються сторонами за обопільною згодою на базі письмової заявки покупця й зазначаються в додатках до договору, розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які складають невід`ємну частину договору. Якість товару, який поставляється, повинна відповідати діючим ДСТУ і на вимогу покупця, супроводжуватись паспортами якості та сертифікатами відповідності заводу-виробника.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів.

Оплата за поставлений товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять копії платіжних доручень та виписки по рахунку.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Альянс Еволюшн (договір поставки, видаткові накладні, специфікації) не досліджуються судом, оскільки перевіркою не виявлено порушень в межах здійснення господарської діяльності із зазначеним контрагентом.

Як зазначено в адміністративному позові, на виконання умов укладених з ТОВ Пром гарант Плюс договору позивачем перераховано на користь останнього 146 030,00 грн.

Відсутні відомості про оплату, податкові накладні

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В акті перевірки не встановлено відсутності первинних документів, у свою чергу судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин, відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів із його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач має право займатися наступними видами діяльності: Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем зазначено, що придбані у ТОВ Хімтрейд інвест нафтопродукти у подальшому реалізовані контрагенту-покупцю ТОВ Технологічна транспортна компанія на підтвердження чого надано копії видаткових накладних та податкових накладних.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року про зобов`язання позивача надати суду належним чином засвідченні копії доказів оплати товару, податкових накладних, доказів використання товарів у своїй господарській діяльності та письмових заявок на товар, передбачених договором з ТОВ Хімтрейд Інвест , позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, виписаних ТОВ Хімтрейд інвест на адресу позивача на поставку нафтопродуктів, товарно-трафнспортних накладних, паспорт, сертифікат відповідності, платіжні доручення, виписку по рахунку, видаткові та податкові накладні на поставку товару від позивача контрагенту-покупцю ТОВ Технологічна паливна компанія .

Проте, позивачем на виконання вимог ухвали не надано суду копії податкових накладних та письмових заявок на товар, передбачених договором з ТОВ Хімтрейд Інвест , як і не надано пояснень щодо неможливості подання вказаних документів.

Крім того, матеріали справи не містять пояснень та доказів на підтвердження оприбуткування товару, придбаного у ТОВ Хімтрейд інвест , як і відсутні пояснення та докази на підтвердження наявності у позивача відповідних місць для зберігання придбаного у ТОВ Хімтрейд інвест нафтопродуктів.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Пром гарант плюс за період, що перевірявся, суд зазначає, що на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, специфікацій відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних.

Проте, суд звертає увагу, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували мету придбання товарів за вказаним договором та подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зокрема, позивачем не надано жодних доказів оприбуткування зазначених скретч-карток на нафтопродукти, їх відображення на відповідних рахунках та подальшого використання.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства, що виключає правомірність відображення відповідних сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств у межах спірних правовідносин.

Суд враховує, що доводи акта перевірки стосовно декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, відсутні трудові ресурси та докази залучення сторонніх трудових ресурсів не підтверджуються документально, однак, звертає увагу, що зазначене не впливає на результат вирішення спору за умови не підтвердження реальності господарських операцій та пов`язаності придбаних товарів і послуг із господарською діяльністю.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо наявності відкритих кримінальних проваджень у зв`язку з ненаданням відповідачем жодних доказів на підтвердження викладених у запереченнях та акті перевірки обставин щодо наявності відкритих відносно контрагентів позивача ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс кримінальних проваджень.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, по взаємовідносинам із ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 86 415,00 грн.є правомірними, а позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2019 року №00001850502 документально не підтверджуються.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс , суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість відображено, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс у зв`язку із придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів.

Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи податкових накладних за період, що перевірявся, по вказаним контрагентам, у суду відсутня можливість дослідити формальну відповідність їх вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що навіть наявність у позивача належним чином формально оформлених податкових накладних не є безперечною підставою для формування податкового кредиту.

Так, відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Проте, як вже зазначалося судом, позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували реальність (товарність) господарських операцій із ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс та, зазначивши мету придбання товарів, не надав доказів на підтвердження використання саме придбаного у зазначених контрагентів товарів, подальшого використання у власній господарській діяльності, зокрема щодо продажу третім особам або використання.

Оскільки позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із поставки товарів від ТОВ Хімтрейд інвест та ТОВ Пром гарант плюс та пов`язаність придбаних товарів і послуг із господарською діяльністю підприємства, правомірність формування податкового кредиту у межах спірних правовідносин виключена.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за даним епізодом порушення є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 жовтня 2019 року №00001840502 та №00001850502 нормативно і документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Континіум Транс не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум Транс - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст рішення виготовлений 18.08.2020.