Рішення

від 19.08.2020 по справі 198/444/17

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/444/17

провадження № 2/0198/195/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.10.2013 відповідачка отримала кредит у сумі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці кредит у встановленому договором розмірі.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 31.05.2017 має перед Банком заборгованість у розмірі 45 064,15 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 2 434,25 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 36 207,80 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3 800,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2 122,10 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість у розмірі 45 064,15грн. за кредитним договором № б/н від 04.10.2013 та судові витрати в сумі 1 600,00 грн.

Заочним рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2017 позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк задоволено частково.

30.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалами від 22.07.2020 заяву відповідачки задоволено, рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2017 скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача 05.08.2020 та 19.08.2020 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв не подавав (а.с. 115, 116, 131).

Відповідачка в судові засідання, призначені на 05.08.2020 та 19.08.2020, не з`явилась, але надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, у позові просила відмовити в повному обсязі, зазначивши, що банком не доведено факту укладення 04.10.2013 між сторонами кредитного договору, а також ознайомлення відповідачки з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, в анкеті-заяві № б/н від 04.10.2013 відсутні розмір кредитного ліміту, відсоткової ставки та порядок сплати неустойки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доводи, викладені в позовній заяві та заявах по суті справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд доходить висновку, що в позові слід відмовити у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2013 ОСОБА_1 заповнила та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписавши вказану анкету-заяву, відповідачка погодилась, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Пам`яткою клієнта складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а. с. 7).

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За положеннями статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами права встановлено обов`язкову письмову форму та істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту та відсотків за користування кредитом, прядок погашення кредитної заборгованості, які узгоджуються між сторонами при укладенні правочину шляхом підписання його примірників.

З огляду на зміст анкети-заяви від 04.10.2013 укладений між сторонами договір про надання банківських послуг складається з декількох елементів, які є невід`ємними його частинами, а саме: анкети-заяви, Тарифів, Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг.

Дослідивши анкету-заяву № б/н від 04.10.2013, суд встановив, що остання не містить ні розміру кредитного ліміту, ні відсоткової ставки за користування кредитними коштами, ні порядку погашення кредитної заборгованості та сплати неустойки, до того ж, в ній відсутні будь-які відмітки про отримання ОСОБА_1 кредитної картки Універсальна , її виду, номеру та строку дії.

В свою чергу, доданий до позову документ під назвою Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна містить умови кредитування для декількох видів платіжних карток: Універсальна, 30 днів пільгового періоду , Універсальна 55 днів пільгового періоду , Універсальна CONTRACT , Універсальна GOLD , при цьому ні в позовній заяві, ні в доданих до неї документах не зазначено, який конкретно вид платіжної картки ( Універсальна, 30 днів пільгового періоду , Універсальна 55 днів пільгового періоду тощо) отримала відповідачка та які умови кредитування застосовував банк під час нарахування спірної кредитної заборгованості.

Окрім того, Пам`ятку клієнта позивач взагалі суду не представив, а Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які додані до позову, не підписані відповідачкою.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи і Умови та правила надання банківських послуг розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому вказані документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.

Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 03.07.2019 р., у цивільній справі № 342/180/17.

Згідно зі статтями 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження узгодження між сторонами таких істотних умов кредитного договору як розмір кредитного ліміту, відсоткова ставка, порядок повернення кредитної заборгованості та сплати неустойки, суд доходить переконливого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення з ОСОБА_1 у письмовому вигляді кредитного договору від 04.10.2013 на зазначених у позові умовах.

При цьому, самі по собі розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами кредитних договірних правовідносин та розміру боргу.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 березня 2019 року у цивільній справі № 198/787/16-ц та постанові від 13 червня 2018 року у справі № 700/3902/15-ц.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, 01001) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) , про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19.08.2020.

Суддя І. О. Гайдар