Рішення

від 11.08.2020 по справі 922/1010/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1010/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, м.Харків, в інтересах держави, в особі Золочівської Районної Державної Адміністрації, смт.Золочів до 1.Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт.Золочів Харківської області , 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс", м. Харків про визнання недійсним договору та стягнення 242400,00 грн. за участю представників:

прокурор - Лазарєва А.С. (посвідчення №047078 від 24.05.2017 року);

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Ткачова В.С. (адвокат, ордер АХ№1020810 від 03.08.2020 року), Гишко Н.В. (керівник, паспорт МТ 472450 виданий 24.11.2016 року Орджонікінзевським РВ у м.Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області).

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/1010/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації Харківської області до Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області та до ТОВ "Престиж Строй Плюс" про визнання недійсним договору №34 від 12.09.2018 року на розробку проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу "Золочівська дитяча музична школа" і благоустрою території за адресою: пров.Шкільний, 1, смт.Золочів Харківської області, а також про стягнення 242400,00 грн.

Прокуратура посилається на те, що договір № 34 від 12.09.2018 року на розробку проектної документації по об`єкту Реконструкція будівлі комунального початкового спеціалізованого мистецького закладу Золочівська дитяча музична школа і благоустрій території за адресою: пров. Шкільний, 1 смт.Золочів Харківської області (коригування) було укладено без планування даної закупівлі в порушення вимог ст.36 Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідач-1 - сектор культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації проти позову заперечував з наступних підстав.

12 вересня 2018 року сектором культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації було укладено Договір №34 із товариством з обмеженою відповідальністю Престиж Строй Плюс (код ЄДРПОУ 37090456) щодо виконання технічного обстеження та робіт з розробки проектної документації по об`єкту: Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Золочівська дитяча музикальна школа і благоустрою території за адресою: провулок Шкільний,1, смт.Золочів Харківської області (коригування) .

Статтею 4 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель 19.04.2020 року), передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель prozorro.gov.ua 13 вересня 2018 року опубліковано закупівлю (ідентифікатор закупівлі- UА-2018-09-13-002783-с) та планування даної закупівлі (ідентифікатор плану закупівель - UА-Р-2018-09-13-005244-с), тобто в межах терміну, встановленого вищевказаною нормою.

Відповідач-2 - ТОВ "Престиж Строй Плюс" проти позову заперечував з наступних підстав.

Оскільки річний план закупівель складається на рік уперед, тому план коригування не може зазначатися в ньому, оскільки коригування - це непередбачувані обставини, що не залежать від сторін. Враховуючи те, що даний об`єкт перебував у вкрай аварійному стані, то після виконання частини проекту з`явились форс-мажорні обставини, за якими повинно було здійснити коригування проекту, інакше без цього не можливо було проводити подальші роботи. У зв`язку з чим 06.12.2017 року Департаментом державної архітектурної-будівельної інспекції у Харківській області було надано Дозвіл на виконання будівельних робіт Відповідачу-1 із зазначенням, що виконання робіт з розробки проектної документації було виконано Відповідачем-2. 07.02.2017 року було отримано Позитивний Експертний Звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації. Відповідач-2 заперечує проти посилання позивача на укладання договору без планування даної закупівлі посилаючись на те, що на підтвердження проведених робіт на виконання договору є, зокрема систематичні перевірки безпосередньо з боку держави.

Учасниками справи надано до суду наступні документи:

- відзив відповідача-1 (т.2 а.с.3-5), в якому відповідач проти позову заперечує, та просить розглядати справу без його участі;

- клопотання позивача про розгляд справи без його участі;

- 03.08.2020 року відповідач-2 надав до суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву (вх.№17674), в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 04.08.2020 року;

- 10.08.2020 року відповідач-2 повторно надав до суду заяву про поновлення строку на подання відзиву разом із відзивом, в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 11.08.2020 року.

Надані документи судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.08.2020 року прокурор позов підтримував, відповідач-2 проти позову заперечував, позивач та відповідач-1 не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурором надано правове обґрунтування необхідності представництва інтересів держави Харківською місцевою прокуратурою №4 у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша); організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

Згідно із ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4).

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами; делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналогічна позиція висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 року у справі № 3-234/2018.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про укладення спірного договору з порушенням законодавства, а суд встановив, що прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

12.09.2018 року сектором культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1) укладено прямий договір №34 з ТОВ "Престиж строй плюс" (далі - відповідач-2) на розробку проектної документації по об`єкту: «Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Золочівська дитяча музична школа» і благоустрою території за адресою провулок Шкільний1 смт.Золочів Харківської області (коригування)» .

Пунктом 1.1 оспорюваного договору визначено, що його предметом є технічне обстеження та роботи з розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу "Золочівська дитяча музична школам і благоустрою території за адресою: провулок Шкільний,1 смт.Золочів Харківської області (коригування)".

Додатком №1 до договору №34 є протокол погодження договірної ціни, яка склала 242400,00 грн.

13.09.2018 року замовником (відповідачем-1) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель prozorro.gov.ua опубліковано закупівлю (ідентифікатор закупівлі UА-2018-09-13-002783-с) та планування даної закупівлі (ідентифікатор плану закупівель - UА-Р-2018-09-13-005244-с).

Форму річного плану та додатку до річного плану затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 року №490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 року за №449/28579.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України):

"1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором."

За загальним правилом, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій (наприклад, надання телефонних каналів для зв`язку, надання електромережі для поставки електрики тощо) або здійснення певної діяльності (надання туристичних послуг).

Спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі":

"1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

9) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків."

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі":

"1.Цей Закон застосовується:

- до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень." Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Відповідно до п.10 Положення про сектор культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, ствердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №290 від 21.10.2016 року, сектор культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області є бюджетною неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету якщо інше не передбачено законом. Таким чином, закупівля товару за оспорюваним Договором здійснювалась за рахунок коштів бюджету.

Суд дійшов висновку, що на відповідача-1 поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі", а укладенню спірного договору мала передувати процедура закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки загальна ціна договору становить 242400,00 грн., а замовником послуг є орган місцевого самоврядування, який є розпорядником коштів місцевого бюджету.

Інформація про таку закупівлю має зазначатися в додатку до річного плану закупівель. При цьому, додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шліхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Виходячи зі змісту пункту 2 наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов`язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. В затвердженій формі річного плану відображається найменування та код замовника, конкретна назва предмета закупівлі, код та назва відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності), код згідно з КЕКВ (для бюджетних коштів), розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, процедура закупівлі, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі.

13.09.2018 року сектором культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації опубліковано інформацію про план річної закупівлі на 2018 рік на розробку проектної документації по об`єкту Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Золочівська дитяча музична школа і благоустрою території за адресою: провулок Шкільний,1 смт.Золочів Харківської області (коригування) UA-Р-2018-09-13-005244-с. Згідно з планом розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі становитиме 242400,00 грн. Процедура закупівлі планується без використання електронної системи та орієнтовний початок проведення процедури закупівлі вересень 2018 року .

Таким чином, план проведення закупівлі опубліковано вже після укладення договору з ТОВ Престиж строй плюс .

Тобто, оспорюваний договір укладено без застосування визначених Законом України Про публічні закупівлі процедур закупівлі, чим порушено вимоги ч.7 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі , яка забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель 19.04.2020 року), передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово- комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року, затверджено «Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» . Відповідно до п.6 вказаного порядку вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об`єктів будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» .

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

При цьому, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі").

Спірний Договір укладено 12.09.2018 року без планування даної закупівлі та відображення її в річному плані закупівель або в додатку до річного плану та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу (www.prozorro.gov.ua) після укладення спірного договору-13.09.2018 року, що свідчить про недотримання принципів закупівлі, визначених ст.3 Закону України Про публічні закупівлі", зокрема відкритості і прозорості закупівель.

Доводи відповідача-2 про майже повне виконання відповідачем умов договору не можуть бути підставою для спростування висновків прокуратури, оскільки оспорюваний договір визнається недійсним з підстав, які існують на момент його укладення, а дії осіб з порушення процедури публічних закупівель шляхом їх ігнорування очевидно не відповідають легітимній меті в демократичному суспільстві, яке шляхом прийняття закону про публічні закупівлі мало мету зробити закупівлі послуг за бюджетні кошти конкурентними та прозорими, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

Аналогічні правові позиції наведено у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі № 910/3104/18 та від 14.02.2019 року у справі №910/2197/18.

Щодо порушення принципу "належного урядування" та те, що відповідач-2 не має відповідати за помилку відповідача-1, відхиляються судом, оскільки положення Закону України "Про публічні закупівлі" є загальнодоступними, ясними та передбачуваними.

Відповідач-1 є стороною спірного договору, що прямо свідчить, що останній стосується прав та обов`язків позивача, як і обов`язку відповідача-1 зробити закупівлю послуг за бюджетні кошти за конкурентними та прозорими процедурами, що дає йому право та можливість отримати найбільш вигідну пропозицію, і які і було порушено в даному випадку.

Також, згідно з ст.36 Закону України Про публічні закупівлі забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ст.ст.2,3 Закону України Про публічні закупівлі під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися наступних принципів здійснення публічних закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема, через вільний доступ необмеженого кола потенційних постачальників товарів до інформації про закупівлю та можливістю взяти участь у відповідній закупівлі.

Разом з цим проведення закупівлі без її попереднього планування, з оприлюдненням відповідного плану на веб-порталі повноважного органу свідчить про недотримання принципів закупівлі, визначених ст.3 Закону «Про публічні закупівлі", зокрема відкритості та прозорості закупівель.

Крім того, в порушення вимог ч.3 ст.2 Закону, яка передбачає обов`язок оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до п.7 ч.1 ст.10 цього Закону протягом двох днів з дня його укладення у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, звіт про проведення вказаної закупівлі не оприлюднено на https: prozorro.gm.ua.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ата цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Як передбачено ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірний договір був укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим, підлягає визнанню недійсним.

Щодо стягнення сплачених коштів за договором №34 від 12.09.2018 року в загальній сумі 242400,00 грн. суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що за спірним договором відповідачу-2 було сплачено загалом 242400,00 грн.

Судом визнано спірний договір недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать окрім інших відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи, що спірний договір №34 від 12.09.2018 року визнано судом недійсним, то він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, у зв`язку з чим, сплачені відповідачу-2 за цим договором кошти підлягають поверненню відповідачу-1 в порядку ч.1 ст.216 ЦК України.

Суд звертає увагу відповідача-2, що він не позбавлений права на відшкодування збитків в порядку ч.2 ст.216 ЦК України, оскільки його вини в порушенні порядку укладення договору публічних закупівель не має.

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці неодноразово наголошував, що мета досягнення справедливого балансу інтересів суспільних (публічних) і приватних полягає у необхідності дотримання розумного співвідношення між засобами, що використовуються, та цілями, які повинні бути досягнуті. При цьому суд повинен забезпечувати справедливий баланс між інтересами усіх причетних осіб та загальним інтересом забезпечення дотримання верховенства права (справи «Еванс проти сполученого Королівства» , «Булвес» АД проти Болгарії» , «Дубсцька та інші проти України» , «Гримковська проти України» , «Хабровські проти України» тощо).

Також, основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Вирішуючи питання про те, чи був дотриманий справедливий баланс інтересів сторін, передбачений Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, що, відповідач-2 виконав певну частину робіт, справедливість чого ніким не оспорюється.

Місцеві органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного чи місцевого органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, у зв`язку з чим, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, з вини якого виник спір.

Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі", статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №34, укладений 12.09.2018 року між Сектором культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (місцезнаходження: 62203, Харківська обл., смт.Золочів, пл.Слобожанська,3; код ЄДРПОУ 02230690) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" (місцезнаходження: 61137, м.Харків, вул.Киргизька,19, корп.2; код ЄДРПОУ 37090456) на розробку проектної документації по об`єкту: "Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу "Золочівська дитяча музична школа" і благоустрою території за адресою: пров.Шкільний, 1 смт.Золочів Харківської області (коригування)".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" (місцезнаходження: 61137, м.Харків, вул.Киргизька,19, корп.2; код ЄДРПОУ 37090456) на користь Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (місцезнаходження: 62203, Харківська обл., смт.Золочів, пл.Слобожанська,3; код ЄДРПОУ 02230690) сплачені кошти за договором №34 від 12.09.2018 року в загальній сумі 242400,00 грн.

Стягнути з Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (місцезнаходження: 62203, Харківська обл., смт.Золочів, пл.Слобожанська,3; код ЄДРПОУ 02230690) на користь прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 61024, м.Харків, вул.Студентська,5; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувач: Державна казначейська служба України, м.Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 5738,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" серпня 2020 р.

Суддя К.В. Аріт