Ухвала

від 19.10.2020 по справі 922/1010/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"19" жовтня 2020 р. Справа № 922/1010/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя

Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" (вх. №2159 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В., повний текст ухвали складено 11.08.2020)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, м.Харків, в інтересах держави, в особі Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Золочів Харківської області,

до 1. Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Золочів Харківської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс", м. Харків,

про визнання недійсним договору та стягнення 242 400,00 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2020 року керівник Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Сектору культури та туризму Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" про визнання недійсним договору №34 від 12.09.2018 на розробку проектної документації по об`єкту "Реконструкція будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу "Золочівська дитяча музична школа" і благоустрою території за адресою: пров.Шкільний, 1, смт.Золочів Харківської області, а також про стягнення 242 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20 заяву відповідача про продовження строку на подання відзиву разом з відзивом залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа розглядається майже 4 місяці (в тому числі розгляд по суті - місяць), в зв`язку з чим суд не знайшов підстав для визнання поважними причини пропуску відповідачем-2 строку на подання даної заяви та відзиву.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача 2 від 10.08.2020 в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ "Престиж Строй Плюс" фактично не перебуває за адресою, яка була вказана у позовній заяві, відповідач 2 жодної повістки, а також жодної ухвали суду у цій справі не отримував.

Зазначає, що був позбавлений законного права на здійснення ефективного захисту, оскільки дотримання приписів постанови Кабінету Міністрів України другим відповідачем щодо запобігання розповсюдження вірусної інфекції, дотримання дистанції, перебування на самоізоляції у зв`язку із контактуванням з особами, у яких були наявні ознаки захворювання та юридична необізнаність другого відповідача, були розцінені судом першої інстанції як неповажні. Тому, на думку скаржника, такий висновок суду не може бути законним та справедливим.

Посилається на те, що в ухвалі від 11.08.2020 суд зазначив, що відповідачу надавався певний строк на подання відзиву з моменту отримання такої ухвали. Проте, судом не взято до уваги, що другий відповідач так і не отримав жодної ухвали суду, а відповідно до мав розуміння про її зміст.

14.09.2020 до суду від керівника Харківської місцевої прокуратури №4 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8646), в якому прокурор просить апеляційну скаргу ТОВ «Престиж Строй Плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20 - без змін, посилаючись на те, що згідно відомостей ЄДРПОУ, і станом на момент подачі позову, і на теперішній час, ТОВ «Престиж Строй Плюс» розташовано за адресою: м.Харків, вул.Киргизька,19, корпус 2. Таким чином усі процесуальні документи в рамках судового розгляду господарської справи направлялись відповідачу за фактичним місцем його розташування. Відповідач не проявив належної зацікавленості у розгляді справи, затягуючи її розгляд з різних причин.

Представники ТОВ «Престиж Строй Плюс» у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Прокурор проти апеляційної скарги заперечував.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені ухвалою суду від 24.09.2020.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 відкрито провадження у справі №922/1010/20. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву, та, з урахуванням ст.4 Прикінцевих положень ГПК України, строк для подання відзиву на позов продовжено на 5 днів з дня закінчення строку дії карантину. Ухвалено, що відзив повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; при цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідачі повинні про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч.3,4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України). Попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України). Призначено підготовче засідання на 12.05.2020.

12.05.2020 до суду від ТОВ «Престиж Строй Плюс» надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 12.05.2020 на іншу дату та час після спливу карантину, також товариство просило врахувати продовження строку подання відзиву на позов на строк дії такого карантину.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 підготовче засідання відкладено на 02.06.2020.

01.06.2020 до суду від ТОВ «Престиж Строй Плюс» надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 02.06.2020, яке за змістом є аналогічним наведеному вище.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2020 частково задоволено клопотання другого відповідача, підготовче засідання відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та встановлено відповідачу-2 строк на подання відзиву на позов - 5 днів з дня отримання даної ухвали суду.

22.06.2020 ТОВ «Престиж Строй Плюс» звернулось до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 30.06.2020 закрито підготовче провадження у справі №922/1010/20, призначено справу №922/1010/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.07.2020.

03.08.2020 до суду від ТОВ «Престиж Строй Плюс» надійшло клопотання про поновлення строків на подання відзиву та ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 04.08.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду приходить до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Престиж Строй Плюс» , з огляду на наступне.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

За змістом частин першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду щодо залишення без розгляду заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву.

Системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що на її підставі в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про залишення без розгляду заяви виключно за умови, якщо така ухвала має завершальне значення щодо можливості судового розгляду та перешкоджає провадженню у справі .

Ухвала місцевого господарського суду від 11.08.2020, згідно з якою залишено без розгляду заяву відповідача про продовження строку на подання відзиву, направлена на вирішення окремого процесуального питання, і вказана ухвала не перешкоджає провадженню у справі.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 910/404/20.

Колегія суддів зазначає, що оскаржена ухвала місцевого господарського суду не охоплюється переліком ст. 255 ГПК України, а отже відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку.

Разом із тим, відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20, в якій, зокрема апелянт наводить свої заперечення щодо залишення без розгляду його заяви про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву.

Тобто, скаржником свої заперечення щодо оскаржуваної ухвали також наведено і в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції у даній справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Хоча стаття 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначена ухвала місцевого господарського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, що має наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20, як помилково відкрите.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Строй Плюс" (вх. №2159 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2020 у справі №922/1010/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21.10.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель