Постанова

від 10.08.2020 по справі 359/9085/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/4667/2020 Головуючий у 1-й інстанції Борець Є.О.

359/9085/16-ц Доповідач: Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

секретар - Зиль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Крістової Вікторії Вікторівни, треті особи: ОСОБА_3 , публічне акціонерне товариство Грін Банк про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку , -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначала, що її чоловік ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

30 листопада 2006 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ Банком Олімпійська Україна кредитний договір №61/06, за яким ВАТ Банк Олімпійська Україна надав кредит в розмірі 1175000 гривень, а ОСОБА_4 зобов`язався щомісячно до 29 листопада 2007 року повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 25% річних від розміру кредиту. У випадку неналежного виконання вказаних грошових зобов`язань ОСОБА_4 зобов`язався додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від розміру кредиту.

6 серпня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ Банк Олімпійська Україна договір іпотеки, за яким з метою забезпечення виконання кредитного договору №61/06 від 30 листопада 2006 року ОСОБА_4 передав в іпотеку земельну ділянку площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 30 грудня 2015 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 був стягнутий борг за кредитним договором №61/06 від 30 листопада 2006 року в розмірі 2963562 гривень 20 копійок, ОСОБА_1 визнано іпотекодержателем земельної ділянки площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Крістової В.В. №31732523 від 5 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 10,0001 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Посилаючись на незаконність вказаної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 вказувала, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 1 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, за нею як за дружиною померлого, в порядку спадкування за законом визнано право власності на земельну ділянку площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району. З вказаних підстав рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року було скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду від 30 грудня 2015 року та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_4 на її користь боргу за кредитним договором та визнання її іпотекодержателем спірної земельної ділянки. Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку порушує її право власності на цей об`єкт нерухомого майна,яке вона успадкувала за законом.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від18.12.2019 року позов задоволено.

ОСОБА_1 , не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що суд, постановивши рішення про визнання протипрпавним та скасування рішення про державну реєстрацію її права власності на спірну земельну ділянку, по суті без причин та підстав узаконив це право за ОСОБА_2 , не прийняв до уваги об`єктивних документів. Судом не враховано укладений 19.04.2013 року між нею та ОСОБА_4 попередній договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, тобто ще за його зажиття,з метою підтвердження, що він нікому не передасть земельну ділянку і в разі виставлення її на аукціон в рахунок погашення боргу по кредиту вона мала перше право на її придбання.Цим договором підтверджується, що ОСОБА_2 було відомо про те, що саме нею було погашено заборгованість її чоловіка перед банком. Матеріали справи містять пакет документів, який підтверджує виконання нею як поручителя зобов`язання щодо погашення всієї заборгованості за позичальника ОСОБА_4 .. Проте суд не надав неалежної оцінки доказам, які безспірно доказують правильність реєстрації її права власності на спірну земельну ділянку, яке фактично виникло після внесення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Зареєструвавши за нею право власності на спірну ділянку за рішенням суду від 30.12.2015 року по її заяві від 03.10.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуКрістова В.В. діяла в межах своєї компетенції та на законних підставах. Суд не врахував необ`єктивність судового рішення від 01 грудня 2014 року, яким було визнано право власності на спірну земельну дялянку за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки вона не була стороною у цій справі. Суд безпідставно навмисно перевів її статус поручителя в статус іпотекоджерателя.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №575527 від 20 березня 2007 року (а.с.72 т.1).

30 листопада 2006 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ Банком Олімпійська Україна кредитний договір №61/06 (а.с.7-8 т.1), за яким ВАТ Банк Олімпійська Україна надав кредит в розмірі 1175000 гривень, а позичальник зобов`язався щомісячно до 29 листопада 2007 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 25% річних від розміру кредиту. У випадку неналежного виконання вказаних грошових зобов`язань позичальник зобов`язався додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від розміру кредиту.

6 серпня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ Банк Олімпійська Україна договір іпотеки (а.с.10-11 т.1), за яким з метою забезпечення виконання кредитного договору №61/06 від 30 листопада 2006 року передав в іпотеку земельну ділянку площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

ПАТ Грін Банк став правонаступником ВАТ Банку Олімпійська Україна . ,

17 квітня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ Грін Банк договір поруки №61-1/13 (а.с.100-101 т.1), за яким вона зобов`язалась відповідати перед ПАТ Грін Банк у випадку неналежного виконання ОСОБА_4 грошових зобов`язань за кредитним договором №61/06 від 30 листопада 2006 року.

19 квітня 2013 року ОСОБА_1 погасила борг за вказаним договором в загальному розмірі 2963562 гривень 20 копійок (1288562,20 + 1675000), що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів (а.с.102-103, 139-140 т.1), копією довідки Першого заступника голови правління ПАТ Грін Банк №06-01/755 від 19 квітня 2013 року (а.с.107 т.1), копією листа уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Грін Банк (а.с.129 т.1) та копією листа в.о. уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Грін Банк №23 від 27 березня 2019 року (а.с.44 т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2014 року за його дружиною ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 30 грудня 2015 року (а.с.23-24 т.1) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 був стягнутий борг за кредитним договором №61/06 від 30 листопада 2006 року в розмірі 2963562 гривень 20 копійок. Крім того, ОСОБА_1 визнана іпотекодержателем земельної ділянки площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Крістової В.В. №31732523 від 5 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 10,0001 га з кадастровим номером 3220886700: 07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №73932253 від 25 листопада 2016 року (а.с.229 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року скасовано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2015 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №61/06 від 30 листопада 2006 року в розмірі 2963562 гривень 20 коп. та у визнанні її іпотекодержателем спірної земельної ділянки.

Цим рішенням суд апеляційної інстанції встановив, що в зв`язку зі смертю ОСОБА_4 його цивільна правоздатність у момент смерті припинилася в силу ч.4 ст.25 ЦК України і в такому випадку його права та обов`язки переходять до інших осіб (спадкоємців), за винятком обставин, передбачених ст..1219 ЦК України.

Положення ст. 1281 ЦК України передбачено умови пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців. Суд першої інстанції, стягуючи заборгованість та визнаючи позивача іпотекодержателем земельної ділянки, яку успадкувала дружина померлого ОСОБА_2 , не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та не залучив ОСОБА_2 як правонаступника померлого.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнячи позовні вимоги в даній справі та скасувавши державну реєстрацію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Крістової В.В. №31732523 від 5 жовтня 2016 року про державну за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 10,0001 га з кадастровим номером 3220886700: 07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району, суд виходив з того, що правові підстави для державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна були відсутні.

Колегія суддів вважає таке рішення законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України Про іпотеки рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Розділом 5 договору іпотеки (а.с.11) передбачено, що у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору іпотекодержатель надсилає письмову вимогу на адресу іпотекодавця про усунення порушення, в якій зазначається стислий виклад порушених зобов`язань, встановлюється строк (не менше 30 днів) для їх усунення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. У випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором, вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки у такий спосіб: положення цього розділу договору іпотеки є застереженням відповідно до Закону України Про іпотеку і має силу договору про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання своїх зобов`язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України Про іпотеку . У такому випадку застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що уклавши договір поруки за кредитним договором та сплативши заборгованість позичальника ОСОБА_4 у розмірі 2963562 грн. 20 коп., ОСОБА_1 набула усіх прав кредитора за кредитним договором в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Проте вказаних дій,передбачених договором іпотеки ОСОБА_1 за життя ОСОБА_4 не вчинила.

Вимога, яка була надіслана нею 20 квітня 2015 року ОСОБА_4 щодо погашення заборгованості (а.с.21-22 т.1), в якій вона просила його протягом 30 днів з дня отримання вказаної вимоги погасити борг за кредитним договором в розмірі 2963562 гривень 20 копійок та у випадку ухилення ним від погашення вказаного боргу у встановлений строк вона зверне стягнення на предмет іпотеки, на момент проведення реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 не мала правового значення, оскільки зі смертю ОСОБА_4 всі його права та обов`язки перейшли до спадкоємців.

Крім того суд звертає увагу на те, що серед документів доданих до зави про реєстрацію права власності на спірну ділянку, яка була скерована приватному нотаріусу Крістовій В.В., Козиренко Г.І. відсутні підтвердження поштового відділення отримання вказаної вимоги або відомостей про неможливість вручити вимогу адресату.

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження,який сформований 06.09.2013 року у 18:58:16,зазначено вид обтяження - арешт нерухомого майна, суб`єктом обтяження - обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції, особа, майно/права, якої обтяжуються - ОСОБА_4 ..

Встановлені обставини свідчать про те, що правові підстави на момент державної реєстрації права власності від 03 жовтня 2016 року номер запису 16755480 на об`єкт нерухомого майна - спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 булим відсутні.

Статтею. 1281 ЦК України передбачено пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців,а саме: кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня,коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців,які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 1 грудня 2014 року (а.с.18-19 т.1) за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом визнано право власності на земельну ділянку площею 10 га з кадастровим номером 3220886700:07:001:0039 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Дане рішення набрало законної сили з дня прийняття постанови Київським апеляційним судом від 03 квітня 2019 року, якою було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане рішення. При цьому колегія суддів врахувала ту обставину, що рішення суду першої інстанції не стосується прав, обов`язків та інтересів ОСОБА_1 та зауважила що пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців врегульовано положеннями ст.1281 ЦК України.

Проте ОСОБА_1 як кредитор не пред`явила вимог до спадкоємця ОСОБА_2 у порядку та строки, передбачені ст.1281 ЦК України, незважаючи на те, що їй було достовірно відомо про смерть ОСОБА_4 з позовної заяви позивача в даній справі, яка була зареєстрована 18.11.2016 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що вона стала як поручитель власником нерухомого майна і її право на це майно було зареєстровано приватним нотаріусом у відповідності до чинного законодавства, на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищезазначеними обставинами.

Посилання в апеляційні скарзі ОСОБА_1 на те, що 05 жовтня 2016 року по заяві від 03.10.2016 року та рішенню суду від 30.12.2015 року, яке на цей час було чинним, здійснено реєстрацію її право на спірну земельну ділянку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в межах її компетенції та на законних підставах, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2016 року скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2015 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №61/06 від 30 листопада 2006 року в розмірі 2963562 гривень 20 коп. та у визнанні її іпотекодержателем спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що правових підстав вважати оскаржену державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 законною не встановлено.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність рішення суду першої інстанції та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст..ст.374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду міста Києва від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О.В. Немировська

Т. І. Ящук