Постанова

від 19.08.2020 по справі 227/2863/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/2863/18

Номер провадження 22-ц/804/2545/20

Головуючий у 1-й інстанції Левченко А.М. Єдиний унікальний номер 227/2863/18

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/2545/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Агєєва О.В., Канурної О.Д.,

за участю секретаря Гладуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоколодязької сільської ради, виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, (головуючий в 1 інстанції суддя Гончарова А.О., повний текст ухвали виготовлено 22 червня 2020 року)

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району, виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2018 року, яке залишено без змін постановами Донецького апеляційного суду від 20.03.2019 року та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03.07.2019 року, в задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало чинності.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2018 року за нововиявленими обставинами, та задовольнити позовні вимоги, викладені в позовній заяві, поданій до суду в липні 2018 року з тих підстав, що розпорядженням голови Золотоколодязької сільської ради від 04.03.2020 року №17ос її було повторно прийнято на роботу в Золотоколодязький будинок культури. Та на час ухвалення судового рішення судом не було враховано ту обставинну, що фактично підставою для її звільнення стали неприязнені стосунки з колишнім сільським головою і це підтверджується повторним прийняттям її на роботу в подальшому після зміни керівника.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2020 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду, переглянути та скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2018 року.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом не враховано приховування стороною відповідача діючих на момент розгляду справи Загальних правил роботи Золотоколодязької сільської ради правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до яких субота 16.06.2018 року була для ОСОБА_2 вихідним днем, що є ключовою нововиявленою обставиною. Також зазначає про наявність сумнівів у неупередженості головуючого у 1 інстанції судді Левченко А.М.

Представник заявника в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

Інші особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Від представника відповідачів на адресу апеляційного суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи убачається, що в липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золотоколодязької сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та з урахуванням уточнень, просила визнати пункт 3 рішення виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради від 21 березня 2018 року № 22 незаконним; визнати розпорядження сільського голови с.Золотий колодязь від 19 червня 2018 року (з уточненням дати винесення розпорядження) за № 01-05/35 про звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконним; поновити ОСОБА_1 на роботі на займаній посаді; стягнути з виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради на користь позивача середній заробіток за дні вимушеного прогулу з 20 червня 2018 року по день винесення рішення по справі, з розрахунком один робочий день - 276,90 грн., який станом на 11 грудня 2018 року складає 33781,80 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Золотоколодязької сільської ради Добропільського району, виконавчого комітету Золотоколодязької сільської ради Добропільського про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено. Рішення суду залишено без змін постановами Донецького апеляційного суду від 20.03.2019 року та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03.07.2019 року та набрало чинності.

Відповідно до ст..423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Звертаючись у березні 2020 року із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, позивач зазначила, що той факт, що її було прийнято на роботу в той же сільський будинок культури, з якого вона була звільнена за прогул, зі збереженням попереднього графіку роботи свідчить про те, що фактичною підставою її звільнення з роботи був не прогул без поважних причин, а особисті мотиви колишнього сільського голови с.Золотий Колодязь ОСОБА_3 , яка діяла всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України. Наведене підтверджується нововиявленими обставинами у справі № 227/2863/18 року, якими є розпорядження сільського голови від 04.03.2020 року за № 17ос про прийняття її на роботу. Крім того, зазначає, що нововиявленими обставинами є Загальні правила роботи Золотоколодязької сільської ради, правила внутрішнього трудового розпорядку, з якими вона не була завчасно ознайомлена та які були приховані від суду відповідачем. Відповідно до зазначених правил субота 16.06.2018 року для ОСОБА_1 не була робочим днем.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції посилався на ст.423 ЦПК України та виходив з того, що надані відомості не є нововиявленими обставинами у розумінні ЦПК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Такими обставинами згідно частини 2ст. 423 ЦПК України є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч.4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Розрізняти також слід нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, кваліфікуючою ознакою нововиявленої обставини, яка фактично існувала на час вирішення справи, є те, що про неї не було і не могло бути відомо тій особі, для якої така обставина має значення під час вирішення справи, оскільки вона могла вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення.

Аналогічне роз`яснення викладено в пунктах 4 та 5 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Також, у відповідності з п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , роз`яснено, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З матеріалів справи убачається, що у заяві позивачка посилається як на нововиявлені обставини та те, що підставою звільнення були неприязні стосунки з головою сільради, та у якості підтвердження цих обставин надає наказ про прийняття на роботу від 04.03.2020 року №17ос вже новим головою, та наявність на момент слухання справи № 227/2863/18 Правил внутрішнього трудового розпорядку у виконавчому комітеті Золотоколодязької сільської ради, які від суду були приховані сільським головою с. Золотий Колодязь Сидоренко Т.Б., та відповідно до яких субота 16.06.2018 року для позивача не була робочим днем.

Апеляційний суд зазначає, що дані обставини не є нововиявленими, оскільки неприязні стосунки та зміни в режимі роботи були предметом дослідження у суді першої інстанції, саме на це позивач посилалася як у суді першої інстанції, так і під час оскарження рішення суду а апеляційному та касаційному порядку.

Крім того, розпорядження голови Золотоколодязької сільської ради від 04.03.2020 року №17ос щодо прийняття на роботу не є ново виявленою обставиною, оскільки було видано вже після ухвалення рішення суду 12 грудня 2018 року.

Апеляційний суд не приймає доводи викладені в апеляційній скарзі щодо наявності правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно яких 16.06.2018 року для позивача не була робочим днем, та які на думку заявника є нововиявленою обставиною, оскільки за п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставною для перегляду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі Правєдная проти Росії та рішення від 06.12.2005 року у справі Попов проти Молдови , визначено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Однак з матеріалів справи убачається, що позивач звертаючись до суду свої позовні вимоги обґрунтовувала саме тим, що субота, згідно правил внутрішнього трудового розпорядку, є для неї вихідним днем, та зазначені доводи були досліджені судом першої інстанції при постановлені судового рішення їм надана правова оцінка. Крім того, з матеріалів справи убачається, що позивач на час ухвалення рішення суду була обізнана про наявність зазначених правил, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема розпорядженням сільського голови Золотоколодязької сільської ради від 15.02.2016 року №12 Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Золотоколодязької сільської ради .

Апеляційний суд не приймає до уваги викладені в апеляційній скарзі доводи відносно можливої упередженості судді Левченко А.М., оскільки це є припущенням. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою. Проте з матеріалів справи убачається, що судом було роз`яснено право відводу суду відповідно до вимог ст.221 ЦПК України, але ані позивачем, ані його представником дане право не було реалізоване, відводи складу суду не заявлено.

Решта доводів викладених в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та в апеляційній скарзі на ухвалу суду за змістом зводяться до незгоди з правовими висновками суду щодо відмови у позові та остаточним судовим рішенням.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного судом першої інстанції. Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ухвала суду першої інстанції винесена з додержання вимог процесуального права і відсутні підстави для її скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2020 року залишати без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

О.В. Агєєв

О.Д. Канурна

Повний текст постанови складений 19 серпня 2020 року

Суддя-доповідач В.В. Папоян