Постанова

від 19.08.2020 по справі 214/6775/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4776/20 Справа № 214/6775/18 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м.Кривий Ріг

Справа № 214/6775/18

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Зубакової В.П.,

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного кооперативу Рассвет - 15 ,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року, яке ухвалене суддею Гринем Н.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 02 березня 2020 року,-

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2018 року Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Рассвет-15 , (надалі - ЖБК Рассвет ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Позовна заява обґрунтована тим, що Обслуговуючий кооператив ЖБК Рассвет-15 , згідно Статуту, є неприбутковою організацією громадян, створений його засновниками на добровільних засадах, із метою забезпечення житлом та/або нежитловими приміщеннями членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом будівництва багатоквартирних та приватних житлових і нежитлових будинків, на земельних ділянках за власні кошти, а також для наступної експлуатації та управління спорудами.

Член ЖБК зобов`язаний вчасно здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги не пізніше 29 числа місяця. Вносити плату в розмірі, встановленому загальними зборами та правлінням ЖБК з урахуванням фактичних витрат. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у власника квартири з моменту придбання, дарування чи правонаступництва, так і з моменту фактичного проживання.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем житлово-комунальних послуг.

З метою стягнення заборгованості за комунальні послуги з відповідача ОСОБА_1 , позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, однак ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року у видачі судового наказу було відмовлено.

На теперішній час заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку із чим виникла необхідність звернутись до суду у позовному провадженні.

Станом на 01.09.2018 року, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 5115,62 грн., яку він в добровільному порядку відмовляється погасити, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу ЖБК Рассвет-15 суму заборгованості в розмірі 5115,62 грн., нараховані 3% річних у сумі 205,92 грн., інфляційні втрати - 692,79 грн., а також судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року позов Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рассвет-15 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рассвет-15 : суму заборгованості у розмірі 5115 гривень 62 коп., 3% річних у сумі 205 гривень 92 коп., інфляційні втрати - 692,79 гривень 79 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рассвет-15 1762 гривень 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано та досліджено у повній мірі всі необхідні факти для прийняття рішення по справі, порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначає, що сума боргу утворилась внаслідок невиконання членами правління своїх обов`язків, прописаних у Статуті.

Вважає, що важливим є той факт, що саме позивач створив ситуацію, при якій він став не здатний платити за послуги кооперативу, також позивач навмисно тягнув стільки років і не вживав ніяких дій для того, щоб допомогти йому почати виплачувати борг і не допускати його збільшення, як того вимагає Статут кооперативу, наприклад, шляхом реструктуризації боргу, або своєчасної подачі позовної заяви до суду.

Вказує, що прийняте судом першої інстанції рішення, фактично примушує мешканців дому миритися з порушенням їх прав.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги причини появи несплати та соціальної напруженості у кооперативі, вказує, що відмова від сплати платежів є єдиним закономірним і конституційним засобом вираження протесту з метою звернення уваги на злісні порушення в кооперативі, відразу після виконання кооперативом своїх зобов`язань, він буде сплачувати платежі в повному обсязі.

Судом першої інстанції не враховано, що договір між сторонами не укладено, тому і обов`язку вносити плату за житлове приміщення не існує, отже заборгованість виникнути не може.

На думку відповідача, суд першої інстанції невірно трактував зазначені відповідачем факти, як визнання боргу перед позивачем.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , також являється членом ЖБК Рассвет-15 та споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК Расвет-15 ( а.с.23).

Відповідно до Виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив РАССВЕТ-15 є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку ( а.с. 7, а.с. 8-15).

Згідно зі Статутом ЖБК РАССВЕТ-15 є неприбутковою організацією, яка не має на меті одержання прибутку; обов`язками ЖБК, є, зокрема: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан приміщень будинку і санітарний стан прибудинкової території; сприяти членам ЖБК в утриманні квартир, житлових приміщень, що належать їм на праві приватної власності, за їх рахунок; визначати розміри, терміни і порядок платежів, що вносяться членами ЖБК, орендарями і власниками квартир, житлового і/чи нежитлового приміщення.

Відповідно до п.7.2.3 Статуту ЖБК Рассвет-15 , член кооперативу зобов`язаний вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг - не пізніше 29 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Вносити оплату в розмірі, встановленому загальними зборами та правлінням ЖБК з урахуванням фактичних витрат.

ЖБК Рассвет-15 перебуває в договірних відносинах з комунальними підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, необхідні для функціонування житлового будинку АДРЕСА_1 та його утримання.

Між ЖБК Рассвет-15 та, зокрема філією Дніпроліфт , ПрАТ Стальканат-Сілур існували на момент виникнення спору договірні відносини з приводу обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, з ТОВ КОЛЦЕНТР з надання послуг по диспетчерській службі, а з АТ ДТЕК Дніпрообленерго з приводу постачання електроенергії.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує, що він є членом ЖБК Рассвет-15 .

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг, інфляційних витрат, 3% річних на користь ЖБК Рассвет-15 , з урахуванням ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2018 року про виправлення описки (а.с. 16, 17).

Згідно довідки та розрахунку заборгованості, наданої позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за сплату комунальних послуг за період з 01 листопада 2015 року по 01 вересня 2018 року, становить 5115 грн. 62 коп. (а.с. 18, 19-20).

Задовольняючи позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рассвет-15 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позивачем обставин порушення відповідачем зобов`язання проводити оплату наданих послуг, внаслідок чого позивач отримав право на відшкодування завданих йому збитків у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а їх виконавцем - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах кореспондує обов`язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (ст. 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Однак, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що договір між сторонами не укладено, тому і обов`язку вносити плату за житлове приміщення не існує, отже заборгованість виникнути не може.

Відповідно до п.7.2.3 Статуту ЖБК Рассвет-15 , член кооперативу зобов`язаний вчасно здійснювати оплату житлово-комунальних послуг - не пізніше 29 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Вносити оплату в розмірі, встановленому загальними зборами та правлінням ЖБК з урахуванням фактичних витрат.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 149 ЖК України, права та обов`язки членів житлово-будівельного кооперативу, а також членів його сім`ї, умови користування та підстави припинення користування жилим приміщенням визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеєр Б.В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands ) від 27.10.93, заява №14448/88, §33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач фактично отримував та споживав комунальні послуги, однак своєчасно та не в повному обсязі сплачував вартість наданих послуг.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги причини появи несплати та соціальної напруженості у кооперативі, не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову, та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі відповідач.

Більш того, зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про те, що відмова сплачувати платежі є протестом, з метою звернення уваги на злісні порушення в кооперативі, свідчить про свідоме порушення відповідачем зобов`язання проводити оплату наданих послуг.

Крім того, відповідачем була надана до апеляційного суду корегуюча апеляційна скарга № 2 , яку колегія суддів не враховує, оскільки, відповідно до ст. 364 ЦПК України, у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Як свідчать матеріали справи, відповідачем не було надано доказів надсилання відповідних доповнень іншим учасникам справи.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2020 року.

Головуючий:

Судді: