Постанова
від 19.08.2020 по справі 915/2156/19
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2156/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" - Мельниченко Р.В.,

від Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради - Ходикін М.М.,

від Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" - участі не брали,

від Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 (повний текст складено 21.02.2020) та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 (повний текст складено 05.03.2020), прийняті суддею Ржепецьким В.О., м. Миколаїв,

у справі №915/2156/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа"

до відповідача: Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

-Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія";

-Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2019 р. Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" звернулося з позовом до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради, в якому просило витребувати з чужого незаконного володіння відповідача авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним та незаконним утриманням Комунальним підприємством "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради належного позивачу на праві власності майна, а саме: авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планера літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №915/2156/19 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" та Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 у справі №915/2156/19 (суддя Ржепецький В.О.) позов Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" задоволено; витребувано з незаконного володіння Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027), планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407); стягнуто з Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" судовий збір у сумі 3826,01 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на доведеність позивачем факту протиправного, тобто за відсутності правових підстав, заволодіння відповідачем спірним майно, законним власником якого є Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа".

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі №915/2156/19 (суддя Ржепецький В.О.) заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" від 14.02.2020 про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 55500 грн.

Вказане додаткове рішення мотивоване тим, що понесені Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" судові витрати документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, при цьому місцевий господарський суд врахував, що під час проведення розрахунку судових витрат позивачем було невірно визначено час, фактично витрачений для участі адвоката у трьох судових засіданнях у даній справі, які відбувались в режимі відеоконференції.

Не погодившись з ухваленими рішеннями, Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі №915/2156/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі з урахуванням доповнень №320 від 25.05.2020 (вх.№1284/20/Д2 від 27.05.2020) скаржник наголошує на тому, що спірне майно не перебуває у його володінні, при цьому з дати набуття позивачем права власності на вказане майно у Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради з`являється право вимагати відшкодування понесених ним витрат на забезпечення розміщення літака АН-26 на аеродромі "Миколаїв". Апелянт також зауважує на відсутності у матеріалах справи жодного належного доказу на підтвердження проведення позивачем повної оплати вартості придбаних у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планера літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407). Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, виходячи з принципу розумності, має бути зменшений.

У відзиві на апеляційну скаргу №965 від 15.06.2020 (вх.№1284/20/Д6 від 17.06.2020) Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, позивач зазначає про те, що сам відповідач в адресованих позивачу листах підтвердив той факт, що саме Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради є фактичним володільцем спірного майна. Водночас позивач стверджує про те, що розмір понесених ним судових витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, адже останній визначений з урахуванням предмета спору, характеру і складності даної справи, у той час як посилання відповідача на необхідність зменшення суми зазначених витрат мають оціночний характер та не доведені за допомогою належних та допустимих доказів.

13.08.2020 Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" до суду апеляційної інстанції подано письмові пояснення б/н від 10.08.2020 (вх.№1284/20/Д6 від 13.08.2020), в яких останнє зауважує на тому, що факт набуття ним права власності на спірне майно під час розгляду даної справи місцевим господарським судом не оспорювався жодним учасником справи, при цьому позивачем повністю сплачена вартість авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планера літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407), що підтверджується, зокрема, підписаними між Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" та Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" актами приймання-передачі, адже саме повна оплата вартості об`єкта аукціону в силу узгоджених умов договорів купівлі-продажу є передумовою для підписання вказаних актів та, відповідно, набуття покупцем права власності на майно, що виступає предметом спору у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 01.06.2020 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 17.06.2020 розгляд справи №915/2156/19 призначено на 05.08.2020 о 10:00.

З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 05.08.2020 було оголошено перерву до 11:00 год 19.08.2020 шляхом постановлення протокольної ухвали.

У судовому засіданні 19.08.2020 представник Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради апеляційну скаргу підтримав, представник Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" висловив заперечення проти її задоволення, представники Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" та Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т. ІІ а.с. 193, 219, 220).

Колегія суддів вбачає, що у прохальній частині письмових пояснень б/н від 10.08.2020 (вх.№1284/20/Д6 від 13.08.2020) Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, доданих до вказаних письмових пояснень, а саме: копій протоколів проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №14 від 12.09.2018, №11 від 12.09.2018 та №5 від 12.09.2018, а також оригіналів платіжних доручень №130 від 19.09.2018, №152 від 25.09.2018, №133 від 19.09.2018, №155 від 25.09.2018, №192 від 29.03.2019 і №195 від 01.04.2019.

Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, враховуючи ненадання позивачем до апеляційного господарського суду жодного доказу неможливості подання вищезазначених документів під час розгляду справи у суді першої інстанції, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вказані докази не можуть бути прийняті судом, про що у судовому засіданні, яке відбулося 19.08.2020, було постановлено протокольну ухвалу.

19.08.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради б/н від 19.08.2020 (вх.№2662/20 від 19.08.2020) про закриття провадження у справі №915/2156/19, мотивоване наявністю у матеріалах справи актів приймання-передачі, які підтверджують факт отримання позивачем від Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" спірного майна.

Розглянувши вказане клопотання, Південно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 19.08.2020 зазначив наступне.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Сам по собі факт підписання між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" актів приймання-передачі спірного майна не свідчить про відсутність неврегульованих питань щодо предмета спору між позивачем та Комунальним підприємством "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради , який, за твердженням позивача, є фактичним володільцем спірного майна за відсутності будь-яких правових підстав для цього.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради б/н від 19.08.2020 (вх.№2662/20 від 19.08.2020) про закриття провадження у справі №915/2156/19, про що у судовому засіданні 19.08.2020 також було постановлено протокольну ухвалу.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 порушено провадження у справі №910/9741/13 про банкрутство Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 11.06.2013, а ухвалою суду від 10.03.2016 у вказаній справі введено процедуру санації боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2017 у справі №910/9741/13 скасовано будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія", чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном, а також заборонено накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" на час провадження процедури санації у зазначеній справі.

Місцевим господарським судом встановлено, що планом санації Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" передбачені основні заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності останнього та задоволення вимог кредиторів, зокрема, шляхом реалізації рухомого майна, техніки та нерухомості, що не можуть бути задіяні у подальшій виробничій діяльності. Перелік майна, що пропонується до реалізації зазначено у додатках до плану санації, який є його невід`ємною частиною. Планом санації передбачено, що продаж майна Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" у процедурі санації відбуватиметься шляхом проведення торгів у формі аукціону відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

18.09.2018 між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" ("Продавець") та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні б/н, згідно з пунктом 1.1 якого метою договору є оформлення результатів продажу майна на відкритих торгах (аукціоні).

За умовами пункту 2.1 даного договору предметом останнього є передача Продавцем у власність Покупця майна у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027 (далі - об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 2.2 вказаного договору визначено, що право власності на об`єкт аукціону переходить до Покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта аукціону.

У пунктах 2.3, 3.1 зазначеного договору сторони узгодили, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №14 від 12.09.2018 ціна продажу об`єкта аукціону становить 65448 грн з ПДВ. За цим договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 65448 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 4.1-4.4 даного договору передача об`єкта аукціону Покупцю здійснюється Продавцем після оплати Покупцем повної вартості об`єкта аукціону. Передача об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Сторони зобов`язані підписати акт приймання-передачі протягом 5 робочих днів з моменту виконання пункту 3.3 даного договору. У разі якщо сторонами не підписано акт приймання-передачі у строк, визначений у пункті 4.3, акт приймання-передачі вважається підписаним.

Право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 5.1 вищезазначеного договору).

В силу пункту 6.3 вказаного договору Покупець зобов`язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта аукціону та прийняти об`єкт аукціону за актом приймання-передачі.

Пунктом 6.4 даного договору передбачено, що Продавець зобов`язаний передати Покупцю об`єкт аукціону за актом приймання-передачі у встановлений договором строк.

Згідно з пунктом 7.3 вказаного договору Продавець не несе відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб при необхідності проведення демонтажу та отримання дозволу на вивіз.

За умовами пункту 11.1 зазначеного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

07.12.2018 сторонами вищевказаного договору підписано видаткову накладну №322 від 07.12.2018 та акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) вартістю 65448 грн.

18.09.2018 між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" ("Продавець") та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні б/н, згідно з пунктом 1.1 якого метою договору є оформлення результатів продажу майна на відкритих торгах (аукціоні).

В силу пункту 2.1 даного договору предметом останнього є передача Продавцем у власність Покупця майна у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) (далі - об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

У пункті 2.2 вказаного договору визначено, що право власності на об`єкт аукціону переходить до Покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта аукціону.

Відповідно до пункті 2.3, 3.1 зазначеного договору сторони узгодили, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №11 від 12.09.2018 ціна продажу об`єкта аукціону становить 69762,72 грн з ПДВ. За цим договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 69762,72 грн з ПДВ.

У пунктах 4.1-4.4 даного договору сторони узгодили, що передача об`єкта аукціону Покупцю здійснюється Продавцем після оплати Покупцем повної вартості об`єкта аукціону. Передача об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Сторони зобов`язані підписати акт приймання-передачі протягом 5 робочих днів з моменту виконання пункту 3.3 даного договору. У разі якщо сторонами не підписано акт приймання-передачі у строк, визначений у пункті 4.3, акт приймання-передачі вважається підписаним.

Право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 5.1 вищезазначеного договору).

Згідно з пунктом 6.3 вказаного договору Покупець зобов`язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта аукціону та прийняти об`єкт аукціону за актом приймання-передачі.

Пунктом 6.4 даного договору передбачено, що Продавець зобов`язаний передати Покупцю об`єкт аукціону за актом приймання-передачі у встановлений договором строк.

В силу пункту 7.3 вказаного договору Продавець не несе відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб при необхідності проведення демонтажу та отримання дозволу на вивіз.

Відповідно до пункту 11.1 зазначеного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

07.12.2018 сторонами вищенаведеного договору підписано видаткову накладну №321 від 07.12.2018 та акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) вартістю 69762,72 грн.

04.04.2019 між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" ("Продавець") та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні №UCA 04-04/19-5 (далі - договір №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019), згідно з пунктом 1.1 якого метою договору є оформлення результатів продажу майна на відкритих торгах (аукціоні).

За умовами пункту 2.1 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 предметом останнього є передача Продавцем у власність Покупця майна у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: планер літака АН-26Б (реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407) (далі - об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 2.2 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 визначено, що право власності на об`єкт аукціону переходить до Покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта аукціону.

У пунктах 2.3, 3.1 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 сторони узгодили, що згідно з протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №5 від 12.03.2019 ціна продажу об`єкта аукціону становить 119856,70 грн з ПДВ. За цим договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 119856,70 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 4.1-4.4 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 передача об`єкта аукціону Покупцю здійснюється Продавцем після оплати Покупцем повної вартості об`єкта аукціону. Передача об`єкта аукціону Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Сторони зобов`язані підписати акт приймання-передачі протягом 5 робочих днів з моменту виконання пункту 3.3 даного договору. У разі якщо сторонами не підписано акт приймання-передачі у строк, визначений у пункті 4.3, акт приймання-передачі вважається підписаним.

Право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 5.1 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019).

В силу пункту 6.3 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 Покупець зобов`язаний у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта аукціону та прийняти об`єкт аукціону за актом приймання-передачі.

Пунктом 6.4 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 передбачено, що Продавець зобов`язаний передати Покупцю об`єкт аукціону за актом приймання-передачі у встановлений договором строк.

Згідно з пунктом 7.3 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 Продавець не несе відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб при необхідності проведення демонтажу та отримання дозволу на вивіз.

За умовами пункту 11.1 договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

04.04.2019 сторонами вищевказаного договору підписано видаткову накладну №50 від 04.04.2019 та акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало планер літака АН-26Б (реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407) вартістю 119856,70 грн.

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" листом №776 від 10.12.2018 звернулось до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради, в якому повідомило про придбання ним у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" за результатами проведення аукціонів авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), які знаходяться на території підприємства відповідача, у зв`язку з чим просило вирішити питання про надання допуску фахівцям позивача з метою демонтажу і вивозу вказаного майна, а також зазначити про те, яка інформація додатково необхідна для вирішення даного питання. До зазначеного листа позивачем додано договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027), договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) та видаткові накладні №321 від 07.12.2018 та №322 від 07.12.2018.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом №13 від 09.01.2019 повідомив позивача, про те, що вищезазначене майно, придбане Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія", починаючи з 2006 року знаходиться на зберіганні на території аеродрому "Миколаїв" у складі літака АН-26, адже Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради надає послуги зі стоянки повітряного судна та забезпечення його охорони, між тим за весь період перебування даного майна на території підприємства відповідача власником не сплачено вартість цих послуг, що зумовило виникнення заборгованості, а тому відповідач користується передбаченим приписами статті 594 Цивільного кодексу України правом на притримання вищенаведеного майна до відшкодування витрат за надання послуг зі зберігання (стоянки, охорони) майна на території підприємства, у зв`язку з чим допуск фахівців позивача на територію Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради для демонтажу та вивозу цього майна є передчасним.

За результатами розгляду вищезазначеного листа позивач звернувся до відповідача з запитом №15 від 10.01.2019, в якому просив довести наступні обставини: підставу і період виникнення заборгованості; суму заборгованості; правомірність володіння вищевказаними двигунами у складі літака АН-26 відповідно до частини першої статті 594 Цивільного кодексу України; факт повідомлення боржника про притримання авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) у складі літака АН-26.

Листом №131 від 23.02.2019 Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради повідомило позивача про наявність заборгованості за послуги зі стоянки та охорони повітряного судна АН-26, надані за період з 2011 року по 01.02.2019 на підставі укладеного між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" договору на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.2003, у загальній сумі 4055082,20 грн, при цьому рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 у справі №15/193/10 позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" задоволено частково: розірвано договір на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.2003, укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія"; зобов`язано Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" звільнити територію Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" від повітряних суден Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" АН-12 з номером UR-UDD та АН-26 з номером UR-UCP; стягнуто з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" 149007,70 грн основного боргу, 12408,64 грн інфляційних втрат, 2721,35 грн 3% річних, 1726,37 грн держмита та 232,40 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено. За твердженням відповідача, не зважаючи на неодноразові письмові повідомлення боржника про притримання майна, вказане судове рішення Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" не виконане, оскільки територія аеропорту не звільнена від повітряних суден, а заборгованість не погашена, у зв`язку з чим Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради продовжує надавати послуги зі стоянки та охорони повітряних суден за вказаним договором, а відтак правомірно володіє зазначеним майном.

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" також звернулось до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" з листом №90 від 23.01.2019, в якому просило вирішити питання допуску фахівців позивача для демонтажу і вивозу двигунів, придбаних на аукціоні з продажу майна вказаного державного підприємства, а саме: авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900). Докази надання Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" відповіді на вказане звернення позивача у матеріалах справи відсутні.

В подальшому 18.05.2019 позивач засобами поштового зв`язку надіслав до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради вимогу №546 від 17.05.2019, в якій зазначив про те, що притримання належного Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія Константа" на праві приватної власності майна, а саме: авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планера літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407) суперечить законодавству, зокрема, приписам Цивільного кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим вимагав протягом 3 днів з моменту отримання даного листа повідомити про можливі дату і час проведення демонтажу та вивезення вищенаведеного майна, що перебуває на території відповідача. До даної вимоги позивачем було додано копії договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027), договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) та договору купівлі-продажу майна на аукціоні №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019 з актом приймання-передачі планера літака АН-26Б (реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407).

Докази надання Комунальним підприємством "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради відповіді на вимогу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" №546 від 17.05.2019 у матеріалах справи відсутні.

Предметом спору у даній справі є вимога про витребування з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планера літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту протиправного, тобто за відсутності правових підстав, заволодіння відповідачем спірним майно, законним власником якого є Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В силу приписів статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За умовами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у поверненні об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник. Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто в особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Отже, в ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном тощо.

Як зазначалося вище, між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" ("Продавець") та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" ("Покупець") було укладено низку договорів купівлі-продажу майна на аукціоні, а саме:

-договір б/н від 18.09.2018, за умовами пункту 2.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027 (об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови;

-договір б/н від 18.09.2018, згідно з пунктом 2.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) (об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови;

-договір №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019, відповідно до пункту 2.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця майно, а саме: планер літака АН-26Б (реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407) (об`єкт аукціону), а Покупець зобов`язується прийняти об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Колегія суддів вбачає, що в силу узгоджених Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" умов вищезазначених договорів (пункт 5.1 останніх) право власності від Продавця до Покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі.

Отже, сторони даних правочинів, скориставшись встановленим цивільним законодавством принципом свободи договору, конкретно визначили момент переходу до позивача права власності на спірне майно - момент підписання з Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" відповідних актів приймання-передачі, при цьому будь-яких додаткових умов для набуття Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" права власності на авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407) вищенаведені договори не містять. Лише у пунктах 2.2 вказаних договорів сторони узгодили, що підписанню актів приймання-передачі об`єктів аукціону передує повна сплата їх вартості, тобто передумовою підписання актів приймання-передачі є проведення розрахунків за придбані об`єкти.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2018 між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) вартістю 65448 грн, та акт приймання-передачі майна, згідно з яким Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) вартістю 69762,72 грн, а 04.04.2019 - акт приймання-передачі майна, за умовами якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" передало планер літака АН-26Б (реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407) вартістю 119856,70 грн.

З огляду на вищевикладене, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт належності йому спірного майна на праві власності, а відтак останній має право на судовий захист шляхом витребування майна з чужого володіння.

Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи жодного належного доказу на підтвердження проведення позивачем повної оплати вартості спірного майна, придбаного у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія", що зумовлює недоведеність набуття Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" права власності на вказане майно, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, такі доводи не заявлялися відповідачем у суді першої інстанції, між тим в силу частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позов не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім того, у суді апеляційної інстанції у зв`язку з наведенням таких нових доводів позивач просив прийняти оригінали платіжних доручень про проведення повної оплати за придбані об`єкти аукціону, проти чого заперечував відповідач; по-друге, факт передачі позивачу права власності на спірне майно підтверджується Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" у поданій ним до суду першої інстанції заяві №16 від 03.02.2020 (вх.№1586/20 від 06.02.2020) і не заперечувався жодним учасником судового процесу; по-третє, як зазначалося вище, моментом переходу до позивача права власності на спірне майно є момент підписання актів приймання-передачі, а не момент проведення ним оплати (пункти 5.1 договорів б/н від 18.09.2018 та договору №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019).

Листом №776 від 10.12.2018 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" звернулось до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради, в якому повідомило про придбання ним у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" за результатами проведення аукціонів авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), які знаходяться на території підприємства відповідача, у зв`язку з чим просило вирішити питання про надання допуску фахівцям позивача з метою демонтажу і вивозу вказаного майна, а також зазначити про те, яка інформація додатково необхідна для вирішення даного питання.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом №13 від 09.01.2019 повідомив позивача, про те, що вищезазначене майно, придбане Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" у Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія", починаючи з 2006 року знаходиться на зберіганні на території аеродрому "Миколаїв" у складі літака АН-26 , адже Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради надає послуги зі стоянки повітряного судна та забезпечення його охорони, між тим за весь період перебування даного майна на території підприємства відповідача власником не сплачено вартість цих послуг, що зумовило виникнення заборгованості, а тому відповідач користується передбаченим приписами статті 594 Цивільного кодексу України правом на притримання вищенаведеного майна до відшкодування витрат за надання послуг зі зберігання (стоянки, охорони) майна на території підприємства, у зв`язку з чим допуск фахівців позивача на територію Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради для демонтажу та вивозу цього майна є передчасним.

За результатами розгляду вищезазначеного листа позивач звернувся до відповідача з запитом №15 від 10.01.2019, в якому просив довести наступні обставини: підставу і період виникнення заборгованості; суму заборгованості; правомірність володіння вищевказаними двигунами у складі літака АН-26 відповідно до частини першої статті 594 Цивільного кодексу України; факт повідомлення боржника про притримання авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційного двигуна АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900) у складі літака АН-26.

Листом №131 від 23.02.2019 Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради повідомило позивача про наявність заборгованості за послуги зі стоянки та охорони повітряного судна АН-26, надані за період з 2011 року по 01.02.2019 на підставі укладеного між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" договору на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.2003, у загальній сумі 4055082,20 грн, при цьому рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 у справі №15/193/10 позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" задоволено частково: розірвано договір на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.2003, укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія"; зобов`язано Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" звільнити територію Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" від повітряних суден Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" АН-12 з номером UR-UDD та АН-26 з номером UR-UCP; стягнуто з Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" 149007,70 грн основного боргу, 12408,64 грн інфляційних втрат, 2721,35 грн 3% річних, 1726,37 грн держмита та 232,40 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено. За твердженням відповідача, не зважаючи на неодноразові письмові повідомлення боржника про притримання майна, вказане судове рішення Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" не виконане, оскільки територія аеропорту не звільнена від повітряних суден, а заборгованість не погашена, у зв`язку з чим Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради продовжує надавати послуги зі стоянки та охорони повітряних суден за вказаним договором, а відтак правомірно володіє зазначеним майном .

Колегія суддів враховує, що вищезазначені листи відповідача за підписом генерального директора містять інформацію про фактичне володіння останнім авіаційним двигуном АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та авіаційним двигуном АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), у той час як відомості про володіння планером літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407) у вказаних документах відсутні, між тим суд апеляційної інстанції зауважує, що планер є структурною частиною конструкції літака без силової установки та обладнання, тобто фактично вказане майно є складовою частиною літака АН-26 (UR-UCP), який, як вказує відповідач у наведених вище листах, перебуває на території аеродрому "Миколаїв".

Крім того, факт перебування вищезазначеного літака АН-26 (UR-UCP) на території аеродрому "Миколаїв" встановлений чинним рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 у справі №15/193/10, яким, зокрема, зобов`язано Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" звільнити територію Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" від повітряних суден Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" АН-12 з номером UR-UDD та АН-26 з номером UR-UCP, при цьому апеляційний господарський суд вбачає, що реєстраційний номер літака АН-26 (UR-UCP), вказаний у вищенаведеному судовому рішенні, та реєстраційний номер спірного у даній справі планера (UR-UCP) є тотожними, а відтак планер, стосовно якого у даній справі заявлені вимоги про витребування, є планером саме того літака, який перебуває у володінні відповідача.

В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

За таких обставин, беручи до уваги твердження самого відповідача про те, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 у справі №15/193/10 Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" залишилось невиконаним, а територія аеродрому не звільнена від повітряного судна АН-26 з номером UR-UCP, з огляду на те, що спірний планер є невідокремленою структурною частиною конструкції вказаного літака, колегія суддів дійшла висновку про доведеність факту володіння Комунальним підприємством "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради належним позивачу планером літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407).

Місцевим господарським судом також встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Державної авіаційної служби України, власником сертифікату аеродрому "Миколаїв" є саме Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради.

Аеродром - визначена ділянка земної, водної поверхні, включаючи будь-які будівлі, споруди і обладнання, призначена повністю чи частково для вильоту, прибуття, стоянки та руху по такій поверхні повітряних суден (пункт 12 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.10.2005 №796, сертифікат аеродрому - документ, виданий Державіаслужбою України, що засвідчує відповідність аеродрому діючим нормам і правилам і дає право його власнику на експлуатацію аеродрому; власник аеродрому - юридична або фізична особа, якій належить на праві власності або у якої перебуває у постійному користуванні земельна ділянка, де розташовано аеродром.

Згідно з розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації №87-р від 21.03.2017 цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Миколаївський район, с. Баловне, Київське шосе, 9 (адреса, за якою розмішений аеродром "Миколаїв"), був переданий від Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" до Комунального підприємства "Агентство розвитку" Миколаївської обласної ради на праві господарського відання.

В подальшому 10.05.2017 найменування Комунального підприємства "Агентство розвитку" Миколаївської обласної ради було змінено на Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради.

Отже, цілісний майновий комплекс, до складу якого входять об`єкти, що знаходяться на території аеродрому "Миколаїв", було передано на баланс відповідача, при цьому володільцем цілісного майнового комплексу на праві господарського відання є також Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради.

Крім того, навіть в самій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що з дати повного набуття позивачем права власності на майно, зазначене у договорах б/н від 18.09.2018 та №UCA 04-04/19-5 від 04.04.2019, у Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради з`явилось право вимагати відшкодування понесених витрат на забезпечення базування літака АН-26 на аеродромі "Миколаїв" (охорони майна, авіаційної безпеки та протипожежної безпеки майна), тобто відповідач претендує на оплату відповідних послуг зі зберігання цього майна, при цьому скаржник також зауважує на тому, що не має юридичних підстав для ненарахування сум з охорони майна, яке є у складі вищезазначеного літака на аеродромі "Миколаїв".

За таких обставин, беручи до уваги те, що авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407 ) знаходяться на території належного відповідачу аеродрому "Миколаїв", про що свідчать адресовані позивачу листи Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради №13 від 09.01.2019 та №131 від 23.02.2019, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем факту наявності спірного майна в натурі у володінні відповідача.

Твердження відповідача про володіння спірним майном на підставі договору на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.2003 та притримання вказаного майна до відшкодування витрат за надання послуг з його зберігання (стоянки, охорони) судом апеляційної інстанції оцінюються критично, адже, по-перше, вищезазначений договір був укладений між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" та Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв", у той час як відповідач не є правонаступником останнього; по-друге, наведений вище договір розірвано рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 у справі №15/193/10, яке набрало законної сили; по-третє, Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" станом на момент переходу до позивача права власності на спірне майно перебувало у процедурі санації, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2016 у справі №910/9741/13, а відтак в силу приписів статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" будь-які обмеження щодо розпорядження всім майном банкрута, починаючи з 11.06.2013, були припинені, при цьому почала діяти заборона встановлювати будь-які нові обмеження щодо належного останньому майна, в тому числі і спірного у даній справі.

Таким чином, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного належного у розумінні положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження наявності у відповідача правових підстав для володіння спірним майном, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність володіння Комунальним підприємством "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради авіаційним двигуном АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900), авіаційним двигуном АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027) та планером літака АН-26Б (реєстраційний номер UR-UCP, заводський номер 4407).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлення в ході розгляду даної справи права власності позивача на витребуване майно, а також фактів наявності майна у незаконному володінні відповідача та відсутності у останнього правових підстав для володіння цим майном, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

Скаржник також не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі №915/2156/19 про стягнення з Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 55500 грн, посилаючись на те, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, виходячи з принципу розумності, має бути зменшений.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в місцевому господарському суді, позивачем надано копії меморіального ордеру №182 від 14.02.2020 про сплату Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" на користь Адвокатського об`єднання "ЮРІМЕКС" 62000 грн, в якому в графі "Призначення платежу" зазначено "Оплата послуг з надання професійної правничої допомоги згідно з договором про надання правової допомоги б/н від 15.08.2019", договору про надання правової допомоги б/н від 15.08.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням "ЮРІМЕКС" та позивачем, додатку №1 до вищезазначеного договору про надання правової допомоги б/н від 15.08.2019, наказу Адвокатського об`єднання "ЮРІМЕКС" №7-к від 04.02.2020, ордеру серії АВ№1001314 від 17.10.2019, акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 13.02.2020 до договору про надання правової допомоги б/н від 15.08.2019 та рахунку б/н від 13.02.2020 на суму 62000 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, беручи до уваги рішення місцевого господарського суду про задоволення позову у повному обсязі, в силу процесуального імперативу інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати позивача на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок судових витрат на професійну правову допомогу, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено факт неправильного визначення Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" часу, фактично витраченого представником останнього для участі у трьох судових засіданнях у даній справі, адже, за підрахунком суду, який підтверджується інформацією, викладеною у протоколах судових засідань, адвокат позивача приймав участь у трьох судових засіданнях, загальна тривалість яких становить 1 годину 15 хвилин, а тому вартість послуг адвоката в цій частині становить 2500 грн (1,25 год х 2000 грн).

Водночас апеляційний господарський суд вбачає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду першої інстанції не подано жодного доказу на підтвердження неспівмірності витрат Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" на професійну правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене та враховуючи документальне підтвердження позивачем понесених ним у зв`язку з розглядом даної справи місцевим господарським судом судових витрат на суму 55500 грн замість заявлених до стягнення 62000 грн, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" про розподіл судових витрат б/н від 14.02.2020.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішеннях місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та часткового задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" про розподіл судових витрат б/н від 14.02.2020.

Доводи скаржника не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" про розподіл судових витрат б/н від 14.02.2020, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі №915/2156/19 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.08.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук

Дата ухвалення рішення19.08.2020
Оприлюднено20.08.2020

Судовий реєстр по справі —915/2156/19

Ухвала від 24.09.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 18.09.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Постанова від 19.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 05.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 17.06.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 17.06.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 01.06.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Судовий наказ від 03.04.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ржепецький В.О.

Ухвала від 30.03.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні