Постанова

від 17.08.2020 по справі 910/4071/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. Справа№ 910/4071/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Полякова Б.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М"

на дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Шевченка, 49)

у справі № 910/4071/17 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A Baily & Co) (Ненгор Хаус, Вестерн Істейг, Дублін 12, Ірландія, ідентифікаційний код відсутній; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 37)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" (90260, Закарпатська обл.., Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Ференца Ракоці ІІ, буд. 274/а; ідентифікаційний код: 36210111)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіатрейдінг" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 13/2; ідентифікаційний код: 37568896)

про визнання торговельних марок добре відомими та припинення порушення прав інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

Компанія Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & CO) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Медіатрейдінг" про визнання торговельних марок добре відомими та припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 зі справи № 910/4071/17, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 у справі № 910/4071/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" та товариства з обмеженою+відповідальністю "Торговий дім "Медіатрейдінг" вилучити з цивільного обороту та знищити лікер під назвою "O'DAILYS" (Дейліс), включаючи його види "O'Dailys Original", "O'Dailys Hazelnut", " O'Dailys Tiramisu ", "O'Dailys Chokolate", "O'Dailys Coffee" як такий, що був виготовлений та введений в цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності компанії Ренд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & CO) на добре відомі торговельні марки "BAILEYS", "Бейліс" та торговельні марки "BAILEYS", "Бейліз" за свідоцтвами України №№ 8539, 115136. У відповідній частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

На виконання постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №910/4071/17 Господарським судом міста Києва видано наказ від 27.12.2018.

24.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" за вих. № 57/10 від 16.04.2020 на дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій скаржник просить:

1) визнати протиправними дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Кіндрат у виконавчому провадженні №58563144, відкритого на виконання наказу по справі №910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, щодо відмови (лист від 03.04.2020 №1248/18.1-38) у задоволенні вимоги ТОВ "Котнар-М" (заява №37/01 від 26.03.2020) про закриття виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення;

2) зобов`язати державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Кіндрат закрити виконавче провадження №58563144, яке відкрите на виконання наказу по справі №910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/4071/17 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" на дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України при виконанні рішення суду по справі № 910/4071/17 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду грунтується на тому, що:

- з урахуванням сплати на депозитний рахунок Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишку боргу в сумі 4 960 грн., були підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження;

- та скаржника право на припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не оспорюється, оскільки таке право учасник господарських правовідносин має в силу Закону, однак зарахування зустрічних вимог в порядку примусового виконання рішення не передбачено ЗУ "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" (15.07.2020 згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №95/01 від 14.07.2020, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 р. по справі № 910/4071/17 скасувати та прийняти нове рішення яким:

- визнати протиправними дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Кіндрат у виконавчому провадженні №58563144, відкритого на виконання наказу по справі №910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, щодо відмови (лист від 03.04.2020 №1248/18.1-38) у задоволенні вимоги ТОВ "КОТНАР-М" (заява №37/01 від 26.03.2020) про закриття виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення;

- зобов`язати державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Кіндрат закрити виконавче провадження №58563144, яке відкрите на виконання наказу по справі №910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що: оскаржувана ухвала необґрунтована та не узгоджується із нормами цивільного законодавства.

На думку апелянта суд не звернув увагу на те, що у відповідності до ст.601 ЦК України, на підставі поданої заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог за №66/01 від 19.07.2019 р., заборгованість ТОВ "КОТНАР-М" перед Ірландською компанією, що виникла із наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 року у справі № 910/4071/17 зменшується борг на суму 4960 грн., а заборгованість Ірландської компанії перед ТОВ "КОТНАР-М", що виникла на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 р. у справі № 910/4071/17, вважається погашеною зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.

При розгляді апеляційної скарги скаржник просить прийняти до уваги і те, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Яковлєв М.Л., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у справі № 910/4071/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/4071/17; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 17.08.2020. Роз`яснено сторонам право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання апеляційного господарського суду 17.08.2020 представники учасників справи та ВДВС не з`явилися.

Враховуючи те, що державна виконавча служба та ініш учасники провадження про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, судова колегія ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги у відсутності представників ВДВС, скаржника та інших учасників.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи колегією суддів апеляційної інстанції встановлено.

На виконанні у Берегівському районному відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 58563144 з примусового виконання наказу по справі № 910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" на користь Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A Baily & Co) 20 480 грн, з яких: 5 600,00 грн. - судового збору та 14 880, 00 грн. - витрат на оплату судової експертизи.

27.03.2020 до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява № 37/01 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" про закриття виконавчого провадження, в якій скаржник зазначає, що окрім зобов`язання сплатити на користь стягувача кошти у сумі 20 480 грн за наказом Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 у справі № 910/4071/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" зобов`язане сплатити 2 048 грн. виконавчого збору та 369 грн. витрат виконавчого провадження, згідно вимог, заявлених виконавцем у цьому виконавчому провадженні, що разом становило - 22 897 грн.

Так, станом на 25.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" заборгованість була частково погашена на суму 15580 грн., зокрема: 19.03.2019 - 1000 грн. що підтверджено п/д №55, 21.05.2019 - 5000 грн., що підтверджено п/д №99, 24.05.2019 - 2000 грн., що підтверджено п/д №103, 27.05.2019 - 3000 грн., що підтверджено п/д №106, 28.05.2019 - 2000 грн. що підтверджено п/д №108, 30.05.2019 - 2580 грн., що підтверджено п/д №114.

26.03.2020 скаржник сплатив ще 2 357 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідно до платіжного доручення № 148 від 26.03.2020.

Таким чином, залишок заборгованості скаржника по виконавчому провадженню складав 4 960 грн.

Зважаючи на те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2018 по справі № 910/4071/17 було також стягнуто з компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & CO) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" 4 960 грн., що складались із судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1760,00 грн. та судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції у розмірі 3200,00 грн., на виконання чого видано наказ від 27.12.2018, скаржник звернувся до Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A Baily & Co) із заявою № 66/01 від 19.07.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оскільки, відповідно до статей 601, 602 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних позовних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (односторонній правочин), і для цього не потрібно волевиявлення іншої сторони, скаржник просив закрити виконавче провадження, у зв`язку з повним виконанням рішення згідно із виконавчим документом.

Листом № 6248/18.1-38 державний виконавець Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні якого перебував наказ Господарського суду міста Києва від 27.12.2020 роз`яснив скаржнику, що станом на 03.04.2020 по виконавчому провадженню № 58563144 залишок боргу складає 4 960 грн., з яких (4509, 09 грн. боргу та 450, 91 грн. виконавчий збір), зарахування зустрічних однорідних вимог Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, у зв`язку з чим закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" неможливе.

Крім того, виконавець зазначив, що наказ від 27.12.2018 по справі № 910/4071/17 про стягнення з Компанії Р енд А Бейлі енд Ко (R & A BAILEY & CO) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" 1760,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі та 3200,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції у розмірі є окремим виконавчим документом, який слід пред`явити до виконання до відповідного органу ДВС або приватному виконавцю згідно норм Закону України "Про виконавче провадження".

24.04.2020 боржником було сплачено на депозитний рахунок Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишок боргу в сумі 4 960 грн., з яких 4509, 09 грн. боргу перераховано на користь стягувача компанія Ренд А Бейлі енд Ko (R & A BAILEY & СО) та 450, 91 грн. виконавчого збору перераховано до Державного бюджету України.

Як наслідок, 27.04.2020 заступником начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кіндратом В.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду, скаржник посилаючись на протиправність дій державного виконавця, що виявлялись у відмові останнього закрити виконавче провадження у зв`язку із фактичним виконанням зобов`язання зазначив, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, адже добровільне виконання може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, у випадку, коли залік не потрапляє під обмеження, встановлені статтею 602 Цивільного кодексу України.

Такі доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах Закону України Про виконавче провадження та фактичних обставинах у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" 24.04.2020 сплачено на депозитний рахунок Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишок боргу в сумі 4960 грн., у зв`язку з чим 27.04.2020 Заступником начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кіндрат В.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження № 58563144, яке відкрите на виконання наказу по справі № 910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду не містить під собою жодного підґрунтя (є вичерпаною).

Крім того, судова колегія зауважує на тому, що дійсно добровільне виконання зобов`язання на стадії виконавчого провадження допускається, зобов`язання можуть бути припинені шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог (в даному випадку грошових) на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов`язань, оскільки добровільне виконання може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Якщо залік не потрапляє під обмеження, встановлені статтею 602 Цивільного кодексу України, він вважається таким, що може бути здійснений сторонами.

Проте, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що державним виконавцем всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та нормам Цивільного кодексу України не враховано добровільного виконання частини зобов`язання, не прийнято до уваги заяву боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог та відмовлено у закритті виконавчого провадження, з огляду на наступне.

Законом України "Про виконавче провадження", а саме статтею 39, встановлено виключний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження.

Скаржник посилаючись на встановлену законодавством можливість щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних вимог, зазначав, що за своєю правовою природою така заява є одностороннім правочином, який не потребує волевиявлення іншої сторони, та одночасно вказував на встановлені умови, за яких такий залік може здійснюватися.

Суд апеляційної інстанції зазначає що аналіз статті 602 Цивільного кодексу України дає змогу дійти до висновку, що інша сторона зобов`язання має право заперечити заявлену вимогу про залік, наприклад, у разі недійсності вимоги або відсутністю передбачених законом умов для зарахування зустрічних однорідних вимог.

Для припинення зобов`язання таким способом достатньо волевиявлення однієї сторони, а саме направлення іншій стороні відповідної заяви, проте сам залік має бути здійснений взаємно і добровільно учасниками господарських відносин шляхом здійснення відповідних дій, зафіксувавши, таким чином, факт безготівкового розрахунку.

Як правильно зазначив сам скаржник у своїй скарзі на дії державного виконавця у разі, якщо інша сторона зустрічних зобов`язань заперечує проти зарахування вимог, вона може оскаржити таку заяву у судовому порядку. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними, бути однорідними, строк виконання щодо таких вимог настав. Разом з тим, в даному випадку на державного виконавця покладено функцію з примусового виконання рішення суду, тобто виконавець не є стороною приватно - правових зобов`язальних відносин, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог щодо стягнення судового збору не регулюється положеннями статті 602 ЦК України.

Таким чином виконавець, діючи в межах повноважень, визначених законом, правомірно відмовив скаржнику у закритті виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із наявною заборгованістю згідно виконавчого документу який перебуває на виконанні.

Посилання скаржника про те що державний виконавець відмовив визнавати факт зарахування вимог через відсутність на це права є безпідставним, адже у своїй відповіді держаний виконавець не заперечував про наявність у сторін права мирно врегулювати відносини, в тому числі шляхом зустрічного зарахування, а лише вказав, що законодавчо у нього відсутні підстави для закриття виконавчого провадження, так як направлення заяви боржником стягувачу відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України не може визнаватись фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Натомість, держаний виконавець роз`яснив Товариству з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М", що наказ по справі № 910/4071/17 від 27.12.2018 виданий Господарським судом м. Київ про стягнення з Ренд А Бейлі енд Ко на користь ТОВ "Котнар-М" 1760 грн. судового збору за розгляд справи в суду апеляційної інстанції, 3200 грн. судового збору за розгляд справи в суду касаційної інстанції, є окремим виконавчим документом.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі що скаржнику було відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що згідно статті 24 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна є лише припущенням апелянта, оскільки суд звернув увагу скаржника на те, що такий наказ № 910/4071/17 від 27.12.2018 слід пред`явити до виконання до відповідного органу ДВС або приватному виконавцю, відповідно Закону України "Про виконавче провадження", але відмовив з інших причин, які були зазначені вище.

Також колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що його право на припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не оспорюється, оскільки таке право учасник господарських правовідносин має в силу Закону, однак зарахування зустрічних вимог в порядку примусового виконання рішення не передбачено Законом України "Про виконавче провадження". В такому випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" могло звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині тих вимог щодо яких відбулось зустрічне зарахування, а саме 4960 грн.

Отже, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Кіндратом закрити виконавче провадження № 58563144, яке відкрите на виконання наказу по справі № 910/4071/17 від 27.12.2018, виданого Господарським судом міста Києва, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду є вичерпаною.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР-М" на дії державного виконавця Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України слід відмовити.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котнар-М" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/4071/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/4071/17 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/4071/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286-291 ГПК.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2020р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Яковлєв

Б.М. Поляков