Рішення

від 05.08.2020 по справі 363/4404/16-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.08.2020 Справа № 363/4404/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

за участі позивачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Труш Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особа - Козаровицька сільська рада Вишгородського району, Київської область, про встановлення земельного сервітуту,

встановив:

позивачі звернулися до суду із позовом, посилаючись на те, що єдина проїзна дорога до їх земельних ділянок пролягає через землі відповідачки. Оскільки остання відмовляється в добровільному порядку укласти договір на встановлення земельного сервітуту про користування вказаною дорогою, позивачі просять встановити за ними право постійного, безоплатного земельного сервітуту у виді права проходу та проїзду транспортних засобів по земельних ділянках за кадастровими номерами 3221883601:20:293:0002 та 3221883601:20:293:0160, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 й усунути перешкоди у встановленні сервітуту шляхом знесення паркану.

В судовому засіданні позивачі та їх представник просили про задоволення позову з викладених у ньому обставин. Позивачі пояснили, що до придбання восени 2015 року у спільну власність земельних ділянок вони товаришували з нині померлим сином відповідачки та часто приїздили до нього в гості на ці земельні ділянки. Вказаний проїзд до їх земельних ділянок є єдиним можливим, який фактично існує вже багато років, а іншого немає. Після придбання у власність земельних ділянок відповідачка встановила паркан, що унеможливлює прохід та проїзд до них на транспортних засобах, а відтак їм доводиться проходити по стежці через кущі та зарослі.

Представник відповідачки подав суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що у разі встановлення вказаного сервітуту відповідачка не зможе належним чином використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням, що вплине на обсяг її права власності. Також зазначив, що позивачі з проханнями про встановлення сервітуту до неї не зверталися та жодних пропозицій не висували. Крім того наполягав, що варіант зазначений в додатку №2 запропонований експертом після дослідження даних топографічної зйомки, складеної землевпорядником сільської ради. Однак, згідно листа Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області №02-30/117 від 03 квітня 2018 року така топографічна зйомка не здійснювалася.

Відповідачка в судове засідання не прибула та особистих пояснень по справі не надала.

Представник відповідачки в суді проти задоволення позову заперечив, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

Представник третьої особи - спеціаліст ІІ категорії Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області Труш Г.П. в суді погодився з позовом та пояснив, що іншого варіанту проїзду до земельних ділянок позивачів не існує. Також зазначив, що топографічна зйомка земельних ділянок та встановлення межових знаків здійснювалося після зміни їх власників.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 - знайома позивачів та відповідачки, пояснила, що дійсно увесь час проїзд до ділянок позивачів проходив через ділянку відповідачки ОСОБА_5 . Такий порядок фактично склався вже давно. Після встановлення паркану позивачам доводиться діставатися до своїх ділянок в обхід за 50-60 метрів через кущі та зарослі.

Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 29 липня 2015 року на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності (по Ѕ частині кожному) на земельну ділянку площею 0,3090 га розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:20:293:0002 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 0,3410 га розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:20:293:0160 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Суміжна земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №382745 виданого 20 квітня 2011 року Козаровицькою сільською радою Вишгородського району Київської області.

Земельна ділянка площею 0,4000 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 також на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .

Єдиний можливий прохід та проїзд до земельних ділянок позивачів пролягає через земельні ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 та 3221883601:21:026:0003, що належать ОСОБА_5 .

Згідно актів депутатів Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області від 20 вересня 2015 року та 26 листопада 2015 року проїзд до земельної ділянки 0,3410 га розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221883601:20:293:0160 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набуття ними права власності на них проходив по земельній ділянці, що належить ОСОБА_5 . Проїзд та доступ ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до своїх земельних ділянок неможливий через збудований ОСОБА_5 паркан. Інших шляхів доступу до майна немає.

05 лютого 2016 року позивачі звернулися до ОСОБА_5 з письмовою пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту.

Крім того, як вбачається з пояснень позивачів у суді, вони неодноразово зверталися до відповідачки з проханням щодо укладення вказаного договору, на що вона їм категорично відмовила.

В добровільному порядку сторони дійти згоди про встановлення земельного сервітуту так і не змогли.

Позивачі в суді ствердили, що жодного іншого шляху встановити проїзд до їхніх земельних ділянок, окрім як через земельні ділянки відповідачки, не існує. З інших боків земель розташовані лісосмуга, берег та водойма. Фактичний порядок використання земельних ділянок, що склався між попередніми власниками, передбачав саме цей проїзд, через неможливість його існування в іншому місці.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Згідно ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, у виді права проходу та проїзду на велосипеді та права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Згідно висновку судового експерта Свистунова І.С. №528/11-2017 від 01 листопада 2017 року 07 липня 2017 року експертом проведено натурне обстеження об`єктів дослідження - земельних ділянок кадастровий номер 3221883601:20:293:0160 площею 0,3410 га, 3221883601:20:293:0002 площею 0,3090 га, 3221883601:21:026:0004 площею 0,2500 га та 3221883601:21:026:0003 площею 0,4000 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в присутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_5 .

Відповідно до опису меж земельна ділянка кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 площею 0,2500 га не примикає до земель загального користування (вулиць, проїздів), а прилягає лише до земель запасу Козаровицької сільської ради, що також підтверджується даними публічної кадастрової карти України.

За результатами натурного обстеження встановлено, що фактичний проїзд до земельної ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 здійснюється по ґрунтовій дорозі (проїзду) який прилягає до західної межі земельної ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0003, площею 0,4000 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3221883601:21:026:0003 відповідно до відомостей, що містяться на обмінному файлі XML перебуває у власності ОСОБА_5 Ділянка кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 відповідно до відомостей, що містяться на обмінному файлі XML також не має доступу до земель загального користування (проїзди, вулиці та ін.), та має вихід до земель запасу Козаровицької сільської ради з північної межі.

Враховуючи вище наведене встановлено, що досліджуванні земельні ділянки, а саме:

-ділянки кадастровий номер 3221883601:20:293:0002, площею 0,3090 га;

-ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 площею 0,4000 га;

-ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 площею 0,2500;

-ділянки кадастровий номер 3221883601:20:293:0160 площею 0,3410 га,

що розташовані по АДРЕСА_1 , не мають безпосереднього виходу до земель загального користування (вулиць, проїздів та ін.).

Влаштувати проїзд (прохід) до земельних ділянок кадастрові номери 3221883601:201293:0002, 3221883601:20:293:0160, що перебувають у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з фактично наявної ґрунтової дороги через земельну ділянку кадастровий номер 3221883601:21:026:0004, що перебуває у власності ОСОБА_5 , вбачається за можливе.

Згідно варіанту №1 встановлення обмеженого користування земельною ділянкою кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 для забезпечення позивачів можливістю проїзду (проходу) до земельних ділянок кадастрові номери 3221883601:20:293:0002, 3221883601:20:293:0160 на земельній ділянці кадастровий номер 3221883601:21:026:0003, площею 0,4000 га, пропонується надати в обмежене користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ділянку прямокутної конфігурації, площею 113,6 кв.м (0,01136 га), яка проходить по точках: 1-2-3-4-1 зі сторонами: 3,50м-32,43м-3,5м-32,50м.

Даний варіант встановлення земельного сервітуту потребує найменшу площу земельної ділянки, разом із тим пов`язаний з додатковими витратами на облаштування частини ділянки кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 для безпечного та безперешкодного проїзду (проходу), оскільки в місці запропонованого встановлення земельного сервітуту наявні багаторічна насадження (дерева та кущі).

Як вбачається з варіанту №2 встановлення обмеженого користування на земельній ділянці кадастровий номер 3221883601:21:026:0003 площею 0,42500 га та ділянці кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 площею 0,4000 га, для забезпечення позивачів можливістю проїзду (проходу) до земельних ділянок кадастрові номери 3221883601:20:293:0002, 3221883601:20:293:0160 на земельній ділянці кадастровий номер 3221883601:21:026:0003, площею 0,2500 га, пропонується надати в обмежене користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ділянку чотирьохкутної конфігурації, площею 151,8 кв.м (0,01518 га), яка проходить по точках: 1-4-3-2-1 зі сторонами: 43,43м-3,53м-43,33м-3,54м.

На земельній ділянці кадастровий номер 3221883601:21:026:0004, площею 0,4000 га, пропонується надати в обмежене користування позивачам ділянку чотирьохкутної конфігурації, площею 34,5 кв.м (0,00345 га), яка проходить по точках: 4-5-6-3-4 зі сторонами: 9,69м-3,57м-10,03м-3,53м.

Даний варіант встановлення земельного сервітуту потребує виконання демонтажних робіт по розбиранню частини паркану (довжиною 3,5 м) встановленого між земельними ділянками кадастровий номер 3221883601:21:026:0004 та 3221883601:20:293:0160 для безпечного та безперешкодного проїзду (проходу).

Висновок експерта відповідає іншим матеріалам справи та сумнівів у суду не викликає.

Судом встановлено, що між сторонами протягом тривалого часу склався фактичний порядок користування проходом та проїзду по земельних ділянках відповідачки внаслідок відсутності іншої доступної дороги.

Не надано стороною відповідача й будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачі мають можливість здійснювати обслуговування нерухомого майна у інший менш обтяжливий для неї спосіб, ніж запропонований експертом. Крім того, відмова відповідачки на встановлення земельного сервітуту фактично позбавляє позивачів можливості здійснювати догляд за земельними ділянками та їх обслуговування.

Оскільки варіант встановлення обмеженого користування земельною ділянкою №1 пов`язаний із знищенням багаторічних насаджень, що призведе до заподіяння шкоди та не можливе без згоди власника, суд вважає за необхідне встановити земельний сервітуту згідно варіанту №2 висновку експерта, як такий, що є найбільш прийнятним.

Враховуючи викладене, а також те, що задоволення потреб позивачів щодо користування земельною ділянкою неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, коли встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення відповідачки земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею, запропонований позивачами варіант сервітуту передбачається встановити способом, найменш обтяжливим для відповідачів, позов в цій частині слід задовольнити та встановити відносно позивачів безстроковий і безоплатний сервітут у виді права проходу та проїзду транспортних засобів по земельній ділянці відповідачки.

Підстав для встановлення строку дії сервітуту не встановлено з огляду на необхідність постійного користування позивачами вказаною частиною земельних ділянок відповідачки для забезпечення проходу та проїзду до свого майна.

Також судом не встановлено підстав вважати, що у зв`язку із встановленням земельного сервітуту відповідачці будуть завдані збитки, відтак необхідності встановлювати плату за його користування немає.

Таким чином, судом встановлено порушені права позивачів, які підлягають захистові в цій справі, а позов про це задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право постійного, безоплатного земельного сервітуту у вигляді права проходу та проїзду транспортними засобами по земельних ділянках за кадастровими номерами 3221883601:20:293:0002 та 3221883601:20:293:0160, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 відповідно варіанту зазначеного в додатку № 2 висновку експерта № 528/11-2017 від 01 листопада 2017 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та згідно позначених у висновку координат поворотних точок.

Усунути перешкоди у встановленні сервітуту шляхом проведення демонтажних робіт частини паркану довжиною 3,5 м.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області, з урахуванням п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Козаровицька сільська рада Вишгородського району, Київської область, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Урицького, буд. 1.

Суддя