Постанова

від 12.08.2020 по справі 420/3762/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/3762/19

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 18 лютого 2020 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

при секретарі Голобородько Д.В.,

за участі:

представника апелянта ОСОБА_1

представника третьої особи Бочева Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Київський-19 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року, у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Житлово-будівельного кооперативу Київський-19 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс , про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Житлово-будівельному кооперативу Київський-19 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі - житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 71, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 224 від 22 травня 2019 року № 1-20, 23-24.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 71, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій приміщень загального користування вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки № 224 від 22 травня 2019 року за номерами: 1-20, 23-24, з урахуванням акту перевірки № 42 від 27 січня 2020 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що задовольняючи позовні вимоги та відключаючи приміщення загального користування житлового будинку відповідача від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), судом першої інстанції не враховано, що кооперативом усунуто більшу частину виявлених контролюючим органом порушень.

При цьому, апелянт вважає, що він фактично не може усунути 6 виявлених контролюючим органом порушень, так як усунення таких порушень не залежить від його волі.

В даному випадку, апелянтом зазначається, що він не може експлуатувати систему внутрішнього протипожежного водопроводу, так як водопідіймальна насосна станції, яка є невід`ємним та ключовим елементом відповідної системи, знаходиться на балансі у ТОВ ІНФОКС та перебуває у неробочому стані.

Крім того, апелянт зазначає, що системи димовидалення, пожежогасіння, оповіщення та автоматичної пожежної сигналізації не вводились в експлуатацію при здачі будинку у 1988 році.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту населення, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 39 від 05 лютого 2019 року Про проведення позапланової перевірки , посадовими особами Київського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області України в Одеській області здійснено перевірку житлового будинку ЖБК Київський-19 , розташованого за адресою: 65015, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 71.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 224 від 22 травня 2019 року.

При цьому, проведеною перевіркою встановлено порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

1) не обладнано приміщення житлового будинку системами протипожежного захисту, а саме: системою автоматичної пожежної сигналізації, системою оповіщення людей про пожежу;

2) система димовидалення та підпору повітря знаходиться в непрацездатному стані;

3) в непрацездатному стані система внутрішньо протипожежного водопроводу, а також не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі не рідше одного разу;

4) не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудовану або навісну шкафу, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття;

5) на наявних шафах пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу не нанесений літерний індекс ПК з порядковим номером крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

6) не укомплектовані пожежні кран-комплекти пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

7) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, а також ревізію блискавкозахисту;

8) не встановлені протипожежні двері в приміщенні електрощитової;

9) відсутнє посвідчення проходження навчання з питань пожежної безпеки;

10) двері сходової клітини не обладнано приладами для само зачинення з ущільненнями в притворах;

11) в підвальному приміщенні безпосередньо та також в місцях розміщення наочної інформації не розміщена інформацію стосовно унеможливлення розміщувати в складських приміщеннях мешканців будинку ЛЗР, ГР, вогненебезпечних (горючих) речовин і матеріалів, балконів з газом, майстерень та інших приміщень з категоріями за вибухопожежною небезпекою А і Б;

12) на дверях входів в підвал, технічних поверхів, електрощитової тощо не зазначена інформація щодо місця зберігання ключів;

13) не виконано з`єднання жил електроприладів освітлювальної електромережі в підвальному приміщенні, технічному поверсі, передпокоїв квартир та на поверхах сходових маршів, за допомогою опресування, паяння, зварювання або затискачів;

14) електричні лампи розжарювання в приміщенні щитової, підвалу, передпокоях квартир, технічному поверсі та на поверхах сходових маршів не закриті захисним суцільним склом (ковпаком);

15) допускається в підвальному приміщенні, технічному поверсі, ліфтових холах та на деяких поверхах сходових маршів підвішування електроламп безпосередньо на струмопровідних електропроводах;

16) не закриті електророзподільні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів в підвальному приміщенні;

17) допускається встановлення електророзетки в приміщенні підвалу на горючій основі (конструкції);

18) допускається захаращення технічного поверху горючими сторонніми речами (сміття, дошки, тощо);

19) не забезпечено приміщення будинку первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця;

20) сходові клітки, внутрішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

21) відсутній журнал обліку первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників);

22) відсутній журнал інструктажів з питань пожежної безпеки;

23) приміщення житлового будинку не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности в повному обсязі;

24) не розроблено інструкцію або наказ про встановлення протипожежного режиму;

25) не розміщена інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.

При цьому, контролюючим органом встановлено, що порушення за номерами 1-20, 23-24 Акту № 224 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

З іншого боку, будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на акт № 224, який 22 травня 2019 року вручено голові правління Житлово-будівельного кооперативу Київський-19 ОСОБА_1, не надходило.

Крім того, за виявлені порушення керівника ЖБК Київський-22 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 175 КУпАП.

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті № 224 від 22 травня 2019 року, видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 191 від 22 травня 2019 року, який отримано 22 травня 2019 року ОСОБА_1 (а.с. 22-23).

При цьому, 27 січня 2020 року контролюючим органом складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контро) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з приводу здійснення перевірки житлового будинку ЖБК Київський-19 , на підставі якого повторно складено припис Про усунення порушень вимог законодавства у сфері технічної та пожежної безпеки від 27 січня 2020 року № 22 (т. 2 а.с. 19-23, 28-29).

Згідно припису та акту встановлено 6 порушень, які не усунуто з часу першої перевірки.

Тому, з метою недопущення спричинення шкоди здоров`ю людей, ГУ ДСНС в Одеській області звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом доведено необхідність застосування спірних заходів реагування, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ч. 1 ст. 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин ГУ ДСНС в Одеській області, як орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, за наслідком встановлення фактів порушення ЖБК Київський-19 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, звернулось до адміністративного суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді відключення будинку від енергопостачання.

В свою чергу, з аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення контролюючим органом порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, колегія вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Так, недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, станом на момент судового розгляду даної справи, відповідачем у повному обсязі не усунуто виявленні порушення, а саме:

1) не обладнано приміщення житлового будинку системами протипожежного захисту, такими як система автоматичної пожежної сигналізації та система оповіщення людей про пожежу;

2) система димовидалення та підпору повітря знаходиться в непрацездатному стані;

3) в непрацездатному стані система внутрішньо протипожежного водопроводу, а також не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі не рідше одного разу;

4) не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудовану або навісну шкафу, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття;

5) на наявних шафах пожежних кранів системи внутрішнього протипожежного водопроводу не нанесений літерний індекс ПК з порядковим номером крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

6) не укомплектовано пожежні кран-комплекти пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

В свою чергу, апелянт вважає, що зазначена решта виявлених та не усунутих порушень не створюють явну та очевидну небезпеку для життя та здоров`я людей.

Проте, колегія суддів критично оцінює такі твердження, оскільки встановлені у цій справі порушення, на думку колегії суддів, за об`єктивним критерієм є такими, що безумовно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Більш того, варто наголосити, що відповідач обслуговує багатоквартирний житловий будинок у якому постійно знаходяться люди, зокрема, як зазначено самим відповідачем, люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями.

Між тим, апелянт вважає, що він не має обов`язку усувати відповідні порушення, так як усунення таких порушень не залежить від його волі.

Зокрема, апелянтом зазначається, що він не може експлуатувати систему внутрішнього протипожежного водопроводу, так як водопідіймальна насосна станції, яка є невід`ємним та ключовим елементом відповідної системи, знаходиться на балансі у ТОВ ІНФОКС та перебуває у неробочому стані.

Проте, колегія суддів вважає, що саме апелянт має вчиняти усі вичерпні дії з метою відновлення роботи системи внутрішнього протипожежного водопроводу, зокрема, звертатися з вимогами, скаргами та пропозиціями до органів місцевого самоврядування та ТОВ ІНФОКС .

Крім того, апелянт зазначає, що системи димовидалення, пожежогасіння, оповіщення та автоматичної пожежної сигналізації не вводились в експлуатацію при здачі будинку, або не передбачені проектом.

Проте, колегія суддів повторно зазначає, що саме апелянт має вчиняти усі вичерпні дії з метою встановлення або відновлення робіт відповідних систем, так як такі системи відповідають за збереження життя та/або здоров`ю мешканців відповідного будинку.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про застосування заходів реагування, шляхом відключення приміщень загального користування вищевказаного житлового будинку від джерел електропостачання, так як при перевірці житлового будинку позивачем перевірялися лише приміщення загального користування.

Крім того, колегія враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

В даному випадку, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вірними висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Київський-19 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Житлово-будівельний кооператив Київський-19 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2020 року.

Головуючий Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.