Рішення

від 21.08.2020 по справі 909/249/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/249/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/249/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" 49 692 грн 58 коп. за договором про надання послуг.

ТОВ "Аграрна-Країна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПСП "Оскар" за договором про надання послуг 49 375 грн основного боргу, 148 грн 32 коп. інфляційних втрат та 465 грн 90 коп. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо строків оплати наданих позивачем послуг.

30 березня 2020 р., суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив сторонам процесуальні строки заяв та клопотань у цій справі.

01 червня 2020 р., у встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що строк оплати наданих позивачем послуг не настав у зв`язку із ненаданням останнім рахунків на оплату та документів, передбачених п. 7.4 Договору, відтак у задоволенні позовних вимог ТОВ "Аграрна-Країна" відповідач просив відмовити у повному обсязі.

Водночас, 30 червня 2020 р., відповідач подав суду заяву про приєднання до матеріалів справи платіжного доручення про сплату на вказаний у позовній заяві рахунок позивача 49 375 грн основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

19 липня 2019 р., ТОВ "Аграрна-Країна" (виконавець) та ПСП "Оскар" (замовник) уклали договір № 1907/О-АК про надання послуг зі збирання врожаю, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги зі збирання врожаю сільськогосподарських культур технічно справними комбайнами з обслуговуючим персоналом виконавця, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов даного договору.

В специфікації № 1 від 19 липня 2019 р. сторони погодили вид послуг, ціни за послуги строки початку та закінчення надання послуг тощо.

Згідно з розділом 3 Договору, здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актами приймання наданих послуг. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість послуг, наданих згідно з умовами цього договору та прийнятих замовником відповідно до належним чином оформлених актів приймання наданих послуг. Замовник зобов`язується здійснювати оплату прийнятих послуг протягом 20 робочих днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг та надання виконавцем рахунків на оплату, а також документів, передбачених п. 7.4 даного договору.

В п. 7.4 Договору сторони визначили, що при укладенні цього договору виконавець зобов`язується надати замовнику наступні документи: 1) розширений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з датою видачі не пізніше 30 днів на дату укладання договору та/або відповідних додаткових угод до даного договору; 2) витяг із статуту виконавця, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності, протоколу загальних зборів учасників, або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів; 3) копію виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (за наявності); 4) копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (виданого до 01 січня 2014 р.); 5) копію витягу з реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ/реєстрацію суб`єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ; 6) копію протоколу/наказу чи іншого документу про призначення на посаду осіб, уповноважених підписувати договір.

Відповідно до п. 7.2 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2019 р.

В липні, серпні та жовтні 2019 р. позивач надав відповідачу визначені договором від 19 липня 2019 р. послуги на загальну суму 122 623 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 30 липня 2019 р. № 14 на суму 36 512 грн, від 12 серпня 2019 р. № 18 на суму 36 736 грн, від 21 жовтня 2019 р. № 41 на суму 49 375 грн.

03 вересня 2019 р., відповідач перерахував на банківський рахунок позивача 36 736 грн та 36 512 грн як оплату за надані послуги згідно з рахунками від 12 серпня 2019 р. № 18 та від 30 липня 2019 р. № 14.

25 червня 2019 р., ПСП "Оскар" перерахувало ТОВ "Аграрна-Країна" 49 375 грн як оплату наданих послуг за актом від 21 жовтня 2019 р. № 41.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено в ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено в ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що суму основного боргу у розмірі 49 375 грн відповідач перерахував позивачу у червні 2020 р., тобто після відкриття провадження у даній справі.

Оскільки предмет спору в цій частині існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предметом даного спору залишається вимога про стягнення з відповідача 148 грн 32 коп. інфляційних втрат та 465 грн 90 коп. штрафу, нараховані позивачем за період прострочення з 19 листопада 2019 р. до 12 березня 2020 р.

В розділі 3 Договору визначений обов`язок замовника оплатити надані виконавцем послуги протягом 20 робочих днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг та надання виконавцем рахунків на оплату, а також документів, передбачених п. 7.4 даного договору.

Із змісту цієї норми вбачається, що строк виконання ПСП "Оскар" обов`язку щодо оплати послуг пов`язується із моментом підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг.

Відтак твердження відповідача щодо ненадання виконавцем рахунків на оплату та документів, передбачених п. 7.4 договору, а відтак і не виникнення у замовника обов`язку оплатити надані виконавцем послуги суд не бере до уваги, оскільки, здійснюючи оплату як за попередніми актами здачі-приймання наданих послуг, так із за актом від 21 жовтня 2019 р. № 41, відповідач у призначенні платежу зазначав рахунки, що повністю збігаються із датами і номерами цих актів, а документи, що передбачені п. 7.4 Договору, мали бути надані ТОВ "Аграрна-Країна" в момент укладення договору.

Враховуючи, що акт № 41 на суму 49 375 грн підписаний сторонами 21 жовтня 2020 р., останнім днем його оплати слід вважати - 18 листопада 2019 р.

Таким чином, ТОВ "Аграрна-Країна" правильно визначило період прострочення оплати.

Статтями 614 ЦК України та 218 ГК України передбачено, що особа за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За змістом статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У своїй позовній заяві ТОВ "Аграрна-Країна" просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 465 грн 90 коп., розрахований у розмірі 3 % річних від суми простроченої заборгованості. Однак, враховуючи порядок та методику цього нарахування, заявлені позивачем до стягнення 465 грн 90 коп. за своєю суттю - це передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних, сплати яких вправі вимагати кредитор, якщо боржник прострочив виконання грошового зобов`язання і які за своєю суттю не є штрафною санкцією, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пунктів 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 у справі № 917/1739/17, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 р. у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

У зв`язку з наведеним, а також враховуючи арифметичну правильність розрахунку 3 % річних, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 465 грн 90 коп. 3 % річних за порушення строків оплати наданих позивачем послуг.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В доданому до позовної заяви розрахунку ТОВ "Аграрна-Країна" визначає інфляційні втрати на суму основного боргу станом на 12 березня 2020 р. за період прострочення з грудня 2019 р. до лютого 2020 р., виходячи із встановлених індексів в ці місяці: в грудні 2019 р. - 99,80 %, в січні 2020 р. - 100,20 % та лютому 2020 р. - 99,70 %.

При цьому, як правильно визначив у своєму розрахунку позивач, інфляційні втрати на згаданий період становлять (-)148 грн 32 коп., тобто мають від`ємне значення, відтак позовні вимоги ТОВ "Аграрна-Країна" про стягнення з ПСП "Оскар" 148 грн 32 коп. інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Судовий збір, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" 49 375 грн основного боргу - закрити;

позов - задовольнити частково;

з приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" (78252, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Джурків, вул. Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 31774096) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 172-Б, офіс 208; ідентифікаційний код 41993124) стягнути 465 (чотириста шістдесят п`ять) грн 90 коп. 3 % річних та 1 594 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто чотири) грн 42 коп. витрат на сплату судового збору;

в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-Країна" про стягнення з сільськогосподарського підприємства "Оскар" 148 грн 32 коп. інфляційних втрат - відмовити;

Судовий збір в частині 507 грн 58 коп. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко