Ухвала

від 21.08.2020 по справі 1271з-20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" серпня 2020 р.м. Харків Справа № 1271з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. №1271 від 20.08.2020)

за заявою Іноземного підприємства "Малахіт", 61044, м. Харків, просп. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756572;

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

- Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові, 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра , 49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 22610495;

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство Малахіт звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову до перд`явлення позову (вх. №1271 від 20.08.2020), в якій просить суд, застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ Державний експортно - імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160), ТОВ Таміра (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 22610495) та будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди ІП Малахіт в користуванні, шляхом, але не виключно, взяття під охорону, передачу на зберігання або в користування, зміни режиму пропуску, внутрішнього режиму функціонування, та фактичну передачу:

- нежитлових приміщень цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56- 60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83- 90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що є предметом оренди ІП Малахіт на підставі договору оренди (найму) нежитлових приміщень, від 29.12.2008р. реєстр №2128.

- нежитлової будівлі літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, що є предметом оренди ІП Малахіт на підставі договору оренди (найму) від 27.02.2009р. реєстр. № 302.

Водночас, 21.08.2020 від заявника надійшло клопотання (вх. № 19327 від 21.08.2020), в якому останній просив здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову, з урахуванням доданих уточнень.

В обгрунтування поданої заяви, з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову ІП Малахіт посилається на те, що AT Укрексімбанк звернувся до ІП Малахіт (справа №922/994/17) з позовом, в якому просить:

- визнати недійсними договір оренди від 21.12.2015 нежитлової будівлі, літ. "А-6", загальною площею 24020,14 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 120, укладений між ТОВ Харків-Надра та ІП Малахіт та всіх договорів суборенди, укладені ІП Малахіт на підставі зазначеного договору оренди від 21.12.2015 та на підставі договору оренди 07.11.2014 за № 78/14 укладеного між ТОВ Харків-Надра та ІП Малахіт, а також всіх договорів оренди та суборенди нерухомого та рухомого майна, що належить ТОВ Харків-Надра, які укладені без погодження з AT Укрексімбанк;

- розірвати договір оренди (найму), укладеного 27.02.2009 між ТОВ Таміра (код ЄДРПОУ 22610495) та ІП Малахіт (код ЄДРПОУ 34756572) нежитлової будівлі літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, з подальшими змінами та доповненнями, а також всіх договорів суборенди укладених ІП Малахіт на підставі зазначеного договору оренди (найму);

- розірвати договір оренди (найму), укладеного 29.12.2008 між ТОВ Таміра (код ЄДРПОУ 22610495) та ІП Малахіт (код ЄДРПОУ 34756572) нежитлових приміщень, згідно якого передано тимчасове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53- 57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, ЗО, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 загальною площею 36 886.8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, а також всіх договорів суборенди укладених ІП Малахіт на підставі зазначеного договору оренди (найму);

- зобов`язати всіх юридичних та фізичних осіб - підприємців, в тому числі, але не виключно, ІП Малахіт (код ЄДРПОУ 34756572 ), ТОВ Фудмережа (гіпермаркет Велмарт), ТОВ Фідея (код ЄДРПОУ 34756525), ТОВ Агро-Компані (код ЄДРПОУ 39428338), Харківський обласний благодійний Фонд Діана (код ЄДРПОУ 33204189), ТОВ Торговий дім Делія (код ЄДРПОУ 40919406), ТОВ Діадема Батерфляй (код ЄДРПОУ 40058810), які знаходяться та використовують нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-:21, 23-.-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-.-60, 1-го пов. №1-:- 12, 14, 15, 26- :-30, 32-:42, 46-:-51, 53-:57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 102-:-104, 99, 100, 105-:- 108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:-25, 29-:- 31, 90-97, 33, 36, 37, 40--49, 24, 50-;-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-.-109 в загальною площею 37 755,9 кв. м., у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, нежитлову будівлю літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, а також нежитлову будівлю, літ. "А- 6", загальною площею 24020,14 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 120 - звільнити вищезазначені приміщення та будівлі, а також повернути за актом прийому-передачі майно власнику - ТОВ Харків-Надра ;

- визнати недійсним договір оренди №03/12 від 30.08.2012 нежитлової будівлі, літ. "А-6", загальною площею 24020,14 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 120, укладеного між ТОВ Харків-Надра та ІП Малахіт та всіх договорів суборенди, укладених ІП Малахіт на підставі зазначеного договору оренди №03/12 від 30.08.2012. При цьому, обгрунтування позовних вимог базувалось на відсутності згоди AT Укрексімбанк на укладання договорів оренди як іпотеко держателя нежитловитх приміщень в літ. А-6 , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, літ. У-2 , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13, та нежитлової будівлі літ. Г4-3, розташованої за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257.

Таким, чином існує можливість втручання у фінансово-господарську діяльність ІП Малахіт з боку AT Укрексімбанк , до закінчення розгляду судової справи, так як, 29.12.2008р. між ТОВ Таміра та ІП Малахіт укладено договір оренди (найму) нежитлових приміщень, згідно якого передано тимчасове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 загальною площею 36 886.8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим №2128. Згідно п. 7.1. строк дії договору встановлено до 29 грудня 2028р. 27.02.2009р. між ТОВ Таміра та ІП Малахіт було укладено договір оренди (найму) нежитлової будівлі літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим №302. Згідно п. 7.1. строк дії договору встановлено до 27 лютого 2029р. Згідно п.2.2.1. вказаних договорів встановлено, що Орендар має право на користування орендованим об`єктом, відповідно до цілей, передбачених п. 1.2. даного Договору. Водночас, згідно п.3.1.2. Орендодавець зобов`язується не перешкоджати Орендареві користатися орендованою будівлею (нежитловими приміщеннями). Проте, після реєстраціїї права власності на спірне майно, ТОВ Таміра подало до ІП Малахіт позовну заяву про розірвання договорів оренди, а також на адресу ІП Малахіт направлені листи про відмову виконання зобов`язань за договорами оренди від 29.12.2008р., та 27.02.2009р., а до матеріалів справи № 922/987/16 були подані письмові пояснення відповідно до яких ТОВ Таміра просить позовні вимоги AT Укрексімбанк задовольнити повністю. Таким чином, подана позовна заява, з урахуванням заяв поданих ТОВ Таміра до завершення розгляду справи, на даний час спрямована на зупинку або зміну вищевказаних договорів оренди, а отже впливає на права ІП Малахіт та на виконання з боку ІП Малахіт своїх господарських зобов`язань.

Окрім цього, заявник вказує, що задоволення заяви ІП Малахіт , шляхом заборони AT Укрексімбанк , ТОВ Таміра , а також будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди ІП Малахіт в користуванні орендованим майном є розумним та адекватним рішенням, що здатне запобігти неправомірному втручанню в фінансово- господарську діяльність ІП Малахіт та гарантує виконання принципу презумпції правочину. В той же час, вжиття заходів забезпечення позову забезпечить належне збереження нерухомого майна, максимально ефективний захист прав AT Укрексімбанк (як іпотекодержателя), ІП Малахіт (як орендаря спірних об`єктів нерухомого майна) та контрагентів ІП Малахіт . Заходи забезпечення позову, шляхом заборони AT Укрексімбанк , ТОВ Таміра , а також будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди ІП Малахіт в користуванні орендованим майном шляхом, але не виключно, взяття під охорону, передачу на зберігання або в користування, зміни режиму пропуску, тощо мають прямий зв`язок із позовними вимогами ІП Малахіт , оскільки захист порушеного права здійснюється шляхом визнання договорів оренди нерухомого майна дійсними, та визнання .права користування нерухомим майно в подальшому. Відтак вжиття таких заходів здатне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить виконання судового рішення. Такі висновки є обґрунтованими оскільки цілком можливим є фактичне передання спільних приміщень в користування третім особам, а отже відновлення порушеного права ІП Малахіт буде пов`язане з значними ускладненнями в ході виконання рішення у разі задоволення позовної заяви. При цьому, як зазначає, заявник невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить виконання судового рішення. Такі висновки є обґрунтованими оскільки цілком можливим є фактичне передання спільних приміщень в користування третім особам, а отже відновлення порушеного права ІП Малахіт буде пов`язане з значними ускладненнями в ході виконання рішення у разі задоволення позовної заяви ІП Малахіт . Так, у випадку відчуження спірного майна, доведення права користування ним буде можливим лише шляхом звернення до суду з позовною заявою про визнання договорів оренди дійсними. У випадку надання майна у користування третім особам захист порушеного права ІП Малахіт буде можливо здійснити лише шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди, позовних заяв про виселення та усуненні перешкод в користуванні майном.

Водночас, щодо зустрічного забезпечення заявник зазначає, що частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Таким чином, ІП Малахіт просить не застосовувати зустрічне забезпечення до позову ІП Малахіт , оскільки позовні вимоги мають немайновий характер.

Водначас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, суд дійшов висновку що така заяв подана до подання позову по справі, а тому встановивши, що заява про забезпечення позову (вх. №1271 від 20.08.2020) відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, приймає її до розгляду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. №1271 від 20.08.2020) з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову до подачі позову суд в силу приписів ст.ст. 136, 140 ГПК України не розглядає і не вирішує питань щодо обґрунтованості майбутніх позовних вимог. Питання обґрунтованості позовних вимог буде предметом окремого дослідження судом після подачі заявником відповідного позову на стадії розгляду спору по суті.

Згідно із статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення та уникнення негативних наслідків в результаті невжиття таких заходів.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 27.05.2019 у справі №923/65/19.

Як вказує ІП Малахіт , дії Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові щодо подачі позову до заявника про визнання недійсними договорів оренди та їх розірвання та, зокрема, позиція Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра щодо підтримки вищевказаних позовів на переконання заявника свідчать про перешкоди ІП Малахіт в користуванні орендованим майно та неправомірне втручання ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові та Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра в фінансово-господарську діяльність ІП Малахіт .

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, як вбачається з матеріалів заяви, 29.12.2008р. між ТОВ Таміра та ІП Малахіт укладено договір оренди (найму) нежитлових приміщень, згідно якого передано тимчасове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 загальною площею 36 886.8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим №2128.

Згідно п. 7.1. строк дії договору встановлено до 29 грудня 2028р.

27.02.2009р. між ТОВ Таміра та ІП Малахіт було укладено договір оренди (найму) нежитлової будівлі літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим №302.

Згідно п. 7.1. строк дії договору встановлено до 27 лютого 2029р.

Згідно п.2.2.1. вказаних договорів встановлено, що Орендар має право на користування орендованим об`єктом, відповідно до цілей, передбачених п. 1.2. даного Договору.

Водночас, згідно п.3.1.2. Орендодавець зобов`язується не перешкоджати Орендареві користатися орендованою будівлею (нежитловими приміщеннями).

Проте, після реєстраціїї права власності на спірне майно, ТОВ Таміра подало до ІП Малахіт позовну заяву про розірвання договорів оренди, а також на адресу ІП Малахіт направлені листи про відмову від виконання зобов`язань за договорами оренди від 29.12.2008р., та 27.02.2009р., а до матеріалів справи №922/987/16 були подані письмові пояснення відповідно до яких ТОВ Таміра просить позовні вимоги AT Укрексімбанк задовольнити повністю.

Таким чином, як вказує заявник, ТОВ Таміра та ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові намагаються фінансово-господарську діяльність ІП Малахіт та спрямовані на припинення або зміну вищевказаних договорів оренди, що у поєднанні з листами ТОВ Таміра щодо відмови від виконання договорів оренди (найму), робить дуже ймовірною можливість передання спірних приміщень у користування іншим суб`єктам господарської діяльності, що значно ускладнить ведення господарсько-фінансової діяльності ІП Малахіт в межах виконання взятих на себе зобов`язань згідно вказаних договорів.

При цьому, як вказує заявник, останній має має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання дійсними договору оренди (найму) нежитлових приміщень реєстр. №2128 від 29.12.2008р. (строк дії до 2028р.) та договору оренди (найму) нежитлових приміщень реєстр. №302 від 27.02.2009р. (строк дії до 2029р.), укладених між ТОВ Таміра , а також з вимогами до ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові щодо усунення перешкод у користуванні майном, що і стало підставою для ІП Малахіт для звернення до суду з відповідною заявою, в якій з метою створення гарантій виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк , ТОВ Таміра та будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди ІП Малахіт в користуванні, шляхом, але не виключно, взяття під охорону, передачу на зберігання або в користування, зміни режиму пропуску, внутрішнього режиму функціонування, та фактичну передачу визначеного майна.

Виходячи з аналізу вищенаведеного, на обгрунтоване переконання суду невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може в значній мірі ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь заявника, адже дії Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові щодо подачі позову до заявника про розірвання, свідчать про наявність перешкод ІП Малахіт в реалізації прав останнього як орендаря нерухомого майна, що в свою чергу може мати наслідком невиконання останнім договорів оренди нерухомого майна, що в решті, у випадку задоволення позовних вимог може утруднити виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що наразі вжиття вказаних у заяві ІП Малахіт заходів забезпечення відповідає вимогам щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Зокрема, судом перевірено та оцінено можливі ризики від застосування тих засобів забезпечення позову, які пропонуються заявником для всіх учасників справи з огляду на повідомлені суду обставини справи, долучені до матеріалів справи докази.

При цьому суд вважає, що цілком співмірним, виправданим та потрібним є саме застосування заходів забезпечення позову ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для заявника ніж для можливих учасників справи.

При цьому вжиття запропонованих заходів забезпечення позову не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові та Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра , оскільки вжиті заходи мають тимчасовий характер, а їх вжиття направлене на забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, оскільки згідно договору оренди (найму) нежитлових приміщень реєстр. №2128 від 29.12.2008р. (строк дії до 2028р.) та договору оренди (найму) нежитлових приміщень реєстр. №302 від 27.02.2009р. (строк дії до 2029р.) спірні об`єкти нерухомого майна частково передані в суборенду іншим суб`єктам господарювання. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може вплинути на права третіх осіб, а саме суборендарів вказаних об`єктів нерухомого майна, їх найманих працівників та господарських контрагентів. Невжиття заходів забезпечення позову, також потягне відсутність можливості у ІП Малахіт користуватися орендованим майном, що в свою чергу призведе до невиконання з боку ІП Малахіт зобов`язань з оплати наданих комунальних послуг. Прийняття об`єктів нерухомого майна під охорону або встановлення відмінного від того, що існує на даний час, режиму допуску до спірних об`єктів суб`єктів господарювання ускладнить виконання ІП Малахіт взятих на себе зобов`язань зі збереження спірних нежитлових приміщень та будівлі, а також несе ризики збереженню майна суб`єктів господарювання.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідачів, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність учасників справи чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Аналогічні висновки було викладено в ухвалі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 910/13501/17 та постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/4384/17.

Приписами частини шостої статті 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є законною, обґрунтованою і тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову (вх. №1271 від 20.08.2020) Іноземного підприємства "Малахіт" - задовільнити.

2. Заборонити ПАТ Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160), ТОВ Таміра (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 22610495) та будь-яким іншим особам, вчиняти перешкоди ІП Малахіт в користуванні, шляхом, але не виключно, взяття під охорону, передачу на зберігання або в користування, зміни режиму пропуску, внутрішнього режиму функціонування, та фактичну передачу:

- нежитлових приміщень цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56- 60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83- 90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що є предметом оренди ІП Малахіт на підставі договору оренди (найму) нежитлових приміщень, від 29.12.2008р. реєстр №2128.

- нежитлової будівлі літ. Г4-3, загальною площею 774,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, просп. Московський, 257, що є предметом оренди ІП Малахіт на підставі договору оренди (найму) від 27.02.2009р. реєстр. № 302.

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа.

В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є:

1. Іноземне підприємство "Малахіт", 61044, м. Харків, просп. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756572;

Боржниками за даною ухвалою є:

1. Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк в особі філії AT Укрексімбанк в м. Харкові, 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра , 49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 22610495;

Ухвала набирає законної сили "21" серпня 2020 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Закон України "Про виконавче провадження", в строк до "22" серпня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з врахуванням п.4 Прикінцевих положень ГПК України та п.17.5 перехідних положень ГПК України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 21.08.2020.

Суддя Н.А. Новікова