Постанова

від 21.08.2020 по справі 918/130/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін

касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.03.2019 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019

за позовом заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури Місюка В.М. в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області та управління освіти Дубенської міської ради

до фізичної особи-підприємця Панчука Олександра Петровича

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернутим приміщення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дубенський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Дубенської міської ради,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. 28.02.2019 заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області (далі - позивач 1) та Управління освіти Дубенської міської ради (далі - позивач 2) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Панчука Олександра Петровича (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дубенського міжшкільного навчально - виробничого комбінату Дубенської міської ради, про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання повернути приміщення.

2. В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що договір оренди приміщення від 21.05.2018, укладений між позивачем 2 та відповідачем, не відповідає вимогам Закону України "Про освіту", оскільки оспорюваним договором фактично змінено цільове призначення частини приміщення навчального закладу, а саме, приміщення площею 48,3 кв.м, згідно з умовами договору, використовується під розміщення магазину непродовольчих товарів, що суперечить частині четвертій статті 80 Закону України "Про освіту".

3. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує, що наявні підстави для захисту інтересів держави та представництва прокурором інтересів держави в суді, факт нездійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності в даному випадку, який полягає у відсутності активних дій (підготовка позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з позовом до суду, є обставиною, що свідчить про бездіяльність зазначеного органу місцевого самоврядування та є виключним випадком для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.03.2019 (суддя Заголдна Я.В.) позовну заяву Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 (колегія суддів у складі: Павлюк І.Ю., Миханюк М.В., Юрчук М.І.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.03.2019 у справі №918/130/19 залишено без змін.

6. Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що прокурор при зверненні до суду з даним позовом не надав достатніх доказів неналежного виконання позивачами своїх обов`язків із захисту інтересів держави в частині визнання недійсним договору оренди майна від 21.05.2018 за №622 та зобов`язання повернути приміщення, а тому прокурором не доведено наявності підстав для звернення до суду з позовом в інтересах позивачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі заступник прокурора Рівненської області не погоджується з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.03.2019 і постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 та просить суд зазначені ухвалу і постанову скасувати повністю, а справу направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставами для скасування ухвали та постанови скаржник вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 14, 68, 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 174, 236 ГПК України, внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи.

9. У касаційній скарзі прокурор вказує на те, що захищає порушені права та інтереси держави, які полягають у незаконному, нецільовому використанні приміщення позашкільного навчального закладу, переданого у користування для розміщення магазину непродовольчих товарів.

10. Прокурор вказує, що законодавством прокурору надано право звернутися до суду за захистом інтересів держави, який виражається в інтересах частини українського народу (територіальної громади), якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він (цей орган), навпаки, покликаний захищати інтереси держави.

11. Скаржник вказує, що, оскільки Дубенською міською радою чи управлінням освіти Дубенської міської ради заходи (органів місцевого самоврядування) щодо поновлення порушених інтересів територіальної громади міста Дубно не вживалися, прокурор звернувся з відповідним позовом.

12. Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення позашкільного навчального закладу, загрозі обмеження існуючої мережі закладів освіти та їх матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.

Доводи інших учасників справи

13. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Конституція України

14. Стаття 6

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України

15. Стаття 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Пункт 3 частини першої статті 131-1

В Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом

Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII

17. Частина третя статті 23

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

18. Частина четверта статті 23

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII

19. Стаття 2

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

20. Частина друга статті 4

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

21. Частина третя статті 4

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

22. Частина третя статті 53

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

23. Частина четверта статті 53

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

24. Пункт 4 частини п`ятої статті 174

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

25. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

26. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 № 460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).

27. Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в особі Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області, Управління освіти Дубенської міської ради до Фізичної особи - підприємця Панчука Олександра Петровича про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання повернути приміщення.

28. За доводами прокуратури, порушення інтересів держави полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення позашкільного навчального закладу, загрозі обмеження існуючої мережі закладів освіти та їх матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.

29. При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказував на те, що органом місцевого самоврядування та балансоутримувачем орендованого приміщення не здійснюється захист порушених інтересів держави (не вживались заходи для захисту та поновлення порушених інтересів держави, не пред`явлено до суду самостійно позовної заяви тощо), вказані обставини є прямим показником для пред`явлення позову прокурором.

30. Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

31. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

32. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

33. Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

34. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

35. Водночас Касаційний господарський суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

36. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

37. Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

38. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

39. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

40. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

41. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

42. Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

43. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

44. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

45. Зазначене вище узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

46. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із даним позовом на захист прав та інтересів Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області та Управління освіти Дубенської міської ради, як органу уповноваженого захищати інтереси держави у спірних правовідносинах та вказував на те, що позивач 1 будучи компетентними органами знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, однак позову до суду, у розумний строк не ініціював.

47. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

48. "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

49. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

50. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

51. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."

52. Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

53. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц навела висновок про те, що, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

55. Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, визначив позивачами Дубенську міську раду Дубенського району Рівненської області та Управління освіти Дубенської міської ради та вказував, що органом місцевого самоврядування і балансоутримувачем орендованого приміщення не здійснюється захист порушених інтересів держави (не вживалося заходів для захисту та поновлення порушених інтересів держави, не пред`явлено до суду самостійно позовної заяви тощо).

56. Натомість при розгляді справи судами не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання органом місцевого самоврядування і балансоутримувачем орендованого приміщення, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади.

57. Поряд з цим, зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається: "матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивачі не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів територіальної громади та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення Дубенської міської ради Дубенського району Рівненської області з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави".

58. У даному випадку суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам, поданим прокурором в обґрунтування підстав щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави та з урахуванням фактичних обставин справи на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України повернув позовну заяву прокурору.

59. З урахуванням викладеного колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі і спростовуються наведеним у даній постанові, а тому не є підставою для скасування рішень ухвалених з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

62. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги заступника прокурора Рівненської області без задоволення, а судових актів попередніх інстанцій - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

63. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Прокуратуру Рівненської області, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.03.2019 у справі № 918/130/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко