Рішення

від 12.08.2020 по справі 205/7794/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/7794/19

Єдиний унікальний номер № 205/7794/19

Провадження № 2/205/356/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 3123 Прожектор , ОСОБА_2 , третя особа Друга Дніпропетровська держнотконтора про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2019 року позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Житлово-будівельного кооперативу 3123 Прожектор , ОСОБА_2 , третя особа Друга Дніпропетровська держнотконтора про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за законом (а.с.1-2).

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , у зв`язку із чим, вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 , але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому що квартира не зареєстрована як власність.

Вказана квартира, після сплати її вартості Кооперативу Прожектор стала власністю бабусі матері позивача - ОСОБА_4 , яка заповіла її ОСОБА_5 (після шлюбу ОСОБА_5 ). ОСОБА_4 , відповідно до діючого на той момент ЗУ Про власність ставши власником квартири, а оскільки на той час реєстрація права власності була не обов`язковою, то вона не зареєструвала за собою право власності на квартиру.

25.03.1985 року ОСОБА_4 вийшла із членів кооперативу, а замість неї до кооперативу вступила мати позивача - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 мати позивача також не зареєструвала за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 та не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а продовжувала користуватись квартирою як своєю власністю.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивач та її сестра - ОСОБА_2 . Позивач вважає, так як вона належним чином прийняла спадщину та є членом кооперативу то має право спадкування за законом на 1/2 частину вказаної квартири.

На підставі викладеного та посилаючись на обґрунтування викладені у позові, позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с.9), яку постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасовано (а.с.32-34).

Ухвалою суду від 10 січня 2020 року позов залишено без руху із наданням строку для усунення вказаних недоліків (а.с.38).

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року прийнято позов та відкрито провадження (а.с.67).

Учасники справи про день, час та місце судового засідання повідомлялись відповідно до положень ст..ст.128-129 ЦПК України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - ЖБК №123 Прожектор в особі свого представника в судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Письмових заяв та відзиву на позов не надавав.

Співвідповідач - ОСОБА_2 та її представники в судове засідання не з`явились. Про причини неявки не повідомили. Письмових заяв та відзиву на позов не надавали.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що неявка представника відповідача та співвідповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у даній цивільній справі, а також беручи до уваги розумність строків розгляду цивільних справ, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відкладення судового засідання.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.45).

ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.46). Після укладення шлюбу із ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с.50).

31 липня 1979 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_8 пайовий внесок в житлово-будівельному кооперативі №123 Прожектор , що знаходиться в м. Дніпропетровську, вулиця Буденного, №63, кв.№82 (а.с.47).

Згідно довідки голови ЖБК №123 Прожектор вбачається, що ОСОБА_4 була членом кооперативу, якою повністю сплачено вартість квартирі АДРЕСА_1 (а.с.48).

Відповідно до ст. 15 Закону Української РСР Про власність від 07.02.1991 р., член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла (а.с.66).

З матеріалів спадкової справи №175/2016 заведеної після смерті ОСОБА_4 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори в березні 2016 року звернулась ОСОБА_3 . Свідоцтв про прав на спадщину не видавалось (а.с.95-101).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.65).

Із матеріалів спадкової справи №781/2016 заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Постановою державного нотаріуса ДДДНК від 20.01.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують права власності (а.с.85-94).

В квартирі АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_3 були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.56).

На загальних зборах членів ЖБК №123 Прожектор 25.11.2017 року вирішено прийняти до складу членів кооперативу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.52-54).

Згідно відомостей КП ДМБТІ ДОР від 18.03.2016 року станом на 31.12.2012 року відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_2 відсутні (а.с.92).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1233 ЦК України, заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у судових справах про спадкування , у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п. 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року та п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року (які були чинними на момент відкриття спадщини після ОСОБА_4 ) Доказом вступу в управління чи володіння майном можуть бути: довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця; довідка фінансового органу, органу держстраху чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому окладному страхуванню або збори; квитанція про сплату податку, платежу, збору; копія рішення суду, яке вступило в законну силу, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після дня смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Достовірно встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_11 звернулась лише 04.03.2016 року. Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_11 як спадкоємець за заповітом, у відповідності до норм ч.ч.1,2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, після померлої ОСОБА_4 .

Суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження продовження судом строку ОСОБА_11 для прийняття спадщини матеріали справи не містять. Крім того, позивач не скористався правом, яке було роз`яснено йому судом, про можливість уточнити свої позовні вимоги щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_11 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , що у свою чергу унеможливлює вирішення питання щодо визнання права власності на 1/2 частину спірного нерухомого майна, так як воно не входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_11 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку із чим, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1220, 1222-1223, 1269-1270, 1276 ЦК України, ст. 549 ЦК УРСР, ст. ст. 4, 12-13, 81, 141, 223, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ) до Житлово-будівельного кооперативу 3123 Прожектор (код ЄДРПОУ: 23360497, місцезнаходження: 49128, м. Дніпро, вул.Д.Галицького , буд.63) , ОСОБА_2 ( місце реєстрації АДРЕСА_2 ), третя особа Друга Дніпропетровська держнотконтора (місцезнаходження:м. Дніпро, вул.. Метробудівська, буд. 1) про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершена апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Басова