Рішення

від 20.08.2020 по справі 540/1142/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1142/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі , в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р.

Ухвалою від 07.05.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.06.2020р. відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби було реорганізовано Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби.

Відповідно до ст.. 52 КАС України суд у даній справі допускає процесуальне правонаступництво у зв`язку із реорганізацією відповідача. Отже правонаступником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач).

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.08.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, 169 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

У зв`язку із продовженням процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19 (відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України) та у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, судове рішення прийняте 20.08.2020р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р. прийняте не уповноваженою особою. Стверджує, що податковим органом не дотримано вимог, які містяться у самій формі оскаржуваного рішення. Так не заповнені поля з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ,.р.№ . В силу зазначених дефектів оскаржуване рішення є суперечливим оскільки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку викладено наступним чином У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. А відтак рішення суперечить само собі, оскільки в рішенні не відображено про те, що контролюючим органом отримано від підприємства якісь документи, разом з тим вказано на порушення п.8 Критеріїв ризиковості платника податку в якому передбачено, що ризиковість здійснення господарської операції повинна бути зазначена в поданих для реєстрації податковій накладній. Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Так у рішенні відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, що стала причиною визнання нашого підприємства ризиковим платником податку; По - друге, підставою для визнання підприємства ризиковим платником податку стало Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання функції контролю. Відповідно до інформаційних баз даних ДПСУ встановлено зміну місцезнаходження та посадових осіб підприємства. Керівник є посадовою особою 11 СПД. Оперативним управлінням не встановлено фінансово - господарську діяльність за податковою адресою , проте вказані обставини не передбачені постановою КМУ №1165 як такі, на підставі яких може бути винесено рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Більш того в постанові КМУ №1165 немає жодного посилання на зміну місцезнаходження підприємства чи суміжності директора на інших посадах.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав до суду відзив, відповідно до якого заперечив проти задоволення позову. Вважає спірну постанову законною, мотивуючи наступним: …Підставою зазначеного, стала наявна податкова інформація (додаток до протоколу надається разом з відзивом) під час виконання функцій контролю, не можливо встановити походження (виробника) придбаного товару, який в подальшому реалізується. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у зв`язку із набранням чинності Порядком №1165, на підставі вищевикладеної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, а також, з метою приведення у відповідність переліку ризикових платників у Журналі ризикових платників АІС "Податковий блок" включено Позивача до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок відповідно до протоколу (копія надається до матеріалів справи). Таким чином, на підставі вищенаведених норм чинного законодавства, контролюючому органу надано право прийняти рішення щодо включення до Журналу ризикових платників Позивача, у разі наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. … Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 по справі №240/3665/19. .

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняте рішення від 15.04.2020р. № 52644, відповідно до якого щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання функції контролю. Відповідно до інформаційних баз даних ДПСУ встановлено зміну місцезнаходження та посадових осіб підприємства. Керівник є посадовою особою 11 СГД. Оперативним управлінням не встановлено фінансово - господарську діяльність за податковою адресою .

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так згідно з п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період, всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ Херсон ТЦ №52644 від 15.02.2020 року прийнято Комісією з підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника передбачено: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

З даного приводу суд зазначає, що додатком 4 Порядку №1165 встановлено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) .

Разом із тим наявне в матеріалах адміністративної справи оскаржуване рішення містить наступну розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ Херсон ТЦ до переліку ризикових платників податку, у полі податкова інформація (яка заповнюється у разі відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) відповідачем зазначено наступне: Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання функції контролю. Відповідно до інформаційних баз даних ДПСУ встановлено зміну місцезнаходження та посадових осіб підприємства. Керівник є посадовою особою 11 СПД. Оперативним управлінням не встановлено фінансово - господарську діяльність за податковою адресою .

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п.п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідач надав суду витяг із протоколу засідання комісії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 15.04.2020р. № 63, у якому щодо позивача вказано: …Зазначене підприємство є платником ПДВ з 01.10.2019 року. Одночасно зі зміною місцезнаходження підприємства (06.03.2020 - попереднє місце обліку ГУ ДПС у м.Києві, ДПІ у Печерському районі), підприємством змінено і керівника на - Єрмаков Сергій Олександрович ( НОМЕР_1 ).

Висновок: наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання функцій контролю. Відповідно до інформаційних баз даних ДПСУ встановлено зміну місцезнаходження та посадових осіб підприємства. Керівник є посадовою особою 11 СГД. Оперативним управлінням не встановлено фінансово-господарську діяльність за податковою адресою… .

Також відповідачем для підтвердження правомірності спірного рішення наданий лист першого заступника начальника оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 13.04.2020р. № 300/7/21-22-21-05-03, адресований в.о. начальника ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі Про виконання протокольного доручення , у якому щодо позивача міститься наступна інформація … ТОВ Херсон ТЦ (код ЄДРГЮУ 43216599) та ТОВ МБ Енерджі (код ЄДРПОУ 42140393, керівник Єрмаков Сергій Олександрович, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2) здійснено вихід за податковою адресою та встановлено чотирьохповерховий торговий центр Меркурій . В ході спілкування з робітниками магазину спіло відомо, що ТОВ Херсон ТЦ та ТОВ МБ Енерджі їм не відомі та за вказаною адресою не знаходяться. В ході візуального огляду ознак здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та їх службових осіб за вказаною адресою не встановлено. На адресу власника направлено запит щодо укладання договір оренди офісних приміщень з вказаними підприємствами, однак на даний час відповідь не отримано… .

Із наведеного слідує, що підставою для прийняття спірного рішення про відповідність ТОВ Херсон ТЦ критеріям ризиковості платника стала інформація про те, що позивач змінив місцезнаходження, керівник позивача є посадовою особою інших 11 СПД та відповідачем в ході візуального огляду ознак здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та їх службових осіб за вказаною адресою не встановлено .

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Водночас суд звертає увагу, що у відзиві на адміністративний позов відповідачем як на підставу прийняття спірного рішення вказано: Підставою зазначеного, стала наявна податкова інформація (додаток до протоколу надається разом з відзивом) під час виконання функцій контролю, не можливо встановити походження (виробника) придбаного товару, який в подальшому реалізується .

Суд відмічає, що така інформація відсутня у спірному рішенні, відтак в силу ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не може посилатись на ці обставини, крім цього відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, зміст оскаржуваного рішення не містить жодної передбаченої Порядком № 1165 мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Податкова інформація про позивача, наведена у спірному рішенні як підстава відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника не відповідає тим обставинам, які вказані у п. 8 Критеріїв ризиковості платника, оскільки в п. 8 Критеріїв ризиковості платника відсутні такі обставини як зміна місцезнаходження юридичної особи, обіймання керівником посад у інших СПД та не встановлення за податковою адресою.

Також відповідачем не вказано у спірному рішенні про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування щодо позивача, перевірка яких дала підстави стверджувати про відповідність позивача критеріям ризиковості платника.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідачем у справі не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС у Херсонській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №52644 від 15.04.2020 року є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ Херсон ТЦ таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства. Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності та має безпосередній сплив на реалізацію ним своїх прав та інтересів.

Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2019 року по справі № 480/4006/18, та від 03.03.2020р. по справі № 240/3665/19, оскільки зазначена правова позиції стосується правовідносин між платниками податків та податковими органами, пов`язаних із застосуванням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 року №117, що діяв до набрання чинності Порядком №1165.

Разом з тим, спірні правовідносини у даній справі пов`язані із застосуванням норм Порядку №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому суд зазначає, що форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка встановлена Додатком 4 Порядку №1165, у своїй резолютивній частині містить роз`яснення про право платника податку на адміністративне та судове оскарження такого рішення.

Також, абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Із змісту наведених положень та фактичних обставин справи суд доходить висновку, що відповідно до Порядку №1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність тверджень відповідача про помилковість обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Отже, із наведених вище підстав, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН ТЦ" (код ЄДРПОУ 43216599; 73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, 6) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111000000