Постанова

від 17.12.2020 по справі 540/1142/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1142/20 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Коваля М.П., Домусчі С.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020р., прийняте не уповноваженою особою. Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно ані по формі ані по змісту не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №52644 від 15.04.2020 р.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 20 серпня 2020 року - скасувати, прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказав на те, що оскаржуване судове рішення суперечить практиці Верховного Суду в аналогічних справах, а саме: позовна вимога про скасування рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не підлягає задоволенню як така, що заявлена внаслідок неправильно обраного способу захисту прав позивача, враховуючи, що таке рішення відповідача є проміжним та само по собі не порушує права позивача.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняте рішення від 15.04.2020р. № 52644, відповідно до якого щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання функції контролю. Відповідно до інформаційних баз даних ДПСУ встановлено зміну місцезнаходження та посадових осіб підприємства. Керівник є посадовою особою 11 СГД. Оперативним управлінням не встановлено фінансово - господарську діяльність за податковою адресою .

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем у справі не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №52644 від 15.04.2020 року є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, суд вказав, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку, тому суд вважав, що таке рішення суб`єкта владних повноважень створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності та має безпосередній сплив на реалізацію ним своїх прав та інтересів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість. Верховний Суд в постанові від 3 березня 2020 року (адміністративна справа №240/3665/19) вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).

При цьому пункт 5 Порядку №1165, визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19).

Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду склалася стала практика застосування норм права до аналогічних правовідносин. Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (зокрема, постанови Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 5 серпня 2020 року у справі № 520/5692/19).

Нормами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з вищенаведених постанов Верховного Суду, правові позиції наведені в них стосуються вирішення тотожних спорів, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Зазначені правовідносини регулювалися відповідними Порядками зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах певного періоду їхньої дії відносно виникнення спірних правовідносин.

Суд першої інстанції помилково не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.11.2019 року по справі № 480/4006/18, та від 03.03.2020р. по справі № 240/3665/19, з тих підстав, що зазначена правова позиції стосується правовідносин між платниками податків та податковими органами, пов`язаних із застосуванням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 року №117, що діяв до набрання чинності Порядком №1165.

Недоречним також є посилання суду першої інстанції на форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка встановлена Додатком 4 Порядку №1165, та яка у своїй резолютивній частині містить роз`яснення про право платника податку на адміністративне та судове оскарження такого рішення, оскільки недосконалість бланку Додатку 4 не може впливати на законодавче регулювання цього питання.

Колегія суддів доходить висновку, що судом під час ухвалення оскаржуваного рішення було повно встановлено обставини справи, проте, неправильно застосовано норми матеріального права, якими врегульовано порядок здійснення податкового контролю за дотриманням норм податкового законодавства, зокрема, шляхом моніторингу ризиків порушення норм податкового законодавства під час реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" до Головного Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон ТЦ" - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.