Постанова

від 15.06.2020 по справі 757/18949/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/18949/19-ц Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/757/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.

Секретаря судового засідання Климчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року в загальній сумі 22 772 564,77 грн.

19 квітня 2019 року позивачем до суду першої інстанції подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд першої інстанції вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення на майно, у тому числі на частку у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 і знаходяться у неї чи в інших осіб, а також шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії стосовно частки у розмірі 25% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське , код ЄДРПОУ 31890057, адреса: 09061, Київська обл., Сквирський район, село Руда, вул. Будівельна, будинок 16, номінальною вартістю 444133,75 грн., яка належить ОСОБА_2 (а.с. 104-105 том 1).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ про забезпечення позову.

Накладено арешт на майно, у тому числі на частку у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське (код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31890057, адреса: 09061, Київська обл., Сквирський район, село Руда, вул. Будівельна, будинок 16, номінальною вартістю 444133,75 грн.) та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 і знаходяться у неї чи в інших осіб.

Заборонено органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно частки у розмірі 25% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське , код ЄДРПОУ 31890057, адреса: 09061, Київська обл., Сквирський район, село Руда, вул. Будівельна, будинок 16, номінальною вартістю 444133,75 грн., яка належить ОСОБА_2 .

Особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ про забезпечення позову відмовити, мотивуючи тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову неповністю з`ясував обставин, що мають значення для справи, не довів обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та зробив невірні висновки, викладені у оскаржуваній ухвалі, обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що вжиті судом заходи забезпечення позову на підставі ухвали від 24 квітня 2019 року порушують його права та інтереси, оскільки він є фактичним власником частки у статутному капіталі товариства, на яку накладено арешт ухвалою суду. На підтвердження доводів долучив до матеріалів апеляційної скарги копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 21 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське від 21 березня 2019 року, розписку ОСОБА_2 про отримання коштів за належну частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське від 21 березня 2019 року (а.с. 193-195, 196, 197-199).

Посилаючись на те, що на момент подання заяви про забезпечення позову та постановлення оскаржуваної ухвали частка в статутному капіталі ТОВ Шамраївське у розмірі 25% не належала ОСОБА_3 , а дійсний власник майна не заявлений відповідачем у цій справі, вважає, що підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у розмірі 25% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське відсутні.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є фактично аналогічними доводам апеляційної скарги ОСОБА_3 в тій частині, що ОСОБА_1 є власником частки у статутному капіталі ТОВ Шамраївське на підставі договору купівлі-продажу частки від 21 березня 2019 року, яким вже надавалася правова оцінка судами апеляційної та касаційної інстанцій у даній справі.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача - Фрідман О.О. просив апеляційну скаргу задовольнити частково.

Представник відповідачки - ОСОБА_5 просила розглянути вимоги апеляційного скарги відповідно до закону на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільним процесуальним законодавством передбачені заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

З матеріалів справи вбачається, що учасниками спірних правовідносин є Товариство з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ та ОСОБА_2 .

Позивачем ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ подано до суду позов майнового характеру, матеріально-правова вимога позивача до відповідачки ОСОБА_2 щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до стягнення грошових коштів в сумі 22 772 564,77 грн.

З метою забезпечення позову позивачем на підставі статті 149, 150, 151 ЦПК України подана до суду відповідна заява, в якій він просив накласти арешт на майно, що належить відповідачці ОСОБА_2 , у тому числі на частку у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 і знаходяться у неї чи в інших осіб, а також застосувати заборону вчиняти певні дії стосовно частки у розмірі 25% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське , код ЄДРПОУ 31890057, адреса: 09061, Київська обл., Сквирський район, село Руда, вул. Будівельна, будинок 16, номінальною вартістю 444133,75 грн., яка належить ОСОБА_2

24 квітня 2019 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 забезпечено.

Ухвалюючи судове рішення про забезпечення позову ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ , суд першої інстанції виходив з того, що майно на яке просить накласти арешт позивач належить відповідачці ОСОБА_2 , а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року була об`єктом апеляційного оскарження за поданою апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 .

За результатом розгляду апеляційної скарги Київським апеляційним судом прийнята постанова від 21 серпня 2019 року, якою судове рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_2 без задоволення (а.с. 97, 98-102 виділені матеріали).

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Савенка Руслана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року про забезпечення позову та на постанову Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року.

Відображені висновки у судових рішеннях Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року та Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року за результатом перегляду апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують на те, що обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, у тому числі частку у розмірі 25% у статутному капіталі товариства, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , є співмірними із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ про накладення арешту на майно, у тому числі грошові кошти.

При перегляді судового рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року судом апеляційною інстанцією також установлено, що на момент постановлення ухвали судом першої інстанції і на даний момент у Єдиному державному реєстрі одним із засновників ТОВ Шамраївське значиться ОСОБА_2 , частка якої складає 25%, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про накладення арешту на частку у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства, що належить відповідачці ОСОБА_2 .

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 156, 158 ЦПК України).

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що встановлені судом в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року обмеження залишаються чинними.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року, колегією суддів встановлено, що апелянт ОСОБА_1 не є учасником справи, ним оскаржено судове рішення про забезпечення позову з тих підстав, що вжиті судом заходи забезпечення позову порушують його права та інтереси, як фактичного власника частки у статутному капіталі підприємства ТОВ Шамраївське , що належить йому на підставі укладеного між ним та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське від 21 березня 2019 року.

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1 розділу І, V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Згідно з нормою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Положення, які регламентують право апеляційного оскарження, визначені в статях 352, 353 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, третьої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права та обов`язки цих осіб.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову не вирішує питання про спірні права та обов`язки, а лише вирішує питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України вжиті заходи забезпечення позову можливе шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти лише особи, яка є відповідачем у справі.

За положеннями статей 153, 353 ЦПК України учасники справи вправі оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову в апеляційному порядку або шляхом подачі заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову до суду, який розглядає справу ( стаття 158 ЦПК України).

Аналіз наведених норм процесуального права дозволяє дійти висновку, що оскаржити ухвалу про забезпечення позову та подати до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову може лише особа, щодо якої такі заходи вжиті, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, а не особа, яка вважає себе власником майна або грошових коштів.

Аналогічні роз`яснення містяться у пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна .

Таким чином, особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, чинним законодавством для осіб, які не є учасниками спірних правовідносин у справі, законодавством передбачено інший спосіб судового захисту.

Встановлені судами в справі обставини і факти свідчать про те, що частка у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Шамраївське , номінальною вартістю 444133,75 грн., з якої просить зняти арешт та заборону вчиняти певні юридичні дії апелянт ОСОБА_1 , на момент вжиття заходів забезпечення позову та станом на 22 квітня 2020 року відповідно до відомостей, включених до єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться за відповідачем у справі ОСОБА_2 .

Апелянт ОСОБА_1 не є учасником справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а обґрунтовані ним доводи апеляційної скарги грунтуються на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право, пов`язаний з належністю майна, на яке накладено арешт.

Захист майнових прав власника чи іншого володільця майна здійснюється у позовному провадженні на загальних підставах.

З урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 не має права порушувати питання у даній справі про оскарження або скасування заходів забезпечення позову. Для нього чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: