Постанова

від 14.09.2020 по справі 757/18949/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/18949/19-ц Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/757/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.

Секретаря судового засідання Орленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року в загальній сумі 22 772 564,77 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ укладено договір поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17, за умовами якого позикодавець ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ надає позичальнику ОСОБА_2 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу до 1 500 000,00 грн., з урахуванням внесених змін до договору в частині розміру допомоги на підставі угоди від 01 лютого 2018 року, до 6 500 000,00 грн., в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, з терміном допомоги до 31 грудня 2018 року, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти протягом трьох календарних днів після закінчення терміну допомоги. У період з 14 березня 2018 року до 30 липня 2018 року позичальником повернуто позикодавцю кошти на загальну суму 6 288 604,59 грн. Станом на 26 березня 2019 року відповідачка не повернула фінансову допомогу, надану згідно з договором поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, на загальну суму 184 695,41 грн.

Крім того, 07 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ укладено договір поворотної фінансової допомоги № ФД/115, із змінами до нього в частині розміру допомоги на підставі додаткових угод, надає позичальнику ОСОБА_2 поворотну безвідсоткову фінансову допомогу до 25 000 000,00 грн., з терміном допомоги до 31 грудня 2018 року, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти протягом трьох календарних днів після закінчення терміну допомоги. Виконуючи умови договору № ФД/115, у період з 08 червня 2018 року по 03 жовтня 2018 року, позикодавець надав позичальнику фінансову допомогу на загальну суму 23 652 155,00 грн. У період з 31 липня 2018 року до 04 жовтня 2018 року позичальником було частково повернуто фінансову допомогу на загальну суму 1 064 285,64 грн.

Загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем згідно договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року та договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року становить 22 772 564,77 грн.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги на загальну суму 22 772 564,77 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року та договором поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року у розмірі 22 772 564,77 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку доводам відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, з яких вбачаються обставини укладення 28.12.2017 між сторонами договору угоди про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19.12.2017, за умовами якої сторони домовилися внести зміни до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19.12.2017, виклавши пункт 4.1. в наступній редакції: Термін допомоги становить до 31 грудня 2020 року. Вказане свідчить, що на даний час договір є чинним. Строк виконання цивільно-правового зобов`язання не настав. Отже, умови договору не порушені. Аналогічна ситуація має місце в ході виконання позивачем та відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07.06.2018. Суд першої інстанції вказані факти не врахував та ухвалив судове рішення про стягнення заборгованості при неправильному застосуванні матеріального права, передбаченого ЦК України, оскільки не застосував норму ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права зазначив про те, що Печерським районним судом міста Києва прийнято до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами №ФД/219- 17 від 19.12.2017 та № ФД/115 від 07.06.2018 з порушенням правил територіальної підсудності, встановленої статтею 27 ЦПК України, оскільки зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 визначене у АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва. Вказане підтверджується довідкою заступника керівника апарату відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА, яка витребувана Печерським районним судом міста Києва та долучена до матеріалів судової справи. Отже справа розглянута неповноважним складом суду.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції вірно встановив всі істотні обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Як правильно встановлено судом першої інстанції, що станом на 27 березня 2019 року сума заборгованості ОСОБА_3 за договором поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року становить 22 587 869, 36 (двадцять два мільйони п`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять грн. 36 коп.). Щодо зміни умов договору в частині терміну виконання зобов`язання просив врахувати, що 27 червня 2019 року на підставі заяви ТОВ Керрот Будівельні матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 42019101060000202 за фактом подачі ОСОБА_3 до Печерського районного суду м. Києва завідомо підроблених документів, а саме: угоди про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги №ФД/219-17 від 19.12.2017 та угоди про внесення змін до договору фінансової допомоги № ФД/115 від 07.06.2018. Факт звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення шляхом подання завідомо підроблених документів свідчить на наявність у позивача обґрунтованого сумніву у відповідності поданих копій угод їх оригіналам. За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням приписів статті 95 ЦПК України, правомірно не взяв до уваги копії угоди про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги №ФД/219-17 від 19.12.2017 та угоди про внесення змін до договору фінансової допомоги № ФД/115 від 07.06.2018.

Щодо територіальної підсудності даного спору зазначив, що протягом всього розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачка або її представник жодного разу не заявляли про непідсудність справи Печерському районному суду міста Києва. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про порушення Печерським районним судом міста Києва правил підсудності, не мають значення, оскільки відповідачка або її представник не заявляли про такі порушення в суді першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідачки - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідачка ОСОБА_2 особисто в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, у тому числі, у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2017 року між ОСОБА_2 як позичальником та товариством з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ як позикодавцем укладено договір поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17, за умовами якого позичкодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов`язаний повернути грошові кошти у визначений цим договором термін (а.с. 19-20 том 1).

Пунктами 2.1., 3.1., 4.1. договору визначено, що розмір допомоги за Договором становить до 1 500 000,00 грн. та надається позичальникові в межах наявної в позикодавця суми коштів, в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок позичальника, з терміном до 31 грудня 2018 року.

У пункті п. 4.4. договору сторони узгодили, що після закінчення терміну, визначеного в п. 4.1. договору, позичальник зобов`язується протягом трьох календарних днів повернути позичкодавцеві суму допомоги.

Дострокове повернення допомоги як частково, так і в повному обсязі допускається без будь-яких погоджень з боку позикодавця - пункт 4.5 договору.

01 лютого 2018 року сторонами укладено угоду про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 6 500 000,00 грн. Всі інші положення договору № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року продовжують свою дію в частині, що не суперечать цій угоді, і сторони підтвердили свої зобов`язання за ними (а.с. 21 том 1).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов цього договору позивачем в період з 22 грудня 2017 року по 22 лютого 2018 року на поточний рахунок відповідачки перераховано фінансову допомогу на загальну суму 6 473 300, 00 грн. У період з 14 березня 2018 року до 30 липня 2018 року відповідачкою повернуто позивачу кошти на загальну суму 6 288 604,59 грн. Станом на 26 березня 2019 року відповідачка не повернула фінансову допомогу, надану згідно з договором поворотної фінансової допомоги № ФД/219- 17 від 19 грудня 2017 року, на загальну суму 184 695,41 грн.

Обставини укладення договору на умовах, визначених у ньому, отримання грошових коштів в сумі 6 473 300, 00 грн. та часткового виконання зобов`язання № ФД/219- 17 від 19 грудня 2017 року не заперечувались відповідачкою у ході розгляду справи в суді.

Крім договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 07 червня 2018 року укладено договір поворотної фінансової допомоги № ФД/115 (а.с. 10-11 том 1).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, позичкодавець ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник ОСОБА_2 зобов`язаний повернути грошові кошти у визначений цим договором термін - розділ 1 договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що розмір допомоги за договором становить до 550 000, 00 грн.

Згідно з пунктом 3.1. договору допомога надається позичальникові в межах наявної в позикодавця суми коштів, в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок позичальника.

Термін допомоги становить до 31 грудня 2018 року, що передбачено у пункті 4.1. договору.

Відповідно до пункту 4.4. договору після закінчення терміну, визначеного в пункті 4.1. договору, позичальник зобов`язується протягом трьох календарних днів повернути позичкодавцеві суму допомоги.

Дострокове повернення допомоги як частково, так і в повному обсязі допускається без будь-яких погоджень з боку позикодавця - пункт 4.5 договору.

На підставі підписаних додаткових угод до договору № ФД/115 від 07 червня 2018 року сторони домовились внести зміни до пункту 2.1. договору в частині розміру допомоги за договором, з продовженням дії в частині, що не суперечать угодам, цій угоді, усіх інших положень договору № ФД/115 від 07 червня 2018 року, і сторони підтвердили свої зобов`язання за ними (а.с. 12-18 том 1).

Так, 11 червня 2018 року сторонами укладено угоду № 1 про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 4 000 000,00 грн.

20 червня 2018 року сторонами укладено угоду № 2 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 7 000 000,00 грн.

02 липня 2018 року сторонами укладено угоду № 3 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 10 000 000,00 грн.

10 серпня 2018 року сторонами укладено угоду № 4 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 15 000 000,00 грн.

10 вересня 2018 року сторонами укладено угоду № 5 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 17 000 000,00 грн.

17 вересня 2018 року сторонами укладено угоду № 6 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до пункту 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за Договором становить до 20 000 000,00 грн.

21 вересня 2018 року сторонами укладено угоду № 7 про внесення змін до Договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, відповідно до якої були внесені зміни до п. 2.1. договору та викладеного його в новій редакції, а саме, що розмір допомоги за договором становить до 25 000 000,00 грн.

Виконуючи умови договору №ФД/115 від 07 червня 2018 року, у період з 08 червня 2018 року до 03 жовтня 2018 року, позивач надав відповідачу фінансову допомогу на загальну суму 23 652 155 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 22-83 том 1).

У період з 31 липня 2018 року до 04 жовтня 2018 року відповідачкою частково повернута фінансова допомога за договором №ФД/115 від 07 червня 2018 року на загальну суму 1 064 285,64 грн.

Факт укладення договору №ФД/115 від 07 червня 2018 року, із змінами до нього, отримання грошових коштів та часткового виконання зобов`язання за цим договором визнані відповідачкою у ході розгляду справи в суді.

На підставі досліджених у справі доказів судом першої інстанції встановлено, що загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем за двома договорами поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року та № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року становить 22 772 564,77 грн.

Ухвалюючи судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ заборгованості за зобов`язаннями з повернення суми позики у розмірі 22 772 564,77 грн., суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що у порушення умов договорів позичальник ОСОБА_2 отримані грошові кошти у термін, встановлений умовами договорів у повному розмірі не повернула, чим порушила права позикодавця, а тому позовні вимоги ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ є доведеними та підлягають задоволенню.

Перевіряючи законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , так і в межах вимог, заявлених позивачем у суді першої інстанції, судова колегія виходить з такого.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції, виходячи з дійсного змісту та достовірності наданих позивачем письмових договорів № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року та № ФД/115 від 07 червня 2018 року, із змінами до них, дійшов правильного висновку про наявність між позивачем і відповідачкою правовідносин за договором позики.

За умовами договорів сторони погодили, що позика повинна бути повернута позичальником протягом трьох календарних днів після закінчення терміну допомоги, який визначений момент у часі до 31 грудня 2018 року.

Отже, починаючи з 01 січня 2019 року та протягом наступних двох днів, відповідачка мала обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договорами.

На підставі досліджених доказів у справі та визнаних відповідачкою обставин судом першої інстанції встановлено, що у період з 14 березня 2018 року до 30 липня 2018 року відповідачкою за договором поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року повернуто позивачу кошти на загальну суму 6 288 604,59 грн. За договором №ФД/115 від 07 червня 2018 року у період з 31 липня 2018 року до 04 жовтня 2018 року - 1 064 285,64 грн. Станом на 26 березня 2019 року загальна сума боргу відповідачки перед позивачем за договорами фінансової допомоги становить 22 772 564,77 грн.

У ході розгляду справи в суді першої інстанції, такі доводи містяться і в апеляційній скарзі, відповідачка заперечуючи проти вимог позивача, посилалась на те, що строк повернення позики ще не настав, оскільки за домовленістю між сторонами зобов`язання термін фінансової допомоги було продовжено, а відтак немає жодних порушень прав ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ зі сторони позичальника ОСОБА_2 (а.с. 122-125 том 1).

На підтвердження своїх заперечень відповідачкою надані суду ксерокопії угод, а саме: угоду від 12 червня 2018 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, за змістом якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши пункт 2.1., 4.1. договору №ФД/115 від 07 червня 2018 року в наступній редакції: розмір допомоги становить до 5 000 000,000 грн., термін допомоги становить до 31 грудня 2019 року, а також угоду від 28 грудня 2017 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, за змістом якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши пункт 4.1. договору в наступній редакції: термін допомоги становить до 31 грудня 2020 року (а.с. 127, 128 том 1).

Під час розгляду справи позивач факт підписання з позичальником ОСОБА_2 додаткових угод від 28 грудня 2017 року та від 12 червня 2018 року не визнав, документально підтвердив звернення 25 червня 2019 року до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення з обставин завідомо підроблених угод про внесення змін до договорів поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, №ФД/115 від 07 червня 2018 року, які надані відповідачкою у ході судового розгляду справи (а.с. 232 том 1).

В суді апеляційної інстанції представник позивача заявив клопотання про витребування у відповідачки в оригіналах угоди від 12 червня 2018 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, угоди від 28 грудня 2017 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, при пред`явлені яких порушуватиме питання про призначення експертизи (а.с. 247 том 1).

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими доказами.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом - частина 1, 2 статті 95 ЦПК України.

Відповідно до положень частини 6 статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Встановивши у ході розгляду справи, що позивач у справі ставить під сумнів відповідність оригіналу наданих відповідачкою ксерокопій угод від 12 червня 2018 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, від 28 грудня 2017 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, та з`ясувавши наявність у сторони відповідача оригіналів додаткових угод, колегією суддів постановлена протокольна ухвала від 10 лютого 2020 року про витребування у відповідачки ОСОБА_2 для огляду в судовому засіданні оригіналів письмових доказів, з попередженням про наслідки невчинення процесуальних дій. (а.с. 247 том 1, а.с. 22 том 2).

Кожна сторонами сама обирає стратегію захисту своїх прав, а суд розглядає справи тільки в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів.

З урахуванням наведених норм процесуального права та беручи до уваги, що контрагент за договорами поворотної фінансової допомоги оспорює факт укладення та підписання додаткових угод про зміну терміну повернення позики, то саме відповідачка ОСОБА_2 зобов`язана була довести наявність укладених угод від 12 червня 2018 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, від 28 грудня 2017 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року.

Вимоги закону, визначені ухвалою апеляційного суду, відповідачкою невиконані, оригінали витребуваних письмових доказів стороною відповідача суду не надані.

Керуючись положеннями частини 6 статті 95 ЦПК України, колегією суддів не береться до уваги зазначений відповідачкою письмовий доказ у вигляді ксерокопії угоди від 12 червня 2018 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги №ФД/115 від 07 червня 2018 року, угоди від 28 грудня 2017 року про внесення змін до договору поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, та здійснюється перевірка відповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині виконання позичальником зобов`язання перед ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ на підставі наявних у справі інших доказів.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Як передбачено частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як свідчать встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, що позичальник ОСОБА_2 згідно з умовами договорів поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, №ФД/115 від 07 червня 2018 року взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконала та у встановлений договорами позики строк (термін) грошові кошти не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 26 березня 2019 року загальна сума боргу відповідачки перед позивачем за договорами фінансової допомоги становить 22 772 564,77 грн. Вказані обставини не спростовані відповідачкою ОСОБА_2 у ході розгляду справи.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку, установивши, що права позикодавця порушені, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вимог ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ , які підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № ФД/115 від 07 червня 2018 року та договором поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року у розмірі 22 772 564,77 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом першої інстанції правильно застосовані.

Відхиляються колегією суддів доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що справа розглянута неповноважним складом суду, яким з порушенням правил територіальної підсудності, встановленої статтею 27 ЦПК України, прийнята до розгляду справа за позовом ТОВ КЕРРОТ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ , виходячи з наступного.

Процесуальне законодавство встановлює декілька видів територіальної підсудності: загальна, альтернативна (за вибором позивача) та виключна.

Згідно із загальним правилом територіальної підсудності, що передбачено статтею 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Правила статті 27 ЦПК (загальної підсудності) застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 8 статті 28 ЦПК України для позовів, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці застосовуються правила про альтернативну підсудність, а тому такі позови за вибором позивача пред`являються в суд за місцем виконання цих договорів.

Матеріалами справи підтверджується, що зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_3 значиться у АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дарницького району міста Києва.

У поданому позові до Печерського районного суду міста Києва з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги № ФД/219-17 від 19 грудня 2017 року, № ФД/115 від 07 червня 2018 року, з відкриттям Печерським районним судом міста Києва провадження у справі, позивач посилається на місцем виконання вказаних договорів за адресою АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться в Печерському районі міста Києва. Норма статті 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) встановлює можливість для позивача обрати компетентний суд для розгляду справи та надає йому право пред`явити позов, що виникає із договору, за місцем виконання цих договорів.

Із досліджених матеріали цивільної справи, що і підтверджено учасниками справи в судовому засіданні на стадії перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що відповідачка протягом розгляду справи судом першої інстанції не заявляла про непідсудність справи Печерському районному суду міста Києва. Наявність поважних причин про неможливість реалізації цього права в суді першої інстанції відповідачкою не наведено.

Таким чином, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду справи на рішення суду першої інстанції, яким вирішено спір по суті, не вбачає передбачених статтею 378 ЦПК України правових підстав для скасування судового рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги відповідачки, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на відповідачку.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: