Рішення

від 21.08.2020 по справі 414/1285/20

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/1285/20

Провадження № 2/414/314/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтярекно Т.В.,

представника позивача, адвоката Шмуйлової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шмуйлова Інна Миколаївна до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-98" про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою свої вимоги мотивує тим, що після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач отримав у спадок земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 10.5200га, кадастровий номер 4421680200:09:004:0004, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування Луганська область Кремінський район Бараниківська сільська рада, за межами населеного пункту. Після отримання свідоцтва про право на спадщину позивачу стало відомо, що існує договір оренди земельної ділянки від 14 вересня 2013року та вище вказана земельна ділянка перебуває в оренді в ПСП Агро-98 . Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Гребінюк О.В. В квітні 2019 року було здійснено звернення до представників ПСП Агро-98 з вимогою припинити договір оренди та повернути земельну ділянку, представники ПСП Агро-98 розуміючи, що договір недійсний, оскільки укладений після смерті ОСОБА_2 , відмовили позивачу в поверненні земельної ділянки та припиненні вище вказаного договору. Позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 27 серпня 2019 року, яке було частково скасоване постановою Луганського апеляційного суду від 30 січня 2020 року позовні вимоги щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов`язанні її повернути задоволено в повному обсязі.

Договір укладений між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агро-98 від 14 вересня 2013 року визнано недійсним та зобов`язано ПСП Агро-98 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

В порядку примусового виконання рішення через органи державної виконавчої служби на підставі акту прийому-передачі від 07 квітня 2020року відповідач ПСП Агро-98 повернув представнику власника Шмуйловій І.М. вище вказану земельну ділянку. Протягом 2019 року позивач не мав змоги на власний розсуд використовувати земельну ділянку, а тому був змушений звернутися до Красноріченської селищної ради за розрахунком неодержаного доходу власником земельної ділянки відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993року № 284.

Відповідно до відповіді Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області від 14 травня 2020року неодержаний дохід у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки за 2019 рік складає - 33486,65 грн. В зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь, завдані збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки за 2019 рік в сумі 33486,65грн та судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в своєму відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи недоведеністю завданих збитків та судових витрат.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, позивач після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав у спадок земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 10.5200га, кадастровий номер 4421680200:09:004:0004,цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування Луганська область Кремінський район Бараниківська сільська рада, за межами населеного пункту, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.03.2019 року, виданого державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори Коваленко Г.П.(а.с. 5,6,7,8).

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області, що набрало законної сили від 30.01.2020 року, договір оренди укладений між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агро-98 від 14 вересня 2013 року визнано недійсним та зобов`язано ПСП Агро-98 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку (а.с.9-11).

Як встановлено постановою Луганського апеляційного суду від 30 січня 2020 року (а.с.12-16) відповідач ПСП Агро-98 , в тому числі і в 2019 році, користувався земельною ділянкою позивача, АДРЕСА_1 , площею 10.5200га, кадастровий номер 4421680200:09:004:0004, сплачували податок державі через органи ДФС.

Згідно акту прийому-передачі від 07 квітня 2020 року (а.с.16) відповідач ПСП Агро-98 повернуло власнику земельну ділянку.

Відповідно до відповіді Красноріченської селищної ради від 14 травня 2020 року (а.с.18) неодержаний дохід у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки за 2019 рік складає - 33486,65грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.317, ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина перша статті 4 ЦПК України закріплює право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

Відповідно до вимоги ч.3 ст.157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993року № 284.

Відповідно до п.1 Порядку Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. ( Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 21 ( 21-2004-п ) від 14.01.2004 ).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи,якщо вони обґрунтовані.

Як зазначено Пленум Верховного Суду України вп.12 та 14 Постанови № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , вирішуючи позови про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суди повинні мати га увазі, що при неодержанні доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, відшкодування збитків згідно зі статтями 156,157 ЗК здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком. (Правовий висновок Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15).

З наданого розрахунку розміру неодержаного доходу за 2019 рік вбачається, що розмір збитків завданих позивачу внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки за 2019 - складає 33 486,65грн., який відповідачем не спростований.

Суд бере до уваги, що факт невикористання позивачем земельної ділянки за 2019 рік виник саме з вини відповідача і доведений судовим рішенням, яке натепер є чинним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що діями відповідача позивачу були заподіяні збитки,у вигляді неодержаногог доходу, які підлягають відшкодуванню.

Їх розмір, на переконання суду, є обгрунтованим, розрахованим компетентним органом місцевого самоврядування у відповідності до діючого підзаконного акту, співмірним і не обтяжливим для відповідача,- Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-98".

А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу останннім надано договір про надання правничої (юридичної) допомоги від 2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Шмуйловою І.М., акт виконаних робіт із детальним описом робіт (виконаних послуг), ордер, квитанцію про сплату на суму 7500 грн., які заслуговують на увагу, жодних сумнівів у суду не викликають, є пропорційними та співмірними (а.с.20-21,22,23).

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення уцій справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 840 гривень 80 копійок судового збору, а судові витрати, за правову допомогу в сумі 75000 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13,89,137,141,263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 156-157 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шмуйлова Інна Миколаївна до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-98" про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агро-98 , ідентифікаційний код юридичної особи 25362767, місце знаходження юридичної особи вул. Привокзальна, буд.1с. Красноріченське Кремінський район Луганська область на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ,РНОКП НОМЕР_2 , - 33486,65 грн. (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят шість грн 65 коп) збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходу за час тимчасового невикористання земельної ділянки та 7500 грн. судових витрат у справі, а разом 40986,65 грн.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агро-98 , ідентифікаційний код юридичної особи 25362767, місце знаходження юридичної особи вул. Привокзальна, буд.1с. Красноріченське Кремінський район Луганська область на користь держави Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/, м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 840 грн.80коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.М.Акулов