Постанова

від 12.08.2020 по справі 910/12934/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. Справа№ 910/12934/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Ковальчук Р.Ю.

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р.

у справі № 910/12934/18 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Приватного підприємства Фірма "Вір`єм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF

про стягнення 4 962 999,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Фірма "Вір`єм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 405 231, 51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № б/н від 18.04.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" на користь Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" 3 722 313 грн 14 коп. заборгованості та 55 834 грн 69 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 14.05.2019 вказане рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного Господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/12934/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 464 900,31 грн заборгованості з орендної плати, 636 049,61 грн пені, 2 862 049,58 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" на користь Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" 1 464 900 (оди мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот) грн 31 грн заборгованості з орендної плати, 636 049 (шістсот тридцять шість тисяч сорок дев`ять) грн 61 коп пені, 2 862 049 (два мільйони вісімсот шістдесят дві тисячі сорок дев`ять) грн 58 коп. штрафу та 74 444 (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 99 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання умов договору оренди від 18.04.2014, були надані послуги з оренди нежитлового приміщення, а відповідачем прийняті надані послуги за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року, відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додатково заявлено період з вересня 2018 по листопад 2019 (станом на 01.12.2019), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які частково підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Відповідач за надані послуги з оренди нежитлового приміщення розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками. Отже, заборгованість відповідача, за договором оренди нежитлового приміщення станом на 01.12.2019 за період з вересня 2015 по грудень 2019 становить 1 464 900,31 грн.

На виконання вказівок викладених у постанові Верховного суду від 26.09.2019 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, судом першої інстанції досліджено розрахунок позивача, при новому розгляді справи позивачем не здійснювалося зарахувань отриманих від відповідача грошових коштів в рахунок штрафних санкцій, в платіжних дорученнях в реквізиті платежу міститься чіткий переказ грошових коштів з призначенням платежу.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що заява про збільшення позовних вимог за своїм змістом є фактичною заявою про зміну предмету спору. Так, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати орендної сплати за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року. Спір саме щодо таких позовних вимог було розглянуто Господарським судом м. Києва, Північним апеляційним господарським судом та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду перш, ніж справу було повернуто до Господарського суду м. Києва.

При цьому, шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог позивачем було змінено період, за який, на його думку, необхідно стягувати заборгованість та пред`явлено вимоги зі сплати орендної плати за період по грудень 2019 року. З огляду на зазначене, апелянт вважає, що зміна періоду стягнення заборгованості становить зміну предмету позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Алданова С.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 - залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом, подання до Північного апеляційного господарського суду доказів про доплату судового збору, в сумі в розмірі 59534,22 грн.

21.04.2020 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2020 року виправлено описку в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 у справі №910/12934/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2020 року задоволено Товариству з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" клопотання про продовження строку на усунення недоліків зазначених в ухвалі Північного апеляційного суду від 24.03.2020 року у справі № 910/12934/18, та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" строк на усунення недоліків зазначених в ухвалі Північного апеляційного суду від 24.03.2020 року у справі № 910/12934/18 до 18.05.2020 року.

19.05.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків, а саме докази про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18, розгляд справи призначено на 08.07.2020 року. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18.

24.06.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 без змін.

07.07.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.07.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи.

У судове засідання 08.07.2020 не з`явилися уповноважені представники представника відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 відкладено на 12.08.2020 року

10.08.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.08.2020 року. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заперечення на клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Колегія суддів ухвалила відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи предмет спору, подані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, і згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судом першої інстанції було ухвалою від 16.01.2020р. відмовлено про призначення судової економічної експертизи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про призначення судової економічної експертизи, враховуючи, що з`ясування обставин справи не потребує спеціальних знань для повного, об`єктивного вирішення спору, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення розгляду справи по суті.

12.08.2020р. представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.04.2014 між Приватним підприємством Фірма "Вір`єм" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ICIDA-IVF" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 289, умовами якого передбачено, що орендодавецъ передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення площею 410,4 кв. м., яке розташоване на 1 (першому) поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13, літ. А; План Приміщения наведено у Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, орендодавець надає орендареві право користування приміщенням з метою розміщення медичного закладу орендаря. Використання приміщення в інших цілях допускається виключно за умови попередньої письмової згоди орендодавця.

Строк оренди приміщення за цим договором становить 10 (десять) років та починає свій перебіг з дати початку оренди (п. 3.1. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар прийняти приміщення за актом приймання передавання приміщення не пізніше 01.05.2014 року включно. Право користування приміщенням виникає в орендаря з дати підписання сторонами акту приймання передавання приміщення.

Підпунктом 5.1.1. пункту 5.1 договору передбачено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцеві щомісячно орендну плату у гривнях у розмірі, еквівалентному 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США (в тому числі ПДВ 20%), згідно середньозваженого курсу продажу долара США на міжбанківському ринку по даним Національного банку України (www.bank.gov.ua). Під середньозваженим курсом продажу долара США на міжбанківському ринку маються на увазі статистичні дані НБУ на день, що передує дню формування відповідного рахунку на оплату. На день підписання договору ця сума складає 135 025 (Сто тридцять п`ять тисяч двадцять п`ять) гривень 20 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 22 504 (Двадцять дві тисячі п`ятсот чотири) гривні 20 копійок (1 долар США - 11, 2521 грн).

За умовами п. 5.4.4. договору, орендодавець надає орендарю рахунки на оплату орендної плати (за наступний місяць) та плати за послуги з отримання приміщення не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного поточного місяця строку оренди.

Орендар зобов`язаний сплатити орендну плату за наступний місяць оренди авансовим платежем в строк до 25 числа поточного місяця оренди відповідно до пред`явленого орендодавцем рахунку (п. 5.4.5. договору).

У відповідності до п. 5.4.6. договору, по закінченню поточного місяця сторони складають акт наданих послуг, який підписується уповноваженними представниками сторін. Акт наданих послуг орендар скріплює його підписом та печаткою та не пізніше 10 (десятого) числа наступного за звітним місяцем повертає орендодавцеві.

Згідно п.5.4.7. договору, нарахування орендної плати за приміщення та інших платежів, належних до сплати за цим договором, здійснюється по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом повернення приміщення.

Підпунктом 7.1.2. пункту 7.1. договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю платежі, визначені цим договором.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього Договору починає свій перебіг з 18.05.2014 року та закінчується 18.05.2024 року (п. п. 13.2., 13.3. договору).

30.04.2014 між Приватним підприємством Фірма "Вір`єм" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ICIDA-IVF" (далі - орендар) укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 289, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни у Договір та викласти окремі пункти договору в новій редакції, а саме викладено п.1.1.1. Договору в наступній редакції: " 1.1.1."Орендоване майно/Приміщення" - нежитлове приміщення, що передається в користування згідно умов Договору, площею 410,4 кв. м., яке розташоване на 1 (першому) поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13, літ. А; та нежитлове приміщення № 52А, що передається в користування згідно умов Договору, площею 48,0 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13, літ. А.

Викладено п 2.1. Договору в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, площею 410,4 кв. м., яке розташоване на 1 (першому) поверсі та в підвалі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13, літ. А; та нежитлове приміщення № 52A, що передається в користування згідно умов Договору, площею 48,0 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, бул. № 13, літ. А. План Приміщень наведено у Додатку 1 до цього Договору".

30.04.2014 сторонами складено та підписано акт приймання-передавання приміщення до договору оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, площею 410,4 кв.м., яке розташоване на 1 (першому) поверсі та в підвалі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13, літ. А; та нежитлове приміщення № 52А, що передається в користування згідно умов договору, площею 48,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. № 13 А. Надане приміщення знаходиться у задовільному стані, відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам. Орендар не має претензій відносно стану приміщення.

26.12.2014 між Приватним підприємством Фірма "Вір`єм" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ICIDA-IVF" (далі - орендар) укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до договору договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 289, згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни у договір, а саме: викладено п 5.1.1. в наступній редакції: "5.1.1. За користування орендованим майном Орендар сплачує Орендодавцеві щомісячно орендну плату у гривнях у розмірі, еквівалентному 14 500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) доларів США (в тому числі ПДВ 20%), згідно середньозваженого курсу продажу долара США на міжбанківському ринку по даним Національного банку України (www.bank.gov.ua). Під середньозваженим курсом продажу долара США на міжбанківському ринку маються на увазі статистичні дані НБУ на день, що передує дню формування відповідного рахунку на оплату. На день підписання Договору ця сума складає 217 054 (двісті сімнадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 40 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 36 175 (тридцять шість тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 73 копійки (1 долар США - 14, 969269 грн).

Переглядаючи рішення у даній справі та направляючи її на новий розгляд Верховний Суд у своїй постанові від 26.09.2019, вказав на необхідність встановлення під час нового розгляду, зокрема:

- розрахунку позовних вимог на предмет його обгрунтованості та відповідності всім вимогам чинного законодавства;

- наявність у відповідача наміру спрямувати грошові кошти саме в рахунок погашення нарахованих позивачем штрафних санкцій у першу чергу.

Виконуючи зазначені вказівки суду касаційної інстанції, які згідно зі ст. 316 ГПК України, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а також перевіряючи доводи учасників справи, суд виходив з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на виконання умов договору оренди від 18.04.2014, були надані послуги з оренди нежитлового приміщення, а відповідачем прийняті надані послуги за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року, відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додатково заявлено період з вересня 2018 по листопад 2019 (станом на 01.12.2019), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які частково підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств, копії яких містяться в матеріалах справи. .

За умовами п. 5.4.4. договору, орендодавець надає орендарю рахунки на оплату орендної плати (за наступний місяць) та плати за послуги з отримання приміщення не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного поточного місяця строку оренди.

Орендар зобов`язаний сплатити оредну плату за наступний місяць оренди авансовим платежем в строк до 25 числа поточного місяця оренд відповідно до пред`явленого орендодавцем рахунку (п. 5.4.5. договору).

У відповідності до п. 5.4.6. договору, по закінчення поточного місяця сторони складають акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акт наданих послуг орендар скріплює його підписом та печаткою та не пізніше 10 (десятого) числа наступного за звітним місяцем повертає орендодавцеві.

Згідно п. 5.4.7. договору, нарахування орендної плати за приміщення та інших платежів, належних до сплати за цим договором, здійснюється по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом повернення приміщення.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача звернень щодо незгоди з виставленими рахунками на оплату.

Отже, не підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у вказаний вище термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень.

При цьому, суд зазначає, що умови договору не містять застережень щодо можливості відліку строку оплати з дня підписання акта здачі - прийняття робіт (наданих послуг), тому час підписання сторонами відповідного акту ніяк не впливає на момент виникнення прострочення за грошовим зобов`язанням відповідача.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору оренди від 18.04.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані послуги з оренди нежитлового приміщення розрахувався частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Доказів оплати заборгованості відповідачем в розмірі 1 464 900,31 грн. не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення станом на 01.12.2019 за період з вересня 2015 по грудень 2019 становить 1 464 900,31 грн.

Також в обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що заявою позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог було змінено період, за який, на його думку, необхідно стягувати заборгованість та пред`явлено вимоги зі сплати орендної плати за період по грудень 2019 року. З огляду на зазначене, апелянт вважає, що зміна періоду стягнення заборгованості становить зміну предмету позову.

Колегія суддів зазначає, що вимоги позивача є незмінні, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати та штрафних санкцій.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також, відповідач зазначає, що предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку це - стягнення заборгованості з орендної плати, а не зміна періоду стягнення заборгованості, що прямо випливає із предмету позову і на що посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

На виконання вказівок викладених у постанові Верховного суду від 26.09.2019 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, як судом першої інстанції та апеляційною інстанцією досліджено розрахунок позивача, та встановлено, що при новому розгляді справи позивачем не здійснювалося зарахувань отриманих від відповідача грошових коштів в рахунок штрафних санкцій, в платіжних дорученнях в реквізиті платежу міститься чіткий переказ грошових коштів з призначенням платежу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, місцевий суд дійшов вірного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 636 049,61 грн. та 2 862 049,58 грн штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.4. договору, у разі не виконання грошових зобов`язаннь за цим договором щодо сплати орендної плати, плати за послуги на утримання приміщення у встановлений цим договором строк, орендар сплачує на користь орендодавця пеню за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 12.5. договору, передбачено, що у разі невиконання орендарем грошових зобов`язань за цим договором щодо сплати орендної плати, плати за послуги на утримання приміщення більше 7 (семи) банківських днів, орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок позивача відносно суми пені та штрафу, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 636 049,61 грн. та 2 862 049,58 грн штрафу, за порушення зобов`язань за Договором, оскільки відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ICIДA-IVF".

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 р. у справі № 910/12934/18.

4. Матеріали справи № 910/12934/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 25.08.2020р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець