Рішення

від 25.08.2020 по справі 914/337/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 справа № 914/337/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом : Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1, м.Львів, який подано в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, м.Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства "Віком", м. Львів

про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 24666,86 грн.

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження

Суть спору: Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 1, м.Львів, подав позов до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, м.Тернопіль про стягнення з Приватного підприємства "Віком", м.Львів, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 24666,86грн.

Стислий виклад позиції прокурора та позивача.

Прокурор та позивач посилаються на те, що 31.01.2019 р. проведено перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю автомобіля, який належить відповідачу. Під час перевірки встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження одиничної осі транспортного засобу перевізника - Приватного підприємства Віком . Внаслідок перевірки виявлено фактичне навантаження на одиничну вісь в розмірі 13,5 т., що на 2,5 т. перевищує нормативно допустиме навантаження одиничної осі в розмірі 11т. На підставі зазначеного, із урахуванням відстані 960 км за маршрутом смт. Пересічне Харківської області - Тернопіль, Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області 31.01.2019 р. складено розрахунок № 01 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Плату нараховано у розмірі 777,60 євро, що за офіційним курсом Національного банку України (100 євро еквівалентно 3172,179грн. станом на 31.01.2019, тобто 31,72179грн. за 1 євро) становить 24666,86грн. Відповідач вказану плату добровільно не сплатив.

У позовній заяві прокуратура та позивач посилаються на норми ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п. 1, 2, 15, 27 п.5, п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, п.п.4 п.2, п.3, 26, 27, 28, 31-1,37 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок), п. 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, п. 22.5 роздіду 22 Перевезення вантажу Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015р. Про деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті , ст.ст.11, 16, 22 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України.

Своє звернення з позовом до суду в інтересах позивача прокурор пояснює тим, що позивач, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, не звернувся до суду з позовом про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2020р. позовна заява у справі залишалась без руху. Ухвалою суду від 02.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Ухвалою суду від 02.03.2020р. про відкриття провадження у справі № 914/337/20 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін. Такого висновку суд дійшов на підставі ч.6 ст.252 ГПК України, з огляду на одночасну наявність таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Предметом позову у справі є стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Судом встановлено, що 31 січня 2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області проведено рейдову перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю. Під час цієї перевірки зважено автомобіль відповідача марки DAF 95XF 380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом TROVILLET, реєстраційний номер НОМЕР_2 та виявлено фактичне навантаження на одиничну вісь в розмірі 13,5 т., що на 2,5 т. перевищує нормативно допустиме навантаження одиничної осі в розмірі 11т.

Працівники Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області діяли на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 28.01. по 03.02.2019 року, на виконання окремого доручення № 320/03/13-18 від 05.05.2018р., затвердженого начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 22.01.2019р., направлення на рейдову перевірку № 006527 від 28 січня 2019 р.

Перевищення нормативно допустимого навантаження на одиничну вісь на 2,5т підтверджується наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями: Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.01.2019 №0018532, Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.01.2019р. № 0012380, чеку зважування № 20022 від 31.01.2019р., Акта № 113379 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2019р.

Допустимість використання ваг, на яких проводилось зважування автомобіля, підтверджується Сертифікатом затвердженого типу засобів вимірювальної техніки № UA - MI/1р-1275-2010, Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

З огляду на виявлений факт перевезення вантажу відповідачем з перевищенням встановлених вагових обмежень (нормативно допустимого навантаження одиничної осі), посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі акта від 31.01.2019 № 0012380 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 31.01.2019 за №01. Плата відповідно до цього розрахунку склала 777,6 євро. При здійсненні розрахунку враховано, що пройдена відстань транспортного засобу з вул.Шота Гогоришвілі,1, смт.Пересічне Харківської області до будинку 34 по вул.Лозовецька у м.Тернопіль складала 960 км.

Правильність розрахунку №01, складеного 31.01.2019р., та факт здійснення перевезень вантажу відповідачем підтверджується відомостями товарно-транспортної накладної № 0000000004 від 30.01.2019р ., загальновідомою протяжністю автомобільної дороги з пункту завантаження автомобіля (смт.Пересічне, вул.Шота Гогоришвілі,1, Харківська область) до пункту розвантаження (м.Тернопіль, вул.Лозовецька, буд.34, Тернопільська область), що становить 960 км , довідкою Національного банку України № 61-0039/1243 від 11.01.2020р. про офіційний курс гривні до іноземної валюти станом на 31.01.2019р. (офіційним курсом Національного банку України станом на 31.01.2019 р., відповідно до якого вартість 100 євро складала 3172,179грн.).

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5. розділу 22 Перевезення вантажу Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з нормами п. 31-1 Порядку, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази добровільної сплати відповідачем зазначеної вище плати.

Про обізнаність відповідача щодо перевищення його транспортним засобом марки DAF 95XF 380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом TROVILLET, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вагових параметрів, розміру та порядку сплати плати за проїзд свідчать відмітки з підписом водія/експедитора ОСОБА_1 про отримання копій документів. Такі відмітки ОСОБА_1 зроблено на розрахунку № 01 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 31.01.2019р. та інших матеріалів перевірки - Акта № 113379 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2019р., Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.01.2019 №0018532, Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.01.2019р. № 0012380.

На підставі наведених вище доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виникли правовідносини щодо стягнення матеріальних збитків на користь держави внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у вигляді сплати плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Судом зазначено вище докази, на підставі яких суд дійшов висновку про правильність здійсненого позивачем розрахунку № 01 від 31.01.2019 р. та відсутність помилок при його визначенні.

Позивач не вчиняв дій, спрямованих на стягнення з відповідача плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативу вагових параметрів автомобільними дорогами загального користування (звернення з позовом до суду самостійно).

Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області зверталося до Прокуратури Львівської області з листом № 65917/36/24-19 від 31.10.2019р. щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави та до Львівської місцевої прокуратури № 1 з листом № 249/36/23-2- від 23.01.2020р. про надання додаткової інформації.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у її постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

За таких обставин, суд визнає обгрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ.

Враховуючи наявність у матеріалах справи перелічених вище доказів, у їх сукупності, обгрунтованість наявними у матеріалах справи доказами, наведених у позовній заяві аргументів прокурора та позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право держави в особі позивача на отримання 24666,86 грн. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування яких перевищують нормативні. У матеріалах справи немає та відповідачем не подано доказів, які б спростовували наведені вище аргументи позивача і прокурора, свідчили про добровільну сплату відповідачем 24666,86 грн. плати за проїзд, а також доказів, передбачених нормами ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Норми права, які застосовано судом, та мотиви їх застосування.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено права та інтереси держави в особі позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, з огляду на такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

За приписами п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2, п. 4 Порядку, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5. розділу 22 Перевезення вантажу Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 28 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

У ході розгляду адміністративної справи № 820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. За своєю природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Зважаючи на норми ч. 2 ст. 21 КАС України, спір про стягнення плати за проїзд дорогами загального користування підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

За таких обставин, відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Стосовно вирішення питання про наявність у прокурора повноважень на представництво в суді інтересів держави, суд керувався нормами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України.

Враховуючи усе викладене вище у сукупності, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 247-252, 327 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 (79005, м.Львів, вул.Богомольця,9), поданий в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (46027, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 12, код ЄДРПОУ 39816845) до Приватного підприємства Віком (79049, м.Львів, вул.Антонича,16/21, ідентифікаційний код 31363731) задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Віком (79049, м.Львів, вул.Антонича,16/21, ідентифікаційний код 31363731) на користь Державного бюджету України плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 24666,86грн. (УК у м.Тернополі, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37977726, МФО 899998 Казначейство України, рахунок UA758999980313191216000019751, код платежу 22160100).

Стягнути з Приватного підприємства Віком (79049, м.Львів, вул.Антонича,16/21, ідентифікаційний код 31363731) на користь Прокуратури Львівської області (79000, м.Львів, проспект Шевченка 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 2102 грн. судового збору.

2. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Ю. Бортник